Тема розділу: Народна музика

Тема уроку: Пісня – душа народу

Мета:

• Навчити учнів формулювати та висловлювати судження про художньо-образну палітру українського пісенного фольклору; ознайомити учнів із поняттям «побутові пісні», «колискові», «ліричні», «дитячі», «жартівливі»;
• розвивати вокально-хорові навики, ладове відчуття; формувати уміння учнів виразно і творчо виконувати народні пісні; Формувати уміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, робити висновки;
• прищеплювати дітям інтерес до музично-етнографічної скарбниці нашого народу, виховувати інтерес до фольклорної спадщини інших народів.

Тип уроку: Введення в тему

Музичне слухання: французька народна пісня «Братик Яків», українська народна пісня «Дівка Явдошка», «Ой ходить сон», «Котику сіренький», «Ой на горі зайчик».

Хоровий спів: Скоромовки «Цитра - цинь», «Тікі-тікі-тікі-та…», «Дудку дав Дмитро мені…», «Омелі льон до колін..». Розспівка «Черепаха часто чхала…», українська народна пісня «Чи не той то Омелько».

Форма проведення:  Урок - експедиція

Методи:

• наочно-слухові (художній показ музичних творів), наочно-зорові,
• словесні (бесіда, розповідь), порівняння, індивідуальна та групова робота, гра.

Обладнання:

• бандура, фортепіано, скриня з інструментами, (шумові та ударні  інструменти),  магнітофон, CD-диски,   фонограми музичних творів за програмою, інфографіка.

План:

І. Оргмомент

1.  Музичне привітання.

2.  Вступ.

ІІ. Виклад нового матеріалу

1.Слово вчителя. Робота з інфографікою

2. Музичне  слухання.

3. Аналіз музичних творів.

4. Міні-висновок.

IІІ. Динамічна пауза

V. Вокально-хорова робота

1. Робота над скоромовками (актуалізація набутих знань)

2. Розспівка («Черепаха часто чхала…»)

3. Вивчення пісні «Чи не той то Омелько»

4. Гра на музичних інструментах

VI. Підсумки уроку

 

VIІ. Домашнє завдання

Хід уроку:

 

І. Оргмомент

1. Музичне вітання.

 

1. Вступ

На попередніх уроках ми мандрували  Давньою Грецією. Відвідали  Китай та познайомились китайськими народними інструментами. Побували у Єгипті. Дізналися, що музика займала чинне місце в житті людини. Вона супроводжувала її від народження і до останньої хвилини життя.

Сьогодні ми вирушимо у фольклорну експедицію, мета якої – дізнатися про українські народні пісні, поширені у побуті. Але спершу давайте пригадаємо:

 Як називається людина, що створює музику?

(композитор)

Які види музики залежно від її виконання існують?

(вокальна та інструментальна)

Як називається музика, яку створює народ?

(народна)

ІІ. Виклад нового матеріалу

1.Слово вчителя. Робота з інфографікою

Отже, розділ, який у ми розпочинаємо вивчати – «Народна музика». А тему нашого уроку – «Пісня – душа народу». Пісню називають душею народу. І як я уже зазначила, вона – унікальний феномен, який супроводжує людину від її народження протягом усього життя. Народна пісня – невичерпне джерело, з якого нащадки дізнаються про минуле свого народу, а композитори черпають натхнення.

Саме народна пісня  несе в собі первинні національні ознаки, музичний фольклор є основою для професійного українського мистецтва.  Він був джерелом творчості не лише для українських та світових класиків, а й набуває широкої популярності серед сучасних виконавців. Музична творчість народу огорнула піснею не тільки життя окремої людини, але й життя всієї нації у всіх проявах та змінах історії.

Ми з вами знаємо, що народні пісні, створені у давні часи, звучать і нині: їх відроджують, зберігають і виконують як звичайні люди, так і професійні виконавці.

Народні мелодії лягли в основу творчості композиторів минулого і теперішнього часу.

Робота з інфографікою (показ портретів)

Франц Шуберт

(пригадати з дітьми який це композитор – австрійський)

Австрійський композитор, який творив свої балади на основі німецьких народних мелодій.

 Ференц Ліст

 (пригадати з дітьми який це композитор – угорський)

 Угорський піаніст та композитор використовував народну музику для створення «Угорських рапсодій».

Народна пісня та мелодія вплинули на творчість Фридеріка Шопена (пригадати з дітьми який це композитор), Джоржа Гершвіна, Модеста Мусоргського, Михайла Глінки.

До скарбниці світової класичної музики увійшли твори й Петра Чайковського,  Карла-Марії Вебера,  Людвіга Бетховена, Олександра Аляб’єва, в яких звучать українські народні мотиви.

Давайте пригадаємо наших українських композиторів, які у своїй творчості використовували народні мелодії:

(Микола Лисенко, Кирило Стеценко, Микола Леонтович, Борис Летошинський, Яків Степовий, Філарет Колеса та інші.)

Теми з народної музики вплинули і на творчість сучасних волинських композиторів Мирослава Стефанишина, Віктора Герасимчука, Віктора Тиможинського, композитора – аматора Тетяни Ціхоцької та інших.

Пригадайте, які види народних пісень нам відомі?

(Календарно-обрядові, побутові, соціально-побутові тощо.)

Пригадайте, які пісні виконувались напередодні Нового року та Різдва?

(Святому Миколаю, календарно-обрядові - щедрівки та колядки).

Навесні дзвеніла і співала запальна веснянка в якій поєднувались хорові пісні з іграми і танцями. У ній оспівується пробудження природи, сподівання на гарний урожай. За веснянками співали ягідні, купальські, русальні, петрівчані, косарські пісні і поступово рухались до обжинків, які святкували і виконували (запропонувати учням висловити свої  думки) восени.

Увесь річний цикл календарних обрядів змістовний, логічний та насичений яскравими образами.

Серед побутових пісень виокремлюються жартівливі, колискові, дитячі, ліричні, пісні-ігри та пісні-танці.

Пригадайте, а яка пісня супроводжує дитину від народження?

 (Колискова) Вчитель виконує «Ой ходить сон коло вікон».

Так, колискова – це пісня для заколисування дитини. Ніжні мелодії колискових дитина вперше чує від мами і проносить у своєму серці крізь життя.

Робота з підручником ст.. 43, слухання «Колискові світу».

Пісні-ігри, пісні-танці - ці пісні можна проілюструвати хореографічними рухами. Зазвичай вони запальні, веселі.

Ще один з жанрів народних пісень – ліричні пісні. У них оспівується кохання, краса рідної природи, сирітство, злагода та сімейні негаразди.

Дитячі пісні створені для дітей дорослими, або ж самими дітьми.

Вчитель  виконує «Ой на горі жито – сидить зайчик».

А як ви вважаєте, що оспівувалось у жартівливих піснях?

(Негативні риси людини: висміювали ледарів, нероб, дурників, брехунів, невдах, негативні риси – лінь, байдужість, недбалість та кращі риси українського народу: розум, спритність, працелюбство,сила, дотепність.)

Але сучасні люди не зациклюються лише на своїй культурі.   Вони цікавляться фольклором та народними піснями інших країн. І, як виявляється за кордоном теж є пісні подібні за жанрами до наших українських.

2. Музичне  сприймання

Сьогодні ми з вами прослухаємо французьку народну пісню в перекладі Володимира Камінського  «Братик Яків».

Проблемне запитання:

1. Послухайте і скажіть до якого жанру можна віднести цю пісню і чому?
2. До якої української народної пісні подібний цей твір?

(«Грицю, Грицю, до роботи»)

За бажанням виконати разом з учнями пісню «Грицю, Грицю…»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Аналіз музичного твору (роздуми учнів)

(Жартівлива. Висміють ледачго хлопця. Закликають до роботи протягом тижня «день у день».)

4.     Музичне  сприймання

Прослухаймо ще одну, але вже українську народну пісню «Дівка Явдошка».

Проблемне питання:

1.До якого жанру народної пісні можна віднести цей твір?

(Жартівлива, можна виконувати як птанець, адже текст пісні можна проілюструвати рухами.)

2.Кого змальовує український народ у пісні?

(Працьовиту, спритну дівчину.)

 

 

 

 

5. Міні-висновок

Отож ми почули і вияснили, що зміст народних пісень і Франції, і України подібний.  І у фольклорі інших країн теж є жартівливі пісні.

А яку ж будову має народна пісня, куплетну, двох частинну, куплетну з приспівом чи п’яти частинну?

(Куплетна та куплетна з приспівом.)

Зазвичай, щоб надати жартівливій пісні яскравого забарвлення, її виконували з інструментальним супроводом. Тож відпочинемо і виберемо собі музичний інструмент.

IІІ. Динамічна пауза

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V. Вокально-хорова робота. Актуалізація набутих знань.

1. Робота над скоромовками (актуалізація набутих знань)

 

Пригадаймо з вами інструменти інших країн і виконаймо наші вправи:

Цитра – цинь, скрипка – ерху.

Цитра – знизу, скрипка – зверху.

 

Скажіть, який український інструмент подібний до цині?

(Цимбали)

 

Наступна скоромовка перенесе нас до Греції та Єгипту:

Тікі-тікі-тікі-та давня музика проста.

Ліри, бубни, систр, кіфара – гарна пісня зазвучала.

 

Як звали грецького співака, що грав на кіфарі і своїм співом зачаровував все довкола?

(Орфей)

 

А зараз повернемось до України:

Дудку дав Дмитро мені: Дуй у дудку до, ре, мі!

Щось не дам я їй ладу, все виходить: Ду, ду, ду!

 

До якої групи інструментів відноситься сирінга?

(Духові)

 

І сьогодні розучимо з вами ще одну вправу. Яка налаштує нас на нову пісню.

Омелі льон до колін.

Омелі косити льон лінь.

Як ви думаєте, яка за жанром буде нова пісня? Жартівлива чи лірична?

Тож налаштуємося на вивчення пісні і виконаємо нашу по співку.

 

2. Розспівка («Черепаха часто чхала…» виконується на одній ноті по півтонах)

 

 

3. Вивчення пісні «Чи не той то Омелько»

 

 

4. Гра на музичних інструментах

(За бажанням учнів.)

VI. Підсумки уроку

До якої української народної пісні подібна французька народна пісня «Братик Яків»?

(«Грицю, Грицю, до роботи»)

Що оспівувалось у жартівливих піснях?

(Негативні риси: висміювали ледарів, нероб, дурників, брехунів, невдах, негативні риси – лінь, байдужість, недбалість та кращі риси українського народу: розум, спритність, працелюбство,сила, дотепність.)

Які волинські композитори використовували українські  народні мелодії у своїй творчості?

(Мирослав Стефанишин, Віктор Герасимчук, Віктор Тиможинський, композитор – аматор Тетяна Ціхоцька ).

Які жанри пісень відносяться до побутових?

(Ліричні, колискові,жартівливі, дитячі,  пісні-танці, пісні-ігри.)

Тож у нашій фольклорній експедиції ми побачили, що піяння дійсно є душею народу. Наші предки не могли відокремити її від свого життя. Вона була його важливою складовою. Так було в давні часи, так є і зараз.

VIІ. Домашнє завдання

Прослухати українські жартівливі пісні. Намалюйте ілюстрацію до будь-якої прослуханої пісні.