Розробка уроку з історії України на тему «Розвиток архітектури і мистецтва першої половини ХVІІ ст.».

Розробка уроку з історії України на тему: «Розвиток архітектури і мистецтва першої половини ХVІІ ст.».                                                                                                                                                                Мета:

•      скласти уявлення про розвиток культури першої половини ХVІІ ст.;
•      ознайомити з основними пам’ятками та здобутками тієї доби;
•      навчити описувати пам’ятки архітектури й мистецтва України;
•      розвивати в здобувачів освіти уміння аналізувати й узагальнювати історичні явища та події на основі джерел інформації;
•      на конкретних прикладах матеріальної та духовної культури розвивати характерні ознаки української культури;
•      формувати в здобувачів освіти інтерес до надбань українського народу;
•      виховувати шанобливе ставлення до пам’яток минулого.

Очікувані результати                                                                                                                                                                                                             Після цього уроку здобувачі освіти зможуть:                                                                                                       

•      характеризувати розвиток архітектури та живопису на українських землях у і половині ХVІІ ст.;
•      розпізнавати та описувати видатні культурні пам’ятки цієї доби;
•      показувати на карті місце знаходження найвизначніших пам’яток України;
•      називати діячів культури, найвизначніші твори архітектури та мистецтва.                                                                                                                                  

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.                                                                                                                                               Форма уроку: історична екскурсія з елементами рольової гри.                                                                                                                                                                                              Обладнання: підручник, презентація, атлас, мапа «Українські землі у ХVІІ ст.».                                                          Основні поняття: бастіон, українське бароко.                                                                                                                                              

Епіграф

По бруку звук століть лунає.                                                                                                                       Завмерли вежі на посту                                                                                                                             І листя осінь вже зриває,                                                                                                                                       І сіє дощ час від часу.                                                                                                                                               І кожна віха залишає                                                                                                                                          По собі пам’ятки свої.                                                                                                                                        По них історію вивчаєм,                                                                                                                                       Багатство рідної землі.                                                                                                                                     Л. Павляк

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент уроку                                                                                                                      ІІ. Актуалізація опорних знань                                                                                                                       Експрес – опитування                                                                                                                                                 1. Скільки братських шкіл існувало в Україні на початку ХVІІ ст.?                                                                 2. Коли і як було утворено Києво-Могилянський колегіум?                                                                                3. Скільки часу тривав повний курс навчання в Києво-Могилянському колегіумі?                                          4. Хто є автором полемічного твору «Тренос»?                                                                                                             5. Що таке мемуари?                                                                                                                        6. Що таке вертеп?                                                                                                                                            7. Назвіть відомі літописи того періоду.                                                                                                              8. Хто був засновником Києво-Печерської друкарні?                                                                                                         Бесіда                                                                                                                                                 1. Які фактори впливали на розвиток українського мистецтва другої половини ХVІ ст.?                                                                                                                                                                                                     2. У чому полягали особливості розвитку архітектури й містобудування на українських землях у ХVІ ст.?                                                                                                                                                                                       3. Які фактори визначали розвиток української архітектури і мистецтва першої половини ХVІІ ст.                                                                                                                                                          ІІІ. Мотивація навчальної діяльності                                                                                                                                  Учитель. Українське мистецтво першої половини ХVІІ ст. напрочуд розмаїте. Воно, з одного боку, зберегло традиції минулих епох, а з іншого – збагачувалося новими ідеями, набувало яскравої національної самобутності. Витвори українських майстрів цього періоду характеризуються вишуканістю й довершеністю форм, глибиною почуттів, відображенням національно – культурних традицій українського народу.                                                                                                       Проблемне завдання                                                                                                                                                

•      Визначити основні ознаки та особливості розвитку українського мистецтва першої половини ХVІІ ст.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу                                                                                                                  Учитель. Тема сьогоднішнього уроку «Розвиток архітектури і мистецтва у першій половині ХVІІ ст.». Зараз ми з вами вирушаємо в уявну екскурсію в минуле. За допомогою машини часу ми перенесемось у ХVІІ ст. Наш маршрут проляже визначними місцями нашої країни і рідного краю. Ми ознайомимось з особливостями архітектурного стилю – українського бароко. У першій половині   ХVІІ ст. в Україні, як і раніше, зводили чимало оборонних споруд. На межі ХVІ - ХVІІ ст. сталися відчутні зміни у їхньому зовнішньому вигляді: замість стінових замків тепер почали споруджувати розкішні магнатські палаци, оточені бастіонами.                                                                                   Маршрут екскурсії

Робота зі словником                                                                                                                                              Українське бароко – архітектурний стиль, поширений на українських землях у ХVІІ - ХVІІІ ст., у якому поєдналися місцеві архітектурні традиції та елементи європейського бароко.                                                                                                                          Бастіон – укріплення у вигляді бойової споруди на розі фортечного муру.                                                                                     Учитель. Найцікавішим зразком поєднання в одне ціле палацу й бастіонних укріплень, збудованих у цей період, є замок – фортеця у Збаражі. Тож перша наша зупинка – «Збаразька фортеця».                                                                                                                 

Станція 1. «ЗБАРАЖ»

Екскурсовод. Перша фортеця у Збаражі була відома ще в ХVІІІ ст. Але її 1474 року зруйнувала татарська орда. Захисники відмовились здаватися в полон і згоріли разом із фортецею.                                                                                                                                                           У ХVІ – ХVІІ ст. Збараж належав родині Збаразьких – відомим політичним діячам Речі Посполитої. Єжи Збаразький звів потужну кам’яну фортецю та добре захищений замок. Висота стін сягала 12 м, а замок був оточений глибоким і широким ровом. На території замку господарі побудували княжий палац у стилі ренесансу. Зведений за проєктом італійського архітектора Вінченцо Скамоцці замок було побудовано в найкращих традиціях тогочасного фортифікаційного мистецтва.                                                                                     Запитання                                                                                                                                                                             

•      Які визначні події в історії України пов’язані з цим замком?                                                                                                         

Екскурсовод. Тут 1649 року відбулася легендарна Збаразька битва.                                                                                                     

Збаразький замок

Учитель. Наступна зупинка «Золочівський замок».                                                                                                                           

Станція 2. «ЗОЛОЧІВСЬКИЙ ЗАМОК»

Дідусь. Дорогенькі учні, я вам розкажу історію про наш замок.                                                                                                                                                                                                                                         Уперше Золочівський замок згадано 1423 року. На той час місто було досить великим і користувалося магдебурзьким правом. На початку ХVІІ ст. власником міста був Якоб Собєський. Він збудував замок у голландському стилі. Будівництво завершилося 1634 року. Замок був дуже потужним, проте 1672 року турецька армія захопила і зруйнувала його. Але новий власник замку, Ян Собєський, швидко відбудував споруду. Після обрання його польським королем Золочівський замок став королівською резиденцією. На його території звели королівський палац у стилі ренесансу. У замку постійно перебував військовий гарнізон, бо ця фортеця була важливим оборонним об’єктом на Галичині.

Золочівський замок

Учитель. Дякуємо вам за розповідь, а ми мандруємо далі. У нас попереду Підгорецький замок.                                                                                                                  

Станція 3. «ЗАМОК У ПІДГІРЦЯХ»

Учитель. Учні, перед нами на горі височить Підгорецький замок. А ось назустріч нам йде відомий архітектор Гійом де Боплан.                                                                                                                                     Гійом де Боплан. Цей величний замок – витвір моїх рук. Колись на цьому місці були укріплення, перша згадка про які сягає 1530 року. Коли Станіслав Конецпольський став власником у Підгірцях, він запросив мене, щоби я перебудував і реконструював ці укріплення, виходячи із сучасних потреб оборонного мистецтва. Зі мною приїхав мій колега, відомий архітектор Андре дель Аква, і ми разом збудували величний замок у тогочасних традиціях. З усіх боків, як ви бачите, його оточує глибокий захисний рів, а з четвертого боку насипані тераси. Сама архітектура замку була дуже вишуканою.                                                                                                                                                          

Замок у Підгірцях

Учитель. Дякуємо за цікаву розповідь. У нас попереду Львів.                                                                                                    

Станція 4. «СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ ЛЬВІВ»

Учитель. Зараз ми з вами побуваємо у середньовічному Львові. Нас зустрічає мистецтвознавець.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  Мистецтвознавець. Середньовічний Львів поєднав у собі два стилі: ренесанс і бароко. Перед вами найцінніша пам’ятка українського ренесансу – вежа Корнякта. Архітектори – Петро з Барбони та його учень Павло Домінічі Римлянин.                                                                                                      Вежа побудована у стилі ренесансу, а останній поверх з банею зведено 1695 року у стилі бароко. До вежі прилягає трикупольна Успенська церква. Будівництво її тривало 40 років (1591 – 1631). Шедевром Успенської церкви є іконостас. Ікони для нього малювали львівські художники Федір Сенькович та Микола Петрахнович. Наприкінці ХVІ – на початку ХVІІ ст. у Львові зводять каплиці кампіянів та боїмів. Скульптурні різьблення наших каплиць є безцінним шедевром українського мистецтва.                                                                                                                                          У стилі бароко також споруджені два польські костели: бернардинів і єзуїтів.                                                                                                                           

Вежа Корнякта й Успенська церква

                                                                                 Костел єзуїтів

Костел бернардинів

Костел бернардинів споруджено у 1600 – 1630 рр. До костьолу прилягають монастирські корпуси, що утворюють замкнене подвір’я.                                                                                 У 1610 – 1630 роках у Львові зведено костел єзуїтів. Його збудовано у стилі раннього бароко. У цьому ж стилі споруджено в 1642 – 1644 рр. костел Стрітення. У стилі бароко зводили і світські споруди, зокрема будинок королівського арсеналу у Львові.                                                                                                                                                                         П’ятницька церква – це храм оборонного типу у Львові, збудований наприкінці ХІІІ – у першій половині ХІV ст. Після пожежі 1623 року церкву було відбудовано, а поруч було зведено вежу. Найбільшою цінністю церкви є п’ятирядний ренесансовий іконостас з бароковими царськими воротами.                                                                                                         Учитель. Ми залишаємо чарівний Львів. Попереду Жовква.                                                                                                                                                                        

Станція 5. «ЖОВКІВЩИНА – ПЕРЛИНА РОЗТОЧЧЯ»

Учитель. Останнім пунктом нашого маршруту є Жовківщина, багата на пам’ятки архітектури. Нас зустрічає воєвода міста Жовкви.                                                                                                 Воєвода. Справжньою окрасою Жовкви є замок, який разом із мурами утворює систему міських укріплень. Замок було збудовано впродовж 1596 – 1606 років засновником міста Станіславом Жолкевським за проєктом італійця Павла Щасливого. Замок відновив у бароковому стилі король Ян ІІІ Собєський, заснувавши тут родинний музей.                                                                                                                                       

               Жовквинський замок

У 1613 – 1626 роках споруджено оборонні вежі і стіни Звіринецької і Глинської брами. Мури було оточено глибоким ровом і валом.

Звіринецька брама

Глинська брама

Учитель. Про костел Святого Лаврентія нам розповість місцевий священник.                                                                    Священник. Дякую, що завітали до парафіяльного костьолу міста Жовкви.

Костел Святого Лаврентія

Цей римо – католицький костел почали споруджувати у 1606 році, на пагорбі, насипаному ще татарськими полоненими. Проєктування здійснював Павло Щасливий та Амбросій Прихильний, а фундатором був Станіслав Жолкевський. Костел збудовано в плані латинського хреста. Його головний портал прикрашено різьбленими фігурками святих та євангелістів. У костелі розміщено надгробки і крипти членів родини Жолкевських (Станіслава, Яна, Регіни, Софії) роботи відомого львівського скульптора Войтеха Зичливого, а також надгробки родин Даниловича і Собєських. Усередині стіни прикрашають батальні полотна «Битва під Калушином» (художник Шимон Богушович, 1611 – 1621), «Битва під Хотином» (художник Андреас Стех), «Битва під Віднем», «Битва під Парканами» (художник Мартино Альтомонте).

Надгробки Яна і Станіслава Жолкєвських

Вежа – дзвіниця. Жовква

Біля костьолу ми бачимо восьмигранну вежу- дзвіницю, споруджену до 1621 р. у пізньоренесансному стилі. На ній встановлено дзвін «Святий Станіслав», відлитий у Львові 1608 року.                                                                                                                                                Ця будівля виникла за задумом Теофіли Собєської, матері короля Яна ІІІ, на згадку про сина марка, що загинув у битві під Батогом.                                                                                                      Домініканський костел – це базилікова споруда, зведена у стилі бароко. Коштом короля Яна ІІІ тут було встановлено два надгробки з чорного мармуру пам’яті Теофіли і Марка Собєських.

Домініканський костел

Живописець. А зараз ви опинились у старовинній церкві Святого Духу в Потеличі. Цю дерев’яну будівлю звели ще 1502 року. У ХVІІ ст. встановлено новий двоярусний іконостас. У 1620 – 1640 рр. церкву було розписано. У цих розписах, які збереглися до сьогодні, поєднано традиційні прийоми із новими реалістичними ознаками. Дослідники вважають, що «Страсний» цикл потелицьких розписів перегукуються з ідеями «Протестації» Іова Борецького, де він зображує муки та страждання українського народу. 

Церква Святого Духу в Потеличі

Учитель. Наша мандрівка завершується. Ми повертаємося у ХХІ ст. і беремо із собою той багаж знань, який отримали під час подорожі.                                                                                                                                                            V. Узагальнення та систематизація знань                                                                                                                Учні дають відповіді на завдання, яке прозвучало на початку уроку.                                                                                     VІ. Домашнє завдання                                                                                                             1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.                                                                                                                     2. Повторити тему «Українські землі в першій половині ХVІІ ст.», підготуватися до уроку узагальнення та систематизації знань.