Розробка уроку з природознавства у 5 класі по темі: "Місяць"

Тема: Місяць – супутник Землі. Сонячні та місячні затемнення (слайд 1)

Мета: Сприяти формуванню знань про Сонячну  систему, про  Місяць,  його  характеристики, про  фази  місяця, сонячні і  місячні  затемнення,  про дослідження  Місяця. Сприяти розвитку вміння учнів аналізувати, порівнювати, робити висновки, працювати з різними джерелами інформації, виділяти суттєве в матеріалі, що вивчається. Сприяти формуванню світоглядних ідей, виховувати естетичний смак, взаємодопомогу.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття і терміни: Місяць, природний супутник, фази Місяця.
 

Обладнання: атлас, карта півкуль Місяця, схема «Фази Місяця», підручник, таблиці, фото, малюнки, зошити, відеоматеріали з Інтернет-ресурсів.

 

Очікувані результати: учні ознайомляться з особливостями природного супутника Землі, його впливом на Землю, навчаться розрізняти фази Місяця, зрозуміють, чому відбуваються сонячні і місячні затемнення.

 

Хід уроку:

І. Організаційний момент. (слайд 2)

«Ситуація успіху»: Створення   психологічної атмосфери  уроку. Включення учнів в діловий ритм уроку.

       Один поет сказав:

      Вважай, ти втратив день,

      В який не посміхнувся.

      А  що б не був він  втраченим, подивіться один на одного і посміхніться,  подумки побажайте успіхів .

УСПІХ  - це

У – уміння навчатись і працювати

С – співробітництво в парах, в групах

П – подолання труднощів

І  –  ініціативність

Х -  хороший настрій

   Всі ці складові  необхідні для нашого   уроку .

   Я  вам бажаю  гарного настрою, посмішок і успіху.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань: (слайд 3-6)

 1. Недовчив. Допоможіть:

- система, яка складається з планет, їхніх природних супутників, астероїдів, комет, метеорних тіл, у центрі якої міститься Сонце, називається....

- шлях, по якому планета рухається навколо Сонця, називається....

- планети Сонячної системи поділяються на....

- найближче розташована до Сонця планета....

- найвіддаленіша від Сонця планета....

- навколо Сонця, крім планет, рухаються ще їх:....

 

  2. Гра  «Шифровка» . Які  слова  зашифровано?

- СІТЕВСВ (всесвіт)

- ЦНОЕС (сонце)

- ЕААПТНЛ (планета)

- РОІЗ (зорі)

- ОКЕМАТ (комета)

- ЕТЕОИТРМ (метеорит)

 

  3. Прийом  «Озвуч  подію»

- 4  жовтня  1957  року

- 12  квітня  1961  року

- 20 липня  1969 року

- 19  листопада  1997  року

 

  4. Словникова дуель. На дошці терміни (учні дають визначення).
1.Астрономія.                              8. Астероїди
2.Всесвіт.                                     9. Комета.
3.Галактика.                                10. Метеорит.
4.Зоряна система.                      11. Метеороїди
5.Зоря.                                         12. Космічний пил.
6.Сузір я.                                     13. Вісь Землі.
7.Планети.                                   14. Орбіта.

 

 5. Скласти модель Сонячної системи за картинками.
 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності: (слайд 7-8)

Звучить  аудіозапис  «Місячної  сонати»  Бетховена, під музику зачитується уривок з повісті Миколи Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки»:

     — «Чи знаєте ви українську ніч? О, ви не знаєте української ночі! Пригляньтесь до неї: з середини неба дивиться місяць. Безмежне склепіння небесне розійшлось, розширилось іще безмежніш. Горить і дише воно. Земля вся у срібному світлі; а дивне повітря віє і теплом, і прохолодою, і дише млостю, і розливає океан пахощів. Божественна ніч! Чарівлива ніч! Нерухомо, натхненно стали гаї, виповнені темрявою, і кинули велетенську тінь од себе. Тихі та спокійні ці стави; холод і морок вод їх похмуро оточений темно-зеленими стінами садів. Незаймані гущавини черешень та черемхи боязко простягай своє коріння у студені джерела і шепочуть іноді листям, немов сердячись та гніваючись, коли прекрасний зальотник — нічний вітер, закравшися зненацька, цілує їх. Увесь ландшафт спить. А вгорі все дише, все чудове, все урочисте. А на душі й безмежно, і дивно, і рої срібних видінь зграйно виникають у її глибині. Божественна ніч! Чарівлива ніч! І раптом усе ожило: і гаї, і стави, і степи. Котиться величний грім українського солов'я, і здається, що й місяць заслухався його посеред неба...»

Чи  могла б  бути  саме  такою  ніч,  якби  не  освічував  її  Місяць? 

Оголошення теми і мети уроку.

 

    План уроку:

1. Місяць — природний супутник Землі
2. Фази Місяця

3. Місячне та сонячне затемнення

4. Як Місяць впливає на Землю?
5. Дослідження Місяця

 

ІV. Вивчення нового матеріалу: (слайд 9-16) 

1. Місяць — природний супутник Землі
На нічному зоряному небі ми звикли бачити Місяць. Тож познайомимось ближче з цим загадковим небесним тілом.
Місяць — найближче до Землі небесне тіло.
З усіх небесних тіл Місяць досліджений найкраще. Місяць — єдиний природний супутник Землі. Його називають природ­ним супутником, оскільки він створений природою і рухається навколо Землі. Природні супутники є і в інших планет, наприклад, в Юпітера їх 14.

Відомо, що природний супутник Землі має кулясту форму. Від нашої планети Місяць перебуває на відстані приблизно у 400 разів меншій, ніж Сонце. Порівняно із Землею маса Місяця менша приблизно у 81 раз, радіус менший майже у 3,7 раза.

Ніч і день на Місяці тривають приблизно по 15 земних діб. Тобто доба на Місяці дорівнює 720 годин (порівняй з добою на Землі). Середня відстань від Місяця до Землі — 384 тис. км. Літак, який має швидкість І 000 км/год, міг би при безперервному польоті досягти Місяця за 16 діб. Сучасні космічні кораблі досягають поверхні Місяця за 15 — 18 год. Один оберт навколо Землі Місяць робить за 29,5 земної доби (708 год). За цей самий час він робить один оберт навколо своєї осі. Оскільки час обертання Місяця навколо своєї осі й час руху навколо Землі збігаються, то до Землі він завжди повернутий тільки одним боком, а інший бік ми спостерігати не можемо. (Демонстрування обертання Місяця навколо Землі за допомогою глобуса.)

Через відсутність навколо Місяця повітряної оболонки, подібної до тієї, що має Земля, вдень його поверхня нагрівається до +130 °С, а вночі охолоджується до -160-170 °С.

Сам Місяць не випромінює світла, але сонячні промені відбиваються від його поверхні, ніби від поверхні дзеркала. Тому він світить відбитим світлом Сонця. Цікаво те, що Місяць завжди повернений до Землі одним боком.

2. Фази Місяця(слайд 17-20)

Чи звертав ти увагу на те, що у різні дні Місяць із Землі має різний вигляд: від вузенької скибочки до повного диска? А бувають дні, коли ми його зовсім не бачимо. Пояснюється це зміною освітлення Місяця Сонцем.

 

Легенда  «Місяць  і  кравець»

 - Одного  разу  прийшов  до  кравця  —  хто  б  ви  думали?  —  сам  пан  Місяць,  який  був  великим  чепуруном  і  дуже  стежив  за  модою. 

• Поший  мені,  будь  ласка,  новий  жупан,  —  попросив  він  майстра.

    Кравець  старанно  зняв  з  клієнта  мірку  і  заходився  кроїти.  Через  деякий  час  Місяць  прийшов  міряти  жупан,  а  він  —  і  завузький,  і  закороткий.

     —  Даруйте,  пане  Місяцю,  я,  мабуть,  помилився  в  розрахунках,  каже  Кравець.  Він  знову  зняв з  клієнта  мірку  і  взявся  до  роботи  з  надзвичайною  старанністю.  Кравець  працював  кілька  днів,  поспішаючи  виконати  замовлення.  А  чепурун  Місяць  саме  дуже  розповнів.  Кравець,  побачивши  свого  замовника,  аж  зблід.  Мовчки  зняв  він  утретє  мірки  та  й  почав  кроїти  й  шити.  Нарешті  закінчив  він  роботу,  повісив  новенького  жупана  на  цвяшечку  і  сів  перепочити.  Аж  гульк — іде  пан  Місяць.  Та  такий  тоненький  і  виснажений,  що  сумно  на  нього  й  дивитися.  Розгнівався  Кравець,  аж  затрусився.

     —  Годі  знущатися  з  мене,  пане, —  вигукнув  він. — Шукайте  собі  іншого  кравця.  Я  ж  так  старався  вам  догодити,  але  з  вашою  фігурою  діються  незрозумілі  речі.  Я  маю  великі  збитки.

     Тоді  чепурун  Місяць  мовив:

        —  Справді,  пане,  це  так,  але  ж  мені  так  хотілося  мати  нове  вбрання.

 

 Як ви вважаєте, Місяць зоря чи планета? Місяць — нерозжарене небесне тіло, він не зірка, як Сонце. Тоді чому ми його бачимо? А видно його тому, що він відбиває сонячні промені, які на нього падають. Коли Місяць потрапляє у тінь Землі, він «зникає» з неба. І з'являється, як тільки вихо­дить з тіні і на нього потрапляють сонячні промені. Залежно від того, як саме тінь Землі падає на Місяць, він має вигляд літери «С» або нагадує літеру «Р», якщо в уяві до нього домалювати зліва рисочку. Тому слід запам'ятати: «С» — Місяць старіє, «Р» — росте. Залежно від того, яку форму має Місяць, розрізняють його фази. Фаза — це видима форма Місяця на небосхилі. У Місяця чотири фази:
повний місяць, молодий місяць, перша чверть, остання чверть.

Певні видимі з Землі форми Місяця мають назву фази Місяця. У фазі нового Місяця його зовсім не видно. Появу освітленої тоненької скибочки з правого боку місячного диска називають молодиком. Половину диска Місяця ми бачимо у фазах, що мають назву перша та остання чверть. Зверни увагу, що це різні частини Місяця. Приблизно через два тижні після нового Місяця вся його сторона, яку видно з Землі, повністю освітлюється Сонцем. Тоді це небесне тіло має вигляд диска. Цю фазу названо повний Місяць.

3. Місячне та сонячне затемнення (слайд 21-31)
Трапляється, що на кілька хвилин тінь від Землі потрапляє на Місяць. Складається враження, що Місяць зник. Це цікаве для спостерігача явище називається місячним затемненням.

 

Місячне  затемнення  —  явище,  коли  Місяць  потрапляє  у  тінь  Землі.

                          С  -------  З  --------  М

 

За один рік буває три місячні затемнення.
Хоча Місяць набагато менший за Сонце, ці небесні тіла видаються нам однаковими. Чому? Бо Сонце перебуває на значно більшій відстані від Землі, ніж Місяць. У певний час Місяць розташовується між Землею й Сонцем. Тоді на кілька хвилин частково чи повністю сонячний диск стає невидимим із Землі. Це і є причиною сонячного затемнення.

 

Сонячне  затемнення  —  явище,  коли  Місяць  перебуває  між  Землею  і  Сонцем.

                          С  -------- М --------  З

 

Можливо, ти бачив таке рідкісне явище. Із Землі його краще спостерігати через скло, вкрите шаром кіптяви.

Тривалий час людина не могла пояснити причини місячних та сонячних затемнень, тому боялася їх. Нині про дату їхнього настання вчені повідомляють завчасно.

4. Як Місяць впливає на Землю? (слайд 32-34)
Під впливом Місяця рівень води в морях і океанах щодоби періодично то підвищується, то понижується. Цим пояснюються так звані припливи і відпливи.

Помічено, що у період від молодика до повного Місяця людина більш активна, енергійна. А у період від повного Місяця до останньої фази Місяця активність зменшується, більше проявляється втома. У дні повного Місяця деякі люди стають більш знервованими, сварливими. Тому вважається, що Місяць, а точніше зміни його фаз, впливають і на людину.

5. Дослідження Місяця (слайд 35-43)

Місяць — єдине небесне тіло, крім Землі, на якому побували люди. 20  липня  1969 р.  американський  корабель  «Аполлон - 11»  з  трьома  астронавтами  —   Нілом  Армстронгом,  Едвіном  Олдріном,  Коллінзом  побували  на  Місяці.

Деякі таємниці Місяця розгадано за допомогою штучних супутників, які робили фотографії місячної поверхні, та місяцеходів, що досліджували склад ґрунтів. Демонстрування фотографій Місяця, місяцехода, штучних супутників Зе­млі). Вивчаючи Місяць, учені створили його карти, на них позначено його поверхню. Ґрунт Місяця складається з каміння й пилу, забарвлених у бурий та оранжевий кольори. На Місяці немає повітря і води, тому там не можуть жити рослини й тварини.

Що таке штучний супутник? Штучні супутники — це складні механізми, обладнані різними приладами, призначеними для вивчення космічних тіл і простору.  Місяця вкрита величезною кількістю кратерів – це говорить про те, що супутник постійно бомбардується метеоритами. Встановлені на Місяці сейсмометри реєстрували від 600 до 3000 місяцетрусів на рік.

Запуск першого у світі штучного супутника Землі (4  жовтня  1957  року) став початком нової епохи в освоєнні космічного простору. Без цього не були би можливі польоти людини в космічний простір, запуски автоматичних станцій на Місяць, Венеру, Марс та інші планети. Штучний супутник рухається навколо Землі по своїй орбіті й виконує певну програму. Для чого потрібен людині штучний супутник? Допомога штучних супутників полягає у передбаченні погоди, передаванні телевізійних програм на далекі відстані, уточненні географічних карт, здобутті відомостей про рух криги в океанах та ін.

 

6. Фізкультхвилинка (слайд 44)

Раз – заплескали в долоні,

Два – потерли трішки скроні,

Три – ну скільки захотіли –

Ніжками затупотіли:

Тупу-тупу, тупу-туп,

Тупу-тупу, тупу-туп,

Стало гамірно в нас тут.

А тепер – притихніть трішки,

Хай спочинуть ваші ніжки.

                 Марія Пономаренко

 

ІІІ. Узагальнення й систематизація знань: (слайд 45-56)

1. Дидактична гра «Розмова на Місяці»:

На  Місяці  завжди  тихо,  бо  немає  повітря.  В  безповітряному  середовищі звуки  не  поширюються.  Спілкуватися  можна  лише  за  допомогою  жестів  і  міміки.  Уявіть  себе  на  Місяці,   скажіть  своєму  товаришу  якийсь термін, що стосується небесних  тіл,  а  він  нехай  відгадає (Місяць, Земля, Сонце, затемнення, молодик, тонкий серп, повня, тощо).

 

2. Дидактична гра «Доповни речення»

Місяць — це природний____________(супутник) Землі.

Він має форму__________(кулі).

Місяць світить___________(відбитим) від_____________(Сонця) світлом.

З усіх небесних________(тіл) його______________(досліджено) найкраще.

Він обертається навколо __________(своєї осі), тільки значно_________(повільніше),

ніж Земля, та навколо_________(Землі).

Місяць завжди повернений до Землі________________(одним боком).

 

3. Дидактична гра «Вірно – ні»

- Земля – планета Сонячної системи.

- Місяць – природний супутник Землі.

- Поверхня Місяця вкрита великою кількістю кратерів через відсутність атмосфери.

- Місяць обертається навколо своєї  власної осі за 30 земних діб.

- Час, за який наша планета робить один повний оберт навколо Сонця, називається рік.

- Рік триває 365 днів та 6 годин.

- Точки, в яких кінці земної осі перетинають земну поверхню, - це полюси Землі.

-  Екватор – це уявна лінія, яка проходить на однаковій відстані від полюсів і поділяє Землю на дві півкулі – Північну і Південну.

- Сонячні та місячні затемнення пов’язані з рухом Землі, Місяця та Сонця.

- Місяць завжди повернений до Землі одним боком.

- Місяць – розжарене небесне тіло.

- Сонячне затемнення спостерігається, коли Місяць повністю або частково закриває Сонце.

 

4.  Прийом  «Народознавчий»

     -  З  давніх-давен  люди  велику  увагу  приділяли  Місяцю.  Складено  загадки,  прислів’я,  прикмети  і  пісні.  Які   з  них   ви  приготували  на  сьогодні?

                          Загадки:

• Поле  неміряне,  вівці  нелічені,  пастух  рогатий
• На чорному  небі  пастух  золоті  вівці  пасе
• По синьому морю срібний човник пливе.
• Через тин лисий віл дивиться
• Хто вдень блідніє, а вночі ясніє?
• Рогатий, а не бик, пливе, а не качка
• Серед ночі на небі біліє,
  Тьмяно світить,
  Та зовсім не гріє
• Не електрика, не газ – 
  Світить всюди в нічний час
• Без рук, без ніг, тільки з рогами, а ходить попід небесами
• Що вночі горить, а вдень гасне?

                 Прислів’я:

• Аби  сонце  світило,  а  місяць  як  хоче
• Від  місяця  не  зріє  пшениця
• Гарно  і  при  місяцю,  якщо  сонця  немає
• Кому  місяць  світить,  тому  і  зорі  всміхаються
• Місяць — козацьке  сонце
• Світить  місяць,  та  не  гріє
• Місяць – батько, звізда – мати, сонце – їх дитятко
• Молодий Місяць не всю ніч світить
• Сонце – батько, Місяць – вітчим

 

                    Прикмети:

• Кільце  навколо  місяця  —  на  вітер
• Червоніє  місяць  — на  вітер,  стає  блідий  —  на  дощ
• Місяць  яскравий  —  до  ясної  погоди
• Як  у  молодого  місяця  верхній  ріг  гострий,  то  буде  суха  погода.
• Ясний  круторогий  місяць:  взимку  —  на  мороз,  влітку  —  на  теплінь

 

     Пісні  про  Місяць

• Світить  місяць…
• Ой  не  світи  місяченьку…
• Ніч яка місячна, зоряна, ясная…

 

 Вірші про Місяць

Сьогодні добре знають люди. 

Яка погода завтра буде, 

Бо теле- й радіопрогноз 

Підкаже — спека чи мороз. 

В старі ж часи, і це знаменно, 

Діди й бабусі наперед 

Прогнозували достеменно 

Погоду з безлічі прикмет: 

Як місяць гострий — на негоду. 

Як рівний — на ясну блакить. 

Щербатий, — то відомо зроду, 

Що незабаром задощить. 

Якщо дізнатися належить. 

Така погода чи така — 

Старе й мале уважно стежать 

За виглядом молодика. 

Якщо з рогами він крутими.

То знай — невдовзі дощ ітиме; 

З положистими заяснів — 

Чекати слід погожих днів...

                              Д. Білоус

 

5. Прийом «П'ять речень»

Учні п'ятьма реченнями висловлюють головну інформацію уроку.

1) Місяць є природним супутником Землі, який спричиняє припливи й відпливи, впливає на живі організми.

2) Вирізняють чотири фази Місяця, які виникають унаслідок різного освітлення Місяця Сонцем.

3) Люди зрідка спостерігають місячне затемнення, коли Місяць потрапляє у тінь Землі, та сонячне затемнення, коли Місяць частково чи повністю закриває від нас сонячний диск.

4) Місяць — найкраще вивчене людиною космічне тіло.

5) На Місяці відсутні вода, атмосфера, життя.

 

6. Дидактична гра «Павучок»

 

 

                                                        Не має атмосфери

Єдиний природний                                                                                        Із Землі видно

супутник Землі                                                                                       лише одну півкулю

 

 

Освітлюється                                                                                                На поверхі має

Сонцем по-різному      Місяць                                 кратери

 

Якщо на нього падає                                                                              Єдине космічне тіло,

тінь від Землі – це затемнення                                                     на яке висаджувались люди

 

                                                              Найближче до Землі

                         космічне тіло     

 

 

7. Проблемне питання:

Куди Місяць зникає вдень?

Чому в Місяця змінюється форма?

 

 

8. Прийом «Планета ерудитів»

				К
				О
				С
				М
				О
				С

 

1. Перша планета від Сонця. (Меркурій)
2. Один із супутників Марса. (Фобос)
3. Мала планета. (Астероїд)
4. Хвостата зірка. (Комета)
5. Наука, що вивчає Всесвіт.(Астрономія)
6. Найближча до нас зоря. (Сонце)

Яке слово утворилося по вертикалі? (Космос)

 

9. Самооцінка діяльності: (слайд 57)

Самооцінка діяльності:	Я + мої дії на уроці:
	Повторив
	Дізнався
	Навчився
	Зрозумів
	Не вмів, а тепер вмію
	Здобув додаткову інформацію
	Моя оцінка на уроці:

 

 

ІV. Домашнє завдання: (слайд 58)

1. Відповідний параграф у підручнику.

2. Проведіть спостереження за Місяцем:

 

Завдання 1. З'ясуйте, в які дні у вашій місцевості Місяць перебуває у фазі нового та повного Місяця. Для цього найкраще щодня спостерігати за розмірами місячного диска і записувати побачене.

 

Завдання 2. Коли Місяць досягне фази повного Місяця, розгляньте його уважніше (краще це зробити, скориставшись збільшувальним приладом). Зверніть увагу на темні й світлі плями на поверхні Місяця. Чим вони є насправді?