Урок на тему "Трагічний та героїчний пафос козацьких пісень" знайомить семикласників із особливостями козацьких пісень, їхнім трагічним та героїчним пафосом, допоможе зрозуміти та усвідомити важливість відродження народної творчості для сьогодення та потребу виховання патріотичних почуттів. Може бути використаний вчителями-словесниками на уроках української літератури при вивченні теми «Фольклор».
Калюжна В.В.,
учитель української мови та літератури
Урок української літератури 7 клас
Тема. Трагічний і героїчний пафос козацьких пісень. «Ой на горі та женці жнуть», «Стоїть явір над водою». Мета: ознайомити школярів із особливостями козацьких пісень; з’ясувати їхній трагічний і героїчний пафос; розвивати вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження, обстоювати їх, наводячи переконливі аргументи та докази; виховувати почуття пошани та поваги до народної пісні, історичного минулого нашої країни. Очікувані результати: учень знатиме зміст козацьких пісень; вмітиме їх коментувати, аналізуватиме художні засоби, з’ясовуватиме поняття пафос; зіставлятиме специфіку розкриття теми в різних видах мистецтва; розумітиме важливість відродження народної творчості для сьогодення; усвідомлюватиме потребу виховання патріотичних почуттів. ТЛ: пафос твору. Тип уроку: комбінований. Обладнання: відеофрагмент «Запорізького маршу» Є.Адамцевича з фільму «Вогнем і мечем»; предмети козацького побуту: булава, люлька, шабля; кетяги калини; мистецький вернісаж (малюнки учнів на тематику народних козацьких пісень), репродукції картин О. Мурашка «Похорон кошового», П. Андрусіва «Козацькі загони в погоні за ворогом», М. Пимоненка «У похід». літературознавчий словник, картки для групової роботи. Методи, прийоми та форми роботи: випереджувальні завдання, бесіда, методичний коментар, робота в групах; прийом «Усмішка»; вправи: «Я очікую…», «Лінгвістична хвилинка», «Музична хвилинка», «Вкраплення англійської мови», «Мікрофон».
«Українська пісня – це бездонна душа українського народу, його слава». О. Довженко
Перебіг уроку I. Організаційний момент. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку. Прийом „Усмішка» Подаруйте посмішку сусідові по парті і ви отримаєте усмішку у відповідь. Адже кажуть, що від посмішки й хмари розходяться, а ви бажаєте таким чином один одному успіхів на уроці. Слово вчителя. Діти! Перегляньте відеофрагмент з фільму «Вогнем і мечем» (режисер Є.Гофман), висловіть враження від побаченого і скажіть, яку сторінку історії в ньому відображено? А як цей фрагмент стосується нашого уроку? ІІ. Оголошення теми та мети уроку. То над якою темою ми будемо сьогодні працювати? (Діти озвучують тему уроку, вчитель доповнює). Так, молодці! Ми продовжимо знайомство із суспільно-побутовими піснями, зокрема козацькими, опрацюємо літературознавче поняття пафос та засобами різних видів мистецтва у практичній діяльності презентуємо народні козацькі пісні. Учні записують дату та тему уроку в зошити. Вправа «Я очікую…» Які ваші очікування від уроку? (Учні відповідають: буду вміти, знатиму, зможу застосувати: стану компетентним читачем). III. Опрацювання навчального матеріалу. Розпочнемо зі з’ясування поняття з теорії літератури пафос. Робота з літературознавчим словником (1 учень зачитує визначення з літературознавчого словника, учні записують у зошити). Пафос твору — піднесений настрій, пристрасне переживання автора в літературному творі, викликане певною ідеєю чи подією. Бесіда. Діти! Яким синонімом можемо замінити слово пафос (настрій). Який пафос буває у козацьких піснях? (героїчний або трагічний). А якими подіями викликаний героїчний, а якими трагічний пафос? Скористайтесь підказкою — картинами відомих українських художників. Лінгвістична хвилинка. Доберіть синоніми до слів трагічний, героїчний за варіантами і запишіть у зошити: Трагічний - сумний, невеселий, небезпечний. Героїчний - сміливий, волелюбний. Підсумок лінгвістичної хвилинки. А якого пафосу сповнена пісня «Ой на горі та женці жнуть , яка популярна і донині ми з’ясуємо, виконавши її. Музична хвилинка. Робота з текстом пісні «Ой на горі та й женці жнуть». Виконання пісні учнями під музичний супровід. Бесіда. Який пафос пісні і чому? (Героїчний, тому що оспівано героїчну історію, волелюбність народу, є елементи гумору). Кого прославляє народ? (Дорошенка і Сагайдачного). А ким вони були для козацтва? Звернемся до історичної довідки, яку підготували учні, що отримали випереджувальне завдання. Інформаційна хвилинка. 1 уч. У походах козаків на Туреччину й на Крим найбільше вславився кошовий Петро Конашевич-Сагайдачний. Батько віддав Петра до найкращої тоді школи на Україні, до Академії в Острозі. Там він і дістав прізвище Сагайдачний, тому що дуже добре стріляв з лука, а стріли лука ховають у сагайдаку. По восьми роках науки Сагайдачний дістався з кількома товаришами на Січ. Там незабаром козаки вибрали його кошовим Січі і гетьманом. 2 уч. Петро Конашевич-Сагайдачний почав водити козаків на Туреччину й на кримських татар. Таких походів робив він від 1616 року дуже багато на різні міста Туреччини і Криму. Козаки врятували Польщу під Хотином від турецької навали, а Сагайдачний скоро помер через ту битву, а про нього і донині співається в багатьох піснях. 3 уч. Михайло Дорошенко — наступний гетьман, який у 1626 році посилає послів до Варшави, щоб сейм затвердив ті привілеї і права, які обіцяв Сагайдачному. Та сейм відвернувся від козаків. Тоді козаки знову починають походи на турків і татар. В одному з походів до Царгорода в 1628 році гетьман загинув у битві з татарами. Проблемне запитання. Чим текст інформаційної хвилинки про гетьманів відрізняються від образів Дорошенка та Сагайдачного у козацькій пісні «Ой на горі та женці жнуть»? (Об’єктивне й суб’єктивне відтворення дійсності, публіцистичний і художній стиль, наявність художніх засобів). Робота в групах. Вчитель. Ми продовжуємо працювати з козацькою піснею «Ой на горі та женці жнуть». Для наступного виду роботи, яка буде творчою, об’єднайтесь у групи і виконайте наступні завдання. Час – 2 хв Учні на картках отримують завдання і працюють в групах під музичний супровід. Якість виконання цього завдання буде оцінена аплодисментами. Завдання для 1 групи: за допомогою пантоміми відобразити 1 строфу пісні. Завдання для 2 групи: за допомогою пантоміми відобразити 2 строфу пісні. Завдання для 3 групи: за допомогою пантоміми відобразити 3 строфу пісні. Завдання для 4 групи: за допомогою пантоміми відобразити 4 строфу пісні. Підсумок роботи в групах. Підсумкова бесіда. До якого виду мистецтва ви долучилися, коли виконували завдання? (До театрального). За допомогою яких засобів? (Через гармонійні рухи тіла, міміку). Отже, народна козацька пісня завдяки вашій діти творчості була інтерпретована по-новому. Тому я дякую за роботу в групах. А ми продовжуємо роботу з козацькою піснею «Стоїть явір над водою». Робота з текстом пісні «Стоїть явір над водою». Прослуховування аудіофрагменту з продовженням читання учнями. Прослухайте фрагмент пісні, «зловіть» її настрій (пафос) і продовжіть декламувати. Бесіда за запитаннями. Який можемо зробити висновок про пафос цієї козацької пісні? (Трагічний). Чому? (Смерть козака). Завдяки яким відомим вам художнім засобам реалізується трагічний пафос цієї пісні? Аналіз художніх засобів. -художній паралелізм; -постійні епітети (висока могила, рідна Україна); -метафори; -персоніфікації; -зменшувально-пестливі слова. Що можна сказати про символіку пісні і чи впливає вона на пафос? Зачитайте рядки з пісні, в яких є символи, яке їхнє значення? (явір – символ козака, парубка, здоров’я та сили, молодості; висока могила – символ безсмертя; калина – символ життя, крові, атрибут батьківщини, кінь – символ звитяги й битви, для українця кінь уособлює вільне життя, нескорений дух). Робота учнів-консультантів. Окрім названих троп художність мови у козацькій пісні «Стоїть явір над водою» забезпечують синтаксичні фігури: патетичні звертання – це звертання до неживих предметів, як до живих: не хилися явороньку; рефрен – повторення однакових слів чи виразів з метою підкреслити мелодійність: не хилися, не журися;ой поїхав, ой поїхав; звелів собі, звелів собі. асонанс – зумисно надмірне повторення голосних звуків для посилення мелодійності: похилився, не хилися, не журися, прилітати. У пісні прослідковується надмірне вживання звука [и], щоб надати протяжності. Методичний коментар. У народних піснях широко вживаною є така синтаксична фігура, як інверсія – це незвичайна розстановка слів у реченні, для того, щоб звернути на нього увагу. Доповніть рубрику НОВЕ (патетичні звертання, рефрен, асонанс, інверсія) художніми засобами, з якими ознайомили учні-консультанти. Висновок. Фізхвилинка (під мелодію пісні «Як у нас на Україні»). Мистецький вернісаж. За допомогою яких засобів народна козацька пісня ожила в ілюстраціях наших художників? (кольори, світлотіні, лінії). Для учасників творчого вернісажу вправа «Мікрофон» «Народна козацька пісня для мене …» Слово вчителя. Українські козацькі пісні переспівуються з роду в рід, із покоління в покоління. Чи популярні вони в наш час? Щоб це з’ясувати наші учні провели дослідження. Презентація дослідження. Моя мама, Наталія Міненко була організаторам та сценаристом концерту для воїнів АТО, який відбувся поблизу Краматорська. Не дивлячись на холодну погоду, концерт пройшов у теплій атмосфері. Найбільше маму вразило те, що воїни співали разом з артистами, зі сльозами на очах вони виконували українські народні козацькі пісні, які додають мужності, сили та віри в перемогу нашим воїнам на передовій. Перегляд відеофрагменту «Марафон миру». А які народні козацькі пісні виконують у ваших родинах? Отже, козацькі народні пісні – безсмертні, бо в них живе душа народу. IV. Підсумок уроку. Чи справдилися ваші очікування від уроку? А які знання і вміння, здобуті сьогодні на уроці, ви зможете застосувати у повсякденному житті? Вкраплення англійської мови.Висловіть своє ставлення до української пісні англійською мовою. Вправа «Я люблю …» VI. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів. V. Домашнє завдання (на вибір) Від членів своєї родини записати кілька народних пісень, або, користуючись мережею Інтернет підготувати повідомлення «Сучасне життя народної пісні».