Розробка уроку з української мови для 1 класу на тему: "Повторення і закріплення знань і вмінь. Робота з дитячою книгою. Вірші М. Підгірянки“

Українська мова

Тема: Повторення і закріплення знань і вмінь, пов’язаних з вивченими буквами на текстах букваря. Робота з дитячою книгою № 11. Вірші М. Підгірянки

Мета: закріпити знання про звукові значення букв Ц, ц («це»), первинне уявлення про число іменників «один — багато»; ознайомити учнів зі збіркою творів; дати уявлення учням про тематику творів Марійки Підгірянки; збагачувати лексичний запас учнів; розвивати фонематичний слух, спостережливість, навички осмисленого читання твору; виховувати почуття справедливості, бажання дотримуватись правил поведінки у громадському транспорті, правил ввічливої поведінки під час спектаклю, інтерес до читання.

Обладнання: предметні малюнки, збірка творів М.Підгірянки.

Тип уроку: закріплення й узагальнення вивченого матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Підготовчі артикуляційно-слухові вправи

— Послухайте та назвіть слова зі звуком [ц] або [ц′].

Жив цар у палаці,

Спав цар на матраці,

Якось цар всю ніч не спав —

Йому цвіркунчик заважав.

Ну, а зранку у віконце

Вже заглядувало сонце.

Прокидайся цар, бо ранок —

На столі стоїть сніданок.

Там і яйця, і цукерки,

І цибулі піввідерця!

— Які слова зі звуком [ц] або [ц′] запам’ятали? (Цар, палац, матрац, цвіркунчик, віконце, сонце, яйця, цукерки, цибуля, відерце)

— А тепер я називатиму слова, ваше завдання — визначити, який звук (твердий [ц] чи м’який [ц′]) є у слові та показати відповідне позначення звука («–», «=»).

Палац, матрац, цвіркунчик, віконце, сонце, яйця, цукерки, цибуля, відерце.

— Визначте місце приголосних звуків [ц], [ц′] у словах: цап, стілець, сцена, стіл, цуценя, лисиця, хлопець, ставок, центнер, цифра. (Учні називають звук та вказують його місце у слові.)

2. Звуко-буквений аналіз слов

— Щоб потрапити на будь-яку виставу, треба спочатку придбати квиток. Для цього ми маємо зробити повний аналіз слів цирк та залізниця.

— Яке слово довше? коротше? У якому слові звук [ц] ([ц′]) м’який, твердий?

— Яка буква позначає приголосні звуки — твердий [ц] та м’який [ц′]? (Буква ц)

3. Робота над скоромовкою

— Послухайте скоромовку про Цуцика і повторіть її без помилок.

Усім хлопцям подобає[ц:’а] це куцохвосте цуценя.

— У яких словах чуються звуки [ц], [ц’]? ([ц]: це, куцохвосте, цуценя; [ц’] — хлопцям, подобає[ц:’а].)

Учитель звертає увагу дітей на те, що в слові подобається м’який приголосний звук [ц’] вимовляється подовжено. Діти повторюють це слово кілька разів хором, відпрацьовують його орфоепічну вимову.

4. Читання складів із буквою Ц

— А ви можете без помилок прочитати склади?

ца це цо цу ця ци ці ець цьо

— Пригадайте і назвіть слова з цими складами.

— Відгадайте ребус. Який склад із буквою Ц у ньому використовується?

цибуля

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

— Чи подобається вам цирк? Коли ви в останній раз бачили циркову виставу? Що вас здивувало, захопило, розвеселило?

— Сьогодні запрошую вас до подорожі, протягом якої ми продовжимо ознайомлення з буквою ц («це»), поліпшимо свій настрій та попрацюємо з цікавим текстом із Букваря, а також ознайомимось з віршами української письменниці Марії Підгірянки.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Читання складів, слів

— Прочитайте склади у таблиці. (Спочатку читають усі разом, потім — за рядами, хлопчики / дівчатка, індивідуально.)

— Прочитайте слова.

віркун

апок

ц  ікавий

егла

пале

оліве

зає  ць

Гри

— Прочитайте слова по черзі ланцюжком.

— Прочитайте слова з твердим звуком [ц].

— Прочитайте слова, які відповідають на запитання хто?, що?, який?

— Прочитайте слово, написане з великої букви. Чому воно пишеться з великої букви? (Гриць — це ім’я хлопчика, імена завжди пишуться з великої букви.)

— Прочитайте речення (запис на дошці).

— Як , на вашу думку, почувається продавець? (Відповіді учнів.) Уявіть, що ви знайшли загублений олівець, що ви зробите? (Відповіді учнів.) Загублені речі обов’язково слід повертати їх господарям!

— Прочитайте пари слів.

Заєць — зайці  олівець — олівці

— Доберіть відповідне слово — один або багато — до цих слів.

Заєць? (Один) Зайці? (Багато) Олівець? (Один) Олівці? (Багато)

— Доберіть відповідне слово — один або багато — до слів.

Крамниця —   Хлопець —

— Як будуть звучати слова, коли їх багато? (Крамниця — крамниці, хлопець — хлопці)

— Доберіть відповідне слово — один або багато — до слів.

Вовки —   Лисиці —

— Запам’ятайте, коли ми говоримо про звичайних звірів, тоді їх назви пишуться з малої букви, а якщо звірі стають героями казок, тоді… (вони пишуться з великої букви).

Фізкультхвилинка

Я малюю зайчика для вас — раз!

(Колові рухи руками над головою.)

Це у нього голова — два!

Це у нього вуха догори — три!

Це стирчить у нього

хвостик сірий — чотири!

(Повертати тулуб вправо, вліво.)

Це очиці весело горять — п’ять!

Один, два, три, чотири, п’ять —

Нам потрібно спочивать!

Тож піднімемо руки вгору

Та подивимось на зорі.

А тепер всі руки в боки —

Як зайчики — скоки, скоки.

2. Робота за Букварем (с. 113)

— Уявіть, що ви у залі, перед вами — велика світла сцена, на ній — казкові герої серед декорацій чарівного замку. Оцініть події, що відбуваються серед глядачів, словами можна, не можна.

Голосно говорити, тихо сидіти, їсти цукерки, говорити по телефону, гукати друга на іншому ряду, тихенько пропускати глядачів на їх місця, займати чуже місце.

— Усі ви знаєте правила поведінки під час спектаклю, а хто з вас не дотримується цих правил, підніміть руки!

1) Бесіда

— Розгорніть Буквар на с. 113. Хто зображений на малюнку? (Лисиця, білочки, заєць, цап)

— Де відбуваються події? (Біля квиткової каси)

— Хто хоче купити квитка? (Білочки) Хто працює касиром? (Лисичка) Хто начальник станції? (Цап)

— Чому Зайчик засмучений? (Відповіді учнів.)

— Хотів Зайчик проїхати без квитка. Що з ним сталося потім, дізнаємось згодом. Чи правильно їздити без квитка? (Ні) Яких правил поведінки ви дотримуєтесь у транспорті? (Відповіді учнів.)

— Прочитайте назву твору в Букварі. («Циркова залізниця») Як ви гадаєте, про що йтиметься у творі? (Відповіді учнів.)

— Хто знає, як називається сцена в цирку? (Арена.)

2) Читання тексту вчителем

— Послухайте текст і скажіть, що ж трапилось із Зайчиком?

3) Самостійне читання тексту учнями

— Прочитайте текст самостійно. Знайдіть і прочитайте усі слова, у яких є буква ц («це»). Прочитаємо текст ланцюжком.

4) Вибіркове читання

— Яка назва твору? Де побували Сашко з Грицем?

— Що робила Лисиця? Хто стояв під віконцем каси?

— Ким був Цап? Кого вивели на арену?

— Що хотів зробити Зайчик? Чи вдалося йому це?

— Назвіть героїв оповідання! (Сашко з Грицем, Слониха, Лисиця, Білочки, Цап, Заєць)

5) Робота над виразним читанням тексту

— Давайте прочитаємо текст «Циркова залізниця» ланцюжком, але виразно. (Читання тексту учнями ланцюжком.)

Фізкультхвилинка (гімнастика для очей)

V. Робота з дитячою книжкою. Вірші М. Підгірянки

1. Слухання музики П.І.Чайковського «Пори року. Березень»

— Які картини природи ви собі уявили? Чому?

— Ми з вами будемо читати вірші Марійки Підгірянки про весну.

— Марійка Підгірянка – чудова дитяча поетеса, справжнє імя – Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська. Дівчинка навчилася читати і писати сама. Працювала вчителькою, мала 4 дітей.

2. Виразне читання вірша вчителем

Березень

Все раніше ясне сонце

На свій шлях виходить,

Все тепліше по віконцях

Проміннячком водить.

Щораз довше огріває

Замерзлу земельку —

Всміхається, обіцяє

Пору веселеньку.

Всміхається приязненько,

Що вже минув лютий,

Що приходить березенько

Річечку розкути.

Розкувати річку з льоду,

Сніги розтопити,

Сонячнії бережечки

Квітами встелити.

Насипати зілля-рясту

В садочку, в леваді —

Приходь, приходь, березеньку,

Діти тобі раді!

— Який пейзаж змальовує М.Підгірянка у вірші?(Пейзаж-картина природи)

3. Словникова робота

Огріває – зігріває.

Розкути – звільняти від снігу і льоду (землю, водну поверхню)

Левада – присадибна ділянка землі з сінокосом, городом та плодовим садом або іншими деревами.

4. Аналіз вірша з елементами вибіркового читання

— Що відбувається в природі, що свідчить про настання весни?

— А які зменшувано-пестливі слова використав автор у вірші?

5. Опрацювання учнями вірша «Весняний дощ»

1) Робота над заголовком. Гра «Передбачення»

— Прочитайте заголовок твору. Як ви вважаєте, про що піде мова в вірші?

— За назвою вірша, здогадайтесь, які картини природи автор намалює словом.

Весняний дощ

Хоч спохмурніє небо весняне.

Хоч обіллється дощем рясним,

А тільки сонце з туману гляне  — 

І вже веселка цвіте над ним.

Знов веселково сіяють квіти

На чисто вмитій дощем землі.

Знов вибігають гуляти діти

І знов щебечуть пташки в гіллі.

2) Читання вірша учнями

— Спершу прочитайте слова.

спохмурніє

обіллється

гляне

веселково

сіяють

вмитій

щебечуть

гіллі

3) Бесіда

— Чи сподобався вам вірш? Чи любите ви весняний дощ? Чи спостерігали ви за природою під час дощу?

VІ. Підведення підсумків уроку

— Яку букву продовжували вивчати на уроці?

— Які звуки вона позначає?

— Чого ви навчалися на уроці? Що вам сподобалося, а що викликало здивування?