Розробка уроку з української мови для 1 класу на тему: "Наша мова. «Буква до букви» Леся Лужецька, «Щаслива людина» Анатолій Зимін“

Українська мова

Тема: Наша мова. «Буква до букви» Леся Лужецька, «Щаслива людина» Анатолій Зимін. Робота над вдосконаленням читацької навички. Робота з текстом

Мета: удосконалювати читацькі навички, вміння працювати з текстом, розуміти та пояснювати зміст прислів’їв; формувати вміння аналізувати навчальний матеріал; учити дітей бути спостережливими, уважними; розвивати словесну творчість учнів засобами художнього слова, пам'ять, увагу, зв’язне мовлення; виховувати любов і пошану до рідної мови, гуманні почуття, любов до природи.

Обладнання: предметні малюнки; алфавіт.

Тип уроку: формування вмінь та навичок.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Мовленнєва розминка

1) Робота над скоромовкою

У ставку гуськом стоять

Гусенята й гуска,

Гусенята плюскотять,

Гуска носом плюска.

2) Робота над чистомовкою

Ра-ра-ра — розпочалася гра.

Ру-ру-ру — ми продовжуємо гру.

Ри-ри-ри — книжечку бери.

Ре-ре-ре — ми співаєм соль, мі, ре.

Рі-рі-рі — на гілках снігурі.

2. Читання тексту «Мрія збулася»

3. Відгадування загадок за темою «Шкільне приладдя»

• Сам тоненький,

Носик гостренький,

В альбомі танцює —

Все намалює. (Олівець)

• Водить букви і слова

Отака цікава штучка.

У руці виблискує здаля

Нова, гарненька... (ручка).

• Невеличка хатка,

Там живуть малятка.

Ми їх, гостроносих,

У портфелях носим. (Пенал)

• Бачити — не бачить,

Чути — не чує,

Мовчки говорить,

Добре мудрує. (Книжка)

• Для письма, сказати прошу,

Що потрібно взяти?.. (Зошит).

4. Читання за особами оповідання «Перо і Олівець» (Буквар, с. 142–143)

5. Бесіда за запитаннями до тексту

— Хто головні герої оповідання?

— Чим писали люди в давні часи?

— Як називали людину, що багато писала?

— Чому перо пером зветься? А олівець?

6. Історична довідка про походження слів альбом, зошит, алфавіт, буквар, буква

Слово альбом прийшло до нас з латинської мови, альбум — біла таблиця. Згодом це слово стало позначати книжка з білими аркушами.

А от слово зошит — українського походження, тобто зшиті листочки для письма, зшиток.

Слово алфавіт прийшло до нас з давньогрецької мови, що складається з назв перших двох букв — альфа і бета. А якщо взяти перші дві букви старослов’янської мови, то вийде: аз + буква = азбука. Та власне українська назва азбуки створена за вимовою перших двох літер алфавіту — «а», «бе» (абетка).

Отже, можемо казати і алфавіт, і азбука, і абетка.

Назва буквар утворилася від слова «буква»: букв + ар = буквар.

А от саме слово буква прийшло в усі слов’янські мови від німців. Давньонімецьке боко означало дерево бук. У давнину німці саме на дощечках з буку вирізблювали письмена. Так це слово почало означати і букове дерево, і дощечку з бука для письма, й літеру, яку вирізали на буковому брусочку. Спочатку в Україні вживали слово буки — бук для назви літери б, а пізніше всі літери почали називати буквами.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

— Відгадайте загадку.

З ним подружить кожен з вас,

Як піде у перший клас.

Бо хоч завжди він мовчить,

Та читати вас начить. (Буквар)

— Так, діти, це ваша перша шкільна книжка — Буквар, яку ми з вами терпляче та з цікавістю прочитали, вивчили всі букви, багато нового дізналися. І Букварик нам для продовження навчання прислав свого брата — «Післябукварика». Саме з нього ми і будемо читати цікаві твори.

IV. Вивчення нового матеріалу 

1. Ознайомлення з віршем Л. Лужецької «Буква до букви»

БУКВА ДО БУКВИ

Буква до букви — слово вродилось,

заусміхалось, заколосилось.

Слово до слова — думка зродилась,

з уст, ніби пісня, щиро полилась.

Люди без думки — птиці безкрилі,

з думкою люди мудрі й щасливі.

1) Читання вірша вчителем

— Як народжується слово?

— Що означає любити свою мову?

2) Робота над віршем

— Складіть букву до букви, щоб вийшли слова. (Матуся, радість)

— Як по-іншому звернутися до матусі? (Мамочко, матуню, ненечко, матінко)

— Чи усміхнеться мама вам у відповідь?

— Спробуйте назвати слова, які теж можуть викликати радість людини.

3) Читання дітьми вірша Л. Лужецької «Буква до букви»  

4) Вибіркове читання

— Як же народжується слово?

— А якщо об’єднати слова, то що народиться? (Думка)

— На кого схожі, за словами автора, люди без думки? Зачитайте. (Люди без думки — птиці безкрилі...)

— Чому ж автор порівнює таких людей з безкрилими птицями?

5) Робота з прислів'ям

— Яке прислів’я заховалося в цьому рядку?

Літо рідна мова – найдорожчий скарб рідко.

Рідна мова — найдорожчий скарб.

— Як ви розумієте це прислів’я?

6) Продовження обговорення вірша

— Зачитайте останні два рядки віршика Л. Лужецької «Буква до букви».

Люди без думки — птиці безкрилі,

З думкою люди мудрі й щасливі.

— Як почувається щаслива людина? Від чого вона може бути щасливою?

Фізкультхвилинка

Сонце спить, небо спить, (Очі затулені долонями.)

Навіть вітер не шумить. (Розплющити очі і підняти голову.)

Рано-вранці сонце встало (Піднятися на носки,

руки піднести вгору.)

І проміння всім послало. (Розвести руки у сторони.)

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Ознайомлення з оповіданням А. Зиміна «Щаслива людина»

1) Читання оповідання вчителем

— Від чого герой оповідання отримав радість та став щасливим?

2) Читання сильними учнями оповідання «Щаслива людина»

Фізкультхвилинка (гімнастика для очей)

3) Вибіркове читання

— Куди поїхав автор?

— Від чого він відчував радість?

— Чому автор назвав себе щасливою людиною?

4) Робота над запитаннями

— Пригадайте сьогоднішній ранок: мамину посмішку, сонячний промінчик, який торкнувся вашого обличчя. Чи принесли вони вам радість?

— Як ви вважаєте, чи ви щасливі? Чому? Чи був у вашому житті весь день у радощах?

5) Створення асоціативного куща

VІ. Підведення підсумків уроку

— Чого навчилися на уроці?

— Чому українську мову називають барвінковою?

— З чого складається мова?

— Як, на вашу думку, можна зробити людину щасливою? (Сказати їй добре слово, усміхнутися...)