Розробка уроку зарубіжної літератури «Різновиди казок, їх характерні ознаки».

Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів № 21

військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області

Розробка уроку зарубіжної літератури «Різновиди казок, їх характерні ознаки».

Автор:

Корнійчук Тетяна Іванівна

вчитель зарубіжної літератури,

української літератури

спеціаліст

Тема: « Різновиди казок, їх характерні ознаки».

Клас: 5

Мета: ознайомити дітей з оповідальними видами народної творчості.

Обладнання: фольклорні збірки, дитячі малюнки до казок, легенд, записи на різних носіях.

Хід уроку.

1.Вступна бесіда.

Закріпити і узагальнити знання дітей, набуті з дитинства, в минулому класі.

2. Сприймання нового матеріалу.

- Діти, сьогодні ми з вами продовжуємо знайомитися з народною творчістю. Ви дізнаєтесь, що, крім пісень, наш народ творив і казки, і легенди,був прекрасним оповідачем.

Я назву вам жанри оповідальної творчості. Це казка, легенда, переказ, оповідання. А що з них ви найбільше любите?

- Казки

- Ми зараз послухаємо казку,але перед цим ви повинні запам’ятати,що українські народні казки умовно поділяються на три види. Це казки про тварин, чарівні, або фантастичні і побутові казки.

А хто може мені назвати казки про тварин?( Діти називають: « Казка про Котика і Півника», « Про Козу-дерезу», «Пан Коцький»).

А чарівні казки ви знаєте? Це ті казки,з героями яких відбуваються різні фантастичні події,перетворення, в них діють і змій, і Баба-Яга,і Соловей-розбійник, і залізний вовк…Хто з вас знає такі казки?( Діти відповідають: «Котигорошко», «Калинова сопілка», « Іван-царевич і залізний вовк», «Яйце-райце»).

А ще, діти, є казки побутові - про життя і побут людей,про бідного і багатого, в яких завжди перемагають розум,добро,в яких в яких завжди перемагають розум, добро, в яких висміюються дурні,ледарі… Назвіть їх. (Діти називають: «Ріпка», «Правда і кривда», «Два брати», «Мудра дівчина», «Пан та Іван в дорозі»).

То яку з них ви хотіли б зараз почути?

• Чарівну
• Будь-ласка!

(Звучить фрагмент казки)

Діти, таким же давнім видом народної творчості,як і казка,є легенда. Казка - це вигадка,їх розповідали дітям,бо для дітей вони були повчальні. А от легендам люди вірили. Що ж таке легенда?

Люди жили серед чарівної природи,милувалися нею,але звідки все взялося,не могли зрозуміти. І тому творили чарівні легенди - про походження неба,сонця,землі,води,гір,рослин,звірів,птахів,людини. І вірили цим прекрасним легендам. Ось,наприклад,легенда про походження зозулі:

« В одної матері була неслухняна дочка. Одного разу мати пішла в поле на роботу,а дочку залишила вдома. Коли прийшла додому, то почала кликати і шукати свою дочку. А дівчина заховалася і тільки відгукувалася: Ку-ку!». Мати довго шукала і не могла її знайти. Дуже розсердилася і прокляла її: «А щоб ти довіку кувала!» І дівчина вилетіла із схованки сивою зозулею і стала кувати».

Легенди розповідали не тільки про створення світу,а й про зародження міст і сіл,походження назви того чи іншого села,річки,криниці. Хто з вас знає легенду про походження Києва? (Діти розповідають).

А чому так називається наше село? Коли і як воно народилося? Це ви повинні знати обов’язково.

Є ще багато історичних легенд та переказів про певні історичні події,які збереглися в пам’яті народній - війни, татарські напади, селянські повстання. У цих розповідях народ говорив правду про своїх героїв - запорізьких козаків, селянських ватажків, захисників народу. З історичними та героїчними легендами і переказами ми ознайомимось далі,коли ви вивчатимете історію України.

А зараз послухайте про такий вид фольклору, як народні оповідачі чи оповідання. Про що вони?

(Учні відповідають)

Люди могли розповідати також про різні цікаві події,про цікавих людей,про свою власну долю. Ось ,наприклад.

(Учень розповідає)

« Був у нас такий чоловік,хлопці весь час над ним насміхались,глузували з того,що він усього боїться. Одного разу той чоловік разом з кіньми поїхали орати в поле,що під лісом. Чоловік натомився,та ліг під деревом трохи спочити,не помітив ,як задрімав. А один із хлопців,надів червоні шаровари,схопив того коня і давай його по лісі ганяти. Так той чоловік зі страху побіг у село і каже: « Полудневий біс!Полудневий біс в мого коня вселився!

(Ото вже сміху було,адже то був лише хлопець із села).

Це веселе оповідання близьке до анекдоту. Але ви спитаєте: чи все,що розповідають люди може бути анекдотом? Ні, не все. Не кожен може весело і цікаво розповідати. В одних мова суха,нежива, а інший розказує,немов співає, часто перевтілюється в той чи інший образ,говорить так,ніби сам усе те пережив. Справжній народний оповідач-це талант. І зустрічається він дуже рідко. Але коли вже ви знаєте такого оповідача, то записуйте від нього все,бо це творчість народу.

Є ще особливий вид фольклору-це дитячий фольклор. До нього належать не лише твори для дітей, складені дорослими - колискові,забавлянки,скоромовки, а й ті,які створили самі діти: лічилки,ігри, заклички, мирилки, дражнилки,пісеньки. Тема наступного нашого  уроку так і називається : «Дитячий фольклор».

3.Творче завдання:пригадайте і запишіть дитячий фольклор.