Розробка уроку розвитку зв'язного мовлення. "Складний план тексту. Народні промисли. Плетіння"

Українська мова, 6 клас.

 Тема : РМ. Складний план тексту.  Народні промисли.Плетіння

Інтегрований урок- дослідження

 ( інтеграція з предметами- образотворче мистецтво, художня культура,

 українска література, ) 

Мета уроку-.Ознайомити учнів з історією виникнення одного з видів народних промислів в Україні, сформувати уявлення про особливості народних художніх промислів та їх сучасні центри; ознайомити з  різновидами продуктів плетіння;

  Розвивати в учнів інтерес до культурної спадщини свого народу; уміння працювати у групі на засадах співробітництва; толерантне ставлення до культурних надбань та традицій народів світу;

   Виховувати почуття любові до своєї Батьківщини, національної свідомості, поваги до праці та культурної спадщини народу, традицій, звичаїв; виховувати любов до прекрасного.

Тип уроку: Інтегрований урок- дослідження

Обладнення:  презентація , карта «Народні промисли України», колекція плетених виробів

                                                                           План уроку.

    «Таланту Божого краса – в людських руках жива лоза»

І.Організаційний момент.

ІІ.Мотивація навчальної діяльності.

 Учитель.   Багата Україна талантами, щедра на красу. У кожному регіоні — свої звичаї, обряди, пісні, ремесла. Все це споконвіку створював народ — дарував незрівняну радість людям різних часів і поколінь. Сьогодні ми маємо нагоду поговорити про одне з ремесел — плетіння з лози. Сьогодні ми спробуємо поєднати вивчення нового матеріалу з подорожжю і отримаємо не тільки освітній результат, а й естетичне задоволення.  Запрошую вас на віртуальний Сорочинський ярмарок.

  Бачу подив у ваших очах! Не розумієте, як поєднати складний план тексту з ярмарком? Нічого дивного, адже сьогодні ми вчитимось на матеріалі тексту про один з видів українського промислу — плетіння . Тож почнімо .

  ІІІ Актуалізація теоретичних знань

- Що називається текстом?

-Перелічте основні елементи тексту

-Порівняйте поняття теми й мікротеми?

-Як мікротема пов’язана з пунктами плану?

- Для чого, на вашу думку, потрібен план?

-Які види планів вам відомі.

IV. Вивчення нового матеріалу.

Розгляньте малюнок-схему. Порівняйте, зробіть висновок про правила складання складного плану.

   А тепер рушаймо на ярмарок.

Скільки тут цікового! Я впевнена, що у кожній оселі займають почесне місце предмети, які ви бачите на нашій виставці. Що ж їх об’єднує? Так, всі вони є нашим культурним скарбом, вони вироблені у певних регіонах Україні народними умільцями. Ваша задача дослідити , де саме зародився цей промисел , яка географія поширення і використання плетіння, що було сировиною для плетіння, яке є розмаіття і художня вартість ремесла.

Спробуємо розглянути це явище повно і  всебічно завдяки приготованим вами доповідям , ніби пазл,  складемо текст для подальшої роботи на уроці.

V. Виготовлення інформаційного пазла.

Правила роботи:

1. Учні класу отримують чотири частини пазлу, на зворотньому боці яких надрукована тематична картинка і  текст, за яким будуть складати план

Кожен пазл має свою назву

1.Історія виникнення ремесла

2. Географія поширення і використання плетіння

3. Сировина для плетіння

4. Розмаіття і художня вартість ремесла.

2. Доповідачі зачитують підготовані повідомлення, а решта класу занотовують основні факти

3. З’єднання цілісної картини.

VI.Практичне застосування отриманих знань .

5. Ознайомче читання тексту.

6. Складання складного плану за алгоритмом.

VII. Підсумок уроку

VIII. Оцінювання робіт.

 ІІХ. Домашнє завдання

Додатки:

  1.Історія виникнення ремесла        

 Плетіння – одне з найдавніших ремесел, – це виготовлення господарсько-побутових та художніх виробів з різноманітної еластичної сировини. На Україні плетіння має багаті і давні традиції.
Воно виникло, як і кераміка, раніше, ніж обробка дерева, металу, які потребували відповідних знарядь виробництва. Його сліди знайдені археологами ще в неоліті. До наших днів збереглися багаточисельні свідоцтва про плетені предмети першої необхідності з античної епохи.

Віками нагромаджувались технічні прийоми обробки матеріалу для плетіння, уміння використовувати його практичні можливості та художні особливості.

2.Географія поширення і використання плетіння
Найбільшого розвитку в багатьох країнах світу досягло мистецтво виготовлення плетених виробів в другій половині ХІХ і початку ХХ століть.

На вишукані меблі, кошики інші предмети домашнього побуту виконані з обробленої лози, пофарбовані барвниками, а інколи і позолочені, з’явився такий попит, що в Франції в провінції Шампань для посадки лози розкорчовувались навіть виноградники.
Цим ремеслом почали займатись багато людей і навіть відкрили спеціальні школи. В 90-х роках ХІХ століття лозоплетіння широко розвивалося і на Україні, зокрема в Корсунь-Шевченківському.
На Чернігівщині збудували лозполетільний завод.

Одним із поширених видів народних художніх промислів Чернігівщини є лозоплетіння. Він виник на Чернігівщині у середині ХІХ ст.. у Остерському та Чернігівському повітах як виробництво кошиків, а у Суразькому – як виробництво стільців.

Чернігівщині належало перше місце серед інших губерній, де займались цим промислом (Московська, Костромська, Рязанська). Промисли розміщувались по селах, де у 1913 р. працювало близько 6 тис. кустарів. Цей вид промислу охоплював 73 населенні пункти губернії: 74% усіх дворів, зайнятих плетінням, і 83% усіх плетільників знаходилось у Остерському повіті. Провідне місце займали також Суразький та Чернігівський повіти. 92– 94% всіх кустарів походили з селян.На початку 30-х років лозоплетіння з кустарного промислу перетворились на фабричне виробництво.
Цей вид промислу і сьогодні існує в окремих регіонах області, зокрема в Менському, Куликівському, Чернігівському, Сосницькому, Новгород-Сіверському та інших районах, де в основному працюють майстри-кустарі одиночки.

У лісостеповій зоні значне поширення мало плетіння з соломи. Використовувалися звичайно житня або пшенична солома, яку заготовляли під час наливання колосся, та солома стиглого вівса. Ці матеріали мали приємний золотаво-блискучий колір,
3. Сировина для плетіння

Як сировину для цього використовували лозу, кору певних дерев, насамперед молодої липи (лико) та берези (береста, луб), верболоз, хвойну та дубову стінку, коріння ялини, сосни тощо. Із дранки – тонких фанероподібних дощечок, які відщеплювали від товстих колод, ретельно обстругували і розпорювали у печі, гнули короби для сівби – сіяники тощо. Кошелі та кошики часто робили із лози з корою (так зване сіре плетіння), а при виготовленні дитячих колясок, дачних меблів, іграшок кора знімалася (біле плетіння).

На початку розвитку промислу виплітали тільки кошики, потім почали виплітати дорожні валізи. У с. Євминка Остерського повіту плели меблі, плетені меблі робили у Количівці.
Цікаво відмітити, що довгий час лозові меблі робили тільки в Чернігівській губернії, а тому майстри – меблярі мали добрі заробітки, оскільки не мали конкурентів.

4. Розмаіття і художня вартість ремесла.

Плетіння було глухе та ажурне. Ажурне плетіння застосовували переважно при плетінні меблів.
Значне поширення мало плетіння з соломи. Передусім популярними були брилі (головні убори), солом’яні сіяники, плетінки для зберігання зерна й інших продуктів, кошики, сумки, іграшки тощо.

Вироби українських майстрів плетіння відзначалися частотою і тонкістю роботи. Після певної перерви, що була зумовлена нігілістичним ставленням до кустарної промисловості взагалі, в останні десятиліття попит на плетені вироби відчутно зріс. Як вироби декоративно-ужиткової діяльності користуються широкою популярністю.
Національна спілка майстрів народного мистецтва України спільно з обласним навчально – методичним центром культури і мистецтв за підтримки Управління культури і туризму Чернігівської облдержадміністрації вперше в 2007 році провели І Всеукраїнський симпозіум лозоплетіння на базі Центру народних ремесел для дітей та юнацтва.