Розробка уроку на тему «Мова.»

Урок № 55

Мова.

2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

2.1. Із наведеного переліку ознак виберіть ті, що характерні для умовних та безумовних рефлексів. Заповніть таблицю.

Ознаки: природжені, індивідуальні, набуті, спадкові, видові, утворюються протягом життя організму; рефлекторні дуги замикаються у стовбуровій частині головного та у спинному мозку, стійкі, нестійкі рефлекторні дуги замикаються в корі великих півкуль.

2.2.  Визначте за алгоритмом характерні ознаки умовного рефлексу:

4.Засвоєння нового матеріалу

1.Поняття про першу та другу сигнальні системи

«Міні – експеримент»

Вчитель дзвенить у маленький дзвоник.

Запитання до учнів:

• Що ви чуєте?
• Чи сприймають це тварини?
• Які ще сигнали ми сприймаємо із зовнішнього середовища?
• Чи сприймають їх  тварини?
• А якщо я заміню дзвін на слово «дзвоник», ви мене зрозумієте?
• А тварини?

Проблемне запитання:

• Як ви вважаєте, чому людина  і тварина по - різному сприймають інформацію?

(обговорення відповідей учнів)

Пояснення вчителя:

        Щоб знайти повну відповідь на це питання, варто ознайомитися із ученням І.Павлова про сигнальні системи. 

       Усі умовні подразники є сигналами безумовних подразників, вони й становлять першу сигнальну систему, характерну для високоорганізованих тварин і людини. Перша сигнальна система зумовлює сприймання за допомогою органів чуття чуттєво-конкретних образів. Це основа для утворення умовних рефлексів. Перша сигнальна система є і у тварин, і у людини. У вищій нервовій діяльності людини розвинулась надбудова у вигляді другої сигнальної системи. Вона властива лише людині і виявляється в спілкуванні за допомогою слова, мовою, поняттями. З появою цієї сигнальної системи стали можливими абстрактне мислення, узагальнення численних сигналів першої сигнальної системи.За І. П. Павловим, слова перетворились на «сигнали сигналів».

Запитання учням:

• Як ви вважаєте,  завдяки чому стало можливим виникнення другої сигнальної системи?

Очікувані відповіді учнів:

       Виникнення другої сигнальної системи стало можливим завдяки складним взаємовідносинам між людьми, оскільки ця система є основою спілкування, колективної праці. Таке спілкування неможливе за межами суспільства.

Розповідь вчителя:

       Друга сигнальна система породила абстрактне мислення, письмо, читання, підрахунки. Слова сприймаються і тваринами, але зовсім не так, як людиною. Тварини сприймають їх як звуки, а не їхнє смислове значення, як люди. Отже, у тварин немає другої сигнальної системи. Обидві сигнальні системи людини взаємозв'язані. Вони формують поведінку людини в широкому розумінні слова. Причому друга сигнальна система змінила першу сигнальну систему, бо реакції першої стали значною мірою залежати від соціального середовища. Людина стала здатною керувати своїми безумовними рефлексами, інстинктами, тобто першою сигнальною системою. Ознайомлення з найважливішими фізіологічними функціями кори великого мозку свідчить про надзвичайне її значення в життєдіяльності. Кора разом з підкірковими утворами є відділом центральної нервової системи тварин і людини. Функції цього відділу — здійснення складних рефлекторних реакцій, що становлять основу вищої нервової діяльності (поведінки) людини. Не випадково вона найбільше розвинена. Особливою властивістю кори є свідомість (мислення, пам'ять), друга сигнальна система (мова), висока організація праці й життя загалом.

Самостійна робота учнів, заповнення таблиці:

Порівняльна характеристика сигнальних систем

2. Мова. Розвиток мови  

Запитання до учнів:

• Які асоціації у вас викликає слово «мова»?

Складання «Асоціативного куща»:

Узагальнення відповідей учнів.

Розповідь вчителя:

Мова – це не тільки спосіб передачі інформації від однієї людини до іншої, а й знаряддя для передавання досвіду від одного покоління до наступного. У результаті у людей з’являється (крім генетичної) ще й соціальна інформація про досвід, накопичений за тисячі років.Яке  ж походження має мова?

Повідомлення учня:

                                          Походження та становлення   мови

      Становлення мови в первісному суспільстві було закономірно підготовлене важливими об'єктивними передумовами соціального і біологічного характеру. Вирішальною соціальною передумовою був поступовий перехід до справжньої трудової діяльності, пов'язаної з виготовленням знарядь праці. Суспільний характер праці, необхідність координації дій учасників трудового процесу викликали потребу в свідомому застосуванні певних звукових сигналів. Іншою об'єктивною передумовою формування мови була здатність предка людини відтворювати ряд спадково закріплених вигуків, які інстинктивно пов'язувалися з певними типовими для стада істотними життєвими ситуаціями — небезпекою, появою здобичі, зміною напряму руху тощо. Поступово такі вигуки почали свідомо застосовуватися первісної людьми у зв'язку з відповідними діями, спочатку в самій трудовій ситуації, а згодом і поза нею як її позначення. Припускають, що до початку розвитку звукової мови на основі інстинктивних вигуків, а частково й пізніше, предки первісних людей протягом тривалого часу (можливо, 2 — 3 млн років) спілкувалися за допомогою жестів.

     Потім урізноманітнення видів праці і пов'язаних з ними трудових ситуацій привело до свідомого варіювання вигуків і розширення їхньої кількості. Артикуляційно нерозчленовані спочатку вигуки дедалі більше ставали членороздільними. Звукові комплекси, які набували характеру мовних знаків — слів, спочатку мали недиференційну семантику й означали як певний процес дії, так і його об'єкт, знаряддя чи результат. З наступним виділенням у свідомості уявлень і примітивних понять про предмети як об'єкти, що мають істотне значення для життя людини, почали створюватися форми, варіанти назв для предметів, відмінні від позначень дій. Це зумовлювало розширення лексичного складу мови і вдосконалення її фонетичної структури.

      Оскільки ці процеси, що відбувалися в умовах роздільного існування первісних людських колективів на віддалених одна від одної територіях, уже втратили безпосередній зв'язок з первісними природними вигуками, спільними для всього виду предка люди

Самостійна робота з підручником:

За підручником складіть перелік ознак усної і письмової мови. Результати оформіть у таблицю:

Розповідь вчителя:

Мовні функції людини пов’язані з функціонуванням багатьох структур мозку.

Пригадайте, яких?

Очікувана відповідь учнів:

Формування усного мовлення відбувається в основному за рахунок роботи лобної частки лівої півкулі головного мозку, письмового – скроневих і тім’яних часток.

Розповідь вчителя:

     Слова, які людини вимовляє, чує чи бачить написаними, є умовними подразниками, які сприймає і розпізнає кора великих півкуль головного мозку. Це сигнали, символи конкретних предметів і явищ навколишнього середовища.Словом позначається все, що сприймає людина за допомогою органів чуттів. Разом з тим слову притаманна узагальнююча функція. Слова для людини – це не тільки звуки (подразники), але й поняття. Людина узагальнює поняття не тільки про предмети, їхні властивості, явища навколишнього світу, але й свої відчуття, переживання, почуття. Людина думає словами, завдяки чому абстрагується від дійсності (абстрактне мислення).

Запитання до учнів:

• Яке значення мови?

Очікувана відповідь учнів:

За допомогою мови здійснюється аналіз і узагальнення інформації, міркування, висновки. Усне і писемне мовлення допомагає людині ознайомитись із соціально – історичним досвідом людства, досвідом інших людей спілкуватися з ними.

Доповнення вчителя:

Через нервову систему слова діють на функції внутрішніх органів, що дає змогу лікувати психотерапевтичними методами. Здатністю до вивчення мови людина наділена від народження, але якщо дитина з якихось причин виявиться ізольованою від інших людей, то ця здатність не реалізується.

Складання опорної схеми:

5.Узагальнення і закріплення знань

Вправа «Відтвори приказку»

Учням пропонуються частини приказок, в яких лаконічно узагальнені народні погляди на культуру мовлення.

Завдання:  

• Поєднати частини за допомогою стрілок в єдине ціле.
• Коротко пояснити зміст цих приказок

Вірна відповідь: