Розробка уроку "Вплив греко –католицької церкви на формування національної свідомості населення західноукраїнськи земель"

Тема. Вплив греко –католицької церкви на формування національної свідомості населення західноукраїнськи  земель

Мета: розглянути зміну значення діяльності греко-католицької церкви в суспільно-політичному житті західноукраїнськи  земель;

            розвивати ціннісне ставлення до національно-визвольної боротьби україців.

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати діяльність митрополита Андрея Шептицького;
• пояснювати причини і суть зміни значення діяльності греко-католицької церкви в суспільно-політичному житті краю?

Тип уроку: практичне заняття.

Обладнання:  підручник, посібник, історична карта, зошити, картки з додатковою інформацією, мультіпроектор, флешка.

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

1. Повідомлення теми та мети уроку.

2. Проблемне питання

      В чому полягала зміна значення діяльності греко-католицької церкви та якою була роль митрополита Андрея Шептицького в пожвавленнні національного життя на західноукраїнських землях?

ІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

1. Заповнення таблиці  «Релігійні конфесії на українських землях»
2. Назвати діячів, зображених на портретах.    
3. Що об'єднує?

- Олександр Духнович, Адольф Добрянський;

- народовці, москвофіли;                                                                                                                                                                                                  - «Просвіта», Літературне товариство імені Т. Шевченка.             

4. Заповнити пропуски в тексті (письмово), охарактеризувати становище західноукраїнських земель, доповнивши цитату: «Українці Галичини перебувають під сильним впливом … культури, українці Угорщини - …, у Буковині українське населення підпало, хоча меншою мірою, під …і в новітній час під німецький вплив. Проте разом із тим є і багато спільного в становищі української народності в трьох частинах австро-угорської України, що примушує їх жити одними й тими самими або дуже схожими устремліннями та інтересами ».
5. Спираючись на інформацію попередніх параграфів та подані джерела, схарактеризуйте участь священиків греко-католицької церкви на академічному (фольклорному), культурницькому й політичному етапах національного відродження. Свою відповідь оформіть у вигляді таблиці.

Сучасний український історик церкви Василь Іванішин: «...ще в 1816 р. митрополит Михайло Левицький утворив “Товариство галицьких греко-католицьких священиків для поширення писемності, просвіти і культури серед вірних на основах християнської релігії” — із завданням видавати книжки “мовою простою, уживаною по селах”. Ще в 1817 р., а потім у 1821 і 1836 рр. той же Левицький видає меморіали “в обороні державного управління і самостійності української мови”. Це він створює ще дві україномовні організації: “Просвітне товариство священиків” та “Інститут для образовання дякоучителів”».

Сучасний український дослідник Володимир Бойцан: «...коли в 1818 році вийшли в Австро-Угорщині так звані “шкільні закони”... в багатьох селах почали навіть своїм коштом будувати шкільні будинки. В цей період стараннями духовенства було створено значну кількість парафіяльних шкіл, засновано дяко-учительський інститут і таким чином налагоджено підготовку українських вчителів... Авторами перших граматик української мови були також, здебільшого, священики: Іван Могильницький, Йосип Лозинський, Михайло Осадца, Йосип Левицький та ін.».

Історик української діаспори ХХ ст. Михайло Демкович-Добрянський: «У греко-католицькій семінарії почала формуватись українська партія, або — як поляки її злобно називали — “російська”. Почалася пропаганда за українською мовою, праця над українським словником, над вивченням історії свого краю — під керівництвом професорів семінарії... З такого середовища вийшли перші “пробудителі” українського життя в Галичині Маркіян Шашкевич і товариші... Маркіян Шашкевич “запалив вогонь... спас народ від загибелі і отворив очі кожній людині, в котрої ще залишилось незіпсоване руське серце, показав їй обов’язки задля народу і спосіб їх здійснити”, — писав про вплив “Русалки Дністрової” тогочасний свідок».

Історик української діаспори ХХ ст. Іван Лисяк-Рудницький: «Під час революції 1848 року в Австрії саме представники церкви стали ініціаторами політичної активізації галицьких українців. Сьогодні, як ніколи, актуально звучить заява цих провідників: “Ми належимо до великого українського народу... Наш народ був колись самостiйний, рівнявся у славі з наймогутнішими народами в Європі... Встаньте, браття, будьте тим, чим ми можемо бути, будьмо народом”. На “Собор руських учених” у Львові 1848 році зібралося 118 представників української світської та духовної інтелігенції, які заснували так звану “Галицько-Руську Матицю”. 90 % учасників “Собору...” були священики».

Сучасний український дослідник Володимир Бойцан: «На першому загальному зборі товариства “Просвіта” відсоток священиків був незначний. Уже через 5 років більшість пастирів включилися до просвітницької роботи...

Однією з поширених форм просвітньої роботи стали читальні, що розрослись по Галичині. I перша така читальня з’явилася в Коломиї в 1848. Згодом постала сітка читалень... Греко-католицькі священики очолили більшість читалень, перебрали на себе керівництво філіями “Просвіти”.

Користуючись авторитетом серед народу, чимало священиків були обрані до австрійського парламенту і галицького сейму. Священики-депутати, поряд зі світськими послами, обороняли права українського народу».

Сучасний український дослідник Андрій Кліш: «...розвитку українського кооперативного руху активно сприяла греко-католицька церква, представники якої пропагували кооперативну ідею, ініціювали створення кооперативних організацій у своїх парохіях, керували ними... Греко-католицьке духовенство надавало українському кооперативному рухові духовної глибини, широти замислу та творчого ставлення до буденних господарських справ, перетворювало його на впливову економічну й політичну силу, яка забезпечувала матеріальну підтримку процесові становлення національної самосвідомості українців, їхній боротьбі за громадянські та політичні права, за економічну самостійність і політичну незалежність».

Основна частина.

  На початку XX ст. греко-католицька церква, як і в попередньому столітті, відігравала важливу роль у житті українців Галичини й Закарпаття. Багато зробила вона для українського національного відродження, захисту прав та інтересів українців. Проте наприкінці XIX ст., коли український рух став набувати переважно світського характеру, відносини між греко-католицькою церквою та його провідниками загострилися. Ситуація змінилася, коли Галицьку греко-католицьку митрополію очолив Андрій Шептицький.

Завдання.

•                   Опрацювати матеріал підручника, додаткових джерел та пояснити слушність вислову Ярослава Грицака про значення діяльності Андрея Шептицького: «Іншою вагомою подією у національному житті галицьких українців був прихід 1900 р. на галицький митрополичий престол Андрея Шептицького. З цього часу греко-католицька церква остаточно переходить на українські національні позиції і стає потужним чинником національного руху. Шептицькому вдалося розв’язати конфлікт, який виник наприкінці XIX ст. у зв’язку з вимогою молодого покоління українських діячів обмежити впливи церкви на національний рух, надавши йому більш світського, модерного характеру. Новий митрополит поставив участь греко-католицьких священиків у громадському житті в залежність від дотримання ними принципів християнської моралі та звернув їхню увагу на господарські та культурні потреби українського селянства Галичини. Це зміцнило моральний авторитет церкви й позитивно відбилося на внутрішньому стані національного руху».

ІІІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ЗАНЯТТЯ

1. Бесіда за питаннями:

• Що вам видалось цікавим, новим?
• Про що ви розкажете вдома, знайомим?

2. Розв'язання проблемного питання уроку.
3. Оцінювання діяльності учнів.

ІV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Повторити розділ «Західноукраїнські землі у складі австро-Угорської імперії на початку 20 ст.»

2. Виконати завдання , с.269-271.

3. Заповнити словник та хронологічну таблицю.