Розробка уроку на тему «ЖАНРИ ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ»

УРОК № 33 ЖАНРИ   ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ

Мета  уроку :

Навчальна: учити школярів визначати характерні ознаки музичних жанрів, їх особливості та поєднання, інтерпретувати музичні твори, усвідомлюючи єдність змісту і форми, висловлювати оцінювальні судження щодо музики різних жанрів;

Розвивальна: розвивати естетичне ставлення до музичної діяльності, вокально-хорові навички;

Виховна: прищеплювати учням толерантність, зацікавленість творами світової музичної спадщини.

Музичний матеріал: українська народна пісня «Журавель», IV частина Другої симфонії П. Чайковського, «Вальс-фантазія» М. Глінки.

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети П. Чайковського, М. Глінки; іграшковий або дитячий музичний інструмент для ділової гри «Ланцюжок».

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід («Вальс-фантазія»   М. Глінки).

1. ВСТУПНА ЧАСТИНА

Організаційний момент . Повідомлення теми, мети, завдань уроку

(теми семестру та уроку написані на дошці)

Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Іноді в музиці відбувається взаємопроникнення жанрів: танець перетворюється на веселу пісню, етюд, який призначений для удосконалення техніки музиканта, стає картиною, а пісня перетворюється на концерт. Саме з такою музикою, де зустрічаються різні жанри, ми сьогодні познайомимося.

Актуалізація опорних знань

Ділова гра «Ланцюжок»

Методичний коментар. Тема ділової гри — «Жанри симфонічної музики».

Учням пропонується повторити основні терміни й поняття, які було засвоєно на попередніх уроках і буде застосовано на поточному.

У пригоді вчителеві стануть іграшковий або дитячий музичний інструмент.

Ведучий (учитель) називає певне поняття і передає іграшку першому учаснику, той відповідає і передає другому учаснику, ставлячи нове запитання. Другий учасник, у свою чергу, ставить запитання наступному учасникові гри, і в такий спосіб гра триває. Доцільно обрати «рятівників» з-поміж учнів із високим рівнем навчальних досягнень, до яких у разі необхідності можна звернутися по допомогу, передаючи їм іграшку зі словами «Допоможіть, будь ласка».

Ключові поняття: симфонія, симфонічний оркестр, музичні ін-струменти, диригент, народна пісня.

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Розповідь учителя

— Зустріч різних жанрів ми маємо можливість спостерігати в творчості засновника російської класичної музики М. Глінки.

Михайло Іванович Глінка (1804—1857) народився 20 травня 1804 року в селі Новоспаському Смоленської губернії. Його дитячі роки минули в маєтку батька на лоні російської природи. Він рано виявив тягу до музики. У дядька Глінки був кріпосний оркестр, і хлопчик із захопленням вчився грі на скрипці і флейті, знайомився з музичною класикою. Але найбільше йому западали в душу російські народні пісні.

З одинадцяти років він почав брати уроки гри на фортепіано, в той же час проявляв незвичайні здібності у вивченні мов — він знатиме їх вісім, зокрема італійську, іспанську, персидську...

Події Вітчизняної війни 1812 року, нашестя наполеонівських військ залишили глибокий слід в душі хлопчика. Саме на Смоленщині розгорілося полум'я партизанської війни, що з часом приведе композитора до ідеї опери «Життя за царя» («Іван Сусанін»), про подвиг селянина — патріота Росії.

1817 року Глінка поступив у Благородний пансіон у Санкт- Петербурзі — учбовий заклад ліцейського типу для дворянських дітей. Після закінчення пансіону він послужив чиновником і незабаром вийшов у відставку, продовжуючи брати уроки на фортепіано і скрипці.

Для вдосконалення знань із музичної теорії Глінка здійснює поїздку за кордон. Чотири роки він живе в Італії і Німеччині, знайомиться з видатними композиторами того часу. У Росію він повертається вже творчо зрілим художником, автором ряду яскравих вокальних і інструментальних творів. Протягом усього творчого життя М. Глінка звертається до фольклору, і не тільки до російського, а й до українського, іспанського, італійського тощо. Йому належить вислів: «Музику створює народ, ми, композитори, лише її аранжуємо». Глінка намітив шляхи розвитку російської музики в найважливіших її жанрах: опері, симфонічній музиці, романсі. Оперою «Іван Сусанін» він поклав початок російської класичної музики. Опера мала великий успіх. Вона зустріла схвалення і підтримку передових людей Росії.

Важливе місце у творчості композитора посідають п'єси для симфонічного оркестру — такі, як фантазія «Камаринська», іспанські увертюри «Арагонська хота» і «Ніч в Мадриді», симфонічне скерцо «Вальс-фантазія» — один із його найпоетичніших ліричних творів. Спершу це була невелика фортепіанна п'єса. Пізніше композитор розширив і оркестрував її. Незадовго до смерті (1856 року) композитор узявся за її переробку і перетворив на побутовий танець, на досконалу за майстерністю симфонічну фантазію. В основі «Вальсу-фантазії» лежить задушевна, ласкава тема. У цьому творі М. Глінка створив невмируще прекрасні образи симфонічної музики, що зросла з побутових танців. Слухання музики

Учитель. Послухайте «Вальс-фантазію» М. Глінки та дайте відповідь на запитання.

•     Чому цей танець — вальс — може належати саме до жанру фантазії?

Слухання «Вальсу-фантазії» М. Глінки

• Яким є настрій цієї музики?
•     Чи можна скласти оповідання за музикою «Вальсу-фантазії» М. Глінки? Розповідь учителя

— Як композиторові передати душевний світ людини з усіма його складнощами: суперечливими почуттями, думками, що без¬перервно змінюють одна одну, протирічать одна одній, взаємодіють? Яку форму обрати композиторові для того, щоб передати в своєму творі цілий світ, на яких думках і почуттях зосередитись?

Симфонічна музика — це безмежний світ людських почуттів, глибоких думок та ідей, виражених тембрами різноманітних музич-них інструментів у музичних образах. Із незбагненною художньою силою симфонічна музика не тільки передає тонкі душевні пережи-вання людини і зображує картини природи, а й змальовує боротьбу світлих і темних сил, перемогу добра над злом. До симфонічної музики належать симфонічна сюїта, симфонічна поема, увертюра, концерт і, власне, симфонія. Саме симфонія краще, ніж інші види музики, здатна передати картину суперечливих почуттів. Ось чому майже всі композитори зверталися до написання симфоній! Серед таких композиторів — Петро Ілліч Чайковський (1840—1893).

• Які твори П. Чайковського вам відомі?
• Як називаються балети П. Чайковського?
•     Коли ви прослуховували твори П. Чайковського, які почуття, настрої ви почули в музиці? (Радість, відчуття святковості, казковості)
•     Які почуття взагалі здатна передати музика? (Радість, смуток, безтурботність, щастя, тривогу, замріяність, піднесеність, розгніваність та ін.)

Творча спадщина Чайковського охоплює майже всі музичні жанри, однак чільне місце в ній посідають опера та симфонія.

Композитор багато років поспіль проводив літо на лоні української природи — Черкащині, Поділлі, Сумщині; бував у Києві, Харкові, Одесі. Творчість Чайковського тісно пов'язана з Україною — композитор уважно вивчав життя і побут народу, записував народні пісні, розумів духовний світ українського народу. Не випадково Національна музична академія України носить ім'я видатного ро-сійського композитора Петра Ілліча Чайковського.

У його творах надзвичайно талановито, по-новому звучать мелодії українських народних пісень. Ще одна українська народна пісня знайшла своє втілення у творчості композитора — пісня «Журавель», чия мелодія особливо яскраво, варіативно розкривається в фіналі Другої симфонії композитора. Цього разу українська народна пісня «Журавель», як поєднання музики і слова, привела нас до симфонії № 2 П. Чайковського.

Слухання музики

Учитель. Прослухайте уважно спочатку українську народну пісню, а потім — фрагмент симфонії та дайте відповідь на запитання

•     Що спільного, а що відмінного у звучанні Другої симфонії П. Чайковського та української народної пісні «Журавель»?

Слухання української народної пісні «Журавель» та фрагмента Другої симфонії П. Чайковського (IV частина)

•     Якою за музичними характеристиками є українська народна  пісня «Журавель»?
•     Що нового ми чуємо у переосмисленій композитором народній мелодії?

Вокально-хорова робота Розспівування

Розучування української народної пісні«Журавель»

3. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА Підбиття підсумків уроку

Учитель. Завдяки поєднанню та взаємозбагаченню музичних жанрів музика стає яскравішою, більш насиченою різними образами.

Бліцопитування

•     Чи справді слово та музика здатні викликати зорові уявлення?
•     Як ви вважаєте, чому композитори поєднують у своїх творах різні музичні жанри?
•     Що спільного у Другій симфонії П. Чайковського та «Вальсі- фантазії» М. Глінки?

4. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Слухати музику за власним вибором.

Учні виходять із класу під музичний супровід («Вальс-фан- тазія» М. Глінки).