Тема.          Прийменник як службова частина мови.

                    Прийменник як засіб зв'язку у

                     словосполученні

Мета:       поглибити знання учнів про прийменник як службову

                      частину мови, сформувати вміння розпізнавати

                      прийменники в реченнях, визначати відмінкові форми

                      іменних частин мови, з якими вживаються прийменники;

розвивати мовлення та логічне мислення учнів, навички

самостійної роботи, творчі здібності учнів, увагу,

пам'ять;

виховувати любов та бережне ставлення до рідної

природи.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: комп'ютер, ОС Windows XP, програма Microsoft

                           PowerPoint, мультимедійний проектор, картки.

Епіграф  уроку:                        Прийменник – це частина мови,

(це знаємо ми з вами).

Поєднує іменники

(числівники, займенники)

і здійснює у реченні

зв'язки поміж словами.

Дмитро Білоус.

Епіграф уроку спроектований на дошку (протягом усього уроку).

Хід уроку

І. Мотивація навчання школярів.

1.     Організаційний момент.

2.     Оголошення теми і мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Вступне слово вчителя

Дорогі діти! Сьогодні в нас незвичайний урок, бо проходитиме він у комп'ютерному кабінеті. Одна із комп'ютерних програм - Microsoft  PowerPoint  допоможе нам ознайомитись ще з однією частиною мови. Але з якою саме, ви доведете самі.

Отже, почнемо свою роботу з того, що на Робочому столі знайдемо ярличок “Прийменник” і відкриємо його. Перед нами з'явиться перший слайд презентації, завдання якого ви уважно прочитаєте.

2. Запитання до учнів.

1. Скільки частин мови є в українській мові?

2. Чому частини мови поділяються на самостійні та службові?

3. У чому полягає різниця між службовими та самостійними частинами?

      4. Яка частина мови не належить ні до службових, ні до самостійних? Чому?

Учні по черзі зачитують запитання і відповідають на них. Між семикласниками може зав'язатися дискусія. В такому випадку використовую метод “Мікрофон”. Мікрофон переходить з рук в руки, що дає можливість дітям висловити свою точку зору, і не боятися.

Слово вчителя.

Отже, в сучасній українській мові є десять частин мови, які відрізняються одна від одної за:

а) лексичним значенням;

б) граматичними ознаками;

в) синтаксичною роллю в реченні;

г) особливостями словотворення.

Але орієнтуючись на отримані знання про частини мови, перегляньте наступний слайд і поміркуйте.

3. Створення проблемної ситуації.

Прочитати і записати речення. Встановити кількість членів речення і загальну кількість слів у ньому.

Над моїм вікном ластівки звили собі гніздо.

Учні записують речення в зошити, пояснивши, що потрібно робити. Хтось з учнів розбирає речення за членами речення. З'ясовуємо, як називається такий розбір.

 - Чого більше в реченні – слів чи членів речення? Чому?

- Які слова не є членами речення?

- Чим вони відрізняються від слів-членів речення?

Учні висловлюють свої міркування, беручи до рук «мікрофон». На основі сказаного семикласники роблять висновок про тему уроку. Записують її в зошит.

ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

1. Слово вчителя.

Ось, як бачимо, ви самостійно з'ясували тему уроку.  Сьогодні ми з вами будемо говорити про прийменник як службову частину мови.

Адже, крім повнозначних самостійних частин мови є ще й службові – прийменники, сполучники і частки. Вони або виражають синтаксичні відношення між словами (прийменники і спролучники), або надають додаткового смислового чи емоційного відтінку (частки). Службові слова не називають ні предметів, ні ознак, ні дій, ні кількості і не є самостійними членами речення.

В початкових класів ви знайомились з прийменником, про якого говорили, що він служить для зв'язку слів у словосполученні, а з повнозначними частинами мови пишеться окремо.

Звичайно, виникне одразу ж питання: Що таке прийменник?

Щоб дати відповідь на це запитання, нам потрібно ознайомитись із наступним слайдом.

Учні читають теоретичний матеріал по абзацах. (Теоретичний матеріал розташований на двох слайдах.)

Слайд 1

Слайд 2

2. Запитання до учнів.

1. Яка частина мови називається прийменником?

2. У чому полягає його службова функція?

3. З якими частинами мови вживається прийменник?

4. Що разом з відмінюваними словами він може виражати?

5. З якими відмінками вживається прийменник?

    Слово вчителя з елементами бесіди

Ознайомившись зі слайдами, ви дізналися про прийменник. Але з'ясували й той факт, що ця частина мови вживається з іменниками, прикметниками, числівниками, займенниками в усіх відмінках, крім називного.

Але цю службову, «особливу» частину мови не можна розглядати ізольовано, а лише в мовному потоці, щоб показати його роль, місце, функції серед інших частин мови. Тому на наступному слайді ми зможемо прочитати текст, в якому є велика кількість прийменників. Даний уривок взятий із твору І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я».

Який твір цього ж письменника ми з вами вивчали?

Діти назвуть повість І.Нечуя-Левицького «Микола Джеря».

Вчитель виразно читає текст уривка.

3. Робота з текстом

Прочитати текст.

З’ясувати стиль і тип мовлення, визначити тему, основну думку тексту. Прочитати мовчки перший абзац тексту без прийменників. Подумайте, яку функцію виконують прийменники? Якими членами речення виступають? 

А там, за Россю, на роздоллі, попід горами й по долах розсипалися біленькі хатки у вишневих садках, у яблунях та кучерявих грушах. Дороги скрізь пообсаджувані понад Россю високими вербами.

    Так хороше, так чудово кругом: нанизу й на горах. Зелені ліси то виглядають з долин кучерявими поверхами, то виходять і виступають сміливо над самі гори. Аж одпочивають очі, зиркаючи по зеленому лузі, по блискучій  воді, по хатах та садочках! Тихе леління зеленої росьової води по камінні, шум з-під млинових коліс, тихий благодатний літній вечір – все це наводить на душу тихі думи, втихомирює серце. Й сам незчуєшся, як примічаєш ласку й любов до всього, що тільки видно навкруги тебе, що тільки з усіх усюдів поглядає на тебе.

 (З твору В.Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”)

Завдання до тексту

1. З'ясувати стиль і тип мовлення даного тексту.

        2. Визначити тему, основну думку уривку.

3. Які художні засоби автор використав при написанні твору.?

4. Прочитати перше речення тексту без прийменників (учні читають про себе і роблять висновок).

5. Подумайте, яку функцію виконують прийменники у реченні? (Учні висловлюють свою точку зору).

6. Записати перше речення у зошити. Пояснити орфограми та пунктограми.

7. Підкреслити слова, з якими вживаються прийменники, з`ясувати відмінок підкреслених слів.

8. На що вказують прийменники, вжиті в першому абзаці?

Слово вчителя

Отже, ми бачимо, що прийменники зв'язують слова у реченнях, не бувають членами речення, разом із відмінковими формами іменників можуть вказувати на час, напрям, місце, причину, мету. Кожен прийменник вживається з певним відмінком. Звернімося до наступного слайда, який допоможе нам краще з'ясувати роль прийменника у словосполученні як службова частина мови.

4. Записати словосполучення.

З’ясувати, з яким відмінком вживаються прийменники і на що вони вказують (простір, час, причину, мету, призначення) у поданих словосполученнях.

Приїхав до міста –

Вітер з півночі –

О другій годині –

Скривився від болю –

Кошти на будівництво –

Помилився через неуважність –

Хтось із учнів одночасно читає і коментує.

5. Завдання на зіставлення.

З’ясувати, які слова записано з прийменником, а які з однотипним

префіксом. Свою думку обгрунтувати.

(Від)ставка – (від) ставка;

(Між) горами – (між)гір’я;

(Перед)грозовий – (перед) грозою.

Над цим завданням працює два учні. Інші учні

працюють над іншим завданням.

6. Прочитати і записати речення.

З’ясувати, в яких реченнях вжито прийменники, а в яких

 інші частини мови. Свою думку обгрунтувати.

1. Навколо стояла тиша.

2. Закарпаття – чудовий край.

3. Автомашина під’їхала близько.

4. Ми уважно розглядали все навколо себе.

5. Край дороги росте клен.

6. Автомашина зупинилась близько лісу.

Слово вчителя

Отже ми бачимо, що в одних випадках однотипні слова можуть мати різне значення: бути самостійною частиною мови, а в інших – службовою частиною мови, тобто прийменником. Крім цього, прийменники можуть бути однотипними із префіксами, тобто утворювати нові слова.

IV. Підведення підсумків уроку

      Слово вчителя з елементами бесіди

Наш урок підходить до кінця.

-         Про що ж йшла мова на уроці? З якою частиною мови познайомилися?

     Отже, ми побували з вами у казковій країні прийменника. Дізналися про нього багато нового. Кожен для себе щось взяв із цього уроку.  (Вчитель звертається до дітей, де кожен висловлює свою думку).

       Якщо ви звернули увагу, то цілий урок на екрані змінювалися слайди з природою, але там були написані слова.

-         Про що були ці слова?

     Вони належать Дмитру Білоусу, який кількома рядками зумів розказати нам про роль, функцію, значення прийменника як службової частини мови.

    V. Домашнє завдання

1. Скласти й записати казку “Пригоди прийменника”.
2. За поданими малюнками скласти 3-4 речення. Підкреслити прийменники із вжитими словами, визначити відмінок даних слів.
3. За підручником ст.106 вивчити, вправа 291.