Математика
Тема: Випадки додавання і віднімання чисел, пов'язаних з нумерацією. Елементи трикутника. Творча робота над задачами. Закріплення випадків додавання і віднімання
Мета: ознайомити учнів з прийомами додавання і віднімання, пов’язаних зі знанням нумерації чисел в межах 100; ознайомити з поняттям вершина кута; поглибити знання про многокутники; продовжити роботу по вдосконаленню техніки усної лічби; формувати вміння творчо працювати над задачею; розвивати кмітливість, логічне мислення, увагу, пам’ять, просторову уяву; виховувати спостережливість і допитливість.
Обладнання: предметні малюнки, таблиці для усної лічби.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
I. Організаційний момент
ІІ. Повторення вивченого матеріалу
1. Весела лічба
Жолудів аж сім десятків
Назбирали поросятка.
Три десятки вранці з’їли.
Скільки на обід лишили? (Чотири десятки.)
2. Усна лічба
1) Гра «А що у людини?»
— Налаштуймося на швидку роботу на уроці! На мої питання відповідайте швидко і дружно хором.
• У птаха це крило, а у людини… (рука).
• У звіра лапа, а у людини… (нога).
• У цукерки фантик, а у людини… (одяг).
• У машини мотор, а у людини... (серце).
• У риби зябра, а у людини… (легені).
• У берези сік, а у людини… (кров).
2) Гра «Веселі приклади» (робота з цифровим віялом).
• До ніг у павука додайте кількість коліс на автомобілі. (8 + 4 = 12)
• До улюбленої оцінки учня додайте кількість барв веселки. (12 + 7 = 19)
• До кількості місяців у році додайте число голів у Змія Горинича. (12 + 3 = 15)
• Від кількості пальців на двох руках відніміть порядковий номер суботи. (10 – 6 = 4)
3. Фронтальна робота
— Назвіть з пари чисел більше: 25 і 52; 22 і 23; 83 і 85; 88 і 8.
— Назвіть менше: 44 і 43; 56 і 57; 95 і 59.
— Прочитайте числа, у яких: 6 дес.; 2 дес. 3 од.; 9 дес. 9 од.; 10 дес. 9 од.; 1 дес. 5 од.
— А чи знаєте ви, як називаються числа при додаванні? Розкладіть числа на розрядні доданки.
12 = + 89 = + 27 = + 71 = +
68 = + 55 = + 34 = + 43 = +
4. Кругові приклади
20 + 10 99 – 9 15 – 10 30 – 30
0 + 15 5 + 4 90 – 70 9 + 90
5. Перетворення іменованих чисел (підручник, с. 114, завдання 1)
81 см = 8 дм 1 см 86 см = □ дм □ см
20 дм = 2 м 61 см = □ дм □ см
24 дм = 2 м 4 дм 36 дм = □ м □ дм
6. Робота з геометричним матеріалом
— Подивіться на ці фігури. Як вони називаються? (Геометричні фігури)
— Ви маєте розв’язати приклади, знайти на геометричних фігурах потрібне число -відповідь.
26 – = 20 2 дм 3 см = см
+ 2 = 42 6 дм = см
35 – = 30 4 дм 7 см = см
— Діти, а які фігури залишилися зайвими?
— Яка геометрична фігура зайва? Чому? (Трикутник, оскільки у нього три кути.)
III. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
— Сьогодні на уроці ми працюватимемо з числами від 1 до 100, будемо додавати і віднімати, повторимо назви та ознаки многокутників і їх елементи, розв’язуватимемо вирази і задачі.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Пояснення вчителя. З’ясування понять сторона, кут многокутника, вершина кута
— Які ви знаєте многокутники? (Трикутник, чотирикутник, квадрат, прямокутник, п’ятикутник та ін.)
— Чому трикутник має таку назву? (У нього три кути.)
— А скільки сторін? (Теж три.)
— А в чотирикутника? (Сторін чотири, кутів теж чотири.)
— А скільки сторін і кутів має п’ятикутник? (П’ять і п’ять.)
— Який робимо висновок щодо кількості сторін і кутів многокутників? (Скільки кутів, стільки й сторін.)
2. Первинне закріплення
— Вершини кутів позначають буквами. Покажіть кут А на нашому чотирикутнику.
— Позначьте кути. Позначте сторони.
— Де ви зустрічалися з кутами? Де в нашому класі є кути?
— Кут — геометрична фігура, він має вершину і сторони. Сторони кута — промені, що виходять з однієї точки, а їх спільний початок — вершина кута, вона позначається латинською літерою.
3. Пояснення нового матеріалу
— Як до круглих чисел додати одноцифрові числа? Просто подумайте, як записати це число, згадайте таблицю розрядів. Наприклад, 40 + 6 — це 4 десятки і 6 одиниць, тобто число 46. Потренуємося:
80 + 5 70 + 7 60 + 8 30 + 2
— Як від двоцифрового числа відняти його одиниці? Наприклад, 46 – 6. Уявіть його у вигляді суми розрядних доданків: 40 і 6. — Якщо від 46 відняти 6, що залишиться? (40.) Потренуємося:
56 – 6 85 – 5 38 – 8 92 – 2
— Як від двоцифрового числа відняти його десятки? Наприклад, 46 – 40. Так само: 46 — це 40 + 6. Якщо відняти 40, залишається другий доданок — 6. Потренуємося:
56 – 50 85 – 80 38 – 30 92 – 90
4. Первинне закріплення
1) Колективне розв’язування прикладів.
30 + 5; 35 – 5; 35 – 30
Важливо, щоб, виконуючи такі завдання, діти не лише називали відповідь, але і давали пояснення: 3 дес. і 5 од. — це число 35, від 3 дес. 5 од. віднімемо 5 од., отримаємо 3 дес., або 30 тощо.
2) Коментоване розв’язування прикладів.
60 + 6 82 – 80 30 + 8 74 – 4 68 – 60 90 + 6
Фізкультхвилинка
Станем струнко! Руки в боки!
Пострибаєм, як сороки,
Як сороки білобокі.
Стрибу-стрибу! Скоки-скоки!
А тепер, як жабенята,
Хочем трохи пострибати.
Ква-ква-ква! Ква-ква-ква! —
Щоб спочила голова.
5. Робота за підручником (с. 114)
Завдання 2
— Про кого задача?
— Про що запитується в задачі?
— Що означає число 30?
— Як ви розумієте вислів «це на 60 кг менше всієї їжі»? (Всієї їжі на 60 кг більше, ніж сіна. Отже, задачу розв’яжемо дією додавання 30 + 60 = 90 (кг)).
Завдання 3
— Складемо коротку умову.
Ця задача на збільшення числа на кілька одиниць (пряма форма). Розв’язати її потрібно дією додавання: 20 + 30 = 50 (год)).
Завдання 4 (самостійна робота)
— Складемо коротку умову.
Шпак – 10 р., це на 20 р. менше, ніж
Пол. качка - ?
— Качка живе довше, чи менше? Отже, задачу розв’язуємо дією додавання. (10 + 20 = 30 р.)
Завдання 5
— Відрізали означає зменшили чи збільшили стрічку?
— Скільки спершу відрізали? (5 дм) А стрічка у нас 80 см. Ми не можемо віднімати або дадавати різні іменовані величини. Тому переведемо дм в см. (80 – 50 = 30 см)
— Скільки відрізали потім? (ще 10 см) Отже, що потрібно зробити? (30 – 10 = 20 см)
Завдання 6
— Розвяжіть чарівний ланцюжок. (70)
Завдання 7
— Порівняйте числа.
30 13 17 70 5 дес. 1 од. 15 40 50 9 90 4 дес. 9 од. 94
Завдання 8
— У кружечки поставте знаки « +» і «–», щоб утворилися правильні рівності:
15 3 2 = 16 (+, -) 20 9 7 = 18 (-, +)
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Робота в зошиті з друкованою основою (с. 67)
2. Продовження роботи за підручником (с. 115)
Завдання 1
— Складіть вирази і знайдіть їх значення:
21 + 1 31 – 1 32 + 1 16 – 1
44 + 1 74 – 1 67 + 1 83 – 1
99 + 1 100 – 1
Завдання 2
— Плюс Плюсович і Мінус Мінусович пропонують вам цікаве завдання: в кружечки потрібно вставити знаки «+» і «–»,щоб рівність була правильною:
27 1 = 26 30 1 = 29
97 1 = 96 49 1 = 50
65 1 = 66 100 1 = 99
Завдання 3
— Запишіть числа, більші на 1: 34, 67, 12, 90, 48.
— Запишіть числа, менші на 1: 92, 25, 19, 87, 40.
Завдання 4
— Перетворіть іменовані величини.
2 дм = см 1 м = см 19 см = дм см
7 см = см 5 м = см 74 см = дм см
Завдання 5
— Складемо коротку умову.
— Як розв’язати задачу? 23 – 1 – 1 = 21 (м.)
Завдання 6
Після ознайомлення з умовою задачі вчитель проводить аналіз задачі. Учні повинні усвідомити, що задача на зменшення числа на кілька одиниць в непрямій формі. Оскільки «Ескімо» на 2 грн. дорожче, то «Пломбір» на 2 грн. дешевший. Отже, задачу потрібно розв’язати дією віднімання.
6 – 2 = 4 (грн.) Відповідь: 4 гривні.
Завдання 7
Міркування учнів можуть бути такими: якщо на двох тарілках була однакова кількість яблук, наприклад, по 5 яблук, то коли з однієї тарілки переклали на другу тарілку одне яблуко, то на першій тарілці залишиться 4 яблука, а на другій — 6 яблук. Тоді різниця між кількістю яблук буде 2.
Офтальмологічна пауза
3. Творча робота над задачею
• Для дитячого садка купили 20 лійок, а лопаток — на 8 більше, ніж лійок. Про що можна дізнатися, обчисливши такі вирази:
20 + 8 = ? 20 + (20 + 8) = ?
Учні пояснюють, що можна дізнатися, розв’язавши кожний з цих виразів.
4. Самостійне розв’язування задачі з наступною взаємоперевіркою
• Тато знайшов 5 грибів, а потім — ще 3 лисички і 6 білих грибів. Скільки всього грибів знайшов тато?
5. Самостійна робота
6. Розв’язування логічних завдань
1) У бабусі два онуки: Микола і маленький Олег. Бабуся купила їм 16 цукерок і сказала Миколі, щоб він дав Олегу на 2 цукерки більше, ніж узяв собі. Як Микола повинен розділити цукерки? (7 і 9)
2) Батька одного громадянина звуть Микола Петрович, а сина — Олексій Володимирович. Як звуть громадянина? (Володимир Миколайович)
VІ. Підведення підсумків уроку. Рефлексія
— Чим цікавий для вас урок?
— Що нового дізналися?
— Діти, яке завдання вовка було найлегшим?
— А яке викликало утруднення?