Розробка уроку з теми "Поема «Мазепа», історична основа та романтичний міф. Риси романтичного героя в образі Мазепи."

Тема. Поема «Мазепа», історична основа та романтичний міф. Риси романтичного героя в образі Мазепи.

Мета: допомогти учням зрозуміти зміст поеми, визначити її історичну основу та романтичний міф, довести, що в образі Мазепи наявні риси романтичного героя, розвивати навички виразного читання, виховувати почуття поваги до історії рідного краю.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: текст поеми Байрона «Мазепа», репродукції картин О.Верне, Л.Буланже, Т.Жеріко .

 

 

Хід уроку

I Актуалізація опорних знань

- Дати визначення романтизму.

- Назвати ознаки «байронівського героя».

II Оголошення теми, мети уроку

III Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя.

З усіх діячів української історії найбільший розголос отримав, безперечно, гетьман Іван Мазепа. Існує багатющий матеріал, який свідчить, про велику популярність його в європейській літературі, живописі, музиці, театральному мистецтві. Цей матеріал дуже різнорідний, але зрештою він поділяється на дві категорії - на історію Мазепи та міф Мазепи.

 

2. Повідомлення  істориків про гетьмана Мазепу.

1 учень.

     Іван Степанович Мазепа — один із найвидатніших українських гетьманів,  який найдовше (понад 20 років) був при владі — народився 20 березня 1640 року  на хуторі Каменці (згодом Мазепинці) біля Білої Церкви, що на Київщині, в родині української шляхти. Після отримання ґрунтовної освіти ( Києво-Могилянська колегія, вищі школи Європи) Мазепа служить при дворі польського короля. Мир між Україною та Польщею, як завжди, не був довгим. Опального Мазепу відсилають з польським військом, яке вкотре пішло війною на Україну. Та коли Мазепа опинився поблизу Білої Церкви, він залишив королівське оточення і поїхав на свою батьківщину — в Мазепинці. В цей час на Україну зазіхали три могутні суперники — Польща, Росія і Туреччина. Кожна з цих держав мала в Україні свого гетьмана, але найславетнішим був Петро Дорошенко, який хотів об’єднати розтерзану Україну в одну державу при сприянні султана. До нього й прилучився Мазепа. Освічений, з дипломатичними здібностями, він швидко здобуває собі кар’єру коменданта гетьманської гвардії, а невдовзі стає почесним генеральним писарем, тобто главою дипломатичного відомства козацької держави.

2 учень.

І в 1687 році гетьманом України козацька верхівка вибирає Мазепу, коли йому вже повернуло на п’ятий десяток. Мазепа докладає багато зусиль і коштів на відродження гетьманської України. Резиденція гетьмана — місто Батурин — стає культурно-освітнім центром України і Європи. Мазепа листується з багатьма європейськими вченими та політичними діячами, бере під свою опіку Києво-Могилянську колегію, перетворивши її в академію. Він перетворює Чернігівський колегіум на вищу школу-ліцей, в багатьох містах і селах будує власним коштом школи, друкарні, церкви. Мазепа відбудовує монастир Києво-Печерської лаври. За часів Мазепи будується багато кам’яних церков, у тому числі і коштом гетьмана. «Собор Мазепин сяє, біліє» — з гордістю писав Тарас Шевченко.

3 учень.

На третьому десятку літ свого гетьманування Мазепа переконався, що ні завзята служба цареві, ні виконання договірних зобов’язань не забезпечують Україні вільне існування. Міцніюча імперія втручається в українську державність як політично, так і економічно, дивлячись на Україну тільки як на джерело збагачення. Зрозумівши, що перемога Петра I у війні з шведами тільки прискорить процес знищення української державності — Мазепа приймає історичне рішення перейти на бік шведів. Останні обіцяють Україні повну самостійність.Почалась сувора холодна зима 1708—1709 рр. А літом 1709 року фортуна повернулася до Мазепи спиною. Молодість 27-річного Карла XII та досвід 70-річного Мазепи були переможені зрілістю і настирністю 37-річного царя Петра. Причин поразки Карла і Мазепи було кілька — це і поранення короля, і ослабленість шведського війська (30 тисяч шведів і козаків проти майже 60 тисяч російських вояків), недооцінка високої міри підготовки противника, непідтримка Мазепи більшістю козацьких полковників, для яких була несподіванкою зміна гетьманом проросійської орієнтації і, нарешті, нерозуміння українським народом стратегії аристократичної гетьманської верхівки.

4 учень.

Після Мазепи в Україні занепадають наука і культура, більшість українців стає неписьменними. Москва розглядала Україну тільки як місток до Західної Європи. Визнаючи вищість української культури, Московське царство, перетворюючись в Російську імперію, всебічними заборонами і утисками цілеспрямовано підкоряє Київ політично і економічно. Найактивніше це почав робити Петро I, а завершила         Катерина II.Тому можна сказати, що останній вчинок гетьмана Мазепи історія виправдала.

 

 

3. Коментар учителя.

В біографії Мазепи є дві події, зовсім різномасштабні й різнозначущі, котрі виявилися притягальними для митців. Перша - зв'язок з однією заміжньою жінкою, побутова пригода молодості, яка обросла домислами й перетворилася на легенду про те, як Мазепа, прив'язаний до спини дикого коня, нісся степами України та про його наступне возвеличення. Поява цієї легенди стала можливою тому, що відбулася друга подія - спроба звільнити Україну від московського панування за допомогою шведів і трагічна її розв'язка. До найзнаменитіших творів європейської літератури про українського гетьмана належить поема Байрона «Мазепа».

4. Повідомлення літературознавців .

Джерела створення поеми Байрона «Мазепа».

1 учень.

Сюжет цієї поеми англійський поет знайшов в “Історії Карла ХІІ” Вольтера (1731). Вольтер характеризує Україну як “країну, що завжди прагнула свободи й наполегливо боролася за її здобуття. Однак, оточена з усіх боків Московією, Портою і Польщею, вона змушена була шукати протекторату серед володарів цих трьох держав. Спершу вона підпала під протекторат Польщі, але та надто її гнобила; потім вона перейшла під протекторат московського царя і потрапила в рабське становище. Спершу українці мали право обирати собі правителя, який називався гетьманом, але невдовзі їх позбавили цих прав, і їхнього гетьмана призначає московський двір”.

2 учень.

Вольтер вводить образ Мазепи й відповідно пояснює його дії. Англійський поет трактував союз Мазепи з Карлом ХІІ як протидію політиці Петра І щодо України, спрямованої на ліквідацію самостійності й повне підпорядкування російській імперії . В “Історії Карла ХІІ” Вольтер також розповів про згадану незвичайну пригоду юного Мазепи: “Він народився в Подільському воєводстві; виховувався як паж Яна Казимира, при дворі якого набув певної обізнаності в красному письменстві. Було викрито любовний зв'язок, що Мазепа мав з дружиною одного польського магната, розлючений чоловік звелів прив'язати його, зовсім голого до дикого коня і відпустити в такому стані на всі чотири сторони. Кінь, приведений з України, примчав Мазепу туди, напівмертвого від утоми й голоду. Місцеві селяни виходили його. Він довго лишався серед них і через певний час відзначився в багатьох походах проти татар. Вищість в освіті забезпечила йому велику повагу серед козаків; його репутація, що зростала з дня на день, спонукала царя призначити Мазепу гетьманом”.

3 учень.

Ця легенда про Мазепу зародилася в Польщі й була завезена до Франції з двором короля Станіслава Лещинського. Заклятий ворог Мазепи при дворі польського короля , шляхтич Я.Пассек, один з багатьох, хто заздрив успіхам українця, все зробив, щоб І.Степанович втратив королівську прихильність. Але виявилось навпаки… У своїх споминах цей майстер пера описав легенду про одну з любовних пригод Мазепи. За нею Мазепа, перебуваючи в своєму маєтку на Волині, мав любовний зв'язок з дружиною одного шляхтича, був ним викритий і покараний тим, що його зв'язали на коні й відпустили в поле. Але це був не дикий кінь, приведений із степів, а кінь самого Мазепи, і поніс він його не в степи за сотні кілометрів, а в його ж маєток, розташований неподалік. Вольтер вмістив цю історію в своїй книжці, внісши доповнення, яке виявилося надзвичайно істотним і провокативним: про дикого коня, який примчав прив'язаного Мазепу за кілька днів на береги Дніпра. Це доповнення зробило банальну історію із життя юного Мазепи неймовірною, фантастичною і воднораз перевело її із сфери побутової у сферу міфопоетичну. Міфопоетична розповідь, що з’явилася у «Історії Карла XII» лягла в основу поеми Байрона «Мазепа».

5. Коментар учителя.

Даний твір Байрона започаткував «міф Мазепи», до якого згодом долучилися інші митці мистецтва. Справді, в поемі Байрона відбувається перехід із історії у міфологію, але це не означає, що в ній наявний повний відхід від історичного пояснення цього сюжету. Самим Байроном і його сучасниками твір розумівся переважно як романтична історико-легендарна поема про відому історичну постать.

6. Евристична бесіда.

- Чи сподобалась вам поема?                                                                                                                                                                                                                                                   

- Про що вона розповідає?

- Які події в поемі ви вважаєте основними?

- Які сюжетні лінії наявні у творі?

- Що ви знаєте з уроків історії про полтавську битву? ( домашнє випереджальне завдання).

Облога міста Полтава тривала майже два місяці. 27 червня на світанку шведський король Карл XII зважився атакувати російську армію. Король керував військом, лежачи на ношах, у важкому стані(кілька днів тому його важко було поранено в ногу). Запеклий бій тривав два дні. Військо Петра I розбило шведів, і вони змушені були відступити до Дніпра. Разом з КарломXII , його генералами та козаками Мазепа змушений був тікати у турецькі володіння.

- Прочитати та прокоментувати початок поеми.

-Якими на початку поеми ми бачимо Мазепу і Карла?

- Чому Мазепа так піклується про свого коня?

- Що можна сказати про гетьмана, коли він оглядає воєнне спорядження?

- Чому Карлові «видалося на мить, що понад горем він стоїть»  ?

Коментар учителя.

Отож, в трагічну ніч після Полтави Мазепа розповідає Карлові XII історію із своєї молодості, щоб відвернути його від тяжких дум та фізичних страждань (напередодні битви повелитель був поранений) і допомогти перепочити вві сні. Автор говорить про гетьмана, що він “похму-рий / старий, і сам як дуб той віковий”. Не зважаючи на непомірну втому, він привів у порядок своє воєнне спорядження, по-турбувався про коня, а потім почав пригощати короля та його почет, так що Карлові

…видалось на мить,

Що понад горем він стоїть

- Нагородіть героя епітетами.

- Яку історію розповідає Мазепа королю?

- Від імені героя розповісти про кохання юних Терези і Мазепи.

- Виписати художні засоби та прокоментувати їх роль в змалюванні краси молодої полячки та кохання юного Мазепи до неї.

-Що вчинив воєвода, коли дізнався про зраду?

- Як автор описує дивну подорож Мазепи?

Коментар учителя.

    З суто художнього погляду Байронові в цій поемі особливо вдалася динамічна картина шаленої скачки героя, зв'язаного на дикому коні. Ця ефектна картина вражала читачів і найбільше привертала їхню увагу. Звідси поява інтерпретацій, які фактично зводили зміст твору до цього поетично-красочного сюжету.

 7. Робота з картиною.

 

 

 

 

 

- Прокоментувати картину Ораса Верне відповідними цитатами з тексту.

 8.  Дослідницька робота.

Повідомлення  літературознавців ( випереджальне завдання).

Образ України в поемі Байрона «Мазепа».

1 учень.

 В поемі Байрона «Мазепа» змальований не якийсь міфічний простір, позбавлений географічних та історичних реальностей і прикмет українського колориту. Поет не бував в Україні, проте текст поеми свідчить, що він мав певні уявлення про її природу та історію, про козаків, вичитані не тільки із книжки Вольтера про Карла XII. Можна вказати й на те, що він цікавився історією Туреччини, зокрема війнами, які вона вела в північному Причорномор'ї, читав книжки істориків та мандрівників, в яких йшлося також про Україну, козаків та їхні війни з турками. Про українських козаків Байрон згадує і в своєму “Дон-Жуані”, в сьомому розділі, де розповідається про штурм Суворовим турецької фортеці Ізмаїл.

2 учень.

Для Байрона Україна (як і Греція та інші балканські країни) належить до особливого романтичного світу, означеного досить умовною назвою “Схід”. Як і багато романтиків, Байрон захоплювався незайманою природою, стихійною та дикою, на яку ще не наклала свого відбитку “фальшива цивілізація”, і поетизував її. Саме такою уявлялася йому історично недавня Україна, її безмежні степи:

…ні людина, ні звір не залишили слідів,

не видно там людського труда серед пустинних просторів,

розкішних у своїй дикості.

У цих степах живуть люди, такі ж вільні, як і навколишня незаймана природа, котрі не терплять ніякого поневолення,

…їхня кров бурлить сильніше й несамовито рветься із будь-яких оков.

3 учень.

Байрон досить точно називає географічні особливості України: спершу дикий кінь несе героя поеми повз замки, міста та села, зруйновані під час недавньої турецької навали, далі - через поля, ліси й діброви, тобто лісостепом, і лише після цього з'являються картини степу, що являють собою не тільки поетично-красочний, а й лірично-психологічний план поеми. І якщо до цього у героя ще жевріло сподівання на порятунок, то тепер воно повністю згасає, натомість приходять безмежний відчай і відчуженість приреченого від усього на світі. В міру того, як герой фізично губиться в безлюдній безмежності степу, яскраві живописні картини  стають  вираженням його самотності та відчуженості , від яких невіддільна і погибель

4 учень.

У створювані пейзажі Байрон любив вкраплювати історичні  деталі . Подібні “сліди історії” маємо і в поемі “Мазепа”, до того ж це сліди конкретної української історії. Спершу кінь проносить героя повз руїни давніх фортець, які колись оберігали країну від татарських орд. Далі з'являються й свіжіші “сліди історії”, що їх залишили турецькі походи в Україну в 70-х pp. XVII ст.

9. Продовження бесіди

- Хто врятував героя?

- Прокоментуйте слова Мазепи :

Ніхто зі смертних на землі

Не відгада своєї долі.

- Ваше особисте ставлення до плинності життя та мінливості долі.

- Які риси романтичного героя наявні в образі Мазепи.

 10. Коментар учителя.

Мазепа змальовується Байроном із симпатією, наголошуються такі риси, співзвучні байронізму, як мужність, витримка й самовладання у найтяжчих випробуваннях, а також незламність під ударами немилосердної долі. Під час найжорстокішого випробування, коли зазнала краху справа всього його життя, Мазепа знаходить у собі сили підтримати молодого шведського короля. В образі Мазепи наявні риси специфічно байронівського героя -  це бунтар, «шляхетний злочинець», який кидає виклик суспільству, його законам та моральним нормам і зазнає кари.  Ставши жертвою брутального насилля, скривджений та ображений до глибини душі, він стає нещадним месником:

…Розгніваний, хотів я враз,

Помститися за біль образ,

Та це зробив за кілька літ…

Так розповідає старий Мазепа Карлові; убивши кривдника й зрівнявши із землею його замок.

 

11. «Кола Вена».

 

 

 

 

 Мазепа                                              Прометей

       

  бунтарство,            титан , 

гетьман, витримка,          навчає людей,

справжній козак, мужність,

юний коханець, волелюбність,          викрадає вогонь,

                                     боротьба 

вірний високим з демонами                            самопожертва        

   ідеалам зла,                           

 страждання

 

 

 

 

 

 

12.Робота з репродукціями картин О.Верне, Л. Буланже, Т. Жеріко.

- Які моменти поеми відтворені на картинах відомих художників?

- Яка картина , де фігура героя прив’язана до спини коня, найбільш точно нагадує фігуруПрометея, прикутого до скелі?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Л.Буланже «Мазепа»                                                       О.Верне «Мазепа серед коней»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О.Верне «Мазепа»                                 Т.Жеріко «Козачка біля Мазепи,                                                    

                                     прив’язаного   до коня»

13. Дослідницька робота .

 Художня своєрідність поеми Байрона «Мазепа».

- Що символізує у поемі кінь? (бойовий, дикий).

- Яким чином поету вдалося чудово передати бурхливу динаміку оповіді, несамовитий галоп дикого коня?

- Прокоментувати роль художніх засобів на прикладі конкретного цитатного матеріалу.

14.Коментар учителя.

Успіх поеми Байрона «Мазепа»зумовлений її високим художнім рівнем. У творі є символи (образи коней, природи, ночі, світла). Особливо серед них вирізняється образ коня. Кінь є символом вдачі, людської долі. Тому стає зрозумілим, чому Карл XII втрачає своїх коней(доля відвернулася від нього), а Мазепа зберіг коня(доля до нього прихильна).Символічний образ «дикого коня» є різноплановим. Він символізує і нестримну пристрасть майбутнього гетьмана, і фатальну долю, і кару небесну за його вчинок(порушення подружньої вірності), і несхитну волю, яка приводить Мазепу до гетьманства.                                                                                                                                Поему написано енергійним, стрімким і водночас карбованим чотиристопним ямбом, який чудово передає бурхливу динаміку оповіді, несамовитий галоп дикого коня, навальний ритм образів і картин, що проносяться і перед очима героя, прив'язаного до спини степового скакуна. Передаючи шалений галоп коня, Байрон порівнює його з гірським потоком, з блискавкою, з північним сяйвом і метеором, нарешті - з розбурханим морем. Виникає повна узгодженість ритмозвукової структури поеми та зорових образів. Вод-ночас, уникаючи монотонності, поет вводить у текст розгорнуті картини природи,  які дихають величавим спокоєм; ритмічність їхньої появи вдало врівноважує гарячковий темп оповіді.

 

 

 

15.Повідомлення групи мистецтвознавців.

Образ Мазепи в творах світової літератури.

Триста років замовчувались часи гетьманщини на Україні. Майже невідомим було життя Мазепи ,одного з найзнаменитіших гетьманів, невідомим на Україні. Європа знала про Мазепу з творів Вольтера, Словацького, з однойменних поем В.Гюго і Байрона, з музичної поеми Ліста. Про Мазепу як героя визвольної боротьби українського народу розповідає поема К.Рилєєва «Войнаровський».По іншому змальовує образ Мазепи О.Пушкін у поемі «Полтава». Пушкін не зрозумів мотиви вчинків бунтівного гетьмана й представив його як втілення багатьох людських пороків.

Літературний твір вітчизняного поета поема «Мазепа» був написаний 1960р., а надрукований лише 1991р. В.Сосюра в своїй поемі образ Мазепи подає як трагічний, не відділяючи трагедію гетьмана від трагедії українського народу.

На сьогодні завершує поетичну мазепіану харківський поет Іван Перепеляк. В 1994 році в Харкові видана його поема «Остання любов гетьмана», в якій, нарешті, розкрита правда про взаємну любов Мазепи і Мотрі Кочубеївни. Як свідчать листи Мазепи — це була взаємна любов двох душ високих помислів. Не зважаючи на велику різницю у віці, Мотря і Мазепа були однодумцями. Мотря, будучи освіченою, з широким світоглядом, як і Мазепа, мріяла про вільну Україну.

Разом зі своїм доносом на Мазепу Кочубей, як доказ аморальності гетьмана, переслав цареві його листи до доньки Кочубея, яка була хрещеницею Мазепи. Тому ці листи і збереглися в московських архівах. Ось один з них:

«Моя сердечна кохана Мотронько!

Поклін мій віддаю Ваша Милість, моє серденько, а при поклоні посилаю Вашій Милості гостинця — книжечку і обручик діямантовий... За тим цілую уста коралевії, ручки біленькії і всі члонки тільця біленького, моя любенько кохана!».

Відповідь 16-річної Мотрі, закоханої в 60-річного гетьмана, ми можемо тільки передбачити, що і робить поет. Ось закінчення одного із її листів:

 

Я не втоплюся у журбі.

На кращі буду ждати переміни.

Дай, Боже, сили!

Любий, а тобі —

Любить мене, як любиш Україну!

 16. Коментар учителя.

Отже, якщо запорізьке козацтво сформувало душу українського народу, а Хмельниччина надихнула його на державність, то Мазепа підняв на високий рівень інтелект, духовність і національну самосвідомість України, поставивши її поряд з високорозвинутими європейськими країнами.

 

IV.Підсумок

- Визначте основну думку поеми Байрона «Мазепа».

- Чому автор відмовився від достовірності у зображенні історичних подій?

- Синкан до образу Мазепи

V. Домашнє завдання

Підготуватися до уроку позакласного читання. Прочитати поему Байрона «Корсар».

 

 

Література

1.Чередник Л.А. Зарубіжна література. 9 клас: Авторські уроки.- Х.: Вид-во «Ранок», 2009р.с. 161-163.

2.Братко В.О. «Українська»тема. Поема Байрона «Мазепа», її історична основа та романтичний міф. Риси романтичного героя в образі Мазепи. 9 клас // Зарубіжна література в школах України. – 2007. - № 8 . – с. 19-23.

3. Алла Ковтун. Іван Мазепа: виправданий історією // http://www.dt.ua

4. http://www.5balov.ru

5. http://ru.wikipedia.org