Урок української літератури в 7 класі. Урок вивчення нового матеріалу на тему: "Любов Пономаренко «Гер переможений». Загальнолюдська ідея гуманізму й толерантності. Особливос

Урок української літератури  в 7  класі

Атамас Ада Андріївна, учитель української мови та літератури, спеціаліст вищої категорії. КЗ «Долинська  загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Долинської районної ради» Кіровоградської області.

 

 

  Тема уроку :  Любов Пономаренко «Гер переможений».  Загальнолюдська ідея гуманізму й толерантності. Особливості художніх засобів новели (роль деталей, поєднання різних часових площин)

Мета: актуалізувати знання учнів про новелу, її жанрові особливості; розкрити художній зміст новели; вчити досліджувати внутрішню структуру художнього твору, особистий світ героїв, вчити розумінню внутрішнього стану героя, формувати навички аналізу художнього твору та навички самостійної оцінки  подій; вчити висловлювати власну думку, обстоювати особистісну позицію, сприяти вихованню вдумливого читача; сприяти утвердженню високих моральних принципів людини, заснованих на повазі до особистості, власній гідності, почутті патріотизму, розвивати вміння оперувати текстом, підтекстом, прочитаним і продуманим, відчутим; грамотно висловлювати свої думки, коментувати епізоди твору, надавати оцінку вчинкам героїв; спонукати учнів до розуміння основної думки новели, розширити чуттєву сферу сприйняття дітьми дійсності, спонукати до роздумів про складність життя людини; збагачувати словниковий запас учнів; формувати їх світогляд, кругозір, навички пошукової роботи; виховувати почуття поваги до людини, чуйність, доброту, милосердя, гуманність, толерантність; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

 Обладнання: портрет Л. Пономаренко, текст новели «Гер переможений», малюнки із зображенням війни, ілюстрації до новели.

У процесі підготовки до уроку клас можна об'єднати в декілька груп, які будуть працювати над конкретним завданням: знайти поетичні твори про війну, вивчити їх напам'ять; знайти історичні відомості про  ІІ Світову війну, її наслідки, намалювати ілюстрації до новели.

 

Хід уроку

І Організаційний етап

Психологічна настанова

- Усміхніться один одному, подумки побажайте успіху на урок.

Для того, щоб впоратися із завданнями, будьте старанними, працюйте творчо.

ІІ Мотиваційний етап

1. Слово вчителя

Ще Горацій сказав, що «війни прокляті матерями». Яке страшне слово війна… Скільки в ньому ненависті, злості, крові, сліз, розбитих сердець, скалічених доль, смертей, болю, а ще війна - це відвага, мужність, героїзм, подвиг. Як ви думаєте, чому такі різні визначення?

Ми живемо в час новітніх технологій, де на кожному кроці - і з екрану телевізора, і з монітора комп'ютера бачимо насилля, зло, байдужість.  Усе це впливає на нас, а ми цього іноді навіть не помічаємо. Душі черствіють, іржавіють. Як їх врятувати?

Людина, незалежно від того доросла чи дитина, відчуває на собі  добро і зло, їх жорстоку, непримиренну боротьбу. Що робити, аби не холодна байдужість, а любов до життя вирувала в кожному серці, не презирство, не зло, а неповторні почуття радості, захоплення красою довкілля,  людських почуттів наповнювали наші душі? Як вберегти їх від зневіри, безнадії, нелюбові, жорстокості?

А для відповіді на такі філософські питання й існують уроки літератури, які покликані пробудити, можливо, у зачерствілих душах іскру добра, чуйності.

Лікуймо наші зболені серця,

Лікуймо наші душі зачерствілі…

Скропімо серце, щире, нечерстве

Людського милосердя еліксиром.

                                  Воно, хоч кволе, знову оживе,

       У справедливість, людяність повірить.

М. Лугів

Сьогодні ми будемо говорити про  війну, страшне, незабутнє лихо, яке покалічило долю й життя, душі наших прадідів, і зараз, у наш  час, коли мирне небо захмарюється від обстрілів ворожих градів, коли матері, заливаючись слізьми,  проводжають синів на неоголошену війну, коли молоді жінки залишаються вдовами, а ще ненароджені діти приречені бути напівсиротами, вона продовжує руйнувати наш світ.

Війна, війна!

І знов криваві ріки,

І грім гармат, і шаблі дзвін.

Могили, сироти, каліки

І сум покинутих руїн.

Олександр Олесь

ІІІ Актуалізація опорних знань

1. Слово вчителя

1 вересня 1939 року почалася ІІ Світова війна. І вже до середини червня 1941 року всі європейські держави були поневолені фашистською Німеччиною або перетворені на союзників-сателітів.

22 червня 1941року Німеччина віроломно напала на Радянський Союз. Ці трагічні сторінки історії нашого народу знайшли своє відображення у творчості багатьох поетів та прозаїків, які  й у ті важкі роки, і зараз звертаються до цієї теми.

2. Група «Історики» знайомить клас із даними про початок ІІ Світової війни.

1-й учень:   22 червня 1941 року Німеччина віроломно напала на Радянський Союз. Прикордонні бої і початковий період війни в цілому призвели до поразки Червоної армії. За перші місяці війни радянські війська втратили убитими й пораненими понад 850 тисяч чоловік.

 Стікаючи кров'ю, воїни відступали вглиб території країни. На початок серпня1941року фашисти дійшли до  міста Долинської, і вже до кінця літа вся Правобережна Україна була окупована ворогом. Червона армія вела жорстокі бої, але все ж таки залишала територію. 19 вересня 1941 року       загарбали Київ, а до липня 1942 року у фашистській окупації опинилася вся Україна.

2-й учень:  Свої людиноненависницькі плани нацисти почали здійснювати відразу після загарбання території України. Вони планували перетворити українські землі на життєвий простір для арійської раси. Українці підлягали знищенню або виселенню. Ті, що виживуть, мали стати рабами.

  На території, окупованій фашистами, знищувалося мирне населення, концтабори, гетто, місця масового розстрілу населення – укрили територію України. Одним із злочинів нацистів було насильницьке вивезення до Німеччини молоді на каторжні роботи.

3-й учень: Кривавий фашистський режим був зламаний наступом Червоної армії, яка з грудня 1942 року почала звільняти окуповані землі. У листопаді 1943 року звільнено Лівобережну Україну і Київ, а в січні 1944 року в результаті Кіровоградської наступальної операції фашисти залишили місто Кіровоград, 12 березня 1944 року звільнено місто Долинську.

Страшна картина постала перед визволителями, адже, відступаючи, фашисти застосовували тактику «спаленої землі». Усе, що не можна було вивезти до Німеччини, підлягало руйнації й знищенню. Ціна перемоги виявилася надто дорогою: на території України німецько-фашистські війська знищили і замучили понад 3,5 мільйонів українського населення, зруйнували й спалили 714 міст, більше 28 тисяч сіл.

На звільнених територіях розпочалася відбудова народного господарства. У відбудовчих роботах до середини 50-х років використовувалася також праця німецьких військовополонених.

 

3. Перегляд відео «Не твоя війна» у виконанні «Океану Ельзи»

• Які почуття виникли після слухання пісні?

4. Учитель пропонує утворити асоціативний рядок до слова «війна», «Німеччина».

 ВІЙНА – біда, смерть, жорстокість, сльози, нещастя, кров, вогонь, рани, каліцтво, сироти,страждання, бомбардування.

НІМЕЧЧИНА – країна, фашисти, вороги, кати.

ІV Оголошення теми, мети уроку

1. Слово вчителя

9 травня 1945 року – День Перемоги, здавалося б, війна закінчилася, але в серцях людей залишила біль від утрат, пам'ять про нелюдські страждання. Ще довго вона буде відгукуватися в долях людей, ще довго матері чекатимуть синів, які не повернулися з війни. Ще довго ми згадуватимемо про німецький народ. Як? Хто він для нас?

Сьогодні ми спробуємо проаналізувати  новелу «Гер переможений» Любові Пономаренко.

Тема уроку :  Любов Пономаренко «Гер переможений».  Загальнолюдська ідея гуманізму й толерантності. Особливості художніх засобів новели (роль деталей, поєднання різних часових площин)

2. Робота з назвою теми, дослідження, тлумачення ключових слів теми:

• Які ключові слова є в назві теми?
• Як ви їх розумієте?
• Як пояснює ці слова тлумачний словник?

3.Словникова робота

Гуманний – людяний, доброзичливий у ставленні до інших.

Гуманістичний - позначає суспільно-політичну, ідеологічну сферу людської діяльності, масштабні соціальні явища. Як правило, це слово вживають  з іменниками: ідеал, ідея, зміст, пафос, характер, спосіб життя тощо.

Про літературу загалом кажуть, що вона гуманна, а про конкретний художній твір – що він гуманістичний.

Толерантний -   поблажливий, терпимий до чиїхось думок, поглядів, вірувань тощо.

4.Визначення мети, завдань уроку учнями

• Що до кінця уроку ми повинні знати, уміти, у чому розібратися?
• Про що хотіли б дізнатися?
• У яких творах української, зарубіжної літератури автори розкривали тему війни? (Г. Тютюнник «Климко» «Облога»; Ліна Костенко «Мій перший вірш написаний в окопі», Андрій Малишко «Прометей», Богдан Лепкий «Мишка»,  М.Шолохов  «Доля людини», Г. Белль «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» тощо.

5. Робота з епіграфом

                   Люби ближнього свого, як самого себе,

підіймися над своєю земною сутністю і

полюби ворога свого, як самого себе.

Біблія

• Як ви розумієте ці слова? Поясніть.
• Яких героїв стосується епіграф? (Німців, дітей, містян)

V  Основний зміст роботи на уроці

1. З'ясування учнівських вражень від прочитаного ( етап передрозуміння твору)

 - Який епізод з новели найбільше вас вразив?  Чому?

2. Робота з назвою твору. Пояснення слів.

Гер – німецьке звертання до чоловіка, те саме, що «пан».

• Як ви розумієте назву твору?
• Поясніть, хто це – переможений? Чи до переможеного можуть ставитися шанобливо? За якої умови?
• Чому автор поєднує ці слова? З якою метою?

3. Який жанр твору? Доведіть свою думку.

Новела – невеликий епічний твір про незвичайну подію з життя головного героя з несподіваним фіналом. Для цього жанру властиві: лаконізм (стислість викладу), напруженість сюжету, яскраві художні деталі. У новелі здебільшого мінімальна кількість персонажів. Це – особистості, зазвичай, цілком сформовані, що потрапили в незвичайні життєві обставини. Автор концентрує увагу на змалюванні їх внутрішнього світу, переживань і настроїв. Сюжет простий, надзвичайно динамічний, містить у собі момент ситуаційної чи психологічної несподіванки.

Орієнтовна відповідь:

За канонами новелістичного жанру в основі твору повинна бути розповідь про незвичайну подію. У творі в центрі авторської уваги насамперед незвичайний герой в екстремальній ситуації – відірваний від сім’ї, батьківщини полонений німець, котрий терпить приниження від охоронця й знущання дітей, але в умовах війни, полону зберіг любов до дітей; пошану до прекрасного, витонченого; не відплачує злом ворогам. Незвичайним є також контраст внутрішнього світу та зовнішності німця.

4. Робота з текстом (заглиблення в текст)

• Про що твір?
• Чи всі слова зрозумілі? Спробуйте пояснити:

Гер – пан. Фрау – пані. Кіндер – діти. Гут – добре. Шнель – швидше. Нужник – туалет. Барак – приміщення для тимчасового проживання.

- Чому, на вашу думку, письменниця використовує ці германізми (слова з

німецької мови),  навіть не пояснюючи їхніх значень?

- Яка роль розмовної згрубілої  лексики в новелі: бидло, нужник, бридко, харкав кров’ю?

-  Пояснити зміст речення  «Коли  зняли його і взяли на руки, то здивувалися, що в ньому немає тіла»   допоможе  фразеологізм  «бути  в  тілі», який має значення  «не худий, у міру повний» (про людину). (Отже,  «немає в ньому тіла»  слід розуміти як характеристику дуже худої, виснаженої хворобою людини).

• Від імені кого ведеться розповідь у новелі? (оповідача-дівчинки, яка є «дитиною війни»).
• Де відбуваються події? У який час? Чому, на вашу думку, авторка точно не назвала місто?
• Які часові межі можемо окреслити в новелі? (Невеликий проміжок часу  -майже рік (минуле), короткий епізод (сучасність).
• У яких часових площинах відбувається дія твору?

(Минуле: до полону Фрідріха (діти, Німеччина, сім҆я, війна). Теперішнє для  Фрідріха: життя в полоні.) (Минуле для дівчинки: війна, події після війни, розбудова міста. Теперішній час: події, що відбулися через 50 років після війни).

Часовий простір

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

• Хто такий Фрідріх?( німець, полонений           солдат )

5. Пошуково-дослідницька робота

1 Дослідження світу Фрідріха

 

«Свій» світ	«Чужий» світ
Німеччина, Лейпциг	Злиденне місто,
сім'я, дві доньки	війна полон          чуже місто
	Барак
	Вдови-фрау
	Грядка
Стали рідними	Фото
	Цегла

 

• Чи хотів Фрідріх залишати сім'ю?
• Чому він це зробив?
• Чи відповідає він за свої вчинки? Це розплата?
• Чи в чужому світі він знайшов себе?
• Винен він ? Чи це не кара? (Він не винен, але розплачується за скоєне)

2 Графічний малюнок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 Робота в групах:

І група : Дослідити, як ставилися до Фрідріха жінки. Чому? При поясненні  опиратися на текст. («Місто давно не сердилося на німців, вдови жаліли їх і роздивлялися картки їхніх дружин та дітей, часом приносили щось із одягу — старий піджак або картуз, та ще варену картоплю, на що ті всміхалися, дякували, називаючи вдів "фрау".)- зворотність, ознака карнавалізації.

ІІ група: Дослідити, як ставилися до Фрідріха діти. Пояснити.

ІІІ група: Дослідити, як Фрідріх ставився до дітей. Пояснити.

ІV група: Дослідити, як охоронці ставилися до Фрідріха. Пояснити.

V група: Який Фрідріх?  Чому лише полонений німець має ім҆я? Доберіть цитати.

VІ група: Чим займався Фрідріх, коли захворів? Про що це свідчить?

( У головного героя  актуалізуються духовні прагнення – потяг до краси, бажання творити красу в умовах, які, зазвичай, пробуджують інстинкт самозбереження й змушують людину зациклитися на фізичному виживанні. Полонений, виснажений хворобою й тяжкою працею будівельника, прикрашає будинки із цегли, садить клумбу: «коли протала земля, Фрідріх скопав маленьку грядочку, обгородив її камінням і посіяв нагідки», доброзичливо ставиться до дітей, які знущаються над ним: «добре пам’ятаємо, як він клав між грудочками зернини, як потім притоптував їх і, повернувшись до нас, усміхався: «Гут... кіндер... гут», «він саджав нас на коліна та співав своїх дурних німецьких пісеньок». «Ми любили ціляти в нього грудками, любили, коли він саджав нас на коліна та співав своїх дурних німецьких пісеньок» - карнавалізація (амбівалентність (лат. ambo – обидва і valentia – сила, міць) – суперечливе, «роздвоєне» емоційне переживання певного явища (одночасна симпатія й антипатія).

 4 Заслуховування відповідей.  Питання до відповідачів:

І група: То чи виправдано, що солдату, у минулому     ворогу, людині, яка несла смерть, жінки-вдови допомагали? Чому вони це робили?

Чому люди вибачають жорстокість?

ІІ група: Чому діти ставилися жорстоко до полонених? (багато горя принесла війна, окупанти, а діти не розуміли, що для Фрідріха війна – трагедія)

Ви можете їх виправдати?

ІІІ група: Які почуття викликає у вас німець? Чому?

5. Дослідження життєвого шляху полоненого

Людина (сім'я; Німеччина)       війна, солдат (руйнівник, убивця)       ПОЛОН           людина-будівельник (творець)

• Чому авторка змальовує самогубство героя?
• Чи було в нього майбутнє?( це трагедія всієї німецької нації)
• Де поховали Фрідріха? («Коли зняли його і взяли на руки, то здивувалися, що немає в ньому тіла. Його поховали за містом, укинувши в яму і навіть не насипавши горба».)
• Де майбутнє могло бути?  Що стало на заваді? Хто винен у смерті?
• Чим пояснити те, що в грудні з вікна дівчинка побачила нагідок?( Якось посеред грудня я сиділа на вікні і раптом побачила квітку. Пролітав перший сніжок, а вона цвіла собі під вікном. Була велика і кошлата, не квітка, а півсоняха. Я одяглася, вискочила на подвір’я, простягла руку, щоб зірвати, і відсіпнула. Поруч з нагідкою стояв зроблений з паличок і зв’язаний нами хрест…)

- Чому сиділа на вікні? (Вікно – перехідний простір. З цього моменту дівчинка змінює погляди).

- Які символи наявні у творі?

6.Робота з символами твору, кольористикою

Сніжок - у християнських храмах сніг, і взагалі білий колір, символізує небесну радісну звістку, істину, Великдень і Воскресіння.

У релігійній символіці білий колір - символ чистоти і невинності. Взагалі, цей колір несе світло, він часто є кольором одягу богів, а білий траурний одяг - це знак надії на воскресіння ...Також сніг символізує і чистоту душі, очищеної для появи в ній Божества.

Нагідки – лікарська рослина, яка символізує добро, щирість, пам'ять.

• Кого вона вилікувала?
• Чи змінилася дівчина, її погляди?
• Який колір нагідки? ( Жовтий – колір сонця, має життєдайну силу, що відновлює здоров’я, життя, ознака дружніх теплих стосунків, родинного вогню, добробуту, теплоти сердець, душевного розташування до інших, дружелюбності, щирості, життя). Як розтлумачити це щодо твору?
• Що символізує «квіткова грядка» ? (виражає красу душі Фрідріха, що прикрашає жорстокий до нього й брудний, поруйнований світ, це ще й прагнення героя до краси як способу порятунку і себе, і навколишнього світу (згадаймо афоризм М. Достоєвського «Краса врятує світ»).
• Поставлений дітьми на грядці хрест – художня деталь, яка виражає агресію дітей, їхню жорстокість, а разом з тим виконує прогностичну функцію, натякаючи на смерть полоненого: «А коли німців повели у барак, ми розвоювали ту землицю, розкидали каміння, зробили з паличок хрест, зв’язали його травою і поставили на грядці».
•  Деталі «квіткова грядка» і «хрест» – художні еквіваленти конфліктуючих сторін (Фрідріх і діти), вираження антитези - «духовна краса (любов, гуманізм) – жорстокість, агресія».  Перша художня деталь модифікується у творі: на витоптаній дітьми квітковій грядці лишається одна квітка, змальована автором в імпресіоністському ключі: «Якось посеред грудня я сиділа на вікні і раптом побачила квітку. Пролітав перший сніжок, а вона цвіла собі під вікном. Була велика і кошлата, не квітка, а півсоняха». Ідея незнищенності краси увиразнюється і завдяки контрасту «зима – квітка».
• Друга художня деталь «хрест» під час повторення збагачується новими смислами: нагадування про нищення грядки стає імпульсом до засудження героїнею свого вчинку: «Я одяглася, вискочила на подвір’я, простягла руку, щоб зірвати, і відсіпнула. Поруч з нагідкою стояв зроблений з паличок і зв’язаний нами хрест...» .
• Чи можемо назвати символом?  Яка його  роль? Що означає?
• Що символізує на початку твору, коли діти, витоптавши грядку, поставили хрест? (смерть)
• А в кінці  - життя, духовність, пам'ять.

Хрест – символ Дерева Життя; "світової осі"; поєднання двох протилежностей; союзу духовного принципу і принципу світу явищ; страждань, муки, боротьби; світла; агонізуючого болю життя; творіння та знищення /символіка розп'яття/; Логоса, Слова, боголюдини; перемоги життя над смертю; перетину Небесного і земного /у християнстві/; спасіння через страждання; це символ непосильної  нелюдської  праці, долі.

• Чиєї долі? Чи тільки Фрідріха, а, можливо, й Німеччини?

 (Цей хрест німецька нація несе по цей день).

• Надзвичайно важливу роль у творі відіграє  художня деталь.  Про яку художню деталь згадується двічі?
•  «Фотокартка двох дівчаток у білих сукенках і білих черевичках» – своєрідна модель долі полоненого німця, оскільки маркує найважливіші етапи його життя. Спочатку ця художня деталь дає ретроспективу життя полоненого, представляючи його як щасливого батька, що пишається своїми чарівними доньками: «У Фрідріха теж була фотокартка двох дівчаток у білих сукенках і білих черевичках, він не раз нам тикав ту дивовижу, чи забувши, що ми вже бачили, а чи хотів похизуватися, які в нього чепурні діти».  
• Чому в білих, що це  означає?

Особливої значущості ця деталь набуває наприкінці новели, нагадуючи жінці про німця й сприяючи особистісному «відкриттю» Фрідріха як люблячого батька.

• Як ви розумієте кінець твору?( У ворога-людини теж була сім'я, так само його чекали діти. Зараз це вже не ворог, його перемогли, він – звичайна людина, у якої немає майбутнього, навіть діти не знатимуть, де їхній тато).
• У що сховане будо фото? Як думаєте чому? (Оповідачка звертає увагу на те, що фото було сховане в рукавицю – асоціативний аналог батьківської руки (намагання пригорнути, приголубити, захистити). Цей умовний жест – вияв турботи німця про донечок і втрати надії коли-небудь їх побачити, тому полонений і замуровує картку в стіну будинку.  це ««лист у вічність», який дає надію, що Фрідріхові доньки дізнаються, яким був їхній батько і де він загинув». Смисл художньої деталі розширюється також за допомогою сюжетного штриха: «Дриль пошкодив їм черевички…»)
• Складіть асоціацію до слова «черевички».

Черевички – ноги – іти – дорога  - увиразнює драматичний вимір художньої деталі, яка розширює своє значення (обірвана дорога дітей до батька, беззахисність сиріт, безсилля батька допомогти їм), наближаючись до символу зруйнованої родини.

•  Звернімо увагу, що в першому випадку, фото знаходиться в руках Фрідріха, тобто, створюється ілюзія: батько і діти разом, у другому – навіть ця ілюзія розсіюється через включення художньої деталі в мікросюжет (прагнення Фрідріха захистити дітей, сховавши фото в рукавицю, пошкодження дрилем черевичків дівчаток).

VІ  Підсумки уроку

• Який жанр твору?Доведіть.
• Назвіть елементи сюжету  (Експозиція: полонені німці зводили будинки; сюжет представлений двома сюжетними лініями, які мають спільну зав’язку (знищення дітьми грядки полоненого): зовнішній побутовий сюжет (драма Фрідріха) і внутрішній психологічний сюжет (духовна еволюція оповідачки). Вони мають аналогічну структуру, кульмінація і розв’язка збігаються: у першому сюжеті – це самогубство німця, у другому – уявне питання Фрідріхових донечок зі знайденої через півстоліття фотографії сином оповідачки. Обидві лаконічно означені сюжетні лінії містять ретроспективні елементи – фото дітей і спогад про епізод із дитинства оповідачки – завдяки яким художній час значно розширюється).
• Яка головна ідея новели? (Засудження війни,  утвердження любові;  поваги до      людини).
• Над чим змусив задуматися цей твір?
• Чи варто бути гуманним до ворогів?
• Чи можна пробачити ворога?
• Що авторка хотіла показати, навчити ? Для чого написала цю новелу?
• Чи актуальна новела в наш час?

Звернімося до епіграфа уроку.

• Що він стверджує? Чи не це є головною думкою твору?
• То який пафос, настрій твору?
• Чи можемо щось дописати до асоціативного рядка, з яким працювали на початку уроку? (Німеччина – народ, люди, горе, яке і їм принесла війна, розплата).

Висновки

Л. Пономаренко розкриває не лише психологію індивіда в екстремальній ситуації через образ полоненого німця, а й психологію людей, що оточують Фрідріха – вдови, охоронець, діти, які переживають внутрішню боротьбу загальнолюдського й ідеологічного начал. Особливе місце в цій групі образів посідає герой-оповідач – спочатку це дівчинка, а потім жінка, яка переживає духовну еволюцію.

У психологічному плані поведінка німця і дітей мотивована ситуаційно й  суспільно-історично. У людини в складній життєвій ситуації (чужина, обмеження свободи) актуалізується механізм психологічного самозахисту, що відкриває її невичерпний духовний потенціал. Для Фрідріха порятунком стала  ідея краси як принципу буття, можливо, спокути за руйнацію, що принесли фашисти в це місто. Естетично-моральний феномен краси визначає дивну, на перший погляд, поведінку героя. Полоненому надають наснаги спогади про духовно красиве – батьківщина, сім’я, діти, а також творення краси навколо: клумба, цегляні прикраси на будинках, випромінювання добра.  Поведінка дітей визначається ідеологічним стереотипом: будь-який німець – ворог, відповідно, його можна лише ненавидіти. Л. Пономаренко мотивує дитячу поведінку і психологічно-віковим чинником: вікова незрілість провокує виникнення необґрунтованої жорстокості у ставленні до «іншого», та ще й такого, що викликає відразу своєю зовнішністю: «Він до того бридко кашляв, до того був худий, гнилозубий і брудний, що ми не могли його не дражнити». Але дитяча агресія мимоволі стихає  під впливом доброзичливого ставлення до них Фрідріха. Цей психологічний момент відтворений через лаконічний паралелізм у змалюванні суперечливої поведінки дітей, котрі «любили ціляти в нього грудками» і «любили, коли він саджав нас на коліна та співав своїх дурних німецьких пісеньок»(АМБІВАЛЕНТНІСТЬ). Важливе значення у психологічній  реабілітації Фрідріха мають і психологічні проекції: на дітей він проектує свої нереалізовані батьківські почуття, на будинок, клумбу – господарські бажання, наполегливо вибудовуючи бажаний уявний світ. Психологічні проекції простежуються і в поведінці вдів: «Місто давно не сердилося на німців, вдови жаліли їх і роздивлялися картки їхніх дружин та дітей, часом приносили щось із одягу – старий піджак або картуз, та ще варену картоплю, на що ті всміхалися, дякували, називаючи вдів «фрау»». Жінки зі співчуттям ставилися до полонених, бачачи в них не ворогів, а чоловіків, так само відірваних від родин, як і їхні, сподіваючись, що і їхні рідні живі і їм хтось допоможе на чужині. А милуючись роботою Фрідріха – «прикрасами зі шматочків цегли сонця і квіти, він чіпляв їх понад вікнами другого поверху» «самотні жінки подовгу стояли, роздивлялися і навіть сплакували»  чи то над долею німця, чи то згадуючи своїх господарів, чи то жаліючи себе. Боротьба ідеологічного й загальнолюдського начал у душі охоронця завершується перемогою милосердя. Письменниця активно застосовує засоби експресіоністичної поетики, через жести зображуючи душевні переживання, почуття героїв. Якщо спочатку «охоронець чіплявся поглядом і байдуже погиркував: «Шнель, бидлота, шнель!»», то згодом він змінює своє ставлення, співчуваючи хворому: «Під осінь німець уже не садив грядку, ходив, хитаючись, і харкав кров’ю. Охоронець замість «шнеляти» простягав йому цигарку і дозволяв лежати під стіною».

Фрідріх фізично помер, але зберіг свою людську (духовну) сутність: красу доброти і благородства у ставленні до людей і світу; оповідачка переосмислила своє ставлення до полоненого, переживши катарсис – усвідомлення провини і каяття за свої дитячі гріхи.

Письменниця непрямо розповідає, що оповідачка змогла усвідомити всю глибину страждань полоненого німця, коли сама стала матір’ю, вводячи другорядного персонажа – сина, який пробиває отвір у стіні, а в метафоричному сенсі - руйнує стіну нерозуміння, ідеологічний бар’єр між німцем і своєю матір’ю. Таке авторське бачення розв’язки підсилює емоційно заряджений контраст: щасливий у родині син героїні й осиротілі доньки Фрідріха, позбавлені не лише батьківської любові й опіки, а навіть інформації про долю найріднішої людини.

Головним предметом розповіді є не стільки незвичайна подія, як незвичайний герой, який в екстремальній ситуації виявляє найкращі риси: німець в безвиході полону виявляє себе гуманістом.  Письменниця досліджує психологію не лише головного героя, а й інших персонажів: діти, охоронець, вдови, розкриває різні психологічні аспекти їхньої поведінки через призму внутрішньої боротьби загальнолюдського й ідеологічного начал.  Л. Пономаренко вдалося вирішити надзвичайно складне завдання – осягнути духовне зростання особистості (образ оповідача) в жанрі новели. Автор розкриває дію різних психологічних механізмів, серед них – психологічні проекції: полонений бачить у чужих дітях своїх, у будинку на чужині – дім на батьківщині, вдови проектують долю полоненого німця на своїх чоловіків; механізм психологічного самозахисту висвітлено через образ полоненого – прагнення перемогти потворність світу творенням краси. Трансформовано характерний для новели сюжет, він представлений двома сюжетними лініями, які мають спільну зав’язку (знищення дітьми грядки полоненого): зовнішній побутовий сюжет (драма Фрідріха) і внутрішній психологічний сюжет (духовна еволюція оповідачки). Вони мають аналогічну структуру, кульмінація і розв’язка збігаються: у першому сюжеті – це самогубство німця, у другому – уявне питання Фрідріхових донечок зі знайденої через півстоліття фотографії сином оповідачки. Обидві лаконічно означені сюжетні лінії містять ретроспективні елементи – фото дітей і спогад про епізод із дитинства оповідачки – завдяки яким художній час значно розширюється, порушуючи новелістичний канон. Парадоксально, але письменниця зуміла висвітлити долі двох людей у невеликому за обсягом творі.

VІІ Рефлексія

 - Діти, пропоную вам  попрацювати з анкетою, яка лежить у кожного на парті. Ви  можете  вибрати  ті  твердження,  які  хотіли  б  продовжити.

- Сьогоднішній  урок  дав мені можливість зрозуміти…

- Після  цього  уроку я буду…

- Урок  дав  мені  для життя…

- Я хотів(ла)  сказати дівчинці та її друзям…

- Мені найбільше подобаються  в людях такі риси характеру…

Сподіваюсь, що ви зрозуміли, якими треба бути людьми,  що для людини найцінніше.

Отже, лікуймо наші зболені серця, наші зчерствілі душі. Але лікувати треба чим, підкажіть?

«Вільне письмо». Що є спасінням від недуг людських? (милосердя, любов, гуманне ставлення до того, хто поруч, як це робили жінки, що пережили страхіття війни і не бажають його повторення)

VІІІ Оцінювання

• Хто працював найкраще на уроці?

Аргументація оцінок

ІХ Домашнє завдання на вибір:

1. Написати есе на тему «Чи варто на добро відповідати жорстокістю?» - високий рівень.

2. Щоденник подвійних нотаток – завдання для всіх дітей.

Зошит поділити навпіл вертикальною лінією. Ліворуч записати рядки, що спонукали замислитися, схвилювали; праворуч – коментар до них. Наприклад: «Ця новела нагадала мені про …», «Чим зумовлена така жорстокість дітей?»,  «Чому полонений покінчив життя самогубством?».