Розробка уроку "Про що розповідає музика"

Про матеріал

Ознайомити з особливостями жанру ноктюрна та історією його розвитку в різних країнах, спробувати порівняти та визначити характерні ознаки жанру «ноктюрн», навчитися порівнювати живописні полотна з музикою ноктюрна, ознайомити учнів з авторами та виконавцями ноктюрнів.

Перегляд файлу

Тема. Про що розповідає ноктюрн?

Мета. Ознайомити з особливостями жанру ноктюрна та історією його розвитку в різних країнах, спробувати порівняти та визначити характерні ознаки жанру «ноктюрн», навчитися порівнювати живописні полотна з музикою ноктюрна, ознайомити учнів з авторами та виконавцями ноктюрнів.

Розвивати вміння учнів уважно слухати камерно-інструментальну музику тазнаходити на слух характерні ознаки ноктюрнів. Порівнювати та співставляти твори минулого і сучасності, знаходити взаємозв’язок між творами живопису та ноктюрнами, розвивати вміння висловлювати власні музичні враження від прослуханого твору, розвивати вміння виразно виконувати пісні композиторів. Виховувати інтерес до слухання класичної камерно-інструментальної музики різних композиторів минулого і сучасності та виконання дитячих пісень українських композиторів.

Тип уроку: комбінований, урок заглиблення в тему.

Обладнання: музичний інструмент, програвач, ілюстрації до музичного твору та пісні , портрети композиторів Е. Гріґа, Ф. Шопена.

Основні поняття для засвоєння: характерні ознаки жанру ноктюрна, тематична палітра ноктюрнів, композиційна будова (форма) ноктюрна, ноктюрн у вокальній музиці, поєднання жанрів. Твори, що вивчаються на уроці:  Е. ¥ріґ. Ноктюрн №4 з циклу «Ліричні п’єси» у виконанні Е. Гілельса.  Ф. Шопен. Ноктюрн сі-мажор у виконанні С. Ріхтера.  А. Бабаджанян. Ноктюрн.  «Хлоп’ята і дівчата» (слова І. Діка, музика А. Островського).

План уроку.

1.Організаційна частина.

-Музичне вітання.

-Оголешення теми.

2. Про що розповідає музика?

3.Музичне сприймання-Е.Гріг. Ноктюрн№4 з циклу ,,Ліричні п’єси’’у виконанні оркестру; ф. Шопен. Ноктюрн сі-мажор .

4.Аналізування музичних творів.

5.Історія виникнення ноктюрн.

6.Розспівка.

7 Виконання пісні ,,Хлоп’ята дівчата’’.сл.І Діка. Аркадія Островського.

8. Узагальнення.

План уроку

1. Вхід під ноктюрн. Організаційний момент. Мотивація до навчання.

2. новий матеріал для засвоєння. Бесіда з учнями про жанр ноктюрна в різних країнах. На початку XIX ст. у Німеччині почав зароджуватися новий музичний напрямок — романтизм. Митці-романтики виявляли великий інтерес до народної творчості. У музиці середини XIX століття активно розвивалися національні композиторські школи Польщі (Ф. Шопен, С. Монюшко), Чехії (Б. Сметана, А. Дворжак), Угорщини (Ф. Ліст). Пізніше, з кінця XIX ст., до романтизму приєдналися національні школи Норвегії (Е. ¥ріґ), Іспанії (І. Альбеніс), Фінляндії (Я. Сібеліус). У національних композиторських школах виникали нові, переважно камерні жанри, які зверталися до духовного світу людей, розповідали про те, що хвилює кожного. Серед цих музичних жанрів у XIX ст. вирізнився ноктюрн.

3. Музичне сприймання. Е. Ґріґ. Ноктюрн №4 з циклу «Ліричні п’єси» у

виконанні оркестру

Фотография Эдвард Григ (photo Edvard Grieg)

Ф. Шопен. Ноктюрн сі-мажор у виконанні С. Ріхтера.

4. Аналіз музичних творів. а). Розкажіть про особливості звучання ноктюрнів.

б). Назвіть засоби виразності ноктюрна. Охарактеризуйте їх. в). Про що «розповіла» вам ця музика? Які картини ви собі уявляєте під звуки цих мелодій? г). Який із прослуханих творів вам сподобався більше? Чим саме?

5. Бесіда з учнями про історію виникнення ноктюрна. ноктюрни з’явилися ще у XVIII ст. як багаточастинні інструментальні п’єси довільної форми, близькі до дивертисментів чи серенад. Ці твори писали переважно для духових або для струнних інструментів і виконували на свіжому повітрі у вечірні та нічні години. Іноді такі композиції називали італійським словом notturno. В епоху романтизму ноктюрн стає невеликою одночастинною п’є- сою мрійливого або елегійного характеру. Автором перших ноктюрнів романтичного типу для фортепіано був ірландський композитор Джон Філд. Близькі за характером п’єси творили й інші композитори-ро- мантики: Р. Шуман писав програмні ноктюрни; Ф. Ліст створив тип ноктюрна, пов’язаний із поетичним текстом (цикл «Мрії кохання», що складається з трьох ноктюрнів); Н. Паганіні став автором чотирьох ноктюрнів для струнного квартету. Всесвітню славу здобув 21-й ноктюрн Ф. Шопена. Узагалі, Шопенівські ноктюрни написано в тричастинній, або в рондальній, формі з темповими контрастами, як правило — повільно-швидко-повільно. Ці ноктюрни утворюють маленьку «нічну» п’єсу, яка розповідає історії з життя. У XX ст. фортепіанні ноктюрни писали О. Скрябін, Е. Саті, Г. Форе, В. Косенко, В. Сильвестров та інші. З’являються програмні ноктюрни сюїтного типу: ноктюрни К. Дебюссі в трьох частинах, ноктюрни К. Шимановського для скрипки та фортепіано, ноктюрн Б. Бріттена для голосу із супроводом (для тенора і малого оркестру), ноктюрн В. Барвінського для голосу й оркестру (на слова І. Франка). Окрім того, в XX–XXI ст. жанр ноктюрна використовується і в поезії, наприклад, «Ноктюрн» С. Єсеніна, «Іронічний ноктюрн» О. Забужко, «Ноктюрн дерев» І. Шувалової тощо. Музичний словничок Ноктюрн (франц. nocturne — нічний) — лірична наспівна мелодична п’єса, зміст якої пов’язаний з художніми образами ночі.

6. Розспівка.

7.Виконання пісні ,,Хлоп’ята – дівчата’’ муз. А. Островського сл.І. Діка