Розробка уроку з української мови для 1 класу на тему: "Опрацювання тексту « Хороші звичаї». Робота над текстом « Мрія збулася». А. Костецький «Буде день веселий»“

Українська мова

Тема: Опрацювання тексту « Хороші звичаї». Вправи на звуко-буквений аналіз слів. Робота над текстом « Мрія збулася». А. Костецький «Буде день веселий»

Мета: закріпити знання учнів про вивчені букви та звуки; ознайомити учнів з таким видом тексту, як стаття; удосконалювати навички виразного та свідомого читання; розширювати словниковий запас дітей (ознайомити з походженням слів перо, олівець); формувати вміння аналізувати, порівнювати, робити посильні узагальнення-висновки; розвивати пізнавальні та творчі здібності школярів, усне мовлення, логічне мислення; виховувати в дітей ввічливість, повагу до звичаїв рідного краю, бережливее ставлення до навчального приладдя.

Обладнання: предметні малюнки.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Мовленнєва розминка

1) Робота над скоромовкою

В ямі не спиться вусатому сому.

Сому вусатому сумно самому.

2) Робота над чистомовкою

Ись-ись-ись — в школі гарно вчись.

Мо-мо-мо — в космос летимо.

Ив-ив-ив — мрію він здійснив.

2. Робота над загадками

• Блакитна хустина, червоний клубок

По хустині качається, людям усміхається. (Сонце і небо)

• Один баранець пасе тисячі овець. (Місяць і зірки) 

• Золоте сховалося, а срібне показалося. (Сонце і Місяць)

— Виконайте звуко-буквений аналіз слів місяць, зірки.

— Визначте наголос і кількість складів у словах баранець, срібне, качається.

3. Робота в парах «Відновіть вірш»

Працювала до обіду

І пішла полоть капустку.

Зав’язала кізка хустку

Помагала бабі й діду.

(Зав’язала кізка хустку

І пішла полоть капустку.

Працювала до обіду

Помагала бабі й діду.)

4. Фронтальне опитування

— Про кого цей вірш?

— Що робила коза?

— Аж ось на город прийшов...

Діти читають з дошки:

...цап, цап

Капусточку хап, хап

Борідкою трусь, трусь,

Капусточку хрусь, хрусь.

— Що трапилось з капусточкою, яку доглядала кізка?

— Що можна сказати про цапка?

5. Гра «Один — багато»

Коза —    Цап —

— Згадайте, героями якого твору були цапки та кізки?

— Хто автор цієї казки? Чого вона вас навчила?

6. Творча робота «Складіть прислів’я»

 (Згода дім будує, а незгода руйнує.)

— Поясніть його значення.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

— У рядку закресліть однакові літери — і ви дізнаєтесь, про що ми говоритимемо на уроці.

к о у л с т і к я в у я е с ц ь т     м а п т у е т а р м о у

«Словничок-сундучок»

• Олівець — тоненька паличка графіту або сухої фарби в оправі (переважно дерев’яній), якою пишуть, креслять, малюють.

• Перо — сталева увігнута пластинка з розщепленим кінцем для писання чорнилом, тушшю.

Складання речень з цими словами та їх графічних моделей

— Сьогодні ви ознайомитесь зі статтею «Перо і олівець», дізнаєтесь, звідки пішли їх назви, а також будете вдосконалювати свої навички читання, попрацюєте над цікавими текстами.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Робота за Букварем (с. 142–143).

1) Опрацювання статті

а) Читання статті вчителем

— Про що хотів дізнатися Сашко?

б) Словникова робота

• Давні — минулі.

• Писарі — люди, які мали красивий почерк, вели канцелярські справи.

• Сталеве — виготовлене зі сталі, а сталь виплавляють із залізної руди.

• Прадіди — предки, люди, які жили давно.

• Олово — м’який метал.

в) Читання статті учнями

г) Відтворення змісту прочитаного з елементами вибіркового читання

— Між ким ведеться розмова?

— Зачитайте перше запитання, що поставив Сашко.

— Що відповів дідусь?

— Зачитайте наступне запитання хлопчика.

— Так звідки ж пішла назва олівець?

д) Читання статті за особами

е) Переказ тексту

є) Утворення словосполучень

Олівець (який?) ..., ..., ...    Перо (яке?) ..., ..., ...

2) Робота за малюнком

— Кого ви бачите на малюнку?

— Значення якого слова, на вашу думку, пояснює дідусь?

— Хто зображений на картині? Чому ви так уважаєте?

3) Удосконалення навичок читання

а) Гра «Небо-земля»

б) Гра «Відшукай»

— Зачитайте речення зі словами писарі, прадідам.

— Зачитайте речення з питальною інтонацією.

в) Гра «Знайди помилку»

Учитель читає речення, припускаючись помилок. Учні уважно слухають і виправляють їх.

Фізкультхвилинка

Руки вгору підіймаєм,

А тоді їх опускаєм,

А тоді скоріш, скоріш

Тупай, тупай веселіш.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Опрацювання тексту „Хороші звичаї“

1) Розповідь учителя з елементами бесіди

— У кожного народу протягом життя виробилися правила ввічливості. Найперше — це побажання один одному доброго здоров’я, доброго дня. Ці побажання знайшли своє вираження у словах вітаннях. Це слова побажання здоров’я.

— Які знаєте слова вітання?

— Які слова вживають люди, коли звертаються одне до одного з проханням?

— А що кажуть, коли прохання виконали? (Дякую, щиро вдячні, спасибі)

— За хорошу працю, за добрі діла, зроблені людиною, що їй говорять? (Спасибі, дякую, щиро вдячні.)

— Чому люди кажуть спасибі? (Це слово вшановує, звеличує, підносить.) У кожного народу є свої звичаї, які створювалися століттями і освячені віками, які він свято оберігає і шанує.

— Як ви розумієте, що таке звичаї? Це певні правила поведінки, яких навчали діточок. Ці правила передавалися із покоління в покоління і ставали звичаями.

2) Словникова робота

Доброго ранку  щиро   до побачення   звичаї

дякую     від’їздить  спасибі     деревце

хлібом-сіллю    хороше   послугу     вишиваному

— Прочитайте слова ввічливості. Прочитайте слова з буквою ї; з буквою і; з буквою ш; з буквою щ.

3) Читання тексту вчителем

— Про які звичаї йдеться в тексті?

4) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання оповідання учнями

— Як треба промовляти слова ввічливості? 

5) Читання тексту учнями «ланцюжком»

— Які слова ввічливості говорять уранці?

— Що кажуть учні, коли йдуть зі школи додому?

6) Вибіркове читання

— Знайдіть слова з буквою о та прочитайте їх.

— Прочитайте речення, в кінці якого стоїть знак оклику.

— Як в Україні зустрічають дорогих гостей?

7) Гра «Читає Незнайко»

Учитель читає речення, навмисно замінюючи в ньому слова. Учні відшукують речення і читають його без «помилки».

«Доброго дня (ранку)!» — кажете ви мамі з татком, коли прокидаєтесь, учителеві, коли він виходить (заходить) до класу.

«До побачення!» — говорите (кажете) ви, коли йдете зі школи додому. «Дякую», «спасибі»,— голосно (щиро) промовляєте за зроблену вам послугу. І всім од тих побажань (слів) стає приємно і радісно (хороше).

8) Робота за малюнком

— Кого ви бачите на малюнку? Який звичай проілюстрував художник?

Фізкультхвилинка (гімнастика для очей)

Сидять маленькі совенята.

Раз — розплющили оченята.

Подивилися навколо.

Потім — вгору і додолу.

Оченята — блим, блим, блим!

Відпочити треба їм!

Вправо, вліво оченята

Повертали совенята.

Совенята будуть спати,

А ми будемо читати.

2. Опрацювання тексту «Мрія збулася»

1) Читання тексту вчителем

— Про чию мрію розповідається у тексті?

2) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання оповідання учнями

— Прочитайте оповідання самостійно і запам’ятайте імена космонавтів.

3) Читання тексту учнями «ланцюжком»

— Про що мріяв Леонід Каденюк у дитинстві?

— Що він робив для здійснення своєї мрії?

4) Гра «Читає Незнайко»

Учитель читає речення, навмисно замінюючи в ньому слова. учні відшукують речення і читають його без «помилки».

Льоня хотів (мріяв) повторити подвиг Юрія Гагаріна. Він гарно (наполегливо) вчився і займався спортом. І свою мрію Юрій (Леонід) Каденюк здійснив. Він побачив нашу українську (рідну) Землю з далекого космосу.

5) Робота за малюнком

— Розгляньте малюнок у Букварі. Кого і що на ньому зображено?

— Складіть речення. Хто зображений на фотографії?

3. Опрацювання вірша А. Костецького «Буде день веселий»

1) Читання тексту вчителем

— Кому адресований вірш?

2) Словникова робота

Прокинься   встане   привітайся    ранок

умийся    навколо  одягнися   обов’язково

усміхнися   ласкавим

— Прочитайте двоскладові (трискладові) слова; слова з буквою о; слова з буквою «йот»; які закінчуються на -ся.

3) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання вірша учнями

— Який настрій викликає вірш? Чому?

— З якою силою голосу його треба проказувати?

4) Читання вірша учнями «ланцюжком»

— Яка головна думка цього вірша?

5) Гра «Читає Незнайко»

Ти прокинься рано-рано,

лиш над містом сонце зійде (встане),

привітайся з ластівками,

з кожним променем яскравим (ласкавим).

6) Робота за малюнком

— Кого ви бачите на малюнку?

— Прочитайте речення, що відповідають малюнку.

4. Виконання завдань

— Ось ми й завершили навчання за Букварем. Перевіримо ваші знання!

• Скільки голосних звуків є в українській мові? (6) А скількома буквами вони позначаються? (10)

• Назвіть парні тверді і м’які приголосні. Який м’який приголосний не має парного твердого?

• Назвіть приголосні звуки, які бувають тільки твердими і не мають парних м’яких приголосних.

• Якими звуками і буквами відрізняється кожна пара слів між собою? (Полиця — палиця; голка — гілка; лук — лак)

• Спробуйте сім перетворити на сир, а сало перетворити на силу.

VІ. Підведення підсумків уроку

— Що цікавого ви дізналися сьогодні на уроці?

— Що вам найбільше сподобалося на уроці?

— Які звичаї і традиції вшановуються у ваших родинах?

— Подякуємо вашому першому підручнику за отримані знання!