Розробка уроку з української мови для 1 класу на тему: "Вправи на читання та орфоепічні тренування за опрацьованими текстами букваря. Робота з дитячою книгою № 9. Дитячі ігри“

Українська мова

Тема: Вправи на читання та орфоепічні тренування за опрацьованими текстами  букваря. Робота з дитячою книгою № 9. Дитячі ігри. Збірка «Котилася торба з високого горба»

Мета: закріпити вивчене про звук [ч], букву Ч, ч («че»); вивчити вірш «Карпати» напам’ять; удосконалювати вміння читати тексти на вивчені букви; розширювати в учнів уявлення про дитячі ігри; учити аналізувати зміст і форму гри; збагачувати активний словниковий запас учнів; розвивати усне мовлення, логічне мислення, увагу, пам’ять; виховувати повагу до надбань українського народу, наполегливість, бажання допомагати іншим.

Обладнання: предметні малюнки, криптограмма, пошукова таблиця, збірка „Котилася торба з високого горба“.

Тип уроку: урок застосування знань, умінь і навичок.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Бесіда за матеріалами прочитаного

— Який текст ми читали на попередньому уроці?

— Що таке полонини? Де вони розташовані?

— Розкажіть, що ви запам’ятали про працю чабанів.

2. Робота над чистомовкою

Ги-ги-ги — ой, як біло навкруги!

Узі-узі-узі — птахи — наші гарні друзі.

Ді-ді-ді — допоможем їм в біді

Ди-ди-ди — в осінні й зимні холоди.

— Чому пташкам важко взимку?

— Як ви їм допомагаєте?

3. Робота з криптограмами

— Яка пташка завітала до нас? (Синичка)

4. Гра «Буква заблукала»

На дошці записано букви, які переплутала Синичка.

Букви, що позначають голосні звуки: А Г Е С У И Р.

Букви, що позначають приголосні звуки: Н К Ч І Б Т О Л.

Діти виправляють помилки,ставлячи букви на місця.

5. Гра «Утвори слово»

— Утворіть слова із букв, які принесла синичка. (Ніч, риба, кит, село, голуб, часник, кіт, книга та ін.)

6. Робота над загадками. Звуковий аналіз слів-відгадок

— Відгадайте загадки і побудуйте звукові моделі слів-відгадок.

• Що то за голова,

Що лиш зуби та борода? (Часник)

• Гойда-гойда, хить та хить —

Щось на вітрі шелестить.

Гей, на вітрі, над водою

Щось тріпоче бородою.

То зелена борода

Синє небо підміта!

Підмітає, шелестить:

Гойда-гойда, хить та хить! (Очерет)

• З гарячої криниці

Через носик ллє водиця. (Чайник)

— Яка буква є спільною для слів часник, очерет і чайник? («че»)

7. Самостійне добирання учнями слів зі звуком [ч]

— Назвіть ще слова, у яких є ця буква. (Червень, черепаха, ключ, м’яч, ніч, піч)

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

— Сьогодні на уроці ми продовжимо уявну подорож до Карпат, ще раз прочитаємо текст «На полонині», вивчимо вірш про Карпати, познайомимося з дитячими іграми та новою цікавою книгою.

IV. Робота над темою уроку

1. Робота за пошуковою таблицею

Слон

Салат

Сіно

Сила

Слива

Корали

Коза

Комар

Карта

Крига

Чабан

Чисто

Чесно

Чарівник

Чоботи

Батон

Баран

Банан

Біда

Булка

Вагон

Віник

Ваза

Внизу

Вовк

— Прочитайте слова першого стовпчика якомога швидше зверху вниз.

— Прочитайте слова другого (третього, четвертого, п’ятого) стопвчика зверху вниз (знизу вгору).

— Прочитайте слова, що починаються буквою «че».

— Прочитайте у 2-му стовпчику (4-му стовпчику) слова, що є назвами живих істот.

— Прочитайте у 1-му стовпчику (5-му стовпчику) слова, що є назвами неживих істот.

— Прочитайте у таблиці слова, що є назвами тварин.

— Прочитайте «смачні» слова.

2. Читання слів, поданих в аналітико-синтетичній формі

рі

ні

пі  ч  ка

ру

до

сві

3. Гра «Цікаві слова»

— Додайте по одній літері на початку чи в кінці слова — ви побачите, як на очах утворюватимуться слова з новим значенням.

Буря (буряк), міх (сміх), буква (буквар), їжа (їжак), база (базар).

Фізкультхвилинка

Якось повз колючий тато,

На спині він ніс багато:

Лист, ожину, два грибочки

Для маленького синочка.

«Їж, мій любий хлоп’ячок!» —

Вмовляє сина їжачок.

4. Робота за Букварем

1) Робота над віршем «Карпати» 

а) Виразне читання вірша «Карпати» вчителем

б) Бесіда

— Які гори восени?

— Де чути спів?

— Що гудить над горами?

— Хто ходить в горах?

— Пригадайте, що ялина, яка росте в Карпатах, називається смерека. Гуцули лагідно називають її смерічкою.

— Довга палиця, якою чабани поганяють овець, називається ґирлиґа.

— А гуцульський народний музичний інструмент у вигляді довгої дерев’яної труби називається трембіта. Спочатку трембіта була потрібна вівчарям, щоб подавати гучні сигнали в горах один одному. А потім ці сигнали стали різноманітними, подібними на музику. Так довга дерев’яна труба стала музичним інструментом.

в) Самостійне напівголосне читання учнями

г) Читання «ланцюжком»

д) Вибіркове читання 

— Прочитайте слова з буквою ч («че»).

е) Гра «Закінчи рядок»

Учитель читає початок рядка, а учні його закінчують. Учитель читає рядки не по порядку.

є) Читання хором «через рядок»

Учні читають перший рядок, а другий розповідають напам’ять — і так до кінця вірша, потім навпаки.

ж) Повторення вірша по пам’яті хором, самостійно

Учні розповідають вірш напам’ять.

2) Опрацювання загадки

Діти самостійно читають загадку.

— Що подібне на білі овечки може бути на небі? (Хмаринки, вони такі ж кучеряві.)

— Як ви розумієте те, що білі овечки впали додолу? (Пішов дощ.)

— Чому білі овечки попали в річку? (Вода збігла в річку.)

Друга загадка опрацьовується аналогічно.

3) Робота над текстом «На полонині»

1) Читання тексту «На полонині» сильними учнями «ланцюжком»

2) Вправи на удосконалення навичок швидкочитання

• Читання першого абзацу «буксиром» (читання в парах: один читає, а інший — намагається його наздогнати);

• читання другого абзацу в уповільненому темпі;

• читання третього абзацу «блискавкою» (у темпі скоромовки).

3) Виразне читання тексту

Фізкультхвилинка (гімнастика для очей)

V. Робота з дитячою книгою. Збірка «Котилася торба з високого горба»

1. Бесіда

— У які ігри ви любите грати?

—Чи гралися ваші батьки, бабусі й дідусі? А прабабусі й прадідусі?

— А чи хочете дізнатися, які ж ігри були їх улюбленими?

— Змалечку через ігри і забави маленька людина входила у життя. Через них вона дорослішала, набувала практичного досвіду. У численних іграх українських дітлахів відобразилося все: історія народу, його світогляд, традиції та деталі побуту. Як ви вважаєте, гра — це пустощі?

Це своєрідне мистецтво. В іграх передається характер народу, виховуються дружні стосунки, чесність, повага, спритність, кмітливість. У грі змагаються, пізнають одне одного. Гра дає радість, бадьорить дітей. Рухатися, бігати, гратися означає жити. Народна мудрість говорить: «Як дитина бігає і грається, так їй і здоров’я усміхається!» Народ свято береже свою мову, пісню і, звісно ж, гру.

— Прочитайте запис на дошці.

Хочеш бути красивим — грайся!

Хочеш бути щасливим — грайся!

Хочеш бути здоровим — грайся!

— Сьогодні ми ознайомимось зі збіркою «Котилася торба з високого горба», де ми можемо прочитати різні дитячі ігри.

2. Колективне розглядання книжки

— Подивіться на обкладинку. На обкладинці написана назва книжки.

— Кого зобразив художник на кожній обкладинці? Як ви думаєте чому?

3. Читання, обговорення дитячих ігор

1) Опрацювання дитячої народної гри „Подоляночка“

— Прочитайте, як слід грати в цю гру.

Діти беруться за руки і становляться у коло. Вибирають лічилкою подоляночку. Діти починають співати і ходити по колу, а подоляночка робить все те, про що вони співають:

Десь тут була подоляночка,
Десь тут була молодесенька.
Тут вона стояла,
До землі припала,
Личка не вмивала,
Бо води не мала.
Ой, встань, встань, подоляночко,
Обмий личко, як ту скляночку.
Візьмися у бочки -
За свої скочки,
Підскочи до раю,
Бери сестру з краю.

Подоляночка вибирає дитину з кола, і та стає на її місце. Діти знову співають.

2) Аналіз змісту гри з елементами вибіркового читання

— Які слова промовляють у грі?

— Що має робити дівчинка-подоляночка під час гри?

— Уявіть себе подоляночкою. Розіграйте її поведінку.

— Знайдіть у слові подоляночка ім’я дівчинки.

3) Інсценізація гри у класі

— Оберімо ведучого за допомогою лічилки. Але спершу дізнаємось, що таке лічилка.

— Своєрідним вступом до колективних дитячих ігор є лічилки – мініатюрні вірші з чітким ритмом і повною римою; вони допомагають визначити роль учасників гри чи розміщення їх за групами. Авторами і виконавцями лічилок є самі діти.

— Прочитайте лічилки.

Котилася торба
З великого горба,
У торбі: хліб-паляниця,
Ведмідь і лисиця.
Ведмідь гарчить,
Лисиця пищить,
Торба тріщить.
Трісь, трісь, трісь,
Тікай у ліс.

*** 

Котилася торба
з високого горба
У тiй торбi - паляницi,
хто знайшов,
той жмуриться..

***

Раз, два, три, чотири.
Кицю грамоті навчили:
Не читати, не писати,
А за мишками ганяти.

***

Ішов кіт
Через сто воріт,
До кінця дійшов,
Котеня знайшов -
Няв!

***

Йшла Маринка на стежинку
Загубила там корзинку,
А в корзині паляниця,
Хто її з’їв, тому жмуриться.

— А тепер зіграємо у гру.

VІ. Підведення підсумків уроку

— Що робили сьогодні на уроці?

— Який вірш вивчили? Розкажіть його.

— З якою книгою познайомились?

— Що нового дізналися про ігри?

— Яку народну гру розучили в класі?