Розробка уроку у 7 класі В.Симоненко. «Лебеді материнства». Ідейно-художній аналіз поезії

Тема. В.Симоненко. «Лебеді материнства». Ідейно-художній аналіз поезії

Мета: поглибити знання школярів про життєвий і творчий шлях В. Симоненка; проаналізувати його поетичний твір «Лебеді материнства», звертаючи увагу на його ідейно-художній та символічний зміст, жанр, образи; розкрити поняття «ліричний герой»; розвивати вміння учнів зв’язано й грамотно викладати свої думки, почуття, спостереження; робити висновки; збагачувати словник школярів; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття поваги до творчості В. Симоненка, любові до батьківщини, повагу й синівську вдячність матері

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Обладнання: портрет В. Симоненка, його твори; газетні й журнальні публікації про нього, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), магнітофон із записами пісень на слова В. Симоненка.

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

 1. Бесіда за питаннями

–  Які твори художньої літератури В. Симоненка вам відомі? Чим вони запам’яталися?

–   Чим повчальні казки В. Симоненка?

2. «Мікрофон»

–  Які побажання ви б висловили на адресу В. Симоненка, зустрівшись з ним?

– Про що я б запитав у поета, зустрівшись з ним на одному з літературних вечорів?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Всупне слово вчителя (з елементами бесіди). Немає в Україні такої людини, яка не знала б крилатих, містких слів, виповнених глибоким чуттям історичної та родової пам'яті:

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Кожен скаже, що вони взяті з пісні, хоча не кожен відразу пригадає її автора – В. Симоненка. Мелодійна основа вірша та мотив материнської любові настільки полонили композитора Анатолія Пашкевича, що він поклав цей твір на музику. Пісню, що отримала назву «Виростеш ти, сину», люблять в Україні і вважають народною

2. Прослуховування фонозапису пісні «Виростеш ти, сину».

– Якими почуттями наповнена пісня?

– Який головний мотив ліричного тексту?

       3. Підготовка до виразого читання. Методичний коментар: учитель читає вірш, учні підкреслюють олівцем слова, які учитель виділяє інтонацією в кожній фразі.

     Виразне читання  та коментар учителем поезії В.Симоненка «Лебеді материнства», прослуховування аудіозапису.

     – Чи сподобався вам вірш? Про що він?

      – Який настрій породжує ця поезія?

      – Які образи виникли у вашій уяві?

     4. Робота над поезією «Лебеді материнства».

Ідейно-художній аналіз поезії В. Симоненка «Лебеді материнства»  

 

4.1. Тема: відтворення материнського співу над колискою дитини, в якому висловлюється тривога жінки за долю сина, чистоту його душі.

4.2. Ідея: уславлення материнської любові, яка буде супроводжувати її дитину протягом життя; мати, як і Батьківщина, єдина, неповторна для кожної людини.

4.3. Основна думка.

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

4.4. Жанр: колискова пісня.

4.5. Особливості назви поезії.

Назва поезії романтична. В. Симоненко знайшов проникливі яскраві образи, щоб передати силу любові до Батьківщини, до рідної української землі. Почуття патріотизму – найсвятіше почуття людини. Кожен з нас любить землю, де він народився, виріс, мову, вперше почуту з уст матері, вулицю, на якій зростав. Любить сильно, щиро. А от знайти слова, щоб виразити свою любов, – важко.

В. Симоненко такі слова знайшов. Він зумів передати у «Лебедях материнства» й інтимність любові до рідної матері, й любов до прекрасної неньки нашої – України у простих, щирих словах.

 

4.6. Композиція.

Твір побудований як колискова, в якій матір, співаючи, мріє про щасливу долю своєї дитини: щасливе життя, гарну дружину, вірних друзів.

Він умовно ділиться на дві частини. У першій ми відчули материнську ласку й турботу про малого сина (він ще в колисці); у другій – йдеться мова про клопоти, які буде мати вже дитина дорослою людиною (і мавки чорноброві, і диво-наречені, і брати по духу). Але за сином «завжди будуть мандрувати очі материнські і білява хата».  

 

4.7. Сюжет.

Починається вірш зі своєрідної розмови поета з сином про те, що він, підрісши, вирушить у життєву дорогу – з дорогою часто зв’язані зміни в людськім житті.

Поет говорить про зустрічі, які чекають на сина на життєвих шляхах, про майбутнє кохання, друзів, дружину. Все, все може вибирати людина. І шляхи, якими піде. Та завжди з сином будуть «очі материнські і білява хата». Звернемо увагу на епітет «білява хата» – він не тільки передає традиційний білий колір хати, а й наче олюднює її, створює таке враження, неначе йдеться про живу істоту, людину.

Шлях, у який виряджає сина поет, сповнений тривог і небезпек. Та сили юнакові, мужності надає рідна земля, любов до неї.

Завершується поезія «Лебеді материнства» крилатою фразою, що здається створеною не Симоненком менш як тридцять років тому, а в сиву давнину і самим народом, – стільки в ній геніальної простоти, мудрості, глибини почуття й думки:

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину. 

 

4.8. Символічні образи поезії.

Слід сказати, що в поезії «Лебеді материнства»  В.Симоненко торкається важливих для українців символів:

 Мати – символ збереження роду. У народному уявленні мати завжди ототожнювалася з Батьківщиною. Тому зрада їй вважалась непростимим гріхом.

 Лебеді – зажди асоціювалися з вірністю, тому не випадково В. Симоненко звертається до них, пов’язуючи їх з материнством.

 Дім – зосередження основних духовних цінностей, щастя, достатку, єдності сім’ї й роду.

 Син – продовження роду.

 Національна символіка постає надійним оберегом українців, хоч би де вони опинилися, навіть якщо на чужину закинула їх недоля:

І якщо впадеш ти на чужому полі,

Прийдуть з України верби і тополі...

        Тополя (у народних легендах) – це перевтілена дівчина.

      Верба – це дерево життя.

 

4.9. Художні особливості вірша.

Учитель.

- Які засоби  художньої виразності вам відомі? ( Епітети, метафори, уособлення...).

У вірші багато різних зображувальних засобів. Поет визбирав із золотих розсипів рідної мови образні словосполучення (метафори, епітети, порівняння), вдихнув у них таку магічну силу, таку чарівність незвичайну, що й ми, читачі, проймаємося тим дивовижно казковим світом, своєрідним теплом, у якому виростає син. Надзвичайно яскраві епітети.

«Лебеді рожеві». Рожевий колір символізує ставлення до життя як до казки, небажання або невміння помічати негаразди. У дитинстві все бачиться красивим, ніжним, добрим.

«Зорі сургучеві». Цей епітет допомагає уявити не лише темний брунатний колір. Оскільки це в’язка речовина, то можна передбачити, що автор використовує його, щоб описати картину дитячого сну.

«Приспані тривоги». Тривоги, проблеми для дитини поки ще не існують. Тому вони приспані.

«Тихі зорі». Зорі не можуть бути іншими. Вони не вміють видавати ніяких звуків. Епітет «тихі» підкреслює, що коли дитина засинає, усе навкруги затихає, щоб у неї був спокійний сон.

Повтор:

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину..

Метафори: «мріють криками... лебеді», «темряву тривожили... півні», «танцювали лебеді», «заглядає в шибку казка», «лебеді... лоскотали марево», «...будуть мандрувати очі материнська і білява хата», «прийдуть верби і тополі», «стануть... листям затріпочуть... душу залоскочуть».

Порівняння: «лебеді, як мрії».

4.10. Опрацювання змісту поезії за питаннями.

–   Як ви ставитеся до своєї мами? За що ви її любите і поважаєте? Чим ви їй зобов’язані?

–   Чому сон дитини був казковим?

–   Для чого малятам співають колискові?

–  Про що співає мати дитині? Що мала на увазі жінка під «приспаними тривогами»?

–   Яке значення для кожного із вас має батьківська хата?

–   У якому образі уособлюється Батьківщина? Як ви це розумієте?

–   Що вам відомо про лебедів-птахів? Чому на ваш погляд, поезія має таку назву?

–    У яку дорогу повинен вирушити син, коли виросте?

–     Від чого застерігає мати свою дитину?   

 

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

1. Колір лебедів у поезії:

а) білий; б) рожевий; в) сірий.

2. Лебеді порівнюються з:

а) хмарами; б) чаклунством; в) мріями.

3. Мати не пускала до хати гойдати колиску:

а) досаду; б) смуток; в) лихо.

4. Лебеді панували в хаті на стіні:

а) під час темряви; б) у будь-який час; в) тільки у дощову погоду.

5. Коли син виросте, то він:

а) вирушить у дорогу; б) відремонтує батьківську хату;

в) змайструє млин.

6. Мавки чорноброві чекатимуть від дорослого хлопця:

а) ніжності й любові; б) уваги і грошей;

в) багато позитивних емоцій.

7.  У житті, на думку В. Симоненка, кожна людина не може виби-рати:

а) друга; б) дружину; в) матір.

8.  Останній рядок поезії має такий виклад:

а) «Вибрати не можна тільки Батьківщину»;

б) «Та не можна рідну матір вибирати»;

в) «Можна все на світі вибирати, сину...».

9. Поезія В. Симоненка «Лебеді материнства» покладена на музику композитором:

а) М. Лисенком; б) П. Майбородою; в) А. Пашкевичем.

10.  «Лебеді материнства» за своєю будовою нагадують:

а) стрілецьку пісню; б) веснянку; в) коломійку.

11.  Образ лебедів у творі асоціюється з:

а) мужністю; б) вірністю; в) ніжністю.

12. У народних легендах верба, яка згадується у вірші, означає дерево:

а) життя; б) добробуту; в) мужності і наполегливості.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Творче завдання. Визначити віршовий розмір поезії.

VІ.  Підсумок уроку

1. Слово вчителя. Нам випало величезне щастя – жити на благословенній землі – багатій, Богом даній Україні. Земле моя! Чи вистачить у мене слів, аби висловити своє зачарування красою, що оточує з дитинства, чи вистачить всього життя, аби долюбити тебе, доспівати хвалу тобі, аби своїми справами довести тобі свою вірність! Мабуть, скільки житиму, не перестану дивуватись мальовничістю твоїх дібров і тихим плесом твоїх річок. Чи можна наслухатись пісень українських, що полонять душу і забирають спокій, кличуть у  світ кохання, звідки немає вороття. З головою пірнаєш у цю всю красу, у тебе перехвачує дух… і вже несила повертатися, не хочеться прокидатися, адже живеш, як у сні, наче в казці на лоні Вкраїнської природи. І немає у світі більшого щастя, аніж  називати себе українцем, дитиною полів з половіючими житами степів, политих кров’ю славних предків, тихоплинних річок, древніх борів, величних міст і щедрих хліборобських сіл. Це все наше споконвіку, зараз і назавжди. Іншого нам не треба, бо тут наше коріння, наша доля, наше майбутнє. А все, що чекає нас попереду, буде пов’язане з тобою, наша нене – Україно, наша багатостраждальна земле.

2. Виставлення та мотивація оцінок

VІІ. Домашнє завдання

Для всіх учнів.

1. Вивчити напам’ять поезію «Лебеді материнства».
2. Написати твір-мініатюру « Образ матері-людини і матері-Батьківщини» у поезії В.Симоненка « Лебеді материнства».

     Індивідуальне завдання.

1. Підготуватися до ідейно-художнього аналізу твору письменника «Гей, нові Колумби й Магеллани».
2.  Прочитати та проаналізувати поетичні твори, у яких розкрито образ України  («Лебеді материнства», «Грудочка землі»,  «Україні»,  «Світ який - мереживо казкове», «Задивлюсь у твої зіниці», «Є тисячі доріг, мільйон людських стежинок»).