Урок "Світ у рідних барвах..." ("Кольорові вірші" Яра Славутича). 7 клас

Голик О.В.

«СВІТ У РІДНИХ БАРВАХ…»

 

Тема. «Кольорові вірші» Яра Славутича.

Мета: знати про письменника-земляка, вміти коментувати ідейно-художній зміст поезій, висловлювати власні судження і враження про них, повторити основні ознаки імпресіонізму; розвивати навички аналізу поетичного твору, пояснювати його художні особливості; розвивати прагнення розуміння краси природи, сприяти розвиткові образності мовлення учнів; виховувати важливі гуманні якості людини – чуйність, доброту, шанобливе ставлення до талановитих земляків, любов до слова, спостережливість, естетичний смак.

Тип уроку: урок літератури рідного краю.

Форма уроку: урок-веселка.

Наочність, обладнання: вишитий рушник, кетяги калини, пшеничне колосся, портрет Яра Славутича, аудіозапис шуму дощу, різнокольорові паперові смужки.

Форми, методи та прийоми роботи: колективне заповнення таблиці, виразне читання, «Ланцюжок», робота з епіграфом, міні-конкурс, «Незакінчене речення», «Кольоровий настрій», «Настроєвий аналіз тексту», «Стилістичне редагування», учнівське дослідження, творче завдання, «Цитата для роздумів», словникова робота, «Довідка».

Міжпредметні зв’язки: образотворче мистецтво (символіка кольорів), психологія (психічні стани людини, категорії синтезії, «кольоровий» слух), фольклор (народна символіка), філософія (ціннісні категорії).

Теорія літератури: імпресіонізм, мімесис, міметизм, градація, види римування, емблема, епітет, метафора, обрамлення, пейзаж, паралелізм, підтекст, присвята, поліфонічний, пейзажна лірика.

Епіграф:

…Світ у рідних барвах,

Зелений, синій, жовтий, пурпуровий,

Що розстелився в полі килимами,

Що як веселка – на небеса устав.

Яр Славутич

Випереджувальне завдання: підготуватися до виразного читання «кольорової поезії» (бажано – Яра Славутича).

Хід уроку

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ

• Прочитайте  тему уроку. Як ви думаєте, про що йтиметься?

«Незакінчене речення».

• На уроці я дізнаюся про… .

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

З’ясування емоційної готовності учнів до уроку.

«Кольоровий настрій».

•              Художник, змішуючи фарби, прагне передати все розмаїття живої природи, творить живопис. А як бути письменникам, яких справедливо називають художниками слова? Як передати засобами мови веселкове мерехтіння барв навколо нас, коли «міняється в тонах, як музика, зоря» (В.Сосюра)? Щоб

Була ріка – ну, звісно, як ріка,

Текла собі між долами й горбами,

Прийшов поет – і синь її легка,

Мов чари голубі, проллялась між рядками Л.Забашта)?

•             Як передати гаму відтінків – від освітленого несміливим досвітнім вогником через яскравість полуденного сонця до притемненого призахідними сутінками? (Міркування учнів).
•             Дійсно, щедра палітра українських кольороназв. Під пером майстра грають вони різними гранями.
•             Перед вами паперові смужки. Виберіть колір, який вам до вподоби. (Вибір кольору свідчить про емоційний стан кожного учня).

Дослідження настроїв.

Шкала кольорового діапазону настроїв.

Колір	Значення
Червоний	Захоплений
Оранжевий	Радісний
Жовтий	Приємний
Зелений	Спокійний
Синій (блакитний)	Врівноважений
Фіолетовий	Сумний
Чорний	Тривожний
Білий	Вкрай невдоволений

•             Ми утворили веселку, щоб кожен мав веселковий настрій і з задоволенням працював на уроці.

IV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

 - Сьогодні на уроці ми продовжимо знайомитися з творчістю нашого письменника-земляка – Яра Славутича. Пригадайте, що вам відомо про нього.

(Короткі повідомлення учнів про життєвий та творчий шлях письменника. Можливий перегляд презентації).

V. СПРИЙМАННЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Система запитань і завдань.

Виразне читання поезії Яра Славутича «Дощ».

(Звучить у записі шум дощу, паралельно демонструються слайди).

Дощ

Парило.

Нахмарило.

Нахмурились дуби.

Замовкли голуби.

 

І смугою рясною

З раптовою грозою

Полився шумно синій дощ

На довгу скаргу жовтих площ.

 

І вмить розправили дуби

Кремезні крона. Голуби

Заворкували. І в полях

 

Повисла райдуга на шлях.

А в хмарах – ширшає віконце,

Повніє синє гронце –

Сонце!

 

Настроєвий аналіз тексту.

• Дощ – ознака гарного чи грізного настрою природи?
• Доведіть, що у запропонованому вірші дощ не є грізним. Прокоментуйте.
• А як ви сприймаєте дощ – як добро чи зло?
• Як можна назвати шум дощу? (Музикою).
• Чи вмієте ви її слухати, розуміти?

Стилістичне редагування.

• Як можна змінити деякі речення тексту, щоб дощ почав сприйматися інакше?
• До якої літературної течії можна віднести цю поезію? (Імпресіонізму).

Теорія літератури.

Імпресіонізм – (фр. impression – враження) – напрям у мистецтві, який основним завданням вважав ушляхетнене, витончене відтворення особистісних вражень та спостережень, мінливих миттєвих відчуттів та переживань.

• Дайте коротку характеристику імпресіонізму як течії модернізму.
• Заповніть таблицю.

Джерела	Ознаки
Французький живопис (Клод Моне, Огюст Ренуар, Поль Сезанн, Едгар Дега та ін.).	Змалювання не подій, а вражень, почуттів, зроджених подіями; психологізм, ліризм; пейзаж є засобом змалювання внутрішнього світу персонажа; пластичність; ескізна манера письма; звукопис; гра кольорів, світлотіней, натяків; промовисті художні деталі.

•             Чому ви вважаєте, що це імпресіоністичне письмо? (У вірші використано принцип «кольорового мімесису»).

Теорія літератури.

Мімесис – (гр. наслідування, відтворення).

Міметизм – (гр. mimetes – наслідувач) – обґрунтована ще в античній естетиці теорія, за якою мистецтво є наслідуванням природи.

Словникова робота.

Міметичність – «життєподібність».

•             Як ви це можете пояснити? (Спершу автор подає синій колір («полився шумно синій дощ»), що асоціюється з одухотвореністю, духовним станом матеріального, земного світу, потім жовтий  («На довгу скаргу жовтих площ»), що може тлумачитися як прикмета несвободи, вимушеності, і, нарешті, червоним («Сонце!»), що ґрунтується на традиційній асоціації з любов’ю).
•             Запишіть відповіді у формі таблиці або опорної схеми.

Колективне заповнення таблиці.

«Кольоровий мімесис» у вірші Яра Славутича «Дощ»
Кольори
Синій	Жовтий	Червоний
«синій дощ»	«жовтих площ»	«Сонце!»
Асоціації
асоціюється з одухотвореністю, духовним станом матеріального, земного світу	прикмета несвободи, вимушеності	традиційна асоціація з любов’ю

• На чому будується художній світ цього твору? (На градації).

Теорія літератури.

Градація – (лат. gradatio – поступове підвищення, посилення) – стилістична фігура, котра полягає у поступовому нагнітанні засобів художньої виразності задля підвищення чи пониження їхньої емоційно-смислової значимості.

• Створіть «ланцюжок» психологічних станів та кольорів.

 

Дисгармонія, хаос, безлад гармонія  конкретність, абстрактність        символ

«Нахмарило. Нахмурились жовті, зелені  червоний, гарячий        

дуби»

чорні, темно-синій, сірий,

коричневий кольори

 

рівноваги світу

гарячий, червоний

 

• Назвіть вид римування вірша. (Паралельне (аабб).
•             На що вказує вживання безособових дієслів? (Відбувається дія, на яку людина вплинути не може).
• Які кольори ви ще «помітили» у творі? (Кольори веселки).
•             Обґрунтуйте своє твердження. (Зелений – крони дубів, білий, біло-сірий – голуби, темно-синій – хмари тощо).
• Які фарби, на вашу думку, треба взяти, щоб намалювати картину до цього вірша?
• Чи передають кольори настрій автора?

Виразне читання поезії Яра Славутича «Під синім небом, над ясним колоссям…» (збірка «Співає колос»).

Під синім небом, над ясним колоссям,

Серед степів, де грала ковила,

Де щастя й горе водночас велося,

Моя херсонська юність розцвіла.

 

Полів розливи та вихрасті клени,

Та шлях до моря тане в далині…

Мені співати хочеться натхненно,

І пригадати хочеться мені,

 

Як з ранніх весен до міцних морозів

Текло струмком дитинство в кураю,

Як дикий терен, ставши при дорозі,

Збирав розгублену журбу мою,

 

Як на тяжкі часи жалілась мати

І, мов зигзиця, плакала вночі…

О, змовкни, смутку! Радісно згадати

Мою весну, життя не клянучи.

 

Під синім небом, над ясним колоссям,

Серед степів, де грала ковила,

Де щастя й горе водночас велося,

Моя херсонська юність розцвіла.

 

• Це вірш-посвята Тереневі Масенкові.

Теорія літератури.

Посвята, або Присвята – заувага, зроблена автором певного художнього твору, що вказує на особу чи подію, якій присвячено цей твір.

«Довідка».

Терень Германович Масенко (10.11.1903 – 06.08.1970) – поет народився в с. Глодоси Кіровоградської області Новоукраїнського району в селянській родині. Закінчив Харківський університет ім. Артема (1930). Був на журналістській роботі («Червоний кордон», «Молодняк», «Перець»). Друкувався з 1924 року. Член Спілки письменників України.

•             У якому ключі зображені події? (У задушевному. Лірика складає предметну ситуацію, відтворює бентежні настрої).
•             Чому ви так вважаєте? (Вірш увібрав і радісні відчуття письменника від споглядання краси рідної землі, і тяжкі переживання, викликані лихоліттями).
•             Що за ними приховується? (Вічні питання людського життя, вищий духовний сенс, сформульовані у двох ціннісних категоріях: «хліб» і «любов»).
•             Яку пору року зобразив поет? (Кінець літа).
•             Чи подобається вона йому? (Так).
•             Чи доводилося вам спостерігати щось подібне?
•             «Підслухайте» розмову неба і поля. Свої враження запишіть.
•             Чи вписуються такі пейзажі в розуміння, світосприймання? (Ні).
•             Як можна назвати символіку пейзажної поезії? (Колористичною).
•             Чому? Свою думку обґрунтуйте. (Поєднання синього і жовтого кольорів має емблематичний характер).

Теорія літератури.

Емблема – (гр. emblemа – вставка, рельєфна оздоба) – предмет, зображення, що умовно або символічно виражає певне поняття, ідею.

• Назвіть пейзажну атрибутику. (Синє небо, степи ковилові, дикий терен, шлях до моря).
• Дослідіть народну символіку рослин, згаданих у вірші.

«Народознавча хвилинка».

Народна символіка рослин.

Ковила. На Землі нараховується 300 видів ковили. Ковилу в народі називають «шовковою травою», «волосками», «тирсою», «божим тілом», а чабани із-за шкідливих для овець остюків дали їй назву «овеча смерть».

Курай (перекотиполе) – трав’яниста або напівчагарникова рослина, яка після достигання плодів обламується біля основи і перекочується на далекі відстані, розносячи своє насіння. Символ перекинчика, що не має коріння в рідній землі, тому на могилах зрадників не ростуть квіти, а тільки бур’ян – перекотиполе.

Терен – відомий в Україні понад дві тисячі років. Завдяки своїм колючкам терен здобув собі славу доброго захисника садиб у давнину – до двору, обсадженого терном, не міг пробратися ніякий дикий звір. Пізніше стали вважати, що терен захищає від нечистої сили. Таке практичне значення цього невисокого деревця.

• Чий образ вирізняється на цьому тлі? (Образ матері, що «плакала вночі»).
• Яке порівняння використовує поет? («мов зигзиця»).

Словникова робота.

Зигзиця – зозуля.

•             З яким твором перегукується образ матері? (Зі «Словом о полку Ігоревім», образом Ярославни).
•             Чим наповнені рядки поезії? (Глибоким звуковим і колористичним підтекстом).

Теорія літератури.

Підтекст – думки та почуття, які висловлені в тексті твору не прямо, а немовби самі по собі випливають із сюжетних ситуацій, взаємовідносин і зіткнень персонажів, ставлення до них автора, окремих реплік у діалогах тощо.

• Відшукайте в тексті промовисті художні деталі, зорові, слухові, звукові образи.
• Розкрийте смислове навантаження кожного образного вислову.
• Що дає авторові використання кольорів? (Він реалізував психологічне забарвлення поезії).
• Проаналізуйте барви твору.
• Чи можна за допомогою кольорів передати інформацію?
•             Палітра поезій Яра Славутича відзначається різнокольоровою гамо. Але найчастіше вживаються синій (блакитний) та жовтий (оранжевий) кольори. Вони використовуються для позитивного чи негативного забарвлення? (Позитивного).
•             Від чого залежить настрій тексту? (Від настрою письменника, задуму автора, теми твору тощо).
•             Який художній прийом використав автор у вірші? (Обрамлення).

Теорія літератури.

Обрамлення – початкова, а іноді й остання частина в композиції твору, яка, ніби в рамку, вкладає розповіді про інші події.

•             Яке художнє полотно намалювали б ви до цього твору?
•             Які кольори на вашій картині переважали б? Чому?

Виразне читання поезії Яра Славутича «Осінь».

Ще бережуть тепло стрункі тополі,

Налиті сонцем у липневі дні,

А вже сердито на високих хвилях

Качок гойдає темноводий став.

 

Ще сивий дід, рясних баштанів сторож,

Багрянопері ловить карасі

Тонкою вудкою (він дуже любить

Поласувати рибкою щодень!),

 

А по стерні, розставшися з землею,

Відходить літо. Листям золотим

Йому дерева всі шляхи встеляють,

А поряд коренасті трударі,

 

З ясними дітьми повні молодиці,

Ставні дівчата в голубих стрічках

Його проводять і йому говорять:

«Спасибі, літо, часе дорогий!

 

Ти родичалось радісно з землею –

Подарувало плоду досхочу!»

Ще й сивий дід, рясних баштанів сторож,

Підняв бриля: «Щаслива путь!»

 

•             Що допомогло розкрити високу майстерність поетичних рядків, думок та оцінок і велику незрадливу любов Яра Славутича до України? (Влучні метафори, ніжні ліричні епітети, обрамлення).
•             Заповнення таблиці.

Епітети	«стрункі тополі», «липневі дні», «високих хвилях», «рясних баштанів», «сивий дід».
Метафори	«бережуть тепло… тополі», «»сердито…качок гойдає темноводий став», «відходить літо»
Обрамлення	«Ще й сивий дід, рясних баштанів сторож»

Теорія літератури.

 Епітет – (від гр. epithelon – додаток) – художнє означення.

Метафора – один з найпоширеніших тропів, що виникає в результаті вживання слова в переносному значенні за схожістю означуваного предмета з іншим.

Обрамлення – початкова, а іноді й остання частина в композиції твору, яка, ніби в рамку, вкладає розповіді про інші події.

• Назвіть кольори.
• Які основні два кольори ви виділили б? (Жовтий і блакитний).
• Чому? Чи випадкове саме таке поєднання кольорів у поезіях Яра Славутича? (Ні).
•             На що вони вказують? (На рідний край, Україну, символіку української державності. Поєднання цих кольорів підсвідомо підсилює у слухача-читача асоціацію з українським прапором).
• Дослідіть українську національну символіку.

Повідомлення учня.

Український прапор

Синьо-жовті прапори нині майорять на будівлях великих і малих поселень України. Яке ж минуле в українського прапора? Історики свідчать, що у 1410 році в Грюнвальдській битві полки Галицько-Волинського князівства билися під корогвами, на синьому полі яких був зображений золотий лев. Пізніше ці кольори зустрічаються в гербах західних українських земель. Синю і жовту фарбу ми бачимо також на знаменах українських козаків, у козацькому та гайдамацькому одязі.

•             Такі історичні факти. Але давайте подивимося на наш прапор і з іншого боку. Краю-країні, де зародилася хліборобська цивілізація, притаманні саме сині і жовті фарби. Золотаві хлібні лани і мирне блакитне небо над ними, синя дніпровська або морська хвиля і жовтий пісок – все це зроду-віку складало краєвид нашої землі. Око українця завжди милували і жовті квітки горицвіту, дивини, буркуну, соняшника і голубі пелюстки цикорію, барвінку, волошки. Весною, коли відроджується життя, першими з’являються проліски і пшінка – сині і жовті квіти. Жовте – вогонь і синє – холод – два полюси буття, але водночас і два кінці осі, навколо якої це буття обертається.
• Чи можна стверджувати, що поезії Яра Славутича поліфонічні? (Так).

Теорія літератури.

Поліфонія  - (гр. polyphonia  - багатоголосся) – багатозвуччя, засноване на одночасному гармонійному поєднанні та розвитку рівноправних самостійних мелодійних ліній, один із найважливіших виражальних засобів у музиці та поезії.

Міні-конкурс на кращого читця «кольорової поезії»  (випереджувальне завдання).

VI. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Бесіда.

• Чи помітили ви живописність світобачення Яра Славутича?
•             З якою метою поет використовує кольороназви? (Вони виконують пряму номінативну функцію або використовуються як засіб образного емоційно-експресивного змалювання дійсності).
•             Назвіть кольори, які називалися сьогодні на уроці.
•             Що вони вам нагадують? (Веселку).
•             Це теплі чи холодні кольори?
•             Чи знаєте ви, що вони означають? Що символізують?

Учнівське дослідження «Колористична символіка».

 Символіка кольору спирається на об’єктивні особливості психіки, на все можливі асоціації. Дослідіть архетипні образи – кольорові і словесні.

Синій	Жовтий	Червоний	Зелений	Білий
Колір вічності, таємниці та глибокого спокою, інтуїції.	Сонце, колір волі, життя, щастя, веселість, хороший настрій	Асоціюється з сонцем, вогнем, кров’ю, агресією. Колір любові, чутливості. Життєдайний, живий	Колір надії, спокій, розслаблення, процвітання, пробудження	Колір чистоти, смерті, мовчання, легкості, втілення світла
Мислення, небо, чистота, слава, честь, чесність	Верховність, велич, повага, багатство	Право, сила, мужність, хоробрість, активність, пристрасть переживання	Весна, свобода, віра, надія, здоров’я, сприйняття, урівноваженість	Незайманість, мудрість, безтурботність

Теорія літератури.

Архетип – прадавній взірець колективної, збірної підсвідомості, який існує одвічно у свідомості людства і, передаючись із роду в рід, від покоління до покоління впродовж тисячоліть, у кінцевому підсумку мотивує вчинки і дії людини.

•             Як бачите, колір несе нам не тільки інформацію, але і безліч можливостей для розвитку і досягнення бажаного, нам залишається тільки навчитися читати цю інформацію і вміти самим правильно внести її в життя.

Творче завдання.

• Доповніть вірш Анатолія Костецького прикметниками-означеннями.

Кожній квітці навесні

сняться кольорові сни:

кульбабці сняться… (золоті),

тюльпанові… (червоні),

і дуже-дуже… (голубі) –

дзвіночку лісовому.

Бузку… (бузкові) сняться сни,

волошці - … (волошкові),

ромашці - … (срібні) від роси,

фіалці - … (фіалкові).

VII. ПІДСУМОК

«Мікрофон».

• Чи можна стверджувати, що вірші Яра Славутича – «кольорові»?
• Які думки асоціюються у вас зі словами «кольорові вірші»?
• Перегляньте прочитані вірші. Чому вони мають спільну назву – «кольорові»?
• У якому вірші названо найбільше кольорів?
• Яка з поезій найбільше сподобалася?
• Які почуття, суголосні вашим, висловив поет?

«Незакінчене речення».

Вірші Яра Славутича схожі на… (емоційні психограми, на які наклав відбиток переворот у свідомості суспільства).

Поезії хвилюють нас тим, що… (у них звучить гімн природі та державності України).

«ПРЕС».

• Довести, що поезії Яра Славутича належать до пейзажної лірики.
• За допомогою чого поет змалював незабутні пейзажі? (Словами й образами).
• Що означає малювати словом?
• Чи можна назвати Яра Славутича художником слова? Чому?

«Цитата для роздумів».

 Слова – це кольорові камінці. Мало їх назбирати – треба ще навчитися з них узори викладати.

Ірина Вільде

Робота з епіграфом.

• Уважно прочитайте епіграф і розкрийте його зміст.

VIII. РЕФЛЕКСІЯ

• Перегляньте цілі уроку.
• Чи досягли ви їх?
• Чим запам’ятався урок?
• Чи був цікавим?
• Чи вибрали б ви той самий колір, що й на початку уроку? Чому?

ІХ. ОЦІНЮВАННЯ

Х. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Обов’язкове:

1. Написати «кольоровий» вірш-наслідування.
2. Дібрати ілюстрації (музику) до створеної поезії.

За бажанням:

1. Написати творчу роботу на одну з тем:

Природа у творах Яра Славутича.

Художня специфіка пейзажної лірики митця.

Гімн природі.

Кольорова палітра поета.

Синтез слова й живопису.

Магія кольору.

Кольорова палітра твору.

Поетична колористика Яра Славутича.

Літературно-мистецькі паралелі: поезія та живопис.

«Розфарбуйте світ навколо себе…»

2. Написати пейзажний етюд.
3. Зробити замальовку-опис на основі цитат.
4. Дібрати твори українських письменників, присвячені Яру Славутичу.
5. Намалювати пейзажний малюнок до віршів поета-земляка (на вибір).
6. Дослідити індивідуальні особливості художнього мислення поета.
7. Створити «кольорові» нотатки.
8. Дослідити багатство кольорової гами творів Яра Славутича.

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Співає колос: поезії про степ / вступ. стаття М.Братана. – Херсон: Просвіта, 1993. – 30 с.
2. Славутич Яр. Твори: У 2 т. – К.: Дніпро, 1994. – Т.1. – 671 с.
3. Славутич Яр. Твори: У 2 т. – К.: Дніпро, 1994. – Т.2. – 365 с.
4. Літературно-науковий вісник. - №1. – К., 1993. – С.3-13.
5. Астаф’єв О.Г. Лірика української еміграції: еволюція стильових      систем. Монографія. – К.: 1998. - 313 с.
6. «Я ваш навіки, степові широти…» (поетика Яра Славутича) // Творчість Яра Славутича. Дослідження, статті та рецензії. Упоряд. В.Жила. – К., 1998. – Т.2. – С.138-141.
7. Library.nuft.edu.ua/ebook
8. Шморгун Є. Дивосил-зілля. – К.: Веселка, 1990.
9. Павленко Л. Цілющі скарби землі. – К.: Наук. думка, 1984.
10. Куценко Л. Літературознавчий словник Кіровоградщини. – Кіровоград, 1995. – С.64.
11. Таровита І. Український модернізм. – Дивослово. - №1, 2014. – С.11.
12. Фридак В.Б. Веселкове різнобарв’я. – УМЛШ. - №10, 1991. – С.5-55.
13. Борщ В. Правопис складних слів. – Українська мова й література в сучасній школі. - №4, 2013. – С.19.
14. Черуха І. Який настрій художнього тексту? – Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - №1, 2009. – С.14-15.
15. Супруненко В.П. Народини: Витоки нації; символи, вірування, звичаї та побут українців. – Запоріжжя: МП «Берегиня» - СП «ФАЄЗ», 1993. – С.36-37.
16. Лопушинський І. Поетика Яра Славутича. – Херсон, 1999. – 190 с.
17. Немченко Г.В. Вивчення творчості Яра Славутича в школах Херсонщини: навч. – метод. посіб.-хрестоматія / Немченко Г.В., Немченко І.В. – Херсон: Просвіта, 2005. – 79 с.
18. www.google.com.ua