Ця розробка допоможе вчителеві працювати над твором Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки»; сприятиме завсоюванню учнями елементів комічного в художньому творі; поглиблюватиме вміння характеризувати персонажів та аналізувати їх поведінку. Може бути використана вчителями-філологами у підготовці до уроків української літератури та проведенні позакласних заходів.
Урок № 44
Тема. Робота над змістом повісті Всеволода Нестайка „Тореадори з Васюківки”. Смішне, комічне й романтичне в його пригодницькій повісті для дітей.
Мета: продовжувати роботу над твором Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки», навчати знаходити в тексті елементи комічного, аналізувати поведінку героїв, їхні вчинки, моральний вибір у різних життєвих ситуаціях; розвивати навички виразного читання, переказу прозового твору, коментування його; формувати вміння аналізувати поведінку героїв, їхні вчинки, вміння толерантно й аргументовано доводити свою думку; виховувати позитивні риси характеру, активну життєву позицію, оптимістичний світогляд.
ТЛ: повість, пригодницька повість.
Тип уроку: урок застосування знань, умінь і навичок.
Обладнання: картки з роздатковим матеріалом, підручники, магнітофон, диски з класичною музикою, виставка літератури.
Методи та прийоми: прийом „Усмішка”.
Перебіг уроку
І. Організаційний момент.
Забезпечення емоційної готовності до уроку.
Прийом „Усмішка”.
Подаруйте посмішку сусідові по парті і ви отримаєте усмішку у відповідь. Адже кажуть, що від посмішки й хмари розходяться, а ви бажаєте таким чином один одному успіхів на уроці.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Вправа „Асоціація”.
Діти вашого віку дуже люблять пригоди, тож запишіть асоціації до слова „пригода”. Діти зачитують. Отже сьогодні на уроці ми поринемо у цікавий сюжет повісті Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки», згадаємо пригоди хлопців, які настільки яскраві, що ми ніби разом з головними героями переживаємо, діємо та співчуваємо. З’ясуємо як реалізуються в повісті категорії: смішне, комічне й романтичне.
Учні записують в зошити тему уроку.
Вправа „Я очікую…”
Які ваші очікування від уроку, запишіть на дошці.
ІІІ. Сприйняття та узагальнення навчального матеріалу.
Слово вчителя.
А розпочнемо зі з’ясування поняття з теорії літератури пригодницька повість? (учні відповідають).
ПРИГОДНИЦЬКА ПОВІСТЬ – це твір, зміст якого наповнений великою кількістю пригод і незвичайних подій.
Від кого ведеться оповідь у повісті? (1-2 частини – від Павлуші, 3 – від Яви Реня). Хто ж головні герої повісті? А які вони? Запишіть те хороше, що притаманне хлопчикам, і те, що, на вашу думку не красить підлітка.
Учні записують на дошці риси характеру, коментують , записують в зошити. ПАВЛУСЬ
+ ЯВА –
+ доброта і чуйність, справедливість, винахідливість, гумористи, здатні на вигадку;
- бешкетники, завдають клопотів оточуючим, зневажливо ставляться до навчання.
Робота над змістом твору.
Робота в групах.
Попрацюємо в групах, щоб охопити усі розділи трилогії. Об’єднайтесь у групи. Виконайте подані завдання. Результати озвучують представники від кожної групи.
Учні працюють в групах під музичний супровід.
Завдання для 1 групи:
На основі опрацьованого матеріалу доведіть, що ця повість пригодницька. Наведіть приклади та визначте головну думку. Орієнтовне виконання. Пригодницька тому, що тут описано багато пригод і незвичайних подій. Основна думка - з дитинства формується людське «я», і хоча хлопці бешкетують, але в кожного з них добре серце, благородні наміри). Завдання для 2 групи: Визначення засобів творення комічного.
Перед виконанням опрацювати статтю підручника с.155-156.
Подумайте, будь ласка, і скажіть, за допомогою чого автор досягає того, що читаючи повість «Тореадори з Васюківки», ми не можемо стримати сміх.
(Діти називають художні засоби).
Нам’яти вуха; сталь, а не характер; прекрасна, благородна ідея; причепилося те ім’я до нього, як реп’ях до собачого хвоста; найкращий друзяка; мисливець завзятий; розлючений бик; червоний, мов рак; півдня загоряв на ізоляторах (на стовпі); все, що було поганого на дорозі, ми підібрали на свої штани і сорочки; очі, наче тракторні фари; славний, знаменитий, могутній єгипетський фараон; землю гребе, як екскаватор; схожий, як свиня на коня; червоно-біло-зелена каша; репаються смугасті бомби; страшнюче мурмило; ллється червона кавуняча кров; вітер гуляє по сцені; ми жували слова.
Завдання для 3 групи:
записати 3-5 «моральних уроків», настанов, які дає нам автор у частині третій (с.149-153).
Очікувані відповіді: не треба думати про найгірше, слід добре ставитися до дорослих, ніколи не впадати у відчай, дотримуватися слова).
Завдання для 4 групи: „Порушена послідовність”.
Поставте подані цитати в такій послідовності, щоб вони відповідали розгортанню подій у третій частині.
А „З-за печі визирнуло лукаве Ярищине око. Вона сміялася. Вона й не уявляла, як мені зле. Вона думала, що я придурююся”. (2)
Б В „Душа моя, яка ще трималася в тілі, не витримала”. (5).
В „У хаті було сонячно, аж очі сліпило, годинник на стіні показував десяту” (1)
Г „Так востаннє тужливо ірже вірний кінь, навіки прощаючись із козаком”. (3)
Д „Вона завжди вислуховувала хворих просто так, вухом, без усякого лікарського причандалля”.(4)
Підсумок роботи в групах. Слово вчителя. Дякую за роботу в групах. А ми продовжуємо пригоди. Наші герої здатні на вигадку, бешкетують, завдають клопотів навколишнім, але вони вміють по-справжньому дружити. Завдання. Проблемне запитання. З’ясуйте, чому ключовим словом до другого розділу є слово ДРУЖБА Інсценізація. Фрагмент дитячої дружби нам продемонструє група наших декламаторів.
Інсценізація уривку з повісті „Пригода на баштані.”.
Степан Карафолька
- Хлопці! А давайте гратися у фараона та єгипетську піраміду.
- Га? Що? Кого?
Грицько Сало
- А … що воно таке – єгипетські піраміди? (жуючи, запитав Грицько Сало)
- Не знаєш, барахольщику? Це такі гробниці здоровущі в Єгипті. У них єгипетських царів – фараонів – ховали. Багато століть тому. Досі стоять, як новісінькі, і туристи з усього світу приїздять на них дивитися.
Антончик Мацієвський
- Ага, про це в п’ятому класі проходять, я в братовому підручнику бачив, (підтвердив)
Васько Деркач
- А я по телевізору в кіножурналі
Павлуша Завгородній
- Ну то й що? А як же грати?
Степан Карафолька
- Як? Гм! (презирливо гмикнув). Виберемо серед нас фараона. Він помре, і ми його поховаємо. І піраміду зробимо. З кавунів.
Ява Рень
- А що – це клас! (в Яви загорілися очі). Інтересно! Давай!
Павлуша Завгородній
- Хлопці! Та ви що? Тю! На біса нам у того смердючого фараона! У мертвяка! Теж іще весело – у похорон гратися! Ха-ха!.. Давайте краще в прикордонника й шпигуна. Я згоден шпигуном!
Ява Рень
- Старий! Домовилися – усе! (рішуче). Давай щитаться. Кому фараоном. Ну! Сітка-вітка, дуб-дубки, поставали козаки! Щабельками – брязь – вийди князь! Тобто … фараон.
Павлуша Завгородній(думає: я так і знав)
Ява Рень
- Старий! По-чесному!
Васько Деркач
- Старий! Нічого, не хвилюйся! Тобі в коханні везтиме! Їй-богу! Є така прикмета! Онде Гребенюка на тебе задивляється.
Павлуша Завгородній
- Подавіться своїм коханням! Плював я на кохання! (з ненавистю прицідив крізь зуби). (відійшов).
- Ну, то що робити? (запита сумно)
Степан Карафолька
- Отже, так, (швидко заговорив). Ти – славний, знаменитий, могутній єгипетський фараон. Який хочеш – вибирай: Хеопс… Тутанхамон… Гаменготеп…
Павлуша Завгородній
- Гаменготеп… (сумно)
Степан Карафолька
- Прекрасно! О великий і мудрий фараоне Гаменготепе! (звів руки до сонця). Ти завоював багато земель, ти підкорив багато народів! Але невблаганна смерть підстерегла тебе, й ось ти вмираєш! Плачте, раби, великий Гаменготеп умирає!
Хлопці завили, як шакали.
Степан Карафолька
- Ну, давай-давай – лягай і вмирай! (каже під акомпанемент виття).
Павлуша Завгородній ліг
Степан Карафолька
- Прощайсь і… (махнув рукою)
Павлуша Завгородній
- Прощайте… (сумно). Не поминайте лихом. Пробачте, мо’ що не так. Кланяйтеся мамі, Галині Сидорівні й усім нашим.
Степан Карафолька
- Обійдеться! Помирай, помирай швидше! (нетрпляче).
- О, люди! О народи! Великий Гаменготеп сконав! Але ім’я його буде славне у віках! І піраміда великого Гаменготепа збереже для поколінь пам’ять про нього. До роботи, жалюгідні раби!
Запитання:
Хто перешкодив хлопцям довести справу з фараоном до завершення.
Діти відповідають на проблемне запитання.
ДРУЖБА (діти пояснюють як реалізувалось поняття дружба)
Робота з підручником (с.149-153).
Вибіркове виразне читання.
Слово вчителя.
Оскільки література – це мистецтво слова, то ми зараз виразно прочитаємо окремі моменти розділу. А якого ви зараз здогадаєтесь: Прокинувшись, я побачив, що біля ліжка сидить на стільці Яришка й читає журнал «Барвінок».
То над виразним вибірковим читанням якого розділу ми будемо працювати?
(Усе! Кінець! Я дарую велосипед. «Загаза чортова!» Я видужую.
1. Прочитайте виразно фрагмент розділу. Вякому передано Явині переживання про стан свого здоров’я? с.150.
2. як реагував Ява на незграбне сестрине катання на вже подарованому велосипедів середині розділу? (с.151), й наприкінці? (с.153).
Перегляд відеофрагмента „Корида”
Наші герої були великими мрійниками й романтиками. Ми переглянемо відеофрагмент, як реалізується ідея кориди тореадорів з Васюківки в кіномистецтві.
Аналіз ситуацій.
Завдання.
(не мали певних знань, умінь, навичок, це теж наука,небезпечне заняття,використовували недресированих тварин, не мали відповідного обладнання воно вимагає певних фізичних якостей, вміння, вольових якостей, чого у хлопчиків ще не було).
Працюємо з поняттями МРІЯ й РОМАНТИКА.
Творча робота. Напишіть у зошитах побажання Яві та Павлуші, щоб їхня мрії здійснювалися. Адже кожен з Вас знаходить деякі риси, які притаманні хлопчакам маєте й ви.
Фізкультхвилинка.
Поетична хвилинка
Підготовлена учениця читає напам’ять поезію І.Калинця під музичний супровід.
Запитання.
Яка особливість поезії І.Калинця (написана верлібром)
Які поет використовує художні засоби.
Яка ідея?
Вікторина «Так чи ні»
1. Хлопці хотіли прорити метро під клунею. (Ні, під свинарником) 2. За проїзд у метро хлопці збиралися брати п’ять копійок з учительки української мови. (Ні, математики). 3. Дідусь у покарання примусив хлопців закопувати метро назад. (Так) 4. Зробити підводний човен хлопці вирішили з плоскодонки. (Так) 5. Щоб витягти цуценя з криниці, хлопці принесли мотузку з дому. (Ні, відв’язали козу). 6. Кандидатура корови Маньки не підійшла на тореадорський бій, бо вона була з одним рогом. (Так). 7. Хлопці шукали порятунку від Контрибуції в калабані. (Так). 8. Павлусь дружив з Явою ще з першого класу. (Ні, з 4). 9. Сестра Яви не вимовляла літеру «Л». (Ні, «Р») 10. Словами «То таке страшнюче мурмило, що його навіть сам зоотехнік Іван Свиридович боїться описано корову Маньку (Ні, бугая Петьку). 11. Розповідь у творі ведеться від імені Яви (Ні, Павлуші). 12. Урятованого цуцика Ява жартома назвав Жучкою (Ні, Собакевичем).
(Учні ставлять + або – на позначення правильного та хибного твердження, потім виконують взаємоперевірку за поданим ключем).
V. Підсумок уроку. Вправа «Мікрофон». Чи справдилися ваші очікування від сьогоднішнього уроку?
Чого повчає твір?
«Вік живи, вік учись». Яким чином це прилів’я стосується теми уроку?
Дякую за роботу, сподіваюся, всі ви отримали задоволення від уроку. Бажаю, щоб ваше дитинство було таким же яскравим і різноманітним, як у Павлуся з Явою, щоб кожен з вас був непересічною особистістю, яка не забуває про закони моралі та етики, щоб ваші мрії збувалися. VІ. Домашнє завдання. Оцінювання.
Загальне: підготуватись до уроку позакласного читання „Пригоди Робінзона Кукурудзо”.
На вибір:
поділитися враженнями у формі листа В.Нестайку
або придумати й записати власну версію однієї з пригод хлопців (письмово).