Розробка уроку "Перший Універсал Центральної Ради"

Історія України ( Профільний рівень)—10 клас.

Тема. Перший Універсал Центральної Ради

Мета: виявити особливості другого етапу Української революції, його основні події та характер; аналізувати основні ідеї І Універсалу; розвивати навички роботи з історичним документом, картою, додатковою літературою; розвивати логічне мислення, уміння аргументувати власну точку зору; сприяти формуванню національ-ної самосвідомості учнів, їх історичної пам'яті.

Основні поняття: політична боротьба, УСДРП, УПРС, універсал, автономія, національно-територіальна автономія, самостійники, державотворчі процеси, соціальна політика.

Основні дати: 17-21 (4-8) квітня 1917 р.—Всеукраїнський національний конгрес; червень 1917 р.—проведення І Всеукраїнського  селянського з'їзду; 5-10 червня 1917 р.—проведення ІІ Українського військового з'їзду; 23 (10) червня 1917 р.—оголошення на засіданні ІІ Українського військового з'їзду Першого Універсалу.

Обладнання: дошка, крейда, книжкова виставка, таблиця «Вплив партій на населення України», « Аналіз універсалів ЦР», текст І Універсалу ЦР., підручник, відеофільм «Невідома Україна» серія 87

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Структура уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Ідея самостійної держави в українському національно-визвольному русі.
2. Політичні партії у боротьбі за вплив на населення.
3. І Універсал Центральної Ради та автономія України.

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів

VІ. Підсумки уроку

VІІ. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Бесіда.

Українська революція пройшла у своєму розвитку кілька етапів. Перший—від початку революції до проведення Всеукраїнський національний конгресу (березень—квітень 1917 р.).

1. Чим характерний цей період?

2. Назвіть основні події цього періоду.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Слово вчителя.

Тема нашого уроку сьогодні є особливо актуальною. Адже 25 років тому ми перегорнули важливу сторінку нашої історії і почали розбудову незалежної України. Відшукавши своє коріння, відчувши їх цілющу силу, ми з більшою впевненістю ідемо  у завтрашній день. УЦР, її виникнення, діяльність, діяльність належать до явищ, які ознаменували нову епоху нашого народу. Здобутки, досягнення та прорахунки і помилки ЦР не раз стояли у центрі уваги громадської думки, історичної науки.

Сьогодні на у році ми згадаємо про те, як зародилася, сформувалася і вижила ідея самостійницької держави в українському національному русі, згадаймо імена людей, дякуючи яким, ми маємо власне ім'я як народ і назву держави.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Постановка проблемного завдання

Висловити власну думку щодо проблеми: чи достатньо було у червні 1917 року проголосити автономію України?

1. Ідея самостійної держави в українському національно-визвольному русі.

Вчитель. Група учнів «Дослідники» отримала домашнє завдання підготувати доповідь на тему «Ідея самостійної держави в українському національно-визвольному русі.»

Основні тези доповіді.

1. Про значення досліджень у галузі історії, етнографії, етнології В. Липинського та М. Костомарова для критики ідеї «недержавних народів», марксистської ідеї про те, що слов'янські народи не мають необхідних історичних, географічних та політичних умов для самостійності.

2. Про твори М. Костомарова, В. Антоновича, М. Грушевського, котрі створили формальні підстави для права на національне існування українського народу, як того вимагала опозиція.

3. Про значення праць І. Срезневського, М. Максимовича та інших як внесок у створення концепції держави, ідею необхідності державного самовизначення української нації.

Вчитель. Майбутнє української держави провідники української нації розглядали по–різному. Умовно їх можна назвати «автономісти» та «самостійники».

Вчитель.Група «Дослідники»допоможе нам здійснити короткий екскурс у ХІХ століття.(випереджальне завдання)

Основні тези доповіді.

1. Ідеї автономної держави підтримували більшість громадських організацій та представників національного визвольного руху. Серед них: галицькі організації «Союз мужів», «Демократично-військовий союз», «Руська трійця»; Наддніпрянська Україна: Кирило-Мефодіївське товариство, а також В. Білозерський, М. Грушевський з 1918 р. РУП та СВУ.

(Учні коротко характеризують ідеї названих ідеологів, використовуючи цитати їх творів).

Бесіда.

1. На які дві групи можна поділити представників української інтелігенції в ХІХ ст.?

2. У залежності від чого ми це зробили?

Вчитель. Таким чином, згадавши українську інтелектуальну спадщину, проблеми, які формулювались на рубежі століть, ми відчуваємо, наскільки вони актуальні сьогодні.

2. Політичні партії у боротьбі за вплив на населення.

Вчитель. Щоб розглянути друге питання нашого плану уроку, спочатку дамо коротку характеристику історичних умов у країні

Бесіда з класом

1. Які основні події відбулися в Російській імперії наприкінці лютого —початку

березня 1917 року?

2. Яке значення це мало для України?

3. Наведіть приклади того, що вирішення національного питання хвилювало українське суспільство як на Україні, так і за її межами.

Вчитель. Розвиток подій в Україні тепер залежав від того, за якою політичною партією підуть  народні маси. Тому політичні партії розгорнули боротьбу за маси. На попередньому уроці ми давали характеристику політичним партіям, що діяли в Україні в 1917 році.

Група «Історики» мала домашнє завдання—згадати гасла політичних партій УПСД, УСРДП, партія кадетів, та більшовиків і спрогнозувати, яка із них  мала найбільшу підтримку населення. Велике значення мало те, за ким піде армія та флот, селяни та робітники.

(Учні з'ясовують причину успіху названих партій. Клас заповнює таблицю «Вплив політичних партій на населення України» (Додаток № 1)).

3. І Універсал Центральної Ради та автономія України.

Вчитель. Весна та літо 1917 року принесли поглиблення української революції. Оскільки ні Тимчасовий уряд, ні Ради робітничих, селянських депутатів не збиралися вирішувати національне питання, Центральна Рада та її периферійні органи почали діяти.

(Перегляд фрагменту відеофільму «Невідома Україна» серія 87.  Учні продовжують складати таблицю «Українська революція» розпочату на попередніх уроках.)

Робота з поняттями– універсал автономія, національно-територіальна автономія, (запис на дошці)

Робота з історичним документом.

(Учням на парти роздаються ксерокопії тексту І Універсалу ЦР. (Додаток № 3), таблиця «Аналіз універсалів Центральної Ради» (Додаток №2), завдання заповнити таблицю.)

Бесіда

1. Як ви гадаєте, яке з цих рішень, є найголовнішим ?

2. Які статті є менш досконалими?

Вчитель.  Як до цього рішення УЦР, поставилися Тимчасовий  уряд та більшовики допоможе нам дізнатися група «Прогнозисти»

Основні тези доповіді.

1. Оцінка І Універсалу М. Грушевським.

2. Оцінка І Універсалу українською громадськістю, українською діаспорою в Канаді.

3. Ставлення Тимчасового  уряду та більшовиків до проголошення автономії України.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ УЧНЯМИ

Вирішення проблемного питання методом «Прес»

VІ ПІДСУМОК УРОКУ

Вчитель.

УЦР започаткувала відновлення статусу українського народу як рівного іншим, його державності, виконавчої, законодавчої влади, власних грошей, визнання держави на міжнародному рівні. Багато було зроблено для відродження мови, освіти, історичної науки.

Оцінювання учнів.

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати параграф підручника.

2. Підготувати відповіді на запитання підручника.

 

 

Лепеха Тетяна Петрівна

вчитель історії та правознавства

Семенівської ЗОШ І-ІІІ

Баришівського району

Київської області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК № 1

 

 

 

Таблиця «Вплив політичних партій на населення України»

На Ради Більшовики

                            На армію                                  Українські національні партії

                            На селян                                         УПСР, есери

 

 

 

 

ДОДАТОК № 2

 

Аналіз Універсалів Центральної Ради

1	Державний статус України
2	Організація влади а) органи законодавчої та виконавчої влади б) територія на яку поширювалася влада ЦР
3	Військове питання
4	Національне питання а) стосунки з іншими народами, що населяли Україну б) їхній статус
5	Соціально-економічна програма а) земельне питання б) податкова система
6	Стосунки з іншими державами

 

 

 

ДОДАТОК № 3

 

УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ ДО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ, НА УКРАЇНІ Й ПОЗА УКРАЇНОЮ СУЩОГО

Народе Український! Народе селян, робітників, трудящого люду!

Волею своєю ти поставив нас, Українську Центральну Раду, на сторожі прав і вільностей української землі.

Найкращі сини твої, виборні люди від сел, від фабрик, від солдатських казарм, од усіх громад і товариств українських вибрали нас, Українську Центральну Раду, й наказали нам стояти й боротися за ті права та вольности.

Твої, Народе, виборні люди заявили свою волю так:

Хай буде Україна вільною. Не оділяючись від усієї Росії, не розриваючи з державою російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають вибрані вселюдним, рівним, прямим і тайним голосуванням Всенародні Українські Збори (Сейм). Всі закони, що повинні дати той лад тут у нас, на Вкраїні, мають право видавати тільки наші Українські Збори.

Ті ж закони, що мають лад давати по всій Російській державі, повинні видаватися у Всеросійськім Парламенті.

Ніхто краще нас не може знати, чого нам треба, й які закони для нас лучші. ...

І ми. Українська Центральна Рада, вволили волю свого народу, взяли на себе великий тягар будови нового життя й приступили до тієї великої роботи.

Ми гадали, що Центральне Російське Правительство простягне нам руку в сій роботі, що в згоді з ним ми, Українська Центральна Рада, зможемо дати лад нашій землі.

Але Тимчасове Російське Правительство одкинуло всі наші домагання, одипхнуло простягнену руку українського народу.

Ми вислали до Петрограду своїх делегатів (послів), щоб вони представили Російському Тимчасовому Правительству наші домагання.

А найголовніші домагання ті були такі:

Щоб Російське Правительство прилюдно окремим актом заявило, що воно не стоїть проти національної волі України, проти права нашого народу на Автономію.

Щоб Центральне Російське Правительство по всіх справах, що торкаються України, мало при собі нашого комісара по українських справах.

Щоб місцева власть на Вкраїні була об'єднана одним представником від Центрального Російського Правительства, се-б-то вибраним нами комісаром на Вкраїні.

Щоб певна частина грошей, які збираються в Центральну Казну з нашого народу, була віддана нам, представникам сього народу, на національно-культурні потреби його.

Всі ці домагання наші Центральне Російське Правительство одкинуло.

Воно не схотіло сказати, чи признає за нашим народом право на Автономію, та право самому порядкувати своїм життям. Воно ухилилось од відповіді, одіславши нас до майбутнього Всеросійського Учредительного зібрання.

Центральне Російське Правительство не схотіло мати при собі нашого комісара, не схотіло разом з нами творити новий лад.

Так само не схотіло признати комісара на всю Україну, щоб ми могли разом з ним вести наш край до ладу й порядку.

І гроші, що збираються з нашої землі, відмовилось повернути на потреби нашої школи, освіти й організації.

І тепер, Народе Український, нас приневолено, щоб ми самі творили нашу долю. Ми не можемо допустити край наш на безладдя та занепад. Коли Тимчасове Російське Правительство не може дати лад у нас, коли не хоче стати разом з нами до великої роботи, то ми самі повинні взяти її на себе. Це наш обов'язок перед нашим краєм і перед тими народами, що живуть на нашій землі.

І через те ми, Українська Центральна Рада, видаємо цей Універсал до всього нашого народу й оповіщаємо: од нині самі будемо творити наше життя.

Отже, хай кожен член нашої нації, кожен громадянин села чи міста од нині знає, що настав час великої роботи.

Од сього часу кожне село, кожна волость, кожна управа повітова чи земська, яка стоїть за інтереси українського народу, повинна мати найтісніші організаційні зносини з Центральною Радою.

Там, де через якісь причини адміністративна влада зосталась у руках людей, ворожих до українства, приписуємо нашим громадянам повести широку, дужу організацію та усвідомлення народу, й тоді перевибрати адміністрацію.

В містах і тих місцях, де українська людність живе всуміш з іншими національностями, приписуємо нашим громадянам негайно прийти до згоди й порозуміння з демократією тих національностей і разом з ними приступити до підготовки нового правильного життя.

Центральна Рада покладає надію, що народи не-українські, що живуть на нашій землі, також дбатимуть про лад та спокій у нашім краю й у цей тяжкий час вседержавного безладдя дружно, одностайно з ними стануть до праці коло організації автономії України.

І коли ми зробимо цю підготовчу організаційну роботу, ми скличемо представників від усіх народів землі української й виробимо закони для неї. Ті закони, той увесь лад, який ми підготовимо, Всеросійське Учредительне Зібрання має затвердити своїм законом.

Народе Український! Перед твоїм вибраним органом - Українською Центральною Радою стоїть велика й висока стіна, яку їй треба повалити, щоб вивести народ свій на вільний шлях.

Треба сил для того. Треба дужих, сміливих рук. Треба великої народної праці. А для успіху тої праці насамперед потрібні великі кошти (гроші). До цього часу український народ усі кошти свої відавав у Всеросійську Центральну Казну, а сам не мав, та не має й тепер від неї того, що повинен би мати за це.

І через те ми, Українська Центральна Рада, приписуємо всім організованим громадянам сіл і міст усім українським громадським управам і установам 31-го числа місяця липня (іюля) накласти на людність особливий податок на рідну справу й точно, негайно й регулярно пересилати його в скарбницю Української Центральної Ради.

Народе Український! У твоїх руках доля твоя. В цей трудний час всесвітнього безладдя й розпаду докажи своєю одностайністю й державним розумом, що ти, народ робітників, народ хліборобів, можеш гордо й достойно стати поруч з кожним організованим, державним народом, як рівний з рівним.

 

Ухвалено:     Київ. Року 1917, місяця (іюня) числа 10.