Розробка відкритого заняття з теми: "«Перша світова війна. Стратегічні плани ворогуючих сторін. Характеристика воєнних кампаній»"
1
Міністерство освіти і наукиУкраїни
ВСП «Старобільський коледж ЛНАУ»
Всесвітня історія
Методична розробка проведення відкритого лекційного заняття на тему:
«Перша світова війна. Стратегічні плани ворогуючих сторін. Характеристика воєнних кампаній»
для студентів ІІ курсу
спеціальності 208 « Агроінженерія»
з номінації: впровадження інноваційних технологій навчання
2019
Укладачка: Драган Юлія Леонідівна – викладачка, спеціалістка ІІ категорії
Рецензент : Ткаленко Михайло Вікторович – викладач, спеціаліст І категорії
В методичній розробці з даної теми надана розробка лекційного заняття з використанням різних форм і методів інтерактивного навчання : «Підсилена лекція», метод «Прес» метод «бліц-опитування», складання ОК за матрицею, фото презентація слайдів, колективне обговорення , пояснювально-демонстраційний метод, опора на життєвий досвід, рефлексійно – оцінювальний метод, використання мультимедійної мережі.
Методична розробка може бути використана викладачами історії вищих навчальних закладів І - ІІ рівнів акредитації .
Розглянуто і схвалено цикловою
комісією загальноосвітніх дисциплін
Протокол № __ від “______»2019 р.
Голова циклової комісії
_______________ Ю.С.Холодницька
ЗМІСТ
Вступ 3
- Мета (методична, навчальна, виховна) 5
- Методичні рекомендації щодо проведення занять 6
- Електронна презентація лекції 9
- Навчально-методична карта занять 19
- Опорний конспект 24
- Матриця опорного конспекту 27
7. Карта діяльності викладача і студентів 30
Висновки 33
Використана література 34
Додатки 35
Вступ
Навчально-виховний процес базується на довірі та злагоді як збоку студента, так і викладача. Сучасний стан розвитку суспільства вимагає нетрадиційних форм навчання та виховання, а також вдосконалення та творчого підходу до традиційних форм. Сучасні технології навчання спрямовані на ефективність, результативність, творчий характер навчання, активні його форми, самостійну діяльність студентів.
Основні задачі, сучасного заняття:
-
забезпечити студентів свідомими, глибокими і міцними знаннями, навичками
і умінням, узагальненими способами виконання дій;
- на основі глибоких знань формувати у студентів наукові переконання;
- підвищувати виховний ефект навчання;
- посилювати розвиток розумових здібностей;
-
формувати у студентів самостійність, активність, творчу ініціативу, уміння
творчо вирішувати будь які задачі, які можуть зустрічатися в житті, на
підприємстві; -
виробляти уміння самостійно вчитися, набувати і поглиблювати знання,
оволодівати навичками і творчо використовувати їх на практиці; - формувати у студентів позитивні мотиви навчання, потребу в розширенні знань, позитивному ставленні до праці.
Рівень навчально-пізнавальної діяльності студента залежить не тільки від змісту та методів навчання, але й від форм контролю цієї діяльності. Тому викладачі постійно вдосконалюють систему контролю за засвоєнням знань студентами. Серед методів контролю знань, умінь та навичок на заняттях використовуються диктанти, тестовий контроль, кросворди, карти-матриці, парний контроль знань.
Комплексне використання всіх можливостей контролю і оцінки успішності студентів сприяє підвищенню якості навчання.
У процесі перевірки визначається не тільки якість знань студентів, але й якість їх навчальної діяльності. Виявленням викладачем недоліків в навчальній роботі студентів може суттєво допомогти їм у засвоєнні теми, розділів курсу.
Перевірка знань дає можливість викладачеві отримати відомості про результати своєї праці, відповідно вносити корективи в роботу, а студентам мати уявлення про вимоги до рівня знань, умінь та навичок з дисципліни, про якість отриманих знань.
Контроль і оцінка успішності студентів здійснюється викладачем на підставі педагогічних умов: об’єктивності, всебічності, систематичності, індивідуального підходу, гласності.
Основна мета заняття – використання різних методів контролю знань і умінь студентів при вивченні нового матеріалу, підвищення відповідальності шляхом формування звички самоперевірки.
Ефективність , кожного заняття визначається не тільки елементами структури, а й змістом, тобто послідовністю та взаємозв'язком методів, заходів і засобів навчання.
Організаційно-вступна частина заняття - це психологічна налаштованість студентів на продуктивну роботу, введення студентів у спроектоване термінологічне поле, емоційна насиченість пізнавальної активності студентів, усвідомлення студентами особливостей потенційного проблемно-пошукового поля.
Актуалізація і корекція опорних знань студентів - це створення оптимальних психолого-дидактичних умов для продуктивного функціонування внутрішніх проблемних ситуацій викладача і студента, мотивація навчання студентів, перевірка домашнього завдання, змістовність і розгорнутість зовнішнього і внутрішнього навчальних діалогів, введення в нову тему заняття, взаємозв'язок і достатність різних проблемно-діалогічних форм пошукового мислительного процесу викладача і студента, актуалізація мотиваційних резервів студента.
Постановка завдань заняття - це вибір оптимальних рівнів розв'язання студентами проблемних завдань залежно від інтелектуально-вольових можливостей студентів, розкриття загальної логіки і системи доведень.
Пояснення нової теми - це сприймання і усвідомлення студентами фактичного матеріалу, мінімізація теоретичного матеріалу теми, ґрунтовна психологічна готовність викладача і студента до спільного пошуку нових знань, осмислення зв'язків і залежності між елементами матеріалу, що вивчається.
Контроль вивченого на занятті - це оцінювання студентами правильного розуміння набутих знань, корекція адекватності оволодіння навчальною інформацією, визначення ступеня оволодіння навчальним матеріалом, розуміння смислового звіту матеріалу, що вивчають. Стимулювання успіхів у конкретній навчальній діяльності.
Закріплення вивченого - це відпрацювання способів навчальної діяльності і творче перенесення знань в нові умови діяльності, взаємооцінка засвоєння знань і вироблених умінь, осмислення ефективності різних норм діяльності у різних ситуаціях.
Підсумки занять - пояснення домашнього завдання, оцінювання знань студентів.
1. Методична мета
Показати та розкрити методики проведення тематичної лекції за особистісно зорієнтованою системою навчання з використанням різних форм і методів інтерактивного навчання : «Підсилена лекція», метод «Прес» метод «бліц-опитування», складання ОК за матрицею, фото презентація слайдів, колективне обговорення, пояснювально-демонстраційний метод, опора на життєвий досвід, рефлексійно – оцінювальний метод, використання мультимедійної мережі, що сприяє виробленню стійкої внутрішньої мотивації студентів до навчання.
2. Навчальна мета
Засвоєння студентами теми: «Перша світова війна. Стратегічні плани ворогуючих сторін. Характеристика воєнних кампаній», факторів, які стали невід’ємними складовими до початку Першої світової війни, та розглянути міжнародну обстановку початку ХХ ст. .
Досягти оволодіння знаннями, навчити виділяти головне при складані опорного конспекту, аналіз вже накопичених знань та виробити уміння самостійно добитися усвідомлення мети заняття, оцінити підготовленість, рівень знань, провести контроль знань.
3. Виховна мета
Виховання у студентів патріотизму, всебічного розвитку цікавості, підвести до розуміння важливість знань з запропонованої теми, домогтися усвідомлення необхідності освіти.
4. Методичні рекомендації щодо проведення відкритого заняття
4.1 Організаційний момент
Викладач перевіряє підготовку аудиторії і студентів до заняття, з’ясовує причини відсутності, робить записи в навчальному журналі. Використовується метод – «усна бесіда»; 1 хвилина
4.2 Перевірка домашнього завдання
Заняття починається з перевірки домашнього завдання методом «бліц-опитування», викладач пропонує студентам дати відповіді на запитання:
1. Дати характеристику світовому розвитку поч. ХХ ст.(економіці)
2. Назвати 2 воєнно-політичних блоки поч. ХХ ст..
3. Дати характеристику Антанті
4.Дати характеристику Троїстому союзу
5. Назвати міжнародні кризи та конфлікти поч. ХХ ст..?
6. Назвати причини міжнародних протиріч
Проводить бліц-опитування.
Студенти дають відповіді на питання – 8 хвилин.
4.3 Актуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності
Актуалізацію опорних знань виконується методом «фронтальна бесіда» та
«ланцюжок ознак»
В даному випадку проводиться бесіда з метою активізації сприйняття нового матеріалу, спираючись на раніше накопичені знання студентів складання ОК.
- Що вам відомо про Першу світову війну?
- Які країни виявили себе агресорами?
- Яку закономірність можна помітити в Першій світовій війні?
Розкриття значення геополітики.
Наступним етапом є мотивація навчальної діяльності. Викладач мотивує значення даної теми для студентів, спонукає їх до вивчення нової теми. Визначає роль і місце теми в складі дисципліни. Пропонує студентам переглянути
слайди №1 присвячені даній темі – 2 хвилини.
4.4 Вивчення нового матеріалу
Вивчення нового матеріалу починається з оголошення теми і плану заняття. З метою дотримання плану і логічності у засвоєнні нового матеріалу викладач пропонує студентам в ході заняття заповнити матрицю опорного конспекту. Таким чином, зберігається логіка вивчаємого матеріалу, студенти крім слухового сприйняття задіють і зорову пам’ять. Матриця також дає можливість весь час корегувати засвоєний матеріал, при необхідності допоможе відновити пропущені елементи. Вона спонукає до цілеспрямованої творчої діяльності, до постійного контакту і бажання проявити себе.
4.4.1. Вивчення завдань на занятті.
При вивченні нового матеріалу викладач пропонує студентам питання: «Перша світова війна – це логічне продовження криз та конфліктів поч.. ХХ ст.? Чому?» Можна було уникнути війну? Чому?» студенти на протязі заняття дають відповіді на запропоновані викладачем запитання, заповнюють матриці опорного конспекту за формою наданою викладачем, аналізують новий матеріал. Застосовуються елементи розповіді, пояснення, інтерактивні, особистісно зорієнтовані форми та методи навчання: метод «Підсилена лекція», метод «Прес», «перегляд слайдів, складання опорного конспекту за матрицею запропоновую викладачем через перегляд слайдів, рефлексія, різні методи контролю знань – 20 хвилин.
4.4.2. Перевірка якості засвоєння нового матеріалу.
Студенти працюють з схемою опорного конспекту, дають відповіді на поставлені викладачем запитання письмового, роблять відповідні висновки (додатки 2).
Такий метод контролю знань є ефективними і дає можливість швидко визначити рівень і якість засвоєння знань і скорегувати навчальний процес – 13 хвили.
4.5. Підведення підсумків заняття.
Викладач проводить підсумки роботи на занятті, студенти заслуховують підсумки заняття – 2 хвилини.
4.6. Оцінювання якості знань студентів.
Викладач звертає увагу га досягнення групою оволодіння новим матеріалом, характеризує засвоєння нового матеріалу, визначає позитивні і негативні сторони, виставляє і аргументує оцінки враховуючи роботу на протязі всього заняття – 2 хвилини.
4.7. Домашнє завдання
Студентам пропонується опрацювати конспект та виконати самостійну роботу №1 «Криза в Російській та Австро-Угорській імперії. Російська революція 1917 року» - 1 хвилина.
4.7.Тема заняття: «Перша світова війна. Стратегічні плани ворогуючих сторін. Характеристика воєнних кампаній». (За допомогою мультимедійної системи демонструються слайдів (див. додаток «Електронна презентація лекції»); студентам повідомляється тема та план заняття).
План
- Стратегічні плани супротивників. Бойові дії 1914 р.
- Кампанія 1915 р.
- Події 1916-1918 рр..
Викладення нового матеріалу.
Розгляд даного питання будується з урахуванням знань студентів, які вони отримали при вивченні попередніх тем, а також їх життєвого досвіду.
В процесі викладення матеріалу по першому питанню за допомогою мультимедійного проектора на спеціальному екрані поетапно демонструється слайди (ОК з першого питання), який студенти заносять у свої зошити. В процесі обговорення окремих питання студенти доповнюють.
Майже 100 років минуло від початку Першої світової війни. Але пізнання її як справді грандіозного явища навряд чи можна вважати завершеним. Йдеться, зрозуміло, не про пошук нових фактів чи відкриття якихось нерозгаданих таємниць. Усе це вже практично зроблено. Йдеться про вивчення й осмислення історичних фактів і явищ, про нове прочитання цього світового конфлікту, оскільки постійні зміни в нашій сучасності мають своє глибинне коріння в минулому. Не осягнувши його, не осмисливши минулого, людство залишилось би сліпим і безпомічним перед сьогоденням.
Історія Першої світової війни та її уроки ще раз засвідчують, що наше сьогодення є історично вмотивованим продовженням розвитку людського суспільства з його не лише здобутками, а й з конфліктами та втратами. Це тільки в уяві людей недостатньо освічених історія сучасного буття починається, так би мовити, з чистого аркуша.
|
Зміст лекції |
Вид візуалізації (ТЗН, наочність) |
|
1. Стратегічні плани супротивників. Бойові дії 1914 р ПЕРЕДДЕНЬ ВІЙНИ: СТРАТЕГІЧНІ ПЛАНИ СУПРОТИВНИХ СТОРІН Неминучість широкомасштабного воєнного конфлікту зумовлював поділ Європи на два ворогуючих блоки держав - Троїстий союз і Антанту. Міжнародні кризи першого десятиріччя XX ст. (Марокканські 1905-1906 та 1911 рр., Боснійська 1908-1909 рр. і особливо Балканські війни 1912-1913 рр.) украй загострили англо-німецькі та російсько-австрійські суперечності, прискорили розв'язання світової війни. У зв'язку із серйозними італо-австрійськими суперечностями, що виникли на Балканах, від Троїстого союзу відійшла Італія. Це дещо послабило противників Антанти, оскільки тепер Німеччина могла спиратися на свого єдиного союзника - Австро-Угорщину. США згідно з офіційною доктриною ізоляціонізму своєї зовнішньої політики аж до початку війни не підтримували жодне з угруповань європейських держав, але виявляли пильний інтерес до змін у співвідношенні сил у наростаючому протиборстві. США розраховували згодом використати послаблення будь-якої з сторін у власних інтересах. Увесь сенс такої політики найповніше "прочитується" за висловлюванням американського сенатора Віверідта (початок XX ст.): "Бог... зробив нас талановитими організаторами, покликаними встановити порядок у світі... З усіх він вказав на американців, які повинні в кінцевому підсумку привести до відродження світу". Уряди країн, які готувалися до війни, вважали, що вона відверне увагу народних мас від соціальних і національних проблем - і це було чи не єдиним, у чому не мали розходжень Антанта і Троїстий союз. Готуючись до війни, кожна держава з числа майбутніх противників мала власні політичні цілі. Зокрема Німеччина, котра, за висловом її видатного історика Ф. Фішера, добре й довго готувала "ривок" до світового панування, прагнула захопити значну частину колоніальних володінь Великобританії, ослабити її як конкурента на ринках, покінчити з пануванням британського військово-морського флоту в світовому океані, розгромити Францію, заволодіти її колоніями; загарбати Бельгію і Голландію з їхніми колоніями; ослабити Росію, відторгнувши від неї Польщу, Україну та Прибалтику. До планів Німеччини входило також створення "Серединної Європи. Німецьке верховне командування, поклавши в основу майбутніх воєнних дій розрахунки генерала Шліфена (до 1913 р. - начальник генштабу збройних сил), оптимістично планувало "бліцкриг" - блискавичну війну. Суть цієї стратегічної ідеї полягала в тому, щоб за рахунок довготривалості бойового розгортання російської армії (у зв'язку з недобудованими залізницями - більше 40 діб) та розраховуючи, що австро-угорські війська надійно скують дії росіян, основні німецькі сили спрямувати на Францію. Удар передбачалося завдати головними силами через Люксембург і, притиснувши французькі війська до швейцарського кордону, протягом 6-8 тижнів знищити їх. Покінчивши з Францією, планувалося швидко перекинути всі німецькі сили на розгром Росії. Проте, як виявилося в ході воєнних дій, німецький генштаб, перебуваючи в пангерманістському патріотичному чаду, істотно переоцінив можливості своєї армії: "бліцкриг" з передбачуваним фіналом "до осіннього падіння листя" провалився, Німеччині довелося вести затяжну війну одночасно на Західному та Східному фронтах. Розроблений під сильним впливом німецького генштабу австро-угорський план був, зрозуміло, головним чином спрямований проти Росії. Росія, маючи за кінцеву мету оволодіння Будапештом і Віднем, зосередила проти Австро-Угорщини чотири армії (3/5 усіх своїх сил) на півдні Полісся. Крім того, згідно з зобов'язаннями за франко-російським союзом, Росія мусила активно діяти проти Німеччини в Східній Пруссії. Передбачалося також розгортання армій для прикриття Петербурга, балтійського узбережжя та з боку Румунії. На випадок виступу Туреччини створювалася Кавказька армія. За оцінками російського генштабу, що ґрунтувалися на відомостях про австрійську армію як недостатньо підготовлену й технічно не переоснащену, південний напрям розгортання воєнних дій видавався перспективнішим. Успіх на півдні міг би дати Росії можливість вивести Австро-Угорщину з війни, залишивши Німеччину наодинці з могутніми арміями Антанти. Російський генералітет розраховував при цьому й на відсутність сучасної австрійської військової доктрини, й на консерватизм стратегічного й тактичного мислення армійського командування Австрії. Бралися до уваги також можливість виникнення національних суперечностей у середовищі військових формувань, утворених як за національною ознакою, так і за змішаною формою. Саме тому впливові шовіністичні кола Росії наполягали на розв'язанні в ході війни "національного завдання" - не лише домогтися приєднання Галичини, а й забезпечити Росії вільний вихід до Середземного моря, оволодіти Константинополем, західним узбережжям Мармурового моря. У цих своїх домаганнях на півдні (середземноморські протоки, Константинополь) Росія досягла попередньої домовленості зі своїми союзниками в обмін на згоду про розподіл між Великобританією і Францією турецьких володінь на Арабському Сході. Крім того, Великобританія розраховувала відірвати від Туреччини Месопотамію й Аравійський півострів, суттєво зміцнити своє становище в Середземномор'ї, посилити вплив "британського лева" на Середньому Сході. Прагнучи реваншу за поразку 1870-1871 рр. у франко-прусській війні й відтак повернути собі Ельзас і Лотарингію, оволодіти Саарським басейном і Рейнською промисловою зоною, заразом захопивши частину німецьких колоній, Франція та її військове командування збиралися воювати залежно від обстановки та характеру дій противника. Пасивно-оборонний характер був основною рисою французького плану. Головну надію французи покладали на допомогу Росії. Не пов'язував себе конкретними обов'язками на випадок війни з Німеччиною й англійський генштаб. Правлячі кола Великобританії взагалі не збиралися воювати власними силами, переклавши ці турботи на своїх союзників - Францію і Росію. Прямим свідченням цьому є той факт, що для воєнних дій на континенті було призначено всього 6 піхотних і 1,5 кавалерійських дивізій. Щодо участі у війні флоту, то "володарка морів" взяла на себе доставку експедиційних сил у Францію та захист узбережжя метрополії шляхом блокади ворожих берегів і можливої морської генеральної битви з німецьким флотом. Такими були розстановка збройних сил країн - учасниць Троїстого союзу й Антанти, їхні стратегічні задуми та цілі напередодні назріваючого найбільшого на той час воєнного конфлікту. Зумовлене нерівномірністю розвитку капіталізму збройне зіткнення між об'єднаними в агресивні мілітаристські блоки провідними країнами за перерозподіл світу ставало неминучим. У свою чергу Австро-Угорщина не тільки не збиралася поступатися жодною з населених українцями територій, а й виношувала плани оволодіння всіма західноукраїнськими землями. Бойові дії 1914р.. В основу наступних воєнних дій було покладено план генерала Шліффена. Неминучість війни на два фронти була очевидною. Тому головною ідеєю стратегічного плану було бити противників нарізно. На початковому етапі війни на заході передбачалося зосередити близько 80% збройних сил Німеччини, а решту - на сході. Після розгрому протягом 4-6 тижнів французької армії Німеччина мала перекинути війська на схід і в ході блискавичної війни нанести нищівну поразку Росії. Бойові дії у 1914 р. У перші ж дні війни німецькі війська вступили на територію Бельгії. Взяття столиці Брюсселя послужили недостатньою втіхою для німецьких армій, бо надалі вони несподівано для себе зустріли запеклий опір. Почались каральні операції проти місцевого населення. Не гребуючи ніякими засобами, німецьке командування гнало війська на захід. На франко-бельгійському кордоні потерпіли поразку французи, що додало впевненості німцям. Відкривався шлях на Париж. Французький уряд залишив столицю й переїхав у м.Бордо. Стратегічний задум німецького командування здавався виконаним. Два німецькі армійські корпуси і кавалерійську дивізію було перекинуто на схід, де вже наступали російські армії. Негайного втручання Росії вимагали західні союзники. Однак наступ у Східній Пруссії, розпочавшись досить успішно, через неузгодженість дій командувачів та дезорганізацію тилу закінчився трагічно. У вересні росіян витіснили зі Східної Пруссії, причому ЗО тис. осіб потрапило в оточення, а генерал Самсонов застрелився. У серпні-вересні успішними були дії Південно-Західного російського фронту. Після перших успіхів австро-угорські війська терпіли поразку за поразкою. Російські армії Рузського й Брусилова захопили Львів, а далі й фортецю Перемишль, зайняли майже всю Галичину й Буковину. 5-12 вересня грандіозна битва розгорілася на північному сході від Парижа на річці Марні. Німецькі війська сподівалися оточити французів і взяти столицю Франції. Але французькі й англійські війська перейшли у наступ. Кожна із сторін намагалася обійти противника з флангів, що нагадувало ''біг до моря''. Лінія фронту видовжувалась і досягла 600 км - від кордонів Швейцарії до Атлантики. Це був важливий стратегічний успіх союзників. Проте далі його не вдалося розвинути. До цього війна була маневреною; тепер вона набрала позиційного характеру. І ті, й інші солдати заривались в окопи, перед якими будувались земляні й бетонні укріплення, недоступні навіть для важкої артилерії. Перед окопами простяглись мінні поля й ряди колючої проволоки. Битва на Марні стала переломною в ході Першої світової війни і, за визнанням німецьких генералів, визначила її підсумки. Жодна із сторін не володіла достатніми засобами, аби безповоротно зламати хід подій. Тому вони намагалися якомога швидше привернути до цієї світової бойні інших союзників. Першою вступила у війну Японія. Вона захопила німецькі володіння в Китаї і на Тихому океані. Країни Антанти вимагали послати японських солдат у Європу та японський уряд відмовився це зробити. Німеччину підтримала Османська імперія. Бої на Західному і Східному фронтах означали зрив німецького плану війни. Крах плану Шліффена був викликаний недооцінкою сил противника, бездумним дотриманням наміченого, відсутністю належної взаємодії між арміями. Війська Антанти подекуди перехопили ініціативу і, використовуючи добре укріплені позиції та природні перешкоди, завдали ударів німецьким військам. Блискавична війна не вдалася, що загалом змінило обстановку на театрах воєнних дій. |
Мультиме-дійний проектор, Слайд 1,2,3 , карта «Перша світова війна»
слайд 4,5 карта «Перва світова війна»
|
2.Кампанія 1915 р.
Дане питання розглядається з урахуванням знань та досвіду студентів з використанням методів «бесіда», «пояснення» та мультимедійного проектора.
|
Зміст лекції |
Вид візуалізації (ТЗН, наочність) |
|
2 питання: Кампанія 1915 р. Бойові дії у 1915 р. У 1915 р. на західному фронті Німеччина активних бойових дій не вела. 22 квітня біля бельгійського міста Іпр німці вперше в світовій історії здійснили газову атаку. З 15 тис. отруєних хлором англійських вояків третина померла. Ця подія продемонструвала повну зневагу норм міжнародного права і ознаменувала появу нової страхітливої зброї - хімічної. У військах впроваджуються протигази. Зі свого боку англійці й французи спробували перекрити протоки Босфор і Дарданелли. Висадка десанту була невдалою. Турецькі війська наглухо блокували експедиційні війська союзників. У ті ж квітневі дні завершились переговори країн Антанти й Італії. За Лондонською угодою Італія вступала у війну проти Німеччини. За це їй мали відійти після війни Трієст та інші австрійські області з італійським населенням, під протекторат Італії підпадала Албанія. Через місяць Італія вступила у війну, але вела її спроквола, відтягнувши понад 10 австрійських дивізій. Це було єдине полегшення для Росії, адже найбільші за масштабами бої у 1915 р. відбувалися на сході. За пропозицією командуючого Східним фронтом генерала фон Гінденбурга проти Росії було спрямовано головний удар Німеччини. Досі російські війська проводили наступальні операції не для досягнення стратегічної вигоди, а з метою полегшення становища союзників на заході. Внаслідок постійної передислокації з'єднань і розрізнених дій бойова міць російських армій була невисокою. Техніко-економіч-на відсталість Росії зумовила тяжке становище на фронті. Не вистачало найнеобхіднішого - зброї, боєприпасів, обмундирування, медикаментів. У Німеччині добре знали про наміри російського командування, про сильні і вразливі місця росіян. Німецькі й австрійські вивідувачі були в російських штабах, навіть у військовому міністерстві і царському оточенні. Росію вважали найслабшим членом Антанти. Німеччина хотіла змусити Росію вийти з війни. 2 травня 1915 р. після шаленої артилерійської підготовки німецькі й австрійські війська перейшли у наступ і прорвали російську оборону. Протягом наступних п'яти місяців вони захопили Галичину, Буковину, частину Волині, Польщу, Литву, частину Латвії і Білорусії. Втрати росіян були жахливими: 850 тис. убитих і поранених, 900 тис. полонених. Однак Росія не капітулювала. Фронт розтягнувся від Ризької затоки до кордонів Румунії. На сході теж перейшли до позиційної війни. Після перемог Німеччини восени 1915 р. у війну вступає Болгарія. Утворюється Четверний союз Німеччини, Австро-Угорщини, Туреччини і Болгарії. Через болгарську територію Туреччина тепер вільно могла спілкуватись із своїми союзниками. Проти невеликої сербської армії у жовтні 1915 р. рушили німецькі, австро-угорські й болгарські війська. Росія не могла надати Сербії допомогу, а французькі й англійські війська прибули запізно: сербська армія вже була розгромлена. На новоутвореному Балканському фронті бойових дій до середини 1918 р. майже не велось. Отже, у 1915 р. вирішальних перемог не здобула жодна із коаліцій. Час працював на країни Антанти. Вони налагодили велике військове виробництво і нарощували стратегічну перевагу.
|
Мультиме-дійний проектор, слайд 6, карта «Перша світова війна»
слайд 7,8 карта «Перша світова війна»
|
3.Події 1916-1918 рр..
Дане питання розглядається з урахуванням знань та досвіду студентів з використанням методів «бесіда», «пояснення»та мультимедійного проектора.
|
Зміст лекції |
Вид візуалізації (ТЗН, наочність) |
|
3 питання: Події 1916-1918 років. Концентрація німецьких військ на Східному фронті відкривала союзникам на заході можливість для передишки і перегрупування сил для нанесення вирішального удару. Напередодні кампанії 1916 р. Англія і Франція порівняно з Німеччиною мали чисельнішу армію, глибоко ешеловану оборону, потужну артилерію. Війська німецьких союзників виявились розпорошеними по різних фронтах і не горіли бажанням вести активні наступальні операції. ''Верденська м'ясорубка''. Брусиловський прорив. Битва на р. Соммі. Німецькі командувачі вважали, що перемогу на сході забезпечено і час братися за противників на заході. 21 лютого 1916 р. німецькі війська на ділянці фронту довжиною 40 км перейшли у наступ. Йому передувала нищівна артилерійська підготовка. Сталевий дощ не залишав нічого живого. Небаченої сили удар спрямовувався проти фортеці Верден. Добре укріплена, вона становила осердя оборони французів. Щоразу, коли німецька піхота піднімалась в атаку, її зустрічав кинджальний вогонь. За кілька місяців кровопролитних боїв німцям удалося заглибитись в оборону французів лише на 7 км. Прорвати фронт чи бодай заволодіти Верденом німці не змогли. Сили протиборствуючих сторін виснажувались з кожним днем. Франція очікувала допомоги від Росії та Англії. Дійсно, 4 червня російські армії під командуванням генерала Олександра Брусилова після сильної артилерійської підготовки прорвали австро-німецький фронт. Незабаром вони знову зайняли більшу частину Галичини й Буковину, досягли Закарпаття. Лінія фронту витягнулась майже на 400 км, а глибина просування становила 60-100 км. Німецьке командування спішно знімало війська на заході й перекидало їх на схід. На боці Антанти 16 серпня у війну вступила Румунія, однак одразу ж була окупована ворожими військами, що подовжило фронт ще на 500 км. 1 липня французькі й англійські війська повели наступ на річці Соммі. Шквальний артилерійський вогонь, що тривав сім днів, зруйнував німецькі дротяні загорожі, траншеї, ходи сполучення. На кожен метр фронту французька артилерія викинула близько однієї тони металу. Крім піхоти, на прорив вперше було кинуто танки. 79 сталевих чудовиськ повільно повзли на німецькі позиції й наганяли жах. Проте німецькі війська стримали натиск і восени активні бойові дії на р. Соммі припинилися. В грудні безрезультатно закінчилась і Верденська битва. Підсумки воєнних кампаній 1916 р. були приголомшуючими. Під Верденом загинуло майже мільйон німецьких і французьких солдатів та офіцерів. На р. Соммі втрати з обох сторін перевищували 1300 тис. осіб. Під час Брусиловського прориву лише полонених нараховувалось понад 400 тис. осіб. Все більше вдосконалювались смертоносна зброя і техніка. Для нищення людей використовувались артилерія, танки, військово-повітряні сили, хімічна зброя. За рівнем технічної оснащеності англо-французькі війська випереджали Німеччину. Війна все більше виснажувала противників, вимагаючи мобілізації останніх людських, матеріальних і продовольчих ресурсів. Підводна війна. Напередодні війни Англія мала потужний військовий флот. Німецький флот не міг орудувати далі Балтики, а австро-угорський - Адріатики. Мобільними були судна, які опинилися ще до війни за межами цих акваторій. Так, німецькі крейсери ''Гебен'' і ''Бреслау'', опинившись у Чорному морі, обстрілювали Одесу, Севастополь, Новоросійськ і Феодосію. Британський флот розгромив німецьку ескадру в Південній Атлантиці біля Фолклендських островів. Держави Троїстого союзу потерпали від морської блокади і шукали ефективних засобів протидії. Порятунок вбачався у широкому застосуванні порівняно нової зброї - підводних човнів і розгортанні підводної війни. У лютому 1915 р. Німеччина оголосила всі води, які омивають Великобританію, зоною бойових дій і спрямувала сюди свої підводні човни. 7 травня об'єктом атаки став англійський пасажирський лайнер ''Лузітанія'' з 1196 пасажирами на борту, з них 128 були американці. Загибель ''Лузітанії'' стала однією з найбільших морських катастроф. США виступили з рішучим протестом, бо, крім людських жертв, підводна війна завдавала збитків торгівлі з країнами Антанти. Німеччина, побоюючись конфлікту з США, тимчасово обмежила підводну війну. Німецьке командування віддало наказ без попередження не топити пасажирські судна. На практиці командири підводних човнів цей наказ не виконували. У травні - червні 1916 р. між англійським і німецьким флотами відбулася найбільша в історії морська битва. У ній з обох сторін брали участь дредноути, лінійні кораблі, крейсери, міноносці. Зіткнення відбулося на Північному морі біля берегів Ютландії. Німецька ескадра спробувала розсікти британський флот і розбити його по частинах. Однак їй не вдалося цього зробити, натомість німців мало не відрізали від їхніх же баз. Німецький флот поспішно залишив бій. Повернувшись до баз, він більше не з'являвся у відкритому морі. У Німеччині знову активізувалися прихильники необмеженої підводної війни. ''Ми будемо топити навіть тріску, якщо вона попливе в Англію'', - підтримав їх кайзер Вільгельм II. Країни Антанти дуже потерпали від німецьких підводних човнів, хоча ті нерідко гинули й самі. На виклик Німеччини вони відповіли розгортанням суднобудування, розробкою ефективних засобів боротьби проти підводних човнів. Агресивністю Німеччини обурювалась світова громадськість. Стало зрозумілим, що підводні човни не спроможні вирішити долю війни, яка набирала все більш затяжного характеру. Лютнева революція в Росії та її вплив на хід війни. Внутрішнє становище воюючих країн було складним. Нестача продовольства, палива, одягу, найнеобхідніших речей до краю загострювали бідування людей. Ширилися страйки і антивоєнний рух. На фронті стихійні протести набрали форми братання. У Росії до економічних та соціальних проблем додалася політична криза, спричинена поразками на фронтах, недовірою до діяльності уряду, його нездатністю завершити війну. Хитке становище влади всіма силами розгойдували більшовики, використовуючи голод і розруху в країні для досягнення власних цілей. У лютому 1917 р. антивоєнні та соціальні виступи в Росії набрали небаченого розмаху і переросли в революцію. Врятувати монархію не вдалося. На початку березня влада перейшла до Тимчасового уряду. Росія стала республікою. Новий уряд не відмовився від зобов'язань царя Миколи II перед союзниками і закликав продовжувати війну до переможного кінця. Але в країні невблаганно зростали все більш рішучі хвилі протесту проти грабіжницької війни. На 1917 р. кожна із воюючих країн виношувала потаємні плани. Німецьке командування обрало оборонну тактику, війська Антанти - наступальну. Ще в грудні 1916 р. Німеччина виступила з пропозицією розпочати переговори про мир. Вона та її союзники хотіли б укласти мир, залишивши за собою всі завойовані території. Країни Антанти відхилили цю пропозицію. Існувала домовленість генеральних штабів союзних армій про одночасний наступ у 1917 р. на всіх європейських фронтах. Лютнева революція зробила неможливим наступ російських військ. Під впливом революційних подій у Росії масові страйки прокотились в Англії, Франції, Італії. Страйкарі і демонстранти вимагали припинення війни і укладення миру. З Росії революційні настрої перекинулись і в Німеччину. В квітні - травні на Східному фронті спостерігались масові братання солдатів німецької армії та росіян. Перспективи виходу Росії з війни надзвичайно налякали союзників. Вступ у війну США. Сполучені Штати Америки були країною, яка ніяк не бажала поразки Антанти. Тривалий час їм було невигідно вступати у війну. В роки війни США постачали країнам Антанти зброю, боєприпаси, продовольство. З країнами австро-німецького блоку США торгували через нейтральні країни. У 1914 р. американський борг країнам Європи, головно Англії, становив близько 6 млрд. доларів. В роки війни вони не лише розрахувались з боргами. З боржника європейських держав вони перетворились на їхнього кредитора (позика становила понад 10 млрд. доларів) і не хотіли задарма все втрачати. З лютого США порвали дипломатичні відносини з Німеччиною. Коли стало відомо, як небезпечно для союзників розгортаються події в Росії, американський конгрес оголосив війну Німеччині. Це трапилося 6 квітня. А вже через рік на Західному фронті було понад 2 млн. американців. Американська промисловість отримала нові замовлення. На потреби армії і флоту виділялися величезні кошти. Економічна, військова, фінансова міць США була спрямована проти Німеччини і не залишила їй шансів на перемогу. Бойові дії у 1917 р. Генеральний наступ країн Антанти одночасно на всіх фронтах навесні 1917 р. не вдався. У квітні об'єднане англо-французьке командування вчинило спробу атакувати противника в районі Реймса. Сім тижнів тяжких боїв успіху не принесли. Французи втратили убитими і пораненими понад 100 тис. осіб. На сході оговтались російські війська і в липні перейшли в наступ у Львівському напрямі. На сході, як і на заході, воювали неохоче. Війна всім остогидла, перетворившись на смертельно небезпечну й невдячну, нічим не виправдану роботу. З березня 1918 р. між Німеччиною та Радянською Росією було підписано Брестський мир. Німецькі війська перекидались на захід. Воєнні дії на Західному фронті у 1918 р. Поразка країн німецько-австрійського блоку. Комп'єнське перемир'я. Німецьке командування, зібравши сили, намагалося розбити англійців та французів до вступу у війну США. З кінця березня до початку червня німці провели на заході три наступальні операції. Ці руйнування не могли змінити на краще становище Німеччини. Людські резерви було вичерпано. На фронт з Німеччини гнали навіть підлітків. Зневірені в усьому солдати погано слухались командирів. Не чекаючи кроків Німеччини, під натиском військ Антанти 29 вересня капітулювала Болгарія. Через місяць запросили миру Австро-Угорщина, яка вже почала розвалюватись, і Туреччина. Оцінивши загрозливість ситуації, німецьке верховне командування в ультимативній формі поставило вимогу імператору припинити війну і запобігти вибуху революції. Уряд Німеччини звернувся до американського президента з проханням про перемир'я і укладення миру. Вільсон погодився розпочати переговори при умові відведення німецьких військ з захоплених територій і зречення кайзера. Влада в Німеччині перейшла до соціал-демократа Еберта. Переговори у Комп'єнському лісі велись від імені нового уряду. На світанку 11 листопада 1918 р. між Німеччиною та її противниками було підписано перемир'я. Об 11 годині ранку пролунав сигнал ''Припинити вогонь!''. Прогримів перший залп артилерійського салюту. Перша світова війна закінчилась. |
Мультиме-дійний проектор, слайд 9 карта «Перша світова війна»
слайд 10, карта «Перша світова війна»
|
Рефлексі йно - оцінювальний етап..
Під час проведення даного елементу заняття викладач з’ясовує рівень усвідомлення нового матеріалу, глибини його розуміння.
В процесі закріплення нового матеріалу викладач задає питання методом мозкового штурму, проводячи письмові відповіді.
Постановка домашнього завдання.
Звернути увагу студентів на ОК, де вказане домашнє завдання.
та конспект.
ЗАТВЕРДЖЕНО:
Зав. відділенням___________
Навчально-методична карта заняття № 3
Дисципліна Всесвітня _історія _____________________ Тема заняття: Перша світова війна . Стратегічні плани ворогуючих сторін.
Характеристика воєнних кампаній |
|
Група Дата |
Час 90хв. Тип - тематична лекція. Лекція-розповідь, створення ОК за матицею. |
М-21 |
|
Мета заняття |
Навчальна Оволодіння знаннями про початок Першої світової 1914- |
|
1918 рр.., театри воєнних дій та головні події, вступ у війну США. |
|
|
Виховна Виховання відповідальності, дисциплінованості, інтересу до вивчення |
|
|
даного матеріалу. |
Забезпечення заняття
|
А. Наочні посібники |
Мапа «Перша світова війна 1914-1918 рр..». |
|
|
|
|
Б. Роздатковий матеріал |
ОК |
|
|
|
№ елементу занять (год., хв.) |
Елементи заняття, навчальні питання |
Форми і методи навчання |
|||||||||||||||||||||||||
|
1.хв. |
Підготовка групи до навчання:
|
Усна бесіда огляд |
|||||||||||||||||||||||||
|
8 хв |
Перевірка домашнього завдання. Теми : «Переддень «Великої війни».» |
Бліц- |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
опитува |
||||||||||||||||||||||||||
|
|
1. Дати характеристику світовому розвитку поч. ХХ ст.(економіці) |
ння |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
2. Назвати 2 воєнно-політичних блоки поч. ХХ ст.. |
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
3. Дати характеристику Антанті |
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
4.Дати характеристику Троїстому союзу |
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
5. Назвати міжнародні кризи та конфлікти поч. ХХ ст? |
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
6. Назвати причини міжнародних протиріч |
|
|||||||||||||||||||||||||
|
3 хв. |
Актуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності |
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
Фронтальна |
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
Бесіда |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
«ланцюжок |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
3. Навіщо ми вивчаємо даний військовій конфлікт ? |
ознак» |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
Звернути увагу студентів на хронологічні особливості періоду, причини та передумови початку Першої світової війни, театри бойових дій, словникову базу, загальні тенденції та перспективи входження США у Першу світову війну. |
|
|||||||||||||||||||||||||
|
60хв. |
Тема: Перша світова війна. Стратегічні плани ворогуючих |
Повідом- |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
Сторін .Характеристика воєнних кампаній |
Лення |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
№ елементу занять (год., хв) |
Елементи заняття, навчальні питання
|
Форми і методи навчання |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
План |
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
1. Стратегічні плани супротивників. Бойові дії 1914 р. |
Повідом |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
2. Кампанія 1915 р. |
-лення, |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
3. Події 1916-1918 рр. |
Пояснення |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
22 хв |
1. Стратегічні плани супротивників. Бойові дії 1914 р.
Кампанія 1914 р..
|
Пояснення, бесіда, використання слайдів додаток 1: слайд 1,2,3 карта «Перша світова війна»
слайд 4,5
карта «Перша світова війна» |
|||||||||||||||||||||||||
|
15 хв |
2.Кампанія 1915р.
|
Пояснення, бесіда, використання слайдів додаток 1: слайд 6,7 карта «Перша світова війна»
слайд 8 |
|||||||||||||||||||||||||
|
23 хв. |
3.Події 1916 р.
Події 1917-1918 рр..
|
Метод «підсилена лекція» використання слайдів додатки: слайд 9 карта «Перша світова війна»
карта «Перша світова війна» слайд 10 Метод «Прес» |
|||||||||||||||||||||||||
|
13 хв. |
Закріплення вивченого матеріалу |
Рефлексія |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
1.Назвіть хронологію І св.в |
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
2.Назвіть країни агресори Першої світової війни? |
Письмове |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
3.Перелічіть визначні битви Першої світової війни? |
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
4.Який військово-політичний блок здобув перемогу |
тестування. |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
5. Назвати країни Четвертного союзу |
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
6. Скільки імперій розпалось в ході І св.в? |
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
7. Дата капітуляції Німеччини? |
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
3 хв. |
Підсумки роботи на занятті та постановка домашнього завдання:
|
Повідомлення |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
Домашнє завдання |
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
2 хв. |
Л-1 с. 74-88 СР 1 «Криза в Російській та Австро-Угорській імперії. Російська революція 1917 року» |
повідомл. |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
Завдання і вказівки по самостійному вивченні дисципліни |
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
Тема «Криза в Російській та Австро-Угорській імперії. Російська |
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
революція 1917 року» |
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
Підручник:Л-1 с.74-88 |
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
Форма зворотного зв’язку |
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
Питання модуль 1 |
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
Питання до заліку |
|
|||||||||||||||||||||||||
“_________” ____________________ 20___р. Викладач_____________ Ю. Л. Драган
Розглянуто на засіданні циклової комісії із загальноосвітніх дисциплін
Протокол №________ від “________” _______________________ 20__ р.
Голова циклової комісії ______________________________ Ю. С. Холодницька
Опорний конспект №3
Тема: Перша світова війна. Стратегічні плани ворогуючих сторін. 
Характеристика воєнних компаній
Час - 2год.
Тип лекції: лекція-розповідь, створення ОК за матрицею . План
- Стратегічні плани супротивників. Бойові дії 1914 р...
- Кампанія 1915 р.
- Події 1916-1918 рр...
Користуючись картою «Перша світова війна 1914-1918 рр..» назвати країни учасниці, визначити територію де проходили військові дії, хто виступав агресором.
- Бойові дії 1914 р. стратегічні плани супротивників.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кампанія 1914 р..
|
Театр воєнних дій |
Головні події |
|
Західноєвропейський |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Воєнні дії морі |
|
- Кампанія 1915р.
|
Театр бойових дій |
Головні події |
|
|
|
|
Східноєвропейський |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Бойові дії на м |
|
3. Події 1916 р.
|
|
Головні події |
|
Західноєвр |
|
|
|
|
|
Бойові дії на морі |
|
Події 1917-1918 рр..
|
Події січень 1917р.
|
Лютий 1917 р.
|
|
Квітень 1917р.
|
Жовтень 1917 р. |
|
Червень 1917 р.
|
|
|
Початок 1918 р. |
Березень 1918 р. |
|
Жовтень-листопад 1918 р. |
Листопад 1918 р. Кінець Першої світової війни
|
Тема: Перша світова війна. Стратегічні плани ворогуючих сторін. 
Характеристика воєнних компаній
Час - 2год.
Тип лекції: лекція-розповідь, створення ОК за матрицею . План
- Стратегічні плани супротивників. Бойові дії 1914 р...
- Кампанія 1915 р.
- Події 1916-1918 рр...
Користуючись картою «Перша світова війна 1914-1918 рр..» назвати країни учасниці, визначити територію де проходили військові дії, хто виступав агресором.
1. Стратегічні плани супротивників. Бойові дії 1914 р.
|
|
Короткочасна (6-8 тижнів ) війна проти Франції, далі на Росію. Передбачалася морські операції проти Британії, розгром і знищення флоту. |
|
|
воєнні дії на двох фронтах: в Галичині – проти Росії, на Балканах – проти Сербії і Чорногорії. Не виключалася можливість ведення бойових дій проти Італії. |
|
|
проти Австро-Угорщини. Бойові дії проти Німеччини. Удар на Східному Фронті. Створення Кавказької армії, на випадок війни проти Туреччини. Оборона морських шляхів до Петербурга. |
|
|
наступ у Лотарингії та в районі Меца; доповнення 2.08.1914р. через можливість наступу німців через Бельгію. Французький флот у Середнє та Адріатичне море, частина для оборони Ла-Маншу |
|
|
сухопутних операцій не передбачалося. Флот мав повинен встановити блокаду Німеччини на Північному морі. Експедиція на допомогу Франції. |
Кампанія 1914 р..
|
Театр воєнних дій |
Головні події |
|
Західноєвропейський |
|
|
|
|
|
|
Австро-Угорщина вторглася до Сербії, але були відкинуті сербською армією
|
|
Близькосхідний |
|
|
|
|
- Кампанія 1915р.
|
Театр бойових дій |
Головні події |
|
|
|
|
Східноєвропейський |
|
|
|
|
|
|
|
|
Балканський
|
|
|
Бойові дії на м |
|
3. Події 1916 р.
|
|
Головні події |
|
Західноєвр |
|
|
|
|
|
Бойові дії на морі |
|
Події 1917-1918 рр..
|
Події січень 1917р.
|
Лютий 1917 р.
|
|
Квітень 1917р.
|
Жовтень 1917 р.
|
|
Початок 1918 р.
|
Березень 1918 р.
|
|
Жовтень-листопад 1918 р.
|
Листопад 1918 р.
|
8. Карта діяльності викладача Драган Ю.Л. і студентів групи М- 21
під час проведення лекції
|
Хід заняття |
Діяльність викладача |
Діяльність студентів |
Форма і методи роботи |
Елементи ОЗН і комп’ютеризація відео презентації
|
|
1. Організаційний момент. 1 хв. |
Взаємне вітання викладача і студентів. З’ясовує відсутність студентів на занятті, налаштовує на продуктивну співпрацю |
Доповідь старости, підготовка до заняття. |
Усна бесіда, огляд |
|
|
2. Перевірка домашнього завдання
8 хв. |
1. Шляхом мозкового штурму - передбачає коротке запитання і коротку відповідь:
1. Дати характеристику світовому розвитку поч. ХХ ст.(економіці) 2. Назвати 2 воєнно-політичних блоки поч. ХХ ст.. 3. Дати характеристику Антанті 4.Дати характеристику Троїстому союзу 5. Назвати міжнародні кризи та конфлікти поч. ХХ ст? 6. Назвати причини міжнародних протиріч |
Студенти дають відповіді виправляють та доповнюють Відповідають на питання . |
Бліц-опитування.
|
|
|
3. Актуалізація і мотивація опорних знань. 3 хв. |
Викладач спонукає студентів пригадати матеріал, пов'язаний з вивченням нової теми, викликає інтерес студентів до сприйняття матеріалу.
2. Які країни виявили себе агресорами? 3. Навіщо ми вивчаємо даний військовій конфлікт ? |
Сприйняття інформації |
Фронтальна бесіда «ланцюжок ознак»
|
|
|
4. Повідомлення теми і мети заняття. 2 хв. |
Викладач повідомляє тему та мету заняття: «Перша світова війна. Стратегічні плани ворогуючих сторін. Характеристика воєнних кампаній» |
Сприймають інформацію |
Повідомлення, пояснення |
Матриця ОК |
|
5.Викладання нового матеріалу 60 хв. Розкриває питання теми: 1. Стратегічні плани супротивників. Бойові дії 1914р.
2. Кампанія 1915р.
3. Події 1916-1918 років
|
Викладач надає студентам інформацію по даному питанню, пропонує заповнити на протязі заняття матрицю опорного конспекту за формою запропонованою викладачем, перегляд слайд презентації по першому питанню.
Викладач надає студентам інформацію по даному питанню, пропонує заповнити на протязі заняття матрицю опорного конспекту за формою запропонованою викладачем, перегляд слайд презентації по другому питанню.
Викладач надає студентам інформацію по даному питанню, пропонує заповнити на протязі заняття матрицю опорного конспекту за формою запропонованою викладачем, перегляд слайдів презентації по третьому питанню. Робота за особистісно-зорієнтованими методами та формами навчання: метод «Прес». Головна ідея: 1. Заохочення до творчої пізнавальної діяльності. 2. Підвищення рівня засвоєння матеріалу. Пропонується дати відповідь на питання: «Перша світова війна – це логічне продовження криз та конфліктів поч.. ХХст.? Чому?» Можно було уникнути війну? Чому? |
Сприймання інформації, беруть участь в обговоренні матеріалу, переглядають слайди складання опорного конспекту
Сприймання інформації, беруть участь в обговоренні матеріалу, переглядають слайди складання опорного конспекту,
Сприймання інформації, беруть участь в обговоренні матеріалу, переглядають слайди складання опорного конспекту, В усній формі дають відповіді на п1оставлене питання, висловлюють свої думки, аргументують, роблять висновки
|
Пояснення, бесіда, розповідь, демонстрація слайду, індивідуальна та колективна робота
Пояснення, бесіда, розповідь,
демонстрація слайду, індивідуальна та колективна робота
Пояснення, бесіда, розповідь,
демонстрація слайду, індивідуальна та колективна робота
|
На ПК презентація слайдів, слайд 1,2 карта «Перша світова війна» заповнення ОК п.1
На ПК презентація слайдів; слайд 6,7,8, карта «Перша світова війна» заповнення ОК п.2
На ПК
презентація слайдів; слайд 9,10, карта «Перша світова війна» Метод «Прес»
|
|
8. Закріплення матеріалу
13 хв. |
Систематизація і закріплення вивченого матеріалу проводиться у формі запитання-відповіді. Викладачем задає питання, що стосуються вивченої теми. Студентам необхідно проаналізувати вивчений матеріал і дати відповіді на такі питання 1.Назвіть хронологію І св.в 2.Назвіть країни агресори Першої світової війни? 3.Перелічіть визначні битви Першої світової війни? 4.Який військово-політичний блок здобув перемогу 5. Назвати країни Четвертного союзу 6. Скільки імперій розпалось в ході І св.в? 7. Дата капітуляції Німеччини? |
Беруть участь в обговоренні матеріалу, роблять висновки, закінчують роботу над опорними конспектами. В кінці розповіді пропонується відповісти письмово на 7 питань, що характеризують матеріал вивчаємої теми Робота з опорними конспектами (зворотній зв’язок) |
Бесіда, підведення підсумків –письмове тестування, індивідуальна робота
|
Рефлексія
|
|
10. Підведення підсумків заняття. 2 хв. |
Викладач аналізує відповіді, перевіряє роботи студентів, визначає кращі. |
Сприймають інформацію.
|
Повідомлення. Колективна та індивідуальна робота |
Оцінка знань |
|
11. Домашнє завдання. 2 хв. |
Повідомлення домашнього завдання. |
Сприймають інформацію. |
Повідомлення. Індивідуальна робота |
|
Висновки
Основне значення особистісно орієнтованої освіти полягає в створенні сприятливих умов для розвитку особистості кожного студента. Реальне втілення на кожному занятті особистісно орієнтованої діяльності дозволить значною мірою «просунути» особистісний розвиток студента, активізувати його потенціал.
Реалізація особистісно орієнтованого підходу робить актуальними такі завдання:
- виявлення впливу особистісно орієнтованої взаємодії, яка організовується викладачем на заняттях, на розвиток певних особистих якостей студентів;
- відстеження динаміки в розвитку особистих якостей студентів під впливом особистісно орієнтованої взаємодії на заняттях;
- визначення провідних тенденцій у розвитку особистих якостей студентів під впливом особистісно орієнтованої взаємодії.
Провідною і спільною формою навчання і виховання у коледжі, центральним компонентом діяльності викладача є заняття. Заняття – не самоціль, а інструмент, засіб розвитку особистості студента.
Викладач, що працює в особистісно орієнтованому напрямі, сам виробляє теоретичні і практичні уявлення про різні моделі, принципи викладання і має у своєму розпорядженні цілий арсенал тактичних прийомів навчання, що дозволяє студентам засвоювати конкретні поняття і відомості в процесі кожного заняття.
На особистісно орієнтованому занятті викладач виступає координатором, організатором роботи всієї групи, ураховуючи особливості кожного студента з метою створення максимально сприятливих умов для актуалізації особистісного потенціалу студентів.
Використана література
Базова
Л-1 Рожин М.Є. Всесвітня історія/Новітні часи (1914-1945 рр..) К., 1996 р.
Л-2 Буряков Ю.В. Всесвітня історія/Новітні часи (1914-1996 рр..) К., 1996 р.
Л-3 Пивоваров С. Всесвітня історія ХХ ст. К., 1995 р.
Л-4 Попова Є.Н. Новітня історія М., 1978 р.
Л-5 Щупак В.І. Всесвітня історія 1945р. до сьогодення, Запоріжжя 2011 р.
Допоміжна
Слюсаренко А.Г. Всесвітня історія. Новітній період 1900-1945 рр..
Довлєлов А.В. Всесвітня історія 1945-1947 рр..
Додатки
«Стратегічні плани супротивників. Бойові дії 1914 року»
Слайд 1
Слайд 2
Слайд 3
Слайд 4
Слайд 5
Додатки
«Кампанія 1915 року»
Слайд 6
Слайд 7
Слайд 8
Додатки
«Події 1916-1918 рр..»
Слайд 9
Слайд 10
Додатки питання тестів
Тестові питання
1.Назвіть хронологію І св.в.
Відповідь:__________________________________________________________________
2.Назвіть країни агресори Першої світової війни?
Відповідь:__________________________________________________________________
3.Перелічіть визначні битви Першої світової війни?
Відповідь:__________________________________________________________________
4.Який військово-політичний блок здобув перемогу
Відповідь:__________________________________________________________________
5. Назвати країни Четвертного союзу
Відповідь:__________________________________________________________________
6. Скільки імперій розпалось в ході І св.в?
Відповідь:__________________________________________________________________
7. Дата капітуляції Німеччини?
Відповідь:__________________________________________________________________
Коди відповідей
|
№ п\п |
Відповіді |
|
1 |
01.08.1914р.- 11.11.1918 р. |
|
2 |
Німецька імперія та Австро-Угорська імперія |
|
3 |
Битва на річці Марна, Ютландська операція, Брусиловський прорив, Галицька битва |
|
4 |
Антанта |
|
5 |
Німецька, Австро-Угорська, Османська імперія та Болгарія |
|
6 |
4 |
|
7 |
11 листопада 1918 року |
про публікацію авторської розробки
Додати розробку