Розробка уроку на тему "Маркування небезпечних речовин"

Хімія 7 клас

Урок 33

Тема. Маркування небезпечних речовин.

Завдання:

дидактична:

• створити умови для усвідомлення й осмислення учнями нової навчальної інформації;
• сформувати поняття учнів про класи небезпечних речовин та їх маркування;
• розкрити значення маркування хімічних речовин для безпеки життя людини;

розвивальна:

• розвивати пізнавальні навички індивідуальної роботи з текстом, у групі, уміння слухати інтерес, логічне мислення, дослідницькі навички;
• розвивати предметну і ключові компетентності учня, його екологічну культуру, навички безпечного поводження з речовинами, роль хімічних знань у поясненні природи речовин і суті хімічних явищ;
• розвивати вміння визначати класи небезпечних речовин за їх маркуванням; усвідомлення небезпеки, яку можуть становити речовини при їх використанні або зберіганні.
• стимулювати розвитку учнів до самоосвіти.

виховна:

• виховувати загальної культури, світоглядні орієнтири, екологічного стилю мислення і поведінку,
• формувати бережливе ставлення до навколишнього середовища та любов до рідного краю;
• формувати пізнавальний інтерес до предмета, творче ставлення до практичного використання знань із хімії.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: опорний конспект, опорні схеми, періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва, мультимедійна презентація «маркування небезпечних речовин»; комп’ютер, мультимедійний проектор. 

Форми і методи роботи: індивідуальна та групова робота, розповідь учителя з використанням презентації, тренувальні вправи.                                       

Хід уроку

І Організаційний момент

• вітання;
• організація уваги;
• перевірка чергових;
• перевірка готовності до уроку;
• відсутні.

ІІ Перевірка домашнього завдання

1. §18 ст.134-136 опрацювати
2. впр. № 10 ст. 136 письмово «Як ви вважаєте, чому під час горіння деяких речовин, наприклад вугілля, не утворюється полум’я»

ІII Актуалізація опорних знань (Слайд 1-2)

Робота з карткою.

Допишіть продукти рівнянь реакцій кисню зі складними речовинами, і за необхідністю розставте коефіцієнти. Назвіть всі вихідні речовин і продукти реакції.

1.Приклад картики для учнів:

CH₄          +          O₂     =      

________     ________         ____________                   ________

2

H₂S         +         O₂        =     

________     ________         ____________                   ________

С₆Н₁₂О₆   +         О₂      =

________     ________         ____________                   ________

2. Приклад заповненої картики учнями: (Слайд 3)

CH₄          +  2O₂     =         CO₂↑            +         2H₂O

метан             кисень        карбон(IV) оксид,        гідроген оксид,

             вуглекислий газ                   вода

2

2H₂S                      +    3O₂      =        2SO₂↑              +          2H₂O

гідроген сульфід,             кисень        сульфур(IV) оксид,        гідроген оксид,

сірководень                                                             вода

С₆Н₁₂О₆   +      6О₂     =        6СО₂            +         6Н₂О

глюкоза             кисень        карбон(IV) оксид,        гідроген оксид,

             вуглекислий газ                   вода

ІV Мотивація навчальної діяльності

Нині дуже швидко розвивається хімічна промисловість. З’являються все нові і нові  речовин для побутових і промислових потреб. Але не завжди ці речовини безпечні для здоров'я та життя людини. Багато з них, такі як кислоти і луги, у разі потрапляння на шкіру або в очі можуть спричинити подразнення та навіть хіміч­ні опіки. А багато речовин є дуже токсичними, у разі потрапляння в дихальні шляхи або ротову порожнину вони можуть спричинити тяжке отруєння. Певну небезпеку становлять хімічно активні, легко­займисті та вибухонебезпечні речовини.

Отже давайте сьогодні на уроці  спробуємо розібратися із класифікацією небезпечних речовин та їх маркуванням.

V Оголошення теми та постановка завдань уроку  (Слайд 4-5)

Тема. Маркування небезпечних речовин.

Розповідь вчителя (Слайд 6)

Речовини і небезпека.

Багато речовин становить небезпеку для людей і довкілля. Серед них є горючі (природний газ, органічні розчин­ники, нафтопродукти, більшість поліме­рів), легко­займисті (папір, деревна тирса, борошно), вибухонебезпечні (суміші по­вітря і парів нафтопродуктів, багатьох орга­нічних розчинників), їдкі речовини (луги, деякі кислоти). Значна їх кількість при невмілому поводжен­ні може завдати шкоди здоров’ю людини. Чимало відходів різного походження забруднюють навколишнє середовище, негативно впливають на живі організми.

Маркування небезпечних речовин. (Слайд 7)

З метою попередження людей про небезпеку, яку можуть створити речовини під час зберігання і використання, на етикетках, упаковках, контейнерах запроваджено відповідне марку­вання. Кожний знак небезпеки містить чорне символічне зображення:

1. Токсична речовина або отрута;
2. Їдка речовина;
3. Окиснювач;
4. Вибухонебезпечна речовина;
5. Працювати в окулярах;
6. Речовина легко спалахує, вогненебезпечна, горюча;
7. Радіоактивність (підвищена радіація);
8. Висока напруга;
9. Лазерне випромінювання;
10. Електромагнітне випромінювання.

А зараз давайте розглянемо деякі категорії ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. N 956 «Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки» (Слайд 8)

Робота учнів з картками

Легше працювати об’єднавши зусилля.

Інтерактивна вправа «Два-чотири-всі разом».

Клас ділиться на три групи Учням класу пропонується опрацювати матеріал виданої вчителем дидактичної картки. Кожна група спочатку опрацьовує інформацію самостійно, потім обговорюють в парах, далі об’єднуються в четвірки.

Перша група вивчає ідентифікацію вибухонебезпечних речовин та горючих газів, друга – горючі рідини та окисники, а третя – токсичні речовини та радіоактивність.

Після прийняття спільного рішення у четвірках відбувається колективне обговорення питань кожної групи.

Картка 1.

1.  Вибухонебезпечні речовини та вироби – рідкі або тверді речовини чи суміші речовин, які під впливом зовнішніх факторів здатні швидко змінювати свій хімічний склад, а цей процес саморозповсюджуватися з виділенням великої кількості тепла газоподібних продуктів, у тому числі: речовини або суміші речовин, які, згораючи в режимі детонації, утворюють ударну хвилю в повітрі; речовини або суміші речовин, екзотермічні реакції з якими у режимі детонації, дефлаграції або теплового вибуху в оболонці (апараті, резервуарі, трубопроводі або в спеціальному виробі) призводять до руйнування цієї оболонки з утворенням ударної хвилі в повітрі та розкиданням уламків.
Вибухові речовини поділяють на ініціюючі (первинні), бризантні (вторинні) та піротехнічні. Ініціюючі (первинні) вибухові речовини здатні під незначним впливом зовнішніх факторів (промінь вогню, тертя, слабкий удар тощо) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням тепла і газоподібних продуктів.
Бризантні (вторинні) та піротехнічні вибухові речовини здатні під значним впливом зовнішніх факторів або впливом ініціюючих вибухових речовин у процесі екзотермічних реакцій до світлових, звукових, теплових та реактивних ефектів з утворенням сльозоточивих і димооутворюючих речовин;
 

2. Горючі (займисті) гази - гази, які утворюють у повітрі при нормальному тиску суміші, що сприяють поширенню полум'я в детонаційному чи дефлаграційному режимі або можуть горіти в повітрі в дифузійному режимі при витіканні струменем (факельне горіння), у тому числі:
горючі (займисті) стиснуті гази - гази, які знаходяться в апаратах, резервуарах або трубопроводах під тиском, що перевищує 0,1 МПа, і не можуть перебувати в рідкій фазі; горючі (займисті) зріджені гази під тиском - гази, які знаходяться в апаратах, резервуарах або трубопроводах у рідкій фазі під тиском, що перевищує 0,1 МПа, та при температурі, що дорівнює або перевищує температуру навколишнього середовища; горючі (займисті) кріогенне зріджені гази - гази, які знаходяться в апаратах, резервуарах або трубопроводах у рідкій фазі під тиском, що дорівнює 0,1 МПа, та при температурі нижчій від температури навколишнього середовища.

Картка 2.

3.  Горючі (легкозаймисті) рідини - рідини з температурою спалаху, що дорівнює або менша 61 ^оС у закритому тиглі або температурою спалаху, що дорівнює або менша 66 ^оС у відкритому тиглі (легкозаймисті рідини згідно з ГОСТ 12.1.044-89); горючі рідини, перегріті під тиском, - горючі рідини згідно з ГОСТ 12.1.044-89, які знаходяться в апаратах, резервуарах або трубопроводах під тиском при температурі, що перевищує температуру кипіння при атмосферному тиску в 1,25 і більше разів.
Якщо рідина являє собою суміш горючих рідин, за температуру кипіння при атмосферному тиску береться температура википання половини маси рідини. Якщо даних про таку температуру немає, за температуру кипіння береться температура на початку кипіння суміші(фракції).
За розрахункову береться максимальна температура за регламентом, робочими інструкціями або іншою технічною документацією. Якщо передбачено блокування за температурою, за розрахункову береться температура блокування;
5) речовини-окисники - речовини 5 класу небезпеки (згідно з ГОСТ 19433-88), у тому числі:
речовини, які підтримують горіння, викликають та/або сприяють спалахуванню інших речовин у результаті екзотермічної окисно-відновної реакції, температура розкладання яких не перевищує 65 град. С та/або час горіння суміші окисника яких з органічною речовиною (дубовою тирсою) не перевищує часу горіння еталонного окисника з дубовою тирсою (наприклад перманганат калію, бромат калію, перхлорат калію тощо);
органічні пероксиди (речовини з двовалентною структурою кисню, які можуть вважатися похідними пероксиду водню). До цієї категорії відносяться речовини, які підтримують процес горіння (наприклад кисень, озон, хлор, оксиди азоту та інші речовини в зрідженому стані).

Картка 3.

6) високотоксичні та токсичні речовини - речовини, які мають властивості, зазначені в таблиці (ГОСТ 12.1.007-76).
Токсичність речовини при пероральному впливі на тварин (дискримінуюча доза) визначено методом фіксованої дози за рекомендаціями Конвенції про трансграничний вплив промислових аварій (1992 рік).
До високотоксичних відносяться речовини, які за своїми біологічними властивостями та токсичністю належать до 1 класу небезпеки, а до токсичних - речовини, які за своїми біологічними властивостями та токсичністю належать до 2 класу небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007-76 і 12.1.005-88 та переліками граничнодопустимих концентрацій шкідливих речовин, затвердженими МОЗ.
У тих випадках, коли речовину не віднесено до визначеного класу небезпеки, це здійснюється МОЗ;
7. Радіоактивність - перетворення атомних ядер в інші ядра, що супроводжується випущенням різних часток і електромагнітного випромінювання. Звідси й назва явища: на латині radio - випромінюю, activus- діючий. Це слово запровадила Марія Кюрі. При розпаді нестабільного ядра – радіонукліда, з нього вилітають із великою швидкістю одна або кілька часток високої енергії. Потік цих часток називають радіоактивним випромінюванням або попросту радіацією. А саме явище радіоактивності відкрив у 1896 р. Антуан Анрі Беккерель. Сталося це випадково. Вчений працював із солями урану і загорнув свої зразки разом із фотопластинами в непрозорий матеріал. Фотопластини виявилися засвіченими, хоча доступу світла до них не було. Беккерель зробив висновок про невидиме оку випромінювання солей урану. Він дослідив це випромінювання і встановив, що інтенсивність випромінювання визначається тільки кількістю урану в препараті і абсолютно не залежить від того, в які сполуки він входить. Тобто ця властивість властива не сполукам, а хімічному елементу урану. В 1898 р. П'єр Кюрі і Марія Складовська-Кюрі відкрили випромінювання торію, пізніше були відкриті полоній та радій. у 1903 році подружжю Кюрі було присуджено Нобелівську премію. На сьогодні відомо близько 40 природних елементів, яким властива радіоактивність. Встановлено, що всі хімічні елементи з порядковим номером, більшим за 83 — радіоактивні

VІІ Закріплення й систематизація знань і вмінь   (Слайд 9)

• Які існують попереджувальні та заборонні знаки?
• Які категорії ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки вам відомі?

VІІІ Застосування знань і вмінь  (Слайд 10)

1.Яких правил безпеки, що стосуються роботи учнів у шкільному хімічному кабінеті, слід дотримуватися вдома, використо­вуючи засоби побутової хімії?

2. Про що, на вашу думку, свідчать позначки, наведені на ма­люнках?

IX Домашнє завдання (Слайд 11)

1. О.В. Григорович §3 ст.23-24 опрацювати
2. П.П. Попель §23 ст.137-140 опрацювати
3. Знайдіть позначки небезпеки або відповідні написи на упаковках або ємностях із речовинами, їхніми сумішами або розчинами, що зберігаються у вас вдома. Зробіть на уроці коротке повідомлення про те, як потрібно поводитися з кожним хімічним засобом.
4. Підготувати повідомлення:

Застосування кисню;

Проблема чистого повітря;

Колообіг хімічних елементів;

Колообіг кисню;

Утворення кисню.

X Рефлексія (Слайд 12)

Прийом «Підіб’ємо підсумки»

На уроці я...

- дізнався...

- зрозумів...

- навчився...

- найбільший мій успіх - це...

- найбільші труднощі я відчув...

- я не вмів, а тепер умію...

- я змінив своє ставлення до...

- на наступному уроці я хочу...

Література

1. Григорович О.В. Хімія: підручник, для 7 класу загально освіт. навч. зал. /О.В. Григорович. – Х.: Вид-во «Ранок», 2015. – 192с.
2. П.П. Попель, Л.С. Крикля. Хімія: підручник, для 7 класу загально освіт. навч. зал. – К.: Видавничий центр «Академія», 2015. – 191с.

3. Навчання хімії в загальноосвітньому навчальному закладі: методичний посібник для вчителів / О.В.Харченко, В.Г.Лелеко;  за заг. ред. Л.Д.Покроєвої, С.Є.Вольянської. – Харків: 2015.–176с.

Джерела Інтернет

4. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/956-2002-%D0%BF
5. http://www.kst.com.ua/ua/news/2/
6. http://otipb.at.ua/load/npaop_0_00_3_08_02_normativi_porogovikh_mas_nebezpechnikh_rechovin_dlja_identifikaciji_ob_39_ektiv_pidvishhenoji_nebezpeki/2-1-0-2064