Розробка уроку з історії 5 к "Робота з візуальними й писемними джерелами, які зберігають память про історію України: Княжа Русь –Україна : Володимир Великий і Данило Галицький"

Робота з візуальними  й писемними джерелами,  які зберігають память про історію України: Княжа Русь –Україна : Володимир Великий і Данило Галицький

Мета: ознайомити  учнів  з письмовими  та візуальними  видами  історичних  джерел,  визначити  їх  значення для дослідження минулого; навчити учнів з’ясовувати роль писемних джерел у вивченні  історії,  на  елементарному  рівні  здобувати  інформацію,  що  містить  історичні джерела; виховувати шанобливе ставлення до історичних пам’яток

Поняття та терміни:історичні джерела, писемні джерела, палеографія,  папірус, береста, пергамент

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

пояснювати,  що  таке  писемні  історичні  джерела;

наводити  приклади  писемних  джерел,  з яких  можна  дізнатися  про  давні  часи; 

висловлювати судження щодо ролі архівів у збереженні пам’яті про минуле;

розповідати про те, як історики дізнаються про минулі часи на основі писемних джерел.

Історія — свідок часу, світло істини,

пам'яті і вчитель життя.

План

І.Орг.момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Писемні джерела.

1. Робота в групах( види писемних джерел).
2. Перегляд прикладів щодо писемності і їх видів(відео, фото).
3. Тексти про В.Великого і Д.Галицького.
4. Музична пауза( фізкультхвилинка).

2. Візуальні джерела   кирилицею.

1. Перегляд фото, ілюстрацій ст. 83, ст.138.
2. Перегляд відео.
3. Див. https://www.thinglink.com/scene/951932519815577602   візуальна подорож (скарбниці історії).

ІV Підсумок.

V Домашнє завдання.

 

 

 

 

Хід уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

І.Тести

 

1) Археологія	а) Наука, що досліджує герби.
2) Топоніміка	б) Наука, що досліджує походження географічних назв.
3) Хронологія	в) Наука, що досліджує історію виготовлення, використання монет.
4) Історія	г) Наука, що досліджує історію за матеріальними залишками  життя й діяльності людей.
5) Музей	д) Установи, де зберігаються пам’ятки минулого людей.
6) Нумізматика	е) Наука, що досліджує способи обчислення часу.
7) Сфрагістика	ж) Наука, що вивчає життя й діяльність людей у минулому.
8) Геральдика	з) Наука, що досліджує печатки.
9)Скульптура	І)Вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об’ємну або рельєфну форму і виконуються ліпленням, витісуванням, різьбленням, виливанням тощо.
10)Пам’ятка культури	Ї)Визначна споруда, археологічний об’єкт або витвір мистецтва, що є частиною культурного надбання (культурної спадщини) країни, людства загалом (пам’ятка історії, літератури, мистецтва, мови, права тощо) й охороняється законом. Залежно від наукової, історичної й художньої цінності пам’ятки культури бувають світового, державного  й місцевого значення.
11)Пам’ятка історії –	К)Один з різновидів пам’яток культури, визначні місця, пов’язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів.

Відповідь 1г 2б 3е4ж 5д 6в 7з 8а 9і 10 к 11ї

ІІ. кластер

Рекомендації щодо проведення інтерактивної вправи:

– посередині дошки прикріпити картку «Історичне джерело»;

– відвести від центру стрілки (планетарна модель), біля яких запропонувати учням записати слова, ідеї, назви, що підходять до обраної теми;

– до записів можна додавати записи-супутники, які складатимуть інформаційне поле теми «Історичне джерело»;

– після завершення роботи можна колективно визначити поняття «Історичне джерело»;

          – сформульоване поняття разом з прикладами записати до термінологічного словничка.

 

ІІІ. Схема вправи «Знайди місце історичного джерела»

Рекомендації щодо проведення інтерактивної вправи:

– вправу проводять фронтально або в малих групах;

– учням пропонують заготовку схеми «Види історичних джерел» і комплекти карток із зображеннями речових, писемних, усних і візуальних історичних джерел;

– учні повинні розмістити зображення у відповідних сегментах схеми й спробувати за результатами роботи пояснити особливості кожної групи джерел;

– за підсумками роботи визначають різновиди історичних джерел і роблять відповідні записи в словничку.

(Додаток 1.)

ІV Памятки історії це…( співвіднести фото до відповідного виду)

• Скульптура
• Архітектура
• Пам’ятні місця
• Пам’ятники відомим особистостям
• Твори художньої культури

       ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Писемні джерела

1.1. Робота в группах  10 хвилин

 

         Поділ учнів на групи

1-а група - «Написи на глиняних табличках та папірусі».

2 –а група – «Написи на дерев’яних дощечках та берестяні грамоти».

3-я група – «Перші паперові книги».

         Учням роздається роздатковий матеріал, вони дають відповідь на запитання (додаток)

1-а група            Багато сотень років тому писали на глиняних табличках. Розмочували глину. Робили з неї невелику пластину і на мокрій поверхні спеціальною паличкою видавлювали знаки. Потім цю табличку сушили на сонці або випалювали на вогні, що надавало їй твердості. Ні дощ, ні спека для неї не були страшними. Але вона могла розбитися. Та все ж залишилося чимало саме таких пам’яток. В окремих країнах зберігаються вцілілі «глиняні» бібліотеки.             Для письма використовували і папірус. Папірус – це рослина. Вона не росте на території нашої країни. Її зарості мандрівники знаходили в Єгипті. Стебла папірусу розрізали на тоненькі смужки і склеювали одну з одною в клаптики, схожі на папір. До одного клаптика прикладали інший. Так виходила стрічка, що досягала іноді 10 метрів завдовжки. Писали на папірусі вже спеціальними чорнилами. Запитання 1.      Охарактеризувати написи на глиняних табличках та папірусі? 2.      Чому люди почали використовувати для написання глину та папірус?

           

2-а група          Деякі народи користувались дерев’яними дощечками. Їхню поверхню змащували воском. А потім видряпували букви металевою паличко з гострим кінцем. Щоправда вберегти такі «аркуші» було дуже важко. Їх легко нищили сонце і вогонь.             З минулого дійшли до нас списані шматки кори берези – берестяні грамоти. В Україні традиційним матеріалом для письма в давнину були кора берези (береста) та пергамент. Берестяні грамоти зберігалися погано, тож при археологічних розкопках зустрічаються рідко. А книги, писані та спеціально виготовлених для того шкірах, білих, гладеньких, що називалися «пергаментом», дійшли до нашого часу в доброму стані. Пергамент здебільшого виготовляли з телячих шкір і завозили в Україні з грецьких земель. Понад 700 років тому його навчились робити і у нас. Запитання 1. Охарактеризувати написи на дерев’яних дощечках та бересті? 2. Чому люди почали використовувати для написання дерев’яні таблички та берест?

 

3-я група Але пергамент коштував дорого, тож прагнули змінити його більш дешевим матеріалом для письма і згодом з’явився  папір. Папір спочатку теж не був особливо дешевим матеріалом, але значно дешевшим, ніж пергамент. З появою паперу пергамент продовжували вживати тільки в особливим випадках – для виготовлення цінних книг. Перші паперові книги в Україні були написані в монастирях. Учені ченці старанно переписували не лише святі книги, а й працювали над літописами. У них занотовували і події, які вони запам’ятали, і те, що відбувалося за їхнього життя. Ченці чимало ходили по світу. Повертаючись до свого монастиря, розповідали, що бачили і чули. Ченці-літописці записували їхні розповіді. Так день за днем, рік за роком народжувалися безцінні книги-літописи, без яких сьогодні не обходиться жоден дослідник давнини. Як святиню берегли літописи при монастирях і передавали з покоління в покоління. Роботу померлого ченця-літописця продовжував інший. Запитання 1.      Чому в книгодрукуванні почали використовувати папір, а не пергамент? 2.      З якою метою були створені літописи?

Словникова робота

         Робота з поняттями (учні записують поняття в зошит)

Писемні історичні джерела – записи, з яких учені здобувають знання про історію.

Наприклад: малюнки, написи на каменях, берестяні грамоти, пергаменти, літописи, листи, книги.

Палеографія  — наука, яка вивчає історію письма.

         Писемність на Землі виникла більше як 5 тис років тому. За цей час зібрано чимало пам’яток, що розповідають нам про минуле.

1.2)Відео 1 До 202

Робота з термінами

Папірус – матеріал для письма, виготовлений із багаторічної водяної рослини, який використовували давні єгиптяни.

Береста - матеріал для письма, виготовлений із верхнього шару кори берези, який використовували на Русі.

Пергамент - матеріал для письма, виготовлений із шкіри ягнят або телят.

 

Писемні джерела, які історики називають документами,  бувають різноманітними. Серед них важливе місце посідають хроніки і літописи. Пригадайте, хто був автором літопису «Повість минулих літ»?

• Запис подій за літами-?
• Назвіть перший літопис
• Перша писемна праця про Україну-Русь-   ?
• Автор «Повісті минулих літ»-?

 

Літопис – послідовний запис історичних подій з року в рік, «з літа в літо», як тоді казали. Запис історичний подій за літами

Робота в групах

1.3)Тексти про князів. Обговорення.

Завдання для учнів №3 (тексти)

1.4)Музична пауза ( фізкультхвилинка)

 

2. Візуальні джерела

 

Пазли (візуальні джерела) кирилицею

 

Словник: Візуальні джерела – різновид історичних джерел, у яких інформація передається з допомогою зображень

      

2.1)Завдання для учнів ( памятки історії)

До №1, стор 83,138

1. Уважно розгляньте джерело історичної інформації та встановіть, до якого різновиду історичних джерел воно належить.

2. Крок за кроком (відповідно до пам’ятки) опрацюйте отримане вами історичне джерело.

3. Представте однокласникам результати роботи вашої групи. Зробіть це у такій послідовності:

а) скажіть, з яким саме історичним джерелом працювала ваша група та до якого з видів джерел воно належить;

 б) розкажіть, яку інформацію про минуле ви змогли отримати завдяки поставленим запитанням;

 в)  поясніть, як ви впевнилися в тому, що здобута вами  джерельна  інформація правдиво відображає минуле;

г) що можна дізнатися про ситуацію (епоху) з цього документа?

д)коли, судячи з тексту, створено документ?

 

2.2. Завдання для учнів   № 3 відео )

 

Відео В. Великий  ( 430) Відео 2         з  224  до 400                        5.20-6.50                      7.20-до кінця. Обговорення та  Д.Галицький Відео 3 ( 3.15) все відео

Завдання для учнів 1. Уважно розгляньте отримані джерела історичної інформації та встановіть, до якого виду/-ів історичних джерел вони належать. 2. Про що йдеться у ваших джерелах (визначте тему, яку вони розкривають). 3. Встановіть, де у джерелі йдеться про подію або вчинок, а де автор висловлює власну думку про цю подію або про особу та її вчинок. 4. Визначте, наскільки співпадають відомості про подію/вчинок, думки про подію/особу та її вчинок в отриманих історичних джерелах. 5. Порадьтеся, які запитання доцільно поставити, аби визначити, інформація якого джерела точніша.

 

Обговорення

ІV. Підсумки

Вправа «Обміркуймо вислови»

1. «Історія починається тоді, коли з’являються писемні джерела. Без них немає історії» (Омелян Пріцак).

Запитання та завдання:

1. Спробуйте обґрунтувати або спростувати вислів українського історика О. Пріцака.
2. Вправа-рефлексія «Хмарка тегів»

Пропонуємо учням «хмарку тегів», які потрібно доповнити (можна демонструвати електронний варіант або на паперових носіях для фронтального чи індивідуального перегляду):

 Сьогодні я дізнався/-лася…

 Я зрозумів/-ла, що…

 Я навчився/-лася…

 Я зміг/змогла…

 Було цікаво дізнатися, що…

 Мене здивувало…

 Кожен учень/-ця обирає одне-два речення і завершує їх. Проведення вправи можливе як письмово, так і усно

V. ДЗ Прислівя і приказки про В.Великого, Д.Галицького  як описує народ цих діячів.

Для опрацювання теми відповідно до нової програми можна використати матеріал уже наявних підручників для 5 класу:

1. Власов В.С. Історія України (Вступ до історії): Підручник для 5-го кл. загальноосвіт. навч. закладів. К.: Генеза, 2013. § 11–29.

Словничок на урок

1. Археологія – наука, що вивчає минуле на основі дослідження речових пам`яток.

2. Архів – наукова установа, де зберігають, впорядковують і досліджують писемні пам’ятки, документи.
3. Візуальні джерела – різновид історичних джерел, у яких інформація передається за допомогою зображень.
4. Експонат – пам’ятка, речі, предмети, виставлені для огляду в музеях і на виставках.
5. Історико-архітектурний заповідник – пам’ятки архітектури, які мають цінність для вивчення минулого та знаходяться під охороною держави.
6. Легенда – фольклорний твір, що представляє історичні факти чи події в поетичній формі.
7. Літопис – історико-літературний твір, у якому оповідь вели за роками.
8. Міф – старовинні оповіді, легенди про походження Всесвіту і людини, чудеса світу, природні явища, в яких оточуючий світ постає і діє у вигляді живих істот.
9. Музей – культурно-освітня, наукова установа, в якій зберігають, досліджують і виставляють для огляду різноманітні пам’ятки людства, природи тощо.
10. Писемні джерела – історичні джерела, які існують у письмовому вигляді.
11. Піктографічне письмо – перший в історії людства вид письма, в якому слова, словосполучення позначали малюнками.
12. Прислів’я - короткий народний вислів повчального змісту.
13. Речові джерела (пам’ятки матеріальної культури) – предмети та речі, за допомогою яких можна дізнатися про життя людей в різні часи.
14. Усні джерела – вид історичних джерел, які існують в усній формі та записах

 

 

Фото . Пам’ятник Володимиру Великому

 

Фото . Пам’ятник королеві Данилу у Львові

 

(Додаток 1.)

 

 Інтелектуальна карта «Пам’ятки історії»

Рекомендації щодо проведення інтерактивної вправи

1.У центрі дошки (аркуша, слайду) записуємо словосполучення «Пам’ятки історії».

2.Роздаємо учням ілюстрації з зображенням історичних пам’яток (уроздріб по класу).

3.Пропонуємо учням знайти зображення однотипних пам’яток, підібрати узагальнюючу назву та розмістити на дошці біля напису «Пам’ятки історії».

4.Після завершення спільно формулюємо визначення поняття «Пам’ятка історії» та записуємо до словничка.

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 1.

 

Словничок

Пам’ятка історії – один з різновидів пам’яток культури, визначні місця, пов’язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів.

Пам’ятка культури – визначна споруда, археологічний об’єкт або витвір мистецтва, що є частиною культурного надбання (культурної спадщини) країни, людства загалом (пам’ятка історії, літератури, мистецтва, мови, права тощо) і охороняється законом. Залежно від наукової, історичної й художньої цінності пам’ятки культури бувають світового, державного і місцевого значення.

 

 

Завдання 1. 3 Тексти

• Володимир Великий був реформатором у багатьох областях. Основною його заслугою стала ідея змінити духовне вірування людей. Адже іншими могутніми державами Київська Русь сприймалася дикою зі своїми язичницькими віруваннями. —

Володимир Великий яскраво показав на своєму прикладі, як змінює християнство свідомість людей у гарну сторону. До хрещення його назвали «хижим звіром». Був кровожерливим та злим. Але після того, як переглянув  свої  вчинки і прийняв хрещення, він  змінився. Його стали називати «Червоне сонечко» за  добрі справи для людей та держави в цілому, —

        каже митрополит Вінницький і Барський УПЦ владика Симеон. Джерело: vlasno.info 

• Володимир, отож, просвітився сам, і сини його, і земля його. А було в нього синів дванадцять: Вишеслав, Ізяслав, Святополк і Ярослав, Всеволод, Святослав, Мстислав, Борис і Гліб, Станіслав, Позвізд, Судислав. І посадив він Вишеслава в Новгороді, а Ізяслава в Полоцьку, а Святополка в Турові, [а] Ярослава в Ростові. І коли помер найстарший, Вишеслав, у Новгороді, то посадив він Ярослава в Новгороді, а Бориса в Ростові, а Гліба в Муромі, Святослава в Деревлянах, Всеволода у Володимирі, Мстислава в Тмуторокані.

• І сказав Володимир: «Се недобре є, [що] мало городів довкола Києва». І став він городи зводити по Десні, і по Остру, і по Трубежу, і по Сулі, і по Стугні. І став він набирати мужів ліпших із словен, і з кривичів, і з чуді, і з вятичів і ними населив він городи, бо була війна з печенігами. І воював він із ними, і одолівав їх.

У РІК 6497 [989].

У РІК 6498 [990].

• У РІК 6499 [991]. Потім же, коли Володимир жив у законі християнському, надумав він спорудити камінну церкву святої Богородиці, і, пославши [послів], привів майстрів із Греків, [і] почав зводити. А коли скінчив споруджувати, прикрасив він її іконами, і поручив її Анастасові-корсунянину, і попів корсунських приставив служити в ній. Він дав сюди все, що взяв був у Корсуні,— ікони, і начиння церковне, і хрести.

У РІК 6500 [992]. Володимир | заклав город Білгород, і набрав у нього [людей] з інших городів, і багато людей звів у нього, бо любив він город сей. /68/

Джерело « Повість Минулих літ»

 http://litopys.org.ua/litop/lit06.htm

 

 Данило Галицький

• Данило Галицький: цікаві факти Данило Галицький — один з найвидатніших українських князів, могутній правитель, проникливий політик і дипломат, відчайдушно хоробрий воїн і талановитий полководець. Він був єдиним серед українських князів періоду феодальної роздробленості, хто зумів об’єднати під своєю владою більшість етнічних українських земель. При ньому міжусобиці в наших землях практично закінчилися, а напади поляків, угорців, литовців і половців поступово відійшли в минуле.
• Князь розширив територію до Любліна і Перемишля на заході, Мукачево та Чернівців — на півдні, будував нові міста (Львів, Холм, Угровськ, Данилів) і розвивав старі (Галич, Дорогочин, Володимир). При ньому Галицька Русь стала одною з найбагатших держав в Європі, оскільки князь Данило зумів ефективно використовувати всі переваги вигідного географічного положення своїх земель, а також найбільших родовищ солі.
•  Все його життя — це боротьба за захист українських земель від численних завойовників. В 19 років (1223) — один з ініціаторів битви на Калці з монголо-татарами, який вважав, що захищати Батьківщину потрібно на далеких підступах, а не тільки на власній землі. На жаль, князя Данила підтримали не всі, і битва на Калці була програна;
•  у 37 років (1240) великий князь Київський, який дав бій монголо-татарам, зумів отримати більш «м’яку залежність» від Орди, ніж інші давньоруські землі;
•  в 50 років офіційний «Король Русі» (аж до смерті у 1264), який отримав титул короля за союз проти монголо-татар.
• Майбутній король землі Галицької був старшим сином князя Романа Мстиславовича і його дружини Анни. Його предками по батьківській лінії були славний Володимир Мономах і об’єднувач Польщі Болеслав Кривоустий, по материнській — візантійський імператор Іссак ІІ Ангел.
• Данило Романович завжди відрізнявся небувалою особистою відвагою. Молодий князь був сміливий, рішучий,

Джерело: http://dovidka.biz.ua/danilo-galitskiy-tsikavi-fakti/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

 

до Завдання 1

 

• Скульптура
• Архітектура
• Пам’ятні місця
• Пам’ятники відомим особистостям
• Твори художньої культури