Розробка уроку "Поетична вітальня "Срібне століття" російської поезії"

Поетична вітальня «Срібне століття» російської поезії

МЕТА:

•   перевірити рівень засвоєння знань учнями за даною темою;
•   підвести учнів до думки про феноменальність культурного явища у Росії  на межі ХІХ-ХХ століття; розкрити зв'язок головних проблем часу з особливостями художніх світів, створених поетами «срібної доби» російської літератури;
•   розвивати навички виразного, вдумливого читання поезії напам’ять; вміння аналізувати ліричний твір, обґрунтувати свій вибір; 
•   виховувати наполегливість, любов до поезії, естетичний смак.

ОБЛАДНАННЯ:  комп’ютерна презентація, епіграфи до уроку,  пам’ятка декламатора, збірки віршів поетів «срібного століття» російської поезії; випереджальні завдання учням: створити літературний портрет вибраного поета; вибрати для аналізу 3 вірші (мову учні вибирають самостійно); вивчити одну поезію напам’ять.

ТИП УРОКУ: урок закріплення і удосконалення знань, умінь, навичок за темою.

Век девятнадцатый, железный,

Воистину жестокий век!

Тобою в мрак ночной, беззвездный

Беспечный брошен человек!

Двадцатый век... Еще бездомней,

Еще страшнее жизни мгла...

И отвращение от жизни,

И к ней безумная любовь,

И страсть и ненависть к отчизне...

(О. БЛОК)

 

•              

 Не с теми я, кто бросил землю                                                                                                            На растерзание врагам.                                                                                                           Их грубой лести я не внемлю,                                                                                                           Им песен я своих не дам.                                                                                                              А здесь, в глухом чаду пожара                                                                                                               Остаток юности губя,                                                                                                                Мы ни единого удара                                                                                                                Не отклонили от себя.                                                                                                                                            (А. АХМАТОВА)             

І. РОБОТА З ЕПІГРАФАМИ ДО УРОКУ

УЧИТЕЛЬ:

Сьогодні ми з вами зібралися у нашій імпровізованій поетичній вітальні, щоб ще на крок наблизитися до світу поезії «срібного століття» російської поезії. А для цього нам потрібно буде пригадати все, що ми вивчили на минулих уроках за цією темою і дізнатися щось нове.

Спочатку я пропоную пригадати вам, що ж це таке за століття, про яке очевидець О. Блок у своєму вірші «Відплата» скаже:

                Век девятнадцатый, железный,

                 Воистину жестокий век!

                 Тобою в мрак ночной, беззвездный

                 Беспечный брошен человек!

                 Двадцатый век... Еще бездомней,

                  Еще страшнее жизни мгла…

     И отвращение от жизни,

     И к ней безумная любовь,

     И страсть и ненависть к отчизне...

                                (О. БЛОК)

(Учитель зачитує епіграф; обговорення із учнями)

                А поетеса А. Ахматова так узагальнить долю митців:

                Не с теми я, кто бросил землю

                На растерзание врагам.

                 Их грубой лести я не внемлю,

                Им песен я своих не дам.

                А здесь, в глухом чаду пожара

               Остаток юности губя,

                Мы ни единого удара

                Не отклонили от себя.

       (Обговорення епіграфу)

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.Якщо ми будемо розглядати такі дві субстанції : історичні події і література, - яка із них первинна?

   (Історичні події, а література потім їх відображає)

2.Назвіть основні літературні течії російської поезії.

 (Імажинізм, символізм, футуризм, акмеїзм)

3. Які завдання стояли перед всіма філософськими та літературними течіями кінця ХІХ- початку ХХ століття?

 (Записати відповідь на дошці: допомогти людині вижити в цей жорстокий час; розповісти людині про неї саму та про світ, який її оточує; навчити людину любити життя у всіх його проявах.)

4. Назвіть головну ознаку модерністської літератури?

 (Глибокий автобіографізм)

УЧИТЕЛЬ:

Отже, ми сьогодні зібралися у нашій поетичній вітальні, щоб розповісти про зламані долі поетів так, щоб закипіла в серці сльоза, щоб чуже горе ми відчули як своє. Ваше завдання: зацікавити однокласників (і наших гостей)  розповідями про поетів та виразним читанням віршів. Про що писали ці поети, що цікавого ви дізналися про їх життя і творчість – про це нам розкажуть учні, які мали випереджувальне завдання.

Перед тим, як розпочати наш урок, подивіться на картки, які лежать перед вами на столах. По ходу уроку ви повинні заповнити їх та виставити ваші бали учням-декламаторам; і не забудьте смайликами визначити свій настрій на початку уроку (у лівому кутку картки), по закінченню уроку – у правому.

Напрям, течія	Представники	Назва вірша	Тематика лірики	Оцінки за виразне читання

ІІІ. РОБОТА З НОВИМ МАТЕРІАЛОМ (проводиться опираючись на презентацію)

1.Розпочнемо ми нашу подорож із творчості А. А. Ахматової.

- Що ви можете сказати із попередніх уроків про цю жінку?

Тепер ви прослухаєте літературний портрет поетеси, підготовлений учнем, і разом із ним проаналізуємо вибрані поезії.

(Учні готували літературний портрет поета за даною схемою:

І. Хто цей поет, до якого напряму відноситься його лірика.

ІІ. Характер.

ІІІ. Вчинки.

ІУ. Вислови, які вам запам’яталися.

У. Ставлення інших до поета.

УЧИТЕЛЬ:

І, щоб завершити ваше сприйняття поета, я підготувала декілька повідомлень від себе:

- У 1915 році, ще не знаючи, яка доля на неї чекає Ахматова напише таку молитву, яка відразу ж визначить її життєву позицію

          МОЛИТВА

Дай мне горькие годы недуга,

Задыханья, бессонницу, жар,

Отыми и ребёнка, и друга,

И таинственный песенный дар –

Так молюсь за твоей литургией

После стольких томительных дней,

Чтобы туча над темной Россией

Стала облаком в славе лучей.

Літургі́я, Боже́ственна літургі́я або Свята́ літургі́я (грец. — «служіння», «спільна справа») — богослужіння з приношеннямСвятих Дарів.

- Як ця молитва характеризуэ майбутню поетесу?

-  У жовтні 1917 року світ побачила збірка «Біла зграя»:

- для Ахматової слова «Батьківщина» і «влада» ніколи не були синонімами; (Чому?)

- для неї не було вибору – виїхати з Росії чи залишитися; (Чому?)

- вона вважала втечу зрадою.

- Учитель читає вірш «Не з тими я…».

Доведіть цитатами із вірша, що Ахматова не тільки патріот, а й дуже толерантна людина?

(Розуміє, яка доля чекає на митців, що залишаться в Росії; але більше жаліє тих митців, що покинули батьківщину)

1. Аналіз віршів А. А. Ахматової

- Напам’ять - А. Ахматова «Любов»

Аналіз дає спочатку сама учениця, хто бажає, може висловити свою думку.

(В 1912 році Ахматова випустила першу дебютну збірку «Вечір», до якої ввійшов вірш «Любов», датований 1911 роком. Його головна тема задана ще у назві.

Текст будується по такому принципу – до одного слова послідовно підбираються різні асоціації: кохання порівнюється зі змійкою, яка згорнулась клубком біля серця; з голубом; з риданням скрипки. На думку ліричної героїні, воно відводить людину від радості і спокою. У кінці виявляється, що героїня і хоче його знайти, але боїться його приходу…)

- Виразне читання та аналіз вірша - А. Ахматова «Будемо разом, милий…»(1915)

- Виразне читання вірша - А. Ахматова «На порозі білого раю»(1921)

БЛАГОСТНЫЙ — (устар.). Приятный, умиротворяющий, приносящий благо.

2.Аналіз віршів О. О. Блока

- Як би ви охарактеризували коротко особистість Блока?

- Літературний портрет поета.(Домашнє завдання учня)

УЧИТЕЛЬ: остаточно своє місцеяк митця О. Блок визначив у 1917 році – він відмовився від еміграції, вважаючи, що повинен бути з Росією в такий тяжкий, але визначний час, коли працював у Надзвичайній слідчій комісії, яка розслідувала діяльність царського уряду. Блок навіть напише прозовий твір, який буде складатися із матеріалів допитів. Ставлення до обох російських революцій у поета було неоднозначним.

- Напам’ять  вірш – О. Блок «Я знаю близько ти…» (1901)

- Чого ліричний герой цього вірша боїться найбільше?

(Не впізнати коханої)

- Аналіз вірша – О. Блок «Про доблесті» (1908)

Анало́й (грец. — «підставка для книг або ікон») — високий чотирикутний, із похилим верхом, вкритий тканиною столик, що використовуюється під час богослужінь у православній та греко-католицькій церкві. Важливим є використання аналою під час сповіді . Тоді на нього кладеться хрест і Євангеліє.

- Доведіть, опираючись на текст, що кохання було найголовнішим у житті ліричного героя?

(Забував про все на землі, коли тільки дивився на портрет коханої; а після того, як кохана його залишила, намагався заглушити біль вином; намагався повернути кохану.)

- Як ви гадаєте, чи легко було герою повернутися до життя?

- Яке рішення для себе приймає герой?

- Аналіз вірша – О. Блок «Яка жага безумна – жить…» (1914)

- Чи підтверджує цей вірш діяння і мету життя поета?

3. Аналіз віршів М. Цвєтаєвої (учениці готували цю тему самостійно)

- Літературний портрет поетеси, підготовлений ученицями.

УЧИТЕЛЬ:  завершити ваше уявлення про поетесу допоможуть вам  мої повідомлення:

1.               Одно корінними словами до слова «Родина» були – родные; родившаяся душа; родимое пятно;
2.               Антонімами поетеса вважала: батьківщина – госпіталь або казарма; рідна мова – «байдуже – на якій мові бути незрозумілою бути зустрічному»;
3.               Часто у віршах звучало словосполучення «душа, родившаяся где-то», і читач розуміє,що в цих словах звучить відстороненість від часу і простору. Від зв’язку із рідною землею не залишилося нічого:

                                 Так край меня не уберег

                          Мой, что и самый зоркий сыщик

                     Вдоль всей души, всей – поперек,

                          Родимого пятна не сыщит!

-З якими почуттями написані ціслова?

- Про кохання поетеса скаже так:

           «Любить – значить видеть человека таким, каким его задумал Бог и не осуществили родители.»

- Як ви розумієте ці слова? 

- А про оточуючий світ Цвєтаєва була такої думки»

     «В мире ограниченное количество душ и неограниченное количество тел».

-У кого із поетів цього періоду ми ще могли чути такі слова?

(У В. Маяковського)

-  Напам’ять та аналіз вірша – М. Цветаєва «Кроме любви» (1913)

(У вірші втілився образ Трьохпрудного будинку в Москві. В ньому Маринажила в дитинстві до від’їзду закордоні подальшого перебування в Ялті,Тарусі. Повернулася туди поетеса після смерті матері в1906 році. Відповідно, у цьому вірші подано погляд на батьківський будинок зсередини.на просто так використаний і займенник «НАШ» будинок. У ньому звучить виклик. Справа в тому, що спадкоємцями будинку стали старші діти Івана Володимировича – Валерія та Андрій. Тим паче, поетеса заявляє на нього свої права, адже тут живуть її спогади про дитинство, про матір, яка рано пішла із життя…)

- Аналіз вірша – М. Цвєтаєва «Под лаской плюшевого пледа» (1914)

(Довгий час дослідники творчості Цвєтаєвої були впевнені, що цей вірш був написаний таємному коханцю, адже поетеса на цей момент уже розійшлася зі своїм чоловіком. Але детальний аналіз цього періоду життя вказував на те, що він був написаний перекладачеві Софії Парнок, роман з якою тривав два роки. Марина Цвєтаєва була настільки сміливою жінкою, що не побоялася присвятити своєму романові вірш, у якому перед собою ставить питання, хто ж у цій парі лідер, а кому дісталася другорядна роль? Але одне зрозуміло – Цвєтаєва була по-справжньому щаслива, хоча і не могла в повній мірі зрозуміти, що з нею відбувається. Зрозуміло, що дві жінки рівні за соціальним статусом та інтелектуальним розвитком, навіть маючи сильні взаємні почуття все одно будуть суперницями. Адже саме це бажання володарювати призвело до розриву…)

(Звучить пісня на слова М. Цвєтаєвої у виконанні А. Пугачової «Мені подобається»)

(Вірш написаний в 1915 році і присвячений громадянському чоловікові сестри поетеси Анастасії, Маврикіію Олександровичу Мінцу. Цей вірш про кохання, якого і героїня і герой бояться (або не хочуть) визнавати.  Але в останньому рядку звучить вигук «на жаль». Неможливість бути разом постає перед читачем історією жіночої душі – ідеального світу тонких, благородних почуттів. Героїня нічого не пояснює, не говорить про свої почуття відкрито. Вона розповідає про свої переживання, не називаючи їх…)

- Аналіз вірша М. Цвєтаєвої «Моїм віршам» (1913)

(У цього вірша є особливість – він складається всього із одного речення, тому складається враження, що він написаний на одному подиху, неначе поетеса поспішала записати  рядки. Але як би там не було, цей вірш справді виявився пророчим, адже за ним можна прослідкувати  її тернистий шлях поетеси, перші збірки якої дійсно запорошувалися на полицях магазинів. В останній строфі Цвєтаєва  визначила участь своєї спадщини, в яку і сама по-справжньому не вірила…

Цей вірш удостоєний честі бути висіченим на одному із будинків нідерландського міста Лейдена, як символ вічності поезії. Такої честі удостоєно ще 100 вірш різних поетів, серед яких вірші О. Блока, О. Мандельштама.)

- Напам’ять та аналіз вірша – М. Цвєтаєва «Сад» (1934)

- Аналіз вірша – М. Цвєтаєва «Уединение: уйди…» (1934)

(Цей вірш не бунт, не боротьба, а сконцентрованість на самопізнанні, тихе занурення в глибини своєї душі…)

- В яких словах вашого вірша звучить бажання жити?

4. Аналіз віршів Б. Пастернака

- Яке у вас склалося враження про цього поета?

- Літературний портрет Б. Пастернака.

УЧИТЕЛЬ:  В 1946 році поет напише вірш «Зимова ніч». Зовсім недавно закінчилася війна. Здавалося, ось він – спокій! Але бурі світових потрясінь не затихли і, мабуть, на думку поета. Не затихнуть ніколи… Де ж порятунок? Що допоможе людині  у вирі пристрастей не загубитися, зберегти свій крихкий внутрішній світ? І поет дає відповідь: будинок, домашній затишок – це місце надії і спокою. Пропоную вам впевнитися у цьому, прослухавши пісню на слова Б. Пастернака у виконанні І. Сказіної «Зимова ніч»

- Аналіз вірша – Б. Пастернак  «Визначення душі» (1910)

(На мою думку, головною у цьому вірші є третя строфа, у якій ліричний герой дає опис Батьківщини, а листок – це людина, і її світовідчуття…)

- Аналіз вірша – Б. Пастернак «Я хочу додому…» (1932)

(Коли восени 1933 року Мандельштами отримали, нарешті, кватиру, одним із перших привітати їх прийшов Б. Пастернак: «Ну, ось, тепер і квартира є – можна писати вірші». О. Мандельштам дуже розгнівався. Відбулася суперечка, яка призвела до довгих років мовчання між друзями. Коли Пастернак вирішив помиритися, було вже занадто пізно. Але, як стверджує дружина Мандельштама, за їхнім не однаковим відношенням до квартири, до письмового столу стояли набагато глибші розбіжності. Пастернак постає більш сумісним із тодішньою літературною ситуацією, ніж Мандельштам «кочевник, от которого шарахаются даже стены московских домов» и которого «литература... уничтожала». Ще 1927 році Мандельштам попередить Пастернака: «Бережіться, вони вас усиновлять…». Цей вірш із разючою повнотою показує весь «комплекс усиновлення», про який говорив Мандельштам: за любов’ю до квартири, навіть комунальної, за сидінням за столом, за московський пейзаж вимальовується прийняття соціалізму і жорстокої дисципліни, якої повинні були дотримуватися «усиновлені» в обмін на взаємність з боку сучасників та історії. Але цей вірш, в то й же час, далекий від примітивного погодження, він поетично розкриває пояснення свідомо прийнятої позиції Пастернаком у останній строфі вірша…)

- Аналіз вірша - Б. Пастернак «Нобелівська премія» (1958)

(За роман «Доктор Живаго» був удостоєний Нобелівської премії (1958), змушений був відмовитися від неї під тиском владних структур. У цьому вірші автор хоче вирішити проблему: за що з ним так повелися, адже він просто хотів розповісти світові про красу і самобутність своєї батьківщини. Але автор вірить, що добро все одно колись переможе…)

УЧИТЕЛЬ:   у попередньому вірші ми відчули відчай ліричного героя, а спробуйте ви передати прозою свої відчуття в таких обставинах.

(Відчай, самотність, розчарування, злість)

А тепер подивимось, як свій стан передає автор у вірші «Лютий» (учитель читає вірш; учні аналізують по запитаннях)

- Поясніть фразу «дістати Чорнило, і плакати..»?

- Ми з вами знаємо, що по очах можна багато чого зрозуміти про людину. Знайдіть опис очей ліричного героя; поясніть використану метафору?

(Очі виражають біль і відчай, які приховують справжню душу і почуття автора)

5. Аналіз віршів С. Єсеніна

- Літературний портрет поета.

УЧИТЕЛЬ: А мої повідомлення допоможуть вам глибше розгледіти справжню душу цього «ново селянського поета».

1.               Ось життєве кредо цього «останнього поета села», як сам себе називав Єсенін:

        В грозы, в бури,

        В житейскую стынь,

        При тяжелых

           Утратах

       И когда тебе

           грустно,

Казаться улыбчивым

       И простым –

Самое высшее в

мире искусство.

2.               А яка гордість за слов’янський народ звучить у словах поета після поїздки до Америки:

«Що сказати вам про це жахливе царство міщанства, яке стоїть на межі із ідіотизмом? Окрім фокстроту,тут майже нічого немає…  Людини я поки що не зустрічав…  Дуже модним є Пан долар, а на мистецтво начхати – найвищим є мюзикл-хол. Я навіть книги не захотів видавати тут, не дивлячись на дешевизну паперу і перекладів. Нікому тут цього не потрібно.

Нехай ми нужденні, нехай у нас голод, холод, проте у нас є душа, яку тут здали за непотрібністю в оренду смороду…»

3.               Життя відміряло Єсеніну дуже короткий життєвий шлях, але у своєму, я б назвала його віршем-прощанням, автор так визначить своє життя. (Учитель читає вірш «Не жалію…» (1921)

- Яке враження у вас склалося від цього вірша?

- Знайдіть у вірші слова, які підтверджують філософське ставлення поета до життя і які запевняють читача в тому, що якби прийшлося, поет нічого не змінив би у своєму житті?

- Аналіз вірша – С. Єсенін «Голуба пожежа» (1923)

(У серпні1923 року поет повернувся із США і познайомився із актрисою Августою Леонідівною Міклашевською, якій пізніше присвятить цикл «Кохання хулігана», до якого ввійде вісім віршів, які вважаються справжнім шедевром російської інтимної лірики ХХ століття. Цей вірш відкриває цикл віршів. Головною темою циклу є повна відмова від минулого життя. Він готовий  назавжди відмовитися від скандалів та суперечок, дивує те, що автор навіть готовий відмовитися від творчості – для поета це надзвичайно серйозний крок. Сенс життя з цього часу полягає не в гулянках та написанні віршів. Головне – кохана жінка. Подібне ставлення до жінки у творчості поета з’являється вперше. Ліричний герой впевнений,що до цього ніколи не відчував такого почуття, бьше того, він до цього моменту ніколи не кохав по-справжньому. Тому він впевнений, що заспів про таке кохання вперше.)

- Аналіз вірша – С. Єсенін  «Голуба кофта» (1925)

(Як стверджує Софія Андріївна Толстая, третя і остання дружина Єсеніна, у жовтні 1925 року поет захопився створення невеликих віршів. В результаті на світ з’явилося з десяток віршів, які складалися з восьми-десяти рядків. Серед них і цей вірш. В епітеті «мила» відчувається ніжність, але в ньому важко відшукати пристрасть. Друзі стверджували, що романтичних почуттів поет не відчував до Софії і навіть не приховув це. Ніхто не розумів причин цього шлюбу, хоча Софія кохала поета по-справжньому. Одружившись із Софією Єсенін перш, за все, намагався найти тиху гавань, створити родину, знайти спокій. На жаль, не вийшло. І читач відчуває тягар на серці ліричного героя…)

- Напам’ять та аналіз вірша  - С. Єсенін «Прощай» (1925)

(Вірш датований груднем 1925 року, напередодні смерті поета, і набув слави передсмертного вірша поета. За свідченнями, автор присвятив його своєму товаришеві Вольфові Ерліху, який згадав про цей вірш після самогубства поета. Звернення звучить спокій, герой просить адресата не піддаватися негативним почуттям. У цей момент навіть потисків рук не потрібно. Кінцевих двох рядках звучить філософська смиренність перед вічністю, пристойно попрощавшись із другом Єсенін оптимістично надіється на зустрічі душ у вічності…)

6. Аналіз віршів О. Мандельштама.

 - Літературний портрет поета.

УЧИТЕЛЬ:  А я своїми повідомленнями хочу завершити ваше сприйняття особистості Мандельштама.

1.               Учитель  читає вірш поета, який є своєрідним пророцтвом і сіоєї долі, і своєї творчості «Дано мені тіло». Це один із ранніх торів митця (1914), але яка впевненість у тому, що поет залишить про себе пам'ять, всі його старання не пропадуть марно.

- Знайдіть підтвердження цьому у вірші?

2.               Мандельштам лдним із перших серед поетів «срібної доби» почав писати вірші громадянської тематики. Революція була для нього колосальною подією, тому слово «народ» не випадково фігурує майже у всіх його віршах.
3.               У листопаді 1933 року поет напише антисталінські вірші, які прочитає своїм друзям, серед них буде і Пастернак, який скаже Мандельштаму: «Я цього не чув, ти мені це не читав…».

Мы живем под собою

                                    не чуя страны,

                             наши речи за десять

                               шагов не слышны,

                                 А где хватит на

                                полразговорца,

                               Там припомнят

                         Кремлевского горца…

- Кого має на увазі поет і на що натякає?

4.               1944 рік, А. Ахматова вибила зустріч із Мандельштамом:  «обважнів, почав важко дихати – справляв враження старого, але очі, як зазвичай, сяяли. Вірші ставали все кращими. Проза також. Цікаво поєднувалися в образі поета постаріння з поетичною і  духовною могутністю, і спокій, спокій…

Колют ресницы, в груди прикипела слеза.

                   Чую без страху, что будет и будет гроза.

                   Кто-то чудной меня что-то торопит забыть.

                  Душно, - и все-таки до смерти хочется жить.

-Спробуйте пояснити цю строфу?

5.               В 1937 році Мандельштам знову кине виклик сталінському режимові:

             Лишив мня морей,

             разбега и разлета

             И дав стопе упор

             насильственной земли,

            Чего добились Вы?

         Блестящего расчета:

         Губ шевелящихся

         Отнять вы не смогли.

- В чому востаннє хоче запевнити уряд митець?

- Аналіз вірша - О. Мандельштам «Серед лісів похмурих…» (1907)

(Цей вірш написаний під враженнями від розповідей про розправу військ уряду над повсталими єврейськими селянами в Зегевольді (нині – Сігулд) на початку 1906 року. У рядках:  «Синие пики обнимутся с вилами/И обагрятся в крови,» — автор передбачив майбутню революцію, тому «Варшавянку» вважав неперевершеним зразком громадянської лірики…).

- Аналіз вірша – О. Мандельштам «Я ненавиджу блиск…» (1912).

(Цей вірш увійшов до збірки «Камінь». Акмеїсти сприймали слово як матеріал, камінь, із якого будують будинки, а себе порівнювали із зодчими. З точки зору Мандельштама, Будувати – означає боротися із пусткою. А призначення поета – заповнювати пустку неба, як це робить готичний шпиль, який проколю небо. Організм людини порівнюється із конструкцією собору, обоє нескінченно складні…)

- Напам’ять та аналіз вірша – О. Мандельштам «Мені холодно»  (1916)

(Вірш написаний напередодні соціалістичної революції, коли внутрішній світ кожної людини був наповнений  страхом і загубленістю, тому ліричного герой не може навіть зігріти місто Петербург, яке так любив поет… )

- Напам’ять та аналіз вірша – О. Мандельштам «Сусальним золотом горять» (1908)

Сухозлітне золото, сухозлотне золото, сухозлітка, розм. позлі́тка, заст. позолотка, рідко сухозло́тиця, (від «сухе злото»), сусальне золото (від рос. сусальное золото, сусаль, з ранішого *сушаль) — дуже тонкі (зазвичай близько 100 нм) листи золота, які використовуються в декоративних цілях.)

(Цей вірш належить до перших спроб пера поета, коли, як і всі акмеїсти, автор із захопленням сприймає красу оточуючого світу. Зрозуміти життя, тяга до духовної волі, до самореалізації, сприймання себе як «садівника», і як «квітки» - все це філософські ознаки життя і творчості поета…)

- Аналіз вірша – О. Мандельштам «Ні про що не треба говорити» (1909)

(Роки з 1907 по 1910 – це роки навчання в Гейдельберзькому університеті, коли поет тільки періодично відвідує Росію. Це період захоплення ідеалістичною філософією, коли треба зрозуміти і визначити своє місце у житті.)

- Аналіз вірша – О. Мандельштам «Куди, як страшно нам з тобою…» (1930)

(Цей вірш відкриває новий етап віршування поета, в час створено чи не найбільшу частину віршів, до автора повертається натхнення. Хоча Мандельштам уже знав, що його поєдинок із режимом закінчиться для нього трагічно, але це знання розкріпостило його – він отримав рішучість доказувати все до кінця. Тому образ Лускунчика є двійником поета, визначенням його хресного походу…)

УЧИТЕЛЬ:  Я вважаю, що буде вдало закінчити розмову про «Срібне століття» російської поезії піснею на слова О. Мандельштама  у виконанні А. Пугачової «Ленінград».

ІV. ВИСНОВОК

•                   Як вигадаєте, чому саме Ленінград?
•                   Поясніть рефрен цієї пісні, якого значення він набуває у контексті нашого уроку?
•                   Тепер саме час повернутися до слів, які я обрала в ролі епіграфів до уроку: чи були праві поети цього часу, визначаючи так саму історичні епох і місце в ній митця?

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. МІКРОФОН.

- Сьогодні мені найбільше запам’яталося…

- визначення у правому кутку листка-знань свого настрою. 

- виставлення оцінок за урок

- виставлення оцінок за виразне читання віршів, опираючись на виставлені оцінки учнями своїм однокласникам.

VІ. Домашнє завдання : написати есе «Слово моєму сучасникові від поета"