Розробка уроку до річниці департації кримських татар.
"Наказ про депортацію кримських татар за номером 00419/00137 від 13 квітня 1944 року надали комісар держбезпеки СРСР Берія та нарком Меркулов. У Постанові Державного комітету оборони СРСР № ГОКО-5859 від 11 травня 1944 р. про виселення кримські татари звинувачувалися у дезертирстві, зрадництві і співпраці з ворогом.
«В період Вітчизняної війни багато кримських татар зрадили Батьківщину, дезертирували з частин Червоної Армії, які обороняли Крим, і переходили на бік противника, вступаючи у сформовані німцями добровольчі татарські військові частини, які боролися проти Червоної Армії, в період окупації Криму німецько-фашистськими військами, беручи участь у німецьких каральних загонах, кримські татари особливо відзначилися своїми жорстокими розправами щодо радянських партизанів, а також допомагали німецьким окупантам у справі організації насильницького вивезення радянських громадян в німецьке рабство і масового винищення радянських людей».
(З Постанови Державного комітету оборони СРСР № ГОКО-5859 від 11 травня 1944р.)"
Відділ освіти Покровської міської ради
навчально-виховний комплекс № 1
ПЛАН – КОНСПЕКТ
УРОКУ
ЗА ТЕМОЮ
“ 18.05. ПРАВО НА ПАМ`ЯТЬ ”
(до річниці депортації кримських татар)
Підготувала:
Мордвинова Тетяна
Володимирівна
вчитель історії
навчально – виховного
комплексу № 1
Покровської міської
ради
м. Покровськ, 2018
Тема. 18.05. ПРАВО НА ПАМ`ЯТЬ
А ми все міркуємо:
Звідки та сива печаль?
В Тавриду вернуться
Вигнанці твої, Україно…
І туга татарська
В моїх українських очах
Вогнем закипа,
Наймирнішим вогнем
злотопінним…
( Тамара Костецька)
ДИДАКТИЧНІ ЗАДАЧІ УРОКУ:
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДЛЯ УЧНІВ :
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Вид діяльності: лекція з елементами бесіди
ОБЛАДНАННЯ :
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ :
Структура уроку
І. Організаційний момент……………………………………………………..2хв.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів…………………………........................7хв.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності…………………………........................2хв.
ІV. Вивчення нового матеріалу…………………………………………..20-22хв.
План
2.1. Причини та хід депортації
2.2. Наслідки депортації
V. Узагальнення та систематизація знань і вмінь……………………….5-6 хв.
VІ. Підведення підсумків уроку……………………………………………...3хв.
VІІ. Домашнє завдання……………………………………………..................3 хв.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, ВМІНЬ ТА УЯВЛЕНЬ УЧНІВ,
ПІДГОТОВКА ДО СПРИЙНЯТТЯ НОВОЇ ТЕМИ
Вчитель.
Пропонує учням скористатися своїми знаннями та пояснити історичні терміни:
(в разі необхідності можна скористатися словничком, який запропоновано вчителем – Дод.4)
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
Учитель. (цитата)
«…191 044 особи. Це – 47 тисяч сімей. Загалом же з Кримського півострова радянська влада примусово виселила 379 тисяч представників не лише татарської національності, а й багатьох інших народностей.»
(Народний художник України М.Сядристий)
ІV . ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ
Тема. 18.05. Право на пам'ять.
ДИДАКТИЧНІ ЗАДАЧІ УРОКУ:
План уроку
План
2.1. Причини та хід депортації
2.2. Наслідки депортації
Бесіда з учнями про очікувані результати від вивчення нової теми за методом «Знаємо – Хочемо дізнатися – Дізналися» :
Учитель:
- називає тему і просить учнів подумати, що вони вже знають із цієї теми
(учні можуть об’єднатися в парах і скласти список ідей);
- креслить таблицю на великому аркуші паперу або дошці:
Що знаємо? |
Про що хочемо дізнатися? |
Про що дізналися? |
|
|
|
- просить учнів висловитись і назвати те, що їм відомо з цієї теми (записує
ідеї учнів у колонку «Що знаємо?»);
- просить учнів проаналізувати вже відоме та визначити, де їхні знання є
неповними;
- пропонує учням висловитись, які запитання з цієї теми вони мають;
- записує запитання учнів до таблиці у стовпчик «Про що хочемо дізнатися?»
(при необхідності він додає кілька своїх запитань).
V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Історична довідка
Учитель. (можна запропонувати як упереджу вальне завдання групі учнів)
Однією з держав, що виникли на уламках Золотої Орди в ХIV – ХV ст., стало Кримське ханство зі столицею у Бахчисараї. Населення ханства складалося з татар, які поділялися на 3 групи (степові, передгірні і південні), вірменів, греків (котрі розмовляли татарською мові), кримських євреїв, чи кримчаків (котрі розмовляли татарською мові), слов'ян, караїмів (тюркський народ), німців, і ін.
Дуже важлива роль в етногенезі кримських татар належить західним кипчакам, що відомі у Київській Русі під назвою половці, а в західній Європі під назвою кумани або комани. Консолідація цього різноманітного етнічного конгломерату в єдиний кримськотатарський народ проходила протягом століть. З'єднуючими засадами в цьому процесі були спільність території, тюркська мова та ісламська релігія.
Перекази кримськотатарського народу приписують поширення Ісламу у Криму сподвижникам Пророка Мухаммада – Малику Аштеру і Газі Мансуру (VІІ в.). Найдавніша датована мечеть – 1262 р. – була побудована у місті Солхате (Старий Крим) виходцем з Бухари. З ХVІ cт. Крим став одним з центрів мусульманської цивілізації у Золотій Орді; звідси велася поступова ісламізація Кавказу. Велику славу мало медресе Зинджирли, яке засноване у передмістях Бахчисарая в 1500 р. Південь Криму традиційно орієнтувався на Туреччину, північ же зберігла степові ординські властивості. Серед суфійських тарикатов, поширених у Криму, були мевлевия, хальветия (обидва надійшли з Туреччини; останній – із міста Сивас), накшбандия, ясавия (перший традиційно очолював в усій Золотий Орді; останній прийшов у ХVІІ ст.; обидва були поширені серед степовиків).
Завоювання ханства російськими військами у ХVІІІ столітті поклало початок колонізації Криму й міграції із Криму до Туреччину великих груп татарського населення. Кримське ханство перестало існувати в 1783 р., увійшовши до складу Російської імперії під назвою Таврійська губернія (Херсонес Таврійський). Після цього неодноразово в ХІХ столітті і до 1917 р. з’являлися ідеї виселення кримських татар із Кримського півострова. Російське військове командування під час Кримської війни 1853-1856 рр. звинуватило частину кримських татар у підтримці західних союзників (Британія, Франція, Туреччина). 2 тис. кримських татар було розстріляно або заслано. Репресії продовжувалися, до 1863 р. змушено виїхали до Туреччини 140 тис. кримських татар. Витискування корінного склало 216968 осіб татарського та турецького походження.
Наприкінці 1920-х р. Кремль повернувся до масової репресивної політики щодо кримських татар. Так, у 1929 р. до Середньої Азії примусово переселено татарських князів та частину дореволюційної інтелігенції. У серпні - вересні 1941 р. з Криму депортовано до Росії (Орджонікідзенський район) 61184 німців. У 1942 р. – 438 італійців. Під час Другої світової війни керівництво нацистської Німеччини в 1941 р. і потім, у 1942 р., розглядало питання про «звільнення» Криму від кримських татар. Планувалося сюди поселити тірольських німців.
Завдання класу : робота з політичною картою
2. Депортація
2.1. Причин та хід депортації
Учитель.
Наказ про депортацію кримських татар за номером 00419/00137 від 13 квітня 1944 року надали комісар держбезпеки СРСР Берія та нарком Меркулов. У Постанові Державного комітету оборони СРСР № ГОКО-5859 від 11 травня 1944 р. про виселення кримські татари звинувачувалися у дезертирстві, зрадництві і співпраці з ворогом.
«В період Вітчизняної війни багато кримських татар зрадили Батьківщину, дезертирували з частин Червоної Армії, які обороняли Крим, і переходили на бік противника, вступаючи у сформовані німцями добровольчі татарські військові частини, які боролися проти Червоної Армії, в період окупації Криму німецько-фашистськими військами, беручи участь у німецьких каральних загонах, кримські татари особливо відзначилися своїми жорстокими розправами щодо радянських партизанів, а також допомагали німецьким окупантам у справі організації насильницького вивезення радянських громадян в німецьке рабство і масового винищення радянських людей».
(З Постанови Державного комітету оборони СРСР № ГОКО-5859 від 11 травня 1944р.)
У телеграмі НКВС на ім'я Сталіна підставою для депортації кримських татар було звинувачення у тому, що нібито 20000 кримських татар дезертирували з лав Радянської армії. Після попередньої підготовки операція по виселенню була розпочата о 5.30 ранку 18 травня 1944 року, а вже 20 травня о 16 годині вона завершилась. Лише три дні знадобилося для того, щоб понад третину мільйона невинних жертв відправили у віддалені райони! Ось такими темпами «працювали»… Л. Берія щодня доповідав І.Сталіну про «успіхи» страшної акції, після здійснення якої частина безпосередніх її виконавців теж була вислана. Такого масштабу злочинів не досягав жодний диктатор за всю світову історію. За три дні з 18 по 20 травня 1944 року з Криму було депортовано близько 200000 кримських татар.
Загалом же з Кримського півострова радянська влада примусово виселила 379 тисяч представників не лише татарської національності, а й багатьох інших народностей. 26 травня 1944 року з Кримського півострова почалося виселення болгар (12 975 людей), вірмен (9 919 людей), греків (14 300 людей) та багато інших – турків, інгушів, німців, євреїв… Депортації різних народів продовжувались і після закінчення війни. Вигнанців вивозили в основному до Узбекистану та в інші віддалені місця на території колишнього СРСР. Величезна кількість людей загинула ще в дорозі, так і не доїхавши до місця призначення. Ішла війна, але репресивна машина продовжувала працювати. Для реалізації цього страхітливого плану було використано 67 ешелонів.
Керівництво СРСР залучило для проведення депортації 32 тис. вояків, з них: 23 тис. солдатів і офіцерів НКВС, а 9 тис. - вояків із 51-ї та 2-ї гвардійської армії Червоної армії, які вели бої за Севастополь. За операцію проти мирного населення 371 особа була нагороджена орденами та медалями різних ступенів. Зокрема, 106 медалей «За бойові заслуги», 93 ордени – «За відвагу», 30 орденів Великої Вітчизняної війни І ступеню, 57 – ІІ ступеню, 76 орденів Червоної Зірки, 2 ордени Червоного прапору.
Завдання класу : ознайомитися зі спогадами тих, хто пережив депортацію, висловіть власну думку (дод.1)
2.2. Наслідки депортації
Учитель.
Більша частина кримських татар була депортована у безлюдні райони Середньої Азії. Значна кількість переселенців, виснажених трьома роками життя в німецькій окупації, загинула в місцях висилки від голоду і хвороб у 1944-45 роках. Оцінки кількості загиблих в цей період дуже різняться: від 15-25%, за оцінками різних радянських офіційних органів, до 46%, за оцінками активістів кримськотатарського руху, які збирали відомості про загиблих в 1960-і роки. Таким чином, за даними ОСП УзРСР, лише «за 6 місяців 1944, тобто з моменту прибуття в УзРСР і до кінця року померло 16 052 осіб (10,6%)» ( за неофіційною інформацією - близько 80000).
Протягом 12 років до 1956 року кримські татари мали статус спецпереселенців, що означав різні обмеження в правах, зокрема заборону на самовільний (без письмового дозволу спецкомендатури) перетин кордону спецпоселення і кримінальне покарання за його порушення. Відомі численні випадки, коли людей засуджували до багаторічних (до 25 років) термінів таборів за те, що відвідували родичів у сусідніх селищах, територія яких належала до іншого спецпоселення.
Якийсь час після виселення кримських татар серед решти населення Криму були поширені панічні настрої. Багато хто боявся, що незабаром депортують і всіх інших. Особливо посилилися ці настрої після депортації в червні 1944 року кримських вірмен, болгар і греків.
«Ось татар вивезли і нас будуть вивозити.» І навіть сухарі сушать...
( З протоколу пленуму Кримського обкому ВКП (б) 14 червня 1944)
Деякі райони (гори і Південний берег Криму, населені до того переважно кримськими татарами) залишилися практично без населення. За повідомленням відповідального організатора ЦК ВКП (б) у Кримської області до ЦК ВКП (б), «після виселення татар, в деяких районах, особливо південних, населення майже не залишилося. У Куйбишевському районі залишилося всього населення 672 чол., Алуштинському - 2637, Судакському - 3380, Балаклавському - 2233. Аналогічне становище з населенням в Карасубазарському, Бахчисарайському, Ялтинському районах».
Після депортації кримських татар в Криму двома указами від 1945 і 1948 років було перейменовано всі (за винятком Бахчисарая, Джанкоя, Ішуні, Саків та Судака) населені пункти, назви яких мали кримськотатарське походження (понад 80% від загальної чисельності населених пунктів Криму).
3.Висновок
Учитель.
На відміну від деяких інших депортованих народів, що повернулися на батьківщину в кінці 1950-х років, кримських татар було позбавлено цього права формально до 1974 року, фактично ж — до 1989. Масове повернення народу до Криму почалося лише наприкінці «перебудови» 1989 року Лише після проголошення Незалежності України кримські татари стали масово повертатись на Батьківщину. Цього ж року депортація була визнана Верховною Радою СРСР незаконною і злочинною. У 2008 р. Меджліс кримськотатарського народу ухвалив рішення визнати депортацію 1944 р. Геноцидом та злочином проти людяності. Починаючи з 1993 року 18 травня в Криму є офіційною державною пам’ятною датою – Днем пам'яті жертв депортації. У 2014 році Верховна Рада України визнала кримських татар корінним народом Криму.
VІ . УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
Учитель.
Для узагальнення та систематизації знань пропоную виконати наступне завдання ( «Мікрофон»):
VІІ . ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Учитель.
На заключному етапі уроку учитель пропонує учням назвати відповіді, які вони знайшли на свої запитання, а потім – усі цікаві або важливі ідеї, які виявили; учитель записує це до таблиці
Що знаємо? |
Про що хочемо дізнатися? |
Про що дізналися? |
|
|
|
в колонку «Про що дізналися?»
Очікувані відповіді:
VІІІ . ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Ознайомитися з інформацією ЗМІ, документальними джерелами щодо запропонованого матеріалу .
2. Творчі завдання.
а) Підготувати міні – презентацію за темою: « Депортація – 18.05.1944 – геноцид »
б) Презентувати свою роботу учням 10 - 11 класів
ДОДАТКИ
Дод.1
1. Вранці замість привітання добірна лайка і запитання: трупи є? Люди за померлих чіпляються, плачуть, не віддають. Солдати тіла дорослих викидають у двері, дітей - у вікно…
2. Медичного обслуговування не було. Померлих виносили з вагона і залишали на станції, не даючи ховати.
3. Про медичне обслуговування й мови не могло бути. Люди пили воду з водойм і звідти ж брали про запас. Воду кип'ятити можливості не було. Люди почали хворіти дизентерією, черевним тифом, малярією, коростою, воші мучили всіх. Було спекотно, постійно мучила спрага. Померлих залишали на роз'їздах, ніхто їх не ховав.
5. Через кілька днів шляху з нашого вагона винесли померлих: стареньку і маленького хлопчика. Поїзд зупинявся на маленьких полустанках, щоб залишити померлих. ... Ховати не давали.
6. Сталін вирішив знищити кримських татар тому, що це народ, який не раболіпствує, він ніколи не знав рабства. А Сталін звик керувати рабами. Тому йому дуже подобалися російські - колишні раби, потомствені раби. Тисячолітнє рабство, нічого тут не зробиш.
Дод.2
Правила написання сінквейну:
Дод.3
Монумент в Судаку (Крим)
Фотографії з мітингів 2009, 2010
Фотографія з мітингу 2010
Участники траурного мітингу кримських татар, 2014 р.
Дод.4
Словник
1