Залози змішаної секреції. Профілактика захворювань ендокринної системи.

Урок № 62

Залози змішаної секреції.

Профілактика захворювань ендокринної системи.

2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

1. Вправа «Третій зайвий». Визначте «зайвий» термін з переліку та вкажіть за якими ознаками був зроблений вибір.

• Адреналін, норадреналін, паратгормон
• Вазопресин,    мелатонін,   окситоцин
• Альдостерон, тироксин, кальцитонін

2. Скласти сенкан на тему «адреналін»

4.Засвоєння нового матеріалу

1.Особливості будови та функції підшлункової залози. Гормони підшлункової залози

Пригадайте:

• На які групи діляться залози організму людини?
• Які особливості залоз змішаної секреції?
• Які залози відносяться до залоз змішаної секреції?
• В чому проявляється зовнішньосекреторна функція підшлункової залози?

Розповідь вчителя:

      Підшлункова залоза лежить позаду шлунку на задній черевній стінці, заходячи своєю лівою частиною в ліве підребер'я.

Проектування зображення на екран:

   Підшлункова залоза ділиться на голівку з гачкоподібним відростком, тіло і хвіст. Тіло призматичної форми, має три поверхні: передню, задню і нижню. У ній розрізняються дві складові частини: головна маса залози має зовнішньосекреторну функцію, виділяючи свій секрет через вивідні протоки в дванадцятипалу кишку; менша частина залози у вигляді так званих підшлункових острівців відноситься до ендокринних утворень. Виділяючи свої гормони інсулін і глюкагон в кров, панкреатичні острівці регулюють вуглеводний обмін.

• Як вчені довели, що підшлункова залоза виконує ендокринну функцію?

Повідомлення учня:

Відкриття ендокринної функції підшлункової залози

      У 1869 році в Берліні 22-річний студент-медик Пауль Лангерганс досліджуючи за допомогою нового мікроскопу будову підшлункової залози, звернув увагу на раніше не відомі групи клітини рівномірно розподілені по її тканині. Він не робив жодних припущень щодо їх призначення. Тільки 1893 року Едуад Лагес з'ясував, що вони відповідають за ендокринну функцію підшлункової залози і назвав їх «острівцями Лангерганса» в честь першовідкривача.

      У 1889 році Оскар Мінковський та Йозеф фон Мерінг досліджували функції підшлукнової залози. Вони провели панкреатомію (видалення залози) здоровому собаці, через декілька днів після цього в тварини почали спостерігатись симптоми діабету, зокрема сильна спрага, посилене виділення сечі із високим вмістом цукру, надмірне споживання їжі та втрата ваги. Через деякий час дослідникам вдалось «вилікувати» собаку шляхом трансплантації тканини підшлункової залози під шкіру.

     У 1901 році був зроблений наступний важливий крок, Юджин Опі чітко показав, що «цукровий діабет обумовлений руйнуванням острівців підшлункової залози, і виникає тільки коли ці тільця частково або повністю зруйновані». Зв'язок між цукровим діабетом і підшлунковою залозою був відомий і раніше, але до цього не було ясно, що діабет пов'язаний саме з острівцями Лангерганса. Це, а також багато інших досліджень патологій підшлункової залози, привело таких вчених як Жан де Меєр (1909) та Едвард Шарпі-Шафер (1916) до висновку про те, що острівці Лангенгарса повинні виробляти речовину із цукрознижувальним ефектом. Мейер назвав її інсуліном від лат. insula — острів.

Самостійна робота учнів з підручником:

• Який вплив на процеси життєдіяльності організму здійснюють гормони підшлункової залози?

Очікувана відповідь учнів:

     Підвищення секреції інсуліну веде до збільшення споживання глюкози клітинами тканин і відкладенню в печінці та м'язах глікогену, зниженню концентрації глюкози в крові. Недостатність ендокринної функції підшлункової залози порушує використання глюкози тканинами, підвищує її рівень у крові і веде до розвитку цукрового  діабету. Вуглеводний обмін відновлюється при введенні в організм інсуліну. Підшлункова залоза виробляє також гормон глюкагон, який діє  протилежно інсуліну. Він необхідний для розщеплювання глікогену до глюкози. Секреція цього гормону приводить до підвищення рівня глюкози в крові. В нормі вміст глюкози в крові коливається від 4,4 до 6,6 ммоль/л.

Складання опорних схем:

Глюкагон

                                                           інсулін

2. Функції статевих залоз. Гормони статевих залоз

Розповідь вчителя:

  Статеві залози виробляють статеві клітини (зовнішня секреція) і статеві гормони (внутрішня секреція)

    Будова статевих залоз у жінок і чоловіків різна, різні також і гормони, що вони виробляють.

Робота в групах

Завдання:

1 група -  Охарактеризуйте чоловічі статеві залози та гормони, які вони виділяють

2 група – Порушення функцій чоловічих статевих залоз

3 група – Охарактеризуйте жіночі статеві залози та гормони, які вони виділяють

4 група – Порушення функцій жіночих статевих залоз

Презентація груп:

1 група -  Характеристика  чоловічих статевих залоз та гормонів, які вони виділяють

 Чоловічі статеві залози — яєчка, або сім’яники, містяться у шкірястому мішечку — мошонці й мають масу 20-30 г. Андрогени (наприклад, тестостерон) — гормони, що їх виробляють сім’яники, — впливають на формування скелету, розвиток м’язів. Під їхнім впливом у підлітків з’являються вторинні статеві ознаки.

2 група – Порушення функцій чоловічих статевих залоз

 Якщо у підлітковий  період вироблялася недостатня кількість гормону тестостерону, вторинні чоловічі статеві ознаки надалі будуть виражені слабко, статеві органи залишаться недорозвиненими, статура сформується за жіночим типом. У зрілому віці зниження вироблення тестостерону призводить до імпотенції та чоловічої безплідності. У літньому віці зниження кількості андрогенів передбачене природою, однак, якщо воно відбувається не поступово, а занадто швидко, розвивається пухлина передміхурової залози. На роботу чоловічих статевих залоз негативно впливають алкоголь, наркотики, тютюн, раннє статеве життя, а також малорухомий спосіб життя й надмірна вага (наслідок неправильного харчування).

3 група – Характеристика  жіночих статевих залоз та гормонів, які вони виділяють

Жіночі статеві залози (яєчники) розташовані внизу живота, у малому тазі. Маса кожного яєчника становить близько 5 г. Гормони, що їх виділяють жіночі статеві залози, — естрогени — формують жіноче тіло, стимулюють ріст матки й молочних залоз. Після дозрівання яйцеклітини та її виходу у черевну порожнину (цей момент називається овуляцією) в яєчниках утворюється особлива залоза — жовте тіло. Гормональна активність цієї залози проявляється у виділенні особливого жіночого гормону — прогестерону. У разі запліднення яйцеклітини він сприяє нормальному протіканню вагітності; знижуючи тонус маткової мускулатури й одночасно підвищуючи тонус шийки матки, забезпечує замкнутий простір для плода. Коли вагітності немає, прогестерон регулює менструальний цикл.

4 група – Порушення функцій жіночих статевих залоз

Брак естрогенів у період статевого дозрівання проявляється в затримці формування скелету, недорозвиненні молочних залоз і матки, у відсутності менструацій. Пізніше відбувається порушення менструального циклу, аж до повного припинення менструацій. Гормональна недостатність жовтого тіла проявляється рясними менструаціями й матковими кровотечами. Порушення гормонального балансу між естрогенами та прогестероном призводить до жіночої безплідності, невиношування плода, раннього клімаксу й виникнення пухлин у жіночій статевій сфері

Заповнення таблиці «характеристика ендокринних залоз» (продовження з минулих уроків)

3.Профілактика захворювань ендокринної системи

Розповідь вчителя:

Серед патології ендокринної системи найбільш поширеними є цукровий діабет та йододефіцитні захворювання щитоподібної залози.

Технологія «Мікрофон»

• Назвіть чинники ризику, які можуть призвести до виникнення цукрового діабету.

Очікувана відповідь учнів:

До чинників ризику відносяться:

1) надмірне харчування;

2) переважання в раціоні вуглеводів;

3) прийом їжі через тривалі проміжки, але у великому об'ємі;

4) тривале голодування;

5) гіподинамія;

6) стресові ситуації;

7) інфекції, особливо вірусні;

8) алкогольна інтоксикація;

10) фізична травми

11) ожиріння

Запитання для обговорення:

• В чому заключається профілактика цукрового діабету?

   Для профілактики цукрового діабету необхідний здоровий спосіб життя, який передбачає не тільки дотримання режиму праці і відпочинку, але й раціональне харчування, нормальну психологічну обстановку в сім'ї і колективі.

• Пригадайте, що таке ендемічний зоб?

Очікувана відповідь учнів:

Ендемічний зоб - поширене захворювання, яке характеризується збільшенням щитоподібної залози і зустрічається в певних місцевостях, які звуться ендемічними щодо зоба через недостатність йоду в грунті, воді та харчових продуктах.

Технологія «Мікрофон»

• Назвіть чинники ризику, які можуть призвести до виникнення  ендемічного зоба.

Очікувана відповідь учнів:

Одним із провідних чинників ризику стосовно розвитку ендемічного зоба є дефіцит йоду в воді та харчових продуктах. Крім цього, негативно впливають одноманітне харчування, дефіцит білків і вітамінів, антисанітарні умови проживання. Також певне значення мають спадкова обтяженість, автоімунні реакції та осередки інфекції. Про роль спадкового чинника свідчать високі відсотки кретинізму, глухонімоти та інших природжених дефектів у місцевостях, ендемічних щодо зоба.

Запитання для обговорення:

• В чому заключається профілактика ендемічного зоба?

Обговорення відповідей учнів

5.Узагальнення і закріплення знань

5.1.Скласти сенкан на тему «інсулін»

5.2.Тестові завдання на встановлення однієї або декількох вірних відповідей

1.До статевих гормонів відносяться:

а)адреналін          б)тестостерон

в)прогестерон     г)паратгормон

2. Гормони підшлункової залози:

а) глюкагон        б)тироксин

в)інсулін             г)кальцитонін

3.До статевих залоз відносяться:

а) сім’яні міхурці           б)простата

в)яєчники                       г)яєчка

4.При гіпофункції підшлункової залози розвивається захворювання:

а)мікседема                б)базедова

в) цукровий діабет г)бронзова

5. Антагоністом інсуліну є:

А) глюкагон                    б) вазопресин

в)трийодтиронін      г)тестостерон