Розробка уроку з літературного читання для 2 класу на тему: "Олександр Копиленко "Птиця гавкає"

Літературне читання

Тема: Олександр Копиленко «Птиця гавкає»

Очікувані результати: продовжити знайомити учнів з оповіданнями, з творчістю Олександра Копиленка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; вчити аналізувати прочитане, висловлювати оцінні судження; розвивати зв'язне мовлення учнів; розширювати їх світогляд; виховувати любов до природи.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мовленнєва розминка

1. Прочитайте і посміхніться!

Качка кумкає, а жаба кряче.

Собака нявчить, а кішка гарчить.

Зозуля кукурікає, а півень кує.

Порося ґелґоче, а гусак рохкає.

Голуб дзижчить, а джміль...

Корова каркає, а...

— Продовжте самостійно! Розплутайте плутанку, прочитайте правильно.

2. Робота над чистомовкою

Му-му-му — молока кому?

Мо-мо-мо — до школи йдемо.

Ми-ми-ми — нові килими.

Мі-мі-мі — веселій кумі.

Ме-ме-ме — хто книжку візьме?

Ам-ам-ам — нікому не дам.

Ом-ом-ом — помиємо з милом.

Ем-ем-ем — туди не підем.

Им-им-им — від багаття дим.

Ім-ім-ім — збудуємо дім.

3. Складовий аукціон

Ча — (час, часник, чай, чайка, чари...)

Чо — (чоботи, чоловік, чорний, чоло...)

Че — (черевик, червень, чернетка, чесність...)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні ми продовжимо знайомимось з творчістю Олександра Копиленка і прочитаємо ще одне з його оповідань.

ІV. Опрацювання нового матеріалу

1. Опрацювання тексту про творчість О. Копиленка

Твори Олександра Копиленка цікаво читати. Адже автор пише про те, що бачив, що пережив. Крім того, у його оповіданнях є наукова інформація, вкраплена в художню розповідь.

2. Опрацювання оповідання О. Копиленка «Птиця гавкає»

1) Гра „Передбачення“

— Які думки викликає в вас заголовок оповідання? Чи доводилось вам таке чути?

2) Виразне читання оповідання вчителем

— Які картини поставали у вашій уяві під час слухання оповідання?

Птиця гавкає

 У великій світлій кімнаті, у якій я вже був не раз, нас зустріли співом птахи, що сиділи в клітках. Пара щигликів, метушливий чиж, дрізд…

 Раптом десь із кутка з-під стелі щось загавкало. Я від несподіванки аж здригнувся.

І тут з-за печі вилетів синій з коричневим птах, трохи менший за галку і на нижчих ногах. Тільки колір чудесно синій, а крила зі світло-блакитними пір’їнками. І дзьоб майже такий, як у галки, - довгий і не дуже гострий.

Звичайно, я відразу впізнав ракшу.

Птиця сіла на плече Василю Петровичу і знову закричала так, наче гавкав Букет.

- Оце бачите – сидить і м’яса просить… А гавкає знаєте чому? Бо в нас Букет, коли голодний, забігає в хату і починає гавкати, просить їсти. Яким чином второпала це діло ракша, сам не зрозумію.

Наївшись, ракша полетіла у свій куток. А кіт Цезар провів ракшу жадібним поглядом і облизався.

- Краще ходім, Цезарю, покажемо гостеві твоїх приятелів – Айстру й Сироту, - сказав Василь Петрович.

Кіт стрибнув зі столу.

Як виявилось, Айстра – це лисиця, що живе у Василя Петровича, а Сирота – чорно-золотистий півень.

Лисиця Айстра, кіт Цезар і півень, голосистий Сирота, були нерозлучні друзі.

3) Словникова робота

Ракша – перелітний птах із блискучим строкатим оперенням.

Щигликів   метушливий

загавкало   несподіванки

здригнувся   нижчих

пір’їнками  дзьоб

ракшу    птиця

второпала   наївшись

голосистий   нерозлучні

— Читання слів луною за вчителем; скоромовкою в парі.

4) Читання оповідання учнями ланцюжком

Фізкультхвилинка

5) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання

— Про якого птаха розповів Олександр Копиленко? Опишіть його, спираючись на текст.

— Як почалось оповідання?

— Чому птиця гавкала?

— Що трапилось, коли ракша наїлась?

— Кого Василь Петрович показав ще?

— Що вас зацікавило або здивувало в прочитаному оповіданні? Знайдіть в тексті відповідні уривки та перекажіть їхній зміст.

— Доведіть, що прочитаний твір є оповіданням. Придумайте до нього свою назву.

6) Гра „Диктор телебачення“

Читати оповідання, періодично відриваючи очі від тексту, щоб поглянути на глядачів.

7) Гра „Хвиля“

Ведучий задає тон і темп гри. Оповідання читається так, нібито хвиля прибивається до берега і відходить від нього: тихо — голосніше — голосно — тихіше — тихо — голосніше тощо.

V. Підведення підсумків уроку. Рефлексія

— З яким оповіданням ознайомилися на сьогоднішньому уроці?

— Хто його автор?

— Що нового дізналися з цього оповідання?

— Що вас найбільше вразило?

VІ. Домашнє завдання

Виразно читати і переказувати оповідання.