Розробка уроку «Змалювання образів козаків у повісті А. Я.Чайковського «За сестрою»

Тема: Змалювання образів козаків у повісті А. Я. Чайковського «За сестрою»

Мета: Усвідомлення учнями ідейно-художнього змісту розділів твору, розкрити образи козаків.

Тип уроку: формування та вдосконалення вмінь і навичок.

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору.

Хід уроку

Слово вчителя. Андрій Якович Чайковський відноситься до тих письменників-світочів, які творами на історичну тематику прагнули вплинути на своїх сучасників. Він завжди пишався тим, що був земляком гетьмана Петра Сагайдачного. А.Чайковський завжди вважав і доносив до сучасного читача, що існує нерозривний зв’язок минулого з сьогоденням. Автор був впевнений, що освічена людина, це та, що знає і пишається козацькими гетьманами, козаками Запорізької Січі, для яких головними в житті була відвага, побратимство, самопожертва та любов до своєї землі і народу.

      Ви вже багато знаєте про Січ Запорізьку, але давайте ще раз згадаємо, як вона виглядала, та які звичаї були на Січі. На сьогодні учні підготували свої повідомлення:

      І учень. На острові Хортиця біля Дніпра була велика простора площа, яка з усіх сторін омивалася водами Дніпра. На самому острові козаки викопали рів і наповнили його водою, а всю площу обнесли парканом з брамами. Практично неможливо було потрапити чужинцям на Січ.

      ІІ учень. Жили козаки у кошах або куренях. Це хатки, які були накриті очеретом або кінськими шкірами, в яких козаки тільки спали або пересиджували погану погоду. В сонячні дні перебували на площі. Крім хаток-куренів були ще склади зі зброєю, гарматами, човнами та їжею, які цілодобово охоронялися.

      ІІІ учень. Козаки були дуже побожними то ж посередині площі стояла церква святої Покрови. Знадвору церква біла зовсім непоказна, зате всередині була повна золота і срібла. Вони дуже дбали про свою церкву, у яку часто купували нові хоругви та ікони.

      ІV учень. Військо козацьке поділялося на полки, кожен полк складався з 500 людей. П’ятсот козаків ділилося на сотні, сотня мала десяток куренів по десять людей. Полками командували полковники, сотнями – сотники, десятками – десятники-курінні отамани. Цілою Січчю керував кошовий, його вибирали на майдані серед Січі.

      V учень.  Воювали козаки двома способами. Перший – це напад на ворога кіннотою, а піхота наступала з боків. Билися козаки до останку: «Або перемога або смерть». Другий спосіб – це коли ворог заставав козаків зненацька, тоді вони швидко обкопувались валом і встановлювали колом свої вози та відбивались до останнього.

Слово вчителя. Отак, діти, козацьке військо обороняло Україну від усякої напасті. А відвага і хоробрість козаків була відома не тільки в Україні, а в цілій Європі.

А зараз невеликим літературним диктантом згадаємо ще раз деякі епізоди твору.

Літературний диктант

      1. Чому козаки завжди збиралися біля Свиридової могили?

      2. За які вчинки козака на Січі прозвали Непорадним?

      3. Що побачив козак Семен Непорадний на заході, коли всі вранці встали?

      4. Про кого ці слова Петра: «Хлопцеві саме тепер треба опіки, а йому честь козацька не дозволяє лишитись позаду»?

      5. Як характеризують ці слова козака Петра?

      6. Чому козаки брали з собою в бій 80-літнього діда Панаса?

      7. Як дід Панас втихомирював козаків, коли вони кричали?

      8. Після нападу на Спасівку і захоплення людей у полон, що вирішили зробити козаки?

      9. Чому посварилися два загони козаків?

      10. На що Непорадний впіймав татарина?

      11. Кому з героїв твору належать слова: «Я бачу, що в татар вартісніше сідло, ніж сам кінь з татарином»?

Слово вчителя. То ж ви всі прочитали текст твору, а тепер обміняйтесь враженнями щодо прочитаного.

1. Розкажіть, які сцени викликали у вас захоплення, а, які, можливо, огиду?
2. Що ви можете розказати про козацьку військову майстерність, мужність, побратимство?
3. Хто такий Тріска?
4. Притримуючись тексту, усно опишіть битву козаків з татарами.
5. Що ви можете розповісти про Харциза Карого, чим він гірший татарів?
6. Яких козацьких звичаїв і традицій дотримувались чоловіки у Спасівці?

Слово вчителя. Ми вже познайомились з історичною повістю І.Франка «Захар Беркут», а повість «За сестрою» – героїко-романтична. Хто може пояснити різницю між історичною та героїко-романтичною повістями?

      І учень. Історична – побудована на історичному матеріалі, а героїчна – на героїці простих козаків та отаманів, на побратимстві, захисті своєї землі, вірності вірі і присязі, готовності до подолання труднощів.

      ІІ учень. Романтична – це коли головний герой переслідує благородну мету, потрапляє у виняткові незвичайні обставини, виявляє при цьому незвичайну кмітливість.

Слово вчителя. А тепер спробуємо в групах скласти план-характеристику козаків-запорожців.

(орієнтовна відповідь учнів за планом)

План

      І. Підготовка хлопчиків до козацької служби:

          1. Сімейні традиції;

          2. Фізична підготовка;

          3. Пристосування до життя в різних умовах.

      ІІ. Вірність своєму обов’язку – захисту України від будь-яких загарбників:

          1. Сміливі, відважні, мужні;

          2. Здатні до самопожертви;

          3. Подекуди – жорстокі та грубі;

          4. Поважають старших.

      ІІІ. Любов до свого народу та своєї Вітчизни.

Слово вчителя. Отже, ми вивчили з вами два твори «Захар Беркут» І.Франка та «За сестрою» А.Чайковського. Хоч і розповідається в цих творах про різні битви, але об’єднує їх два слова – патріотизм та любов. Битися до кінця за свою землю, країну – Україну, бути сміливими та відважними, завжди допомагати товаришам і бути вірним своєму обов’язку. А щоб бути сміливим, хоробрим, мужнім козаком, потрібно любити свою матір-Вітчизну і вона відплатить вам сторицею.

Діти, уявіть себе з мікрофоном в руках і висловіть свою думку з приводу такого питання «Чи є козацькі лицарі в наш час, у нашому ХХІ столітті?»

(звучать відповіді дітей з місця)

Молодці.

Слово вчителя. То ж козацькі лицарі є і будуть в Україні завжди. Бо головною для українця в усі століття є воля: бути вільним на своїй землі зі своїми рідними та близькими, зі своїм народом. А коли ми єдині, то ніхто нас не переможе!