Розробка виховної години

Про матеріал

: Формувати у дітей почуття доброти, любові до навколишніх людей на літературній спадщині В.Сухомлинського,допомогти дітям усвідомити, що чуйного, доброзичливого ставлення потребують не лише люди, а й весь оточуючий світ; розвивати потребу робити добро, не чекати винагороди. Виховувати в учнів доброту, порядність, бажання підтримувати ближнього у скрутну хвилину. Обладнання: Зал, де проводиться свято, прибрана кімната повітряними кульками, плакатами, на яких написані прислів’я, приказки, вислови про людську доброту: «Доброму завжди добре», «Робиш добро – не кайся, а робиш зло, на зло й сподівайся», Все добре переймай, а зло уникай», «Не одежа красить людину, а добрі діла», «З ким поведешся, того й наберешся». Портрет В. Сухомлинського.

Перегляд файлу

Методичний кабінет відділу освіти

Згурівської районної державної адміністрації

Згурівської загальноосвітньої школи І –ІІІ ступенів

СВЯТО НА ТЕМУ:

Життя дане на добрі справи.

Згурівська ЗОШ І –ІІІ ступенів С.А.Кузьменко

_2017р

Тема: Життя дане на добрі справи.

Мета: Формувати у дітей почуття доброти, любові до навколишніх людей на літературній спадщині В.Сухомлинського,допомогти дітям усвідомити, що чуйного, доброзичливого ставлення потребують не лише люди, а й весь оточуючий світ; розвивати потребу робити добро, не чекати винагороди. Виховувати в учнів доброту, порядність, бажання підтримувати ближнього у скрутну хвилину.

Обладнання: Зал, де проводиться свято, прибрана кімната повітряними кульками, плакатами, на яких написані прислів’я, приказки, вислови про людську доброту:

«Доброму завжди добре», «Робиш добро – не кайся, а робиш зло, на зло й сподівайся», Все добре переймай, а зло уникай», «Не одежа красить людину, а добрі діла», «З ким поведешся, того й наберешся». Портрет В. Сухомлинського.

Епіграф Нам би про душу хоч не забувати,

Нам би хоч трохи добрими бути.

1-й ведучий Добрий день вам, любі люди!

Хай вам щастя-доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий, довгий вік.

2 –й ведучий Доброго дня, дорогі друзі! Ми раді вітати вас у нашому родинному колі. Дозвольте розпочати тематичну виховну годину «Життя дане на добрі справи». Сьогодні ми зібралися щоб поговорити про добро. Маємо показати і довести, що ми вчимося жити добрими людьми.

Учень Врятує світ краса – Завжди так говорили.

Тепер врятує світ лиш доброта.

Бо однієї вже краси занадто мало

Бо стільки всюди зла – людина вже не та.

Тож люди на землі!

Учень Спішіть добро творити,

Щоб нам не згинути у морі зла

Щоб кожен міг серед краси прожити

У царстві справедливості й добро

Учень Людина починається з добра,

Із ласки, щирості, любові,

Із батьківської хати і двора,

Із теплоти, що є у кожнім слові.

Учень Людина в світ приходить для добра,

Щоб в світі цім добро творити

Вам розуміти, діточки, пора,

Що серденьку з любов’ю треба жити.

Учень Бути привітним, людям радіти,

Кажуть в народі: «Бажай добра!»

В радості й горі хліб розділити –

Ціла наука для нас, дітвора

(На сцену виходить бабуся із своєю внучкою)

Дитина. Бабусю, скажіть мені, будь ласка, а що таке доброта?

Бабуся. Доброта — це чутливе, дружнє ставлення до людей; привітність, ласка, прихильність. Таке визначення подається в тлумачному словникові української мови. Доброта — це ще й співчуття, щирість і щедрість людської душі і велика любов. Але добра людина з прихильністю і з любов’ю ставиться не лише до людей, а й до рослин і тварин. Адже всі ми — частинка живої природи. Всім однаково боляче, коли нас ударять, всім однаково образливо, коли нас принижують. Тому добра людина не образить, не принизить і не завдасть нікому болю. Недаремно ми наділені розумом, вміємо мислити, розуміти, говорити, співчувати, любити.

(Стук у двері. Заходить дівчина – Доброта)

Доброта Добрий день, діти! Впізнали мене? Хто я? Так, я Доброта, і рада сьогодні завітати до вас. Мені сказали, що в цьому класі навчаються тільки добрі діти. Це так?

Чи можна прожити без доброти? Чому?

Навіщо людям доброта?

Самому робити добро чи чекати поки попросять?

До кого можна бути добрим?

Кого в нашому класі можна назвати добрим?

Давайте засвітимо в нашому залі сонечко - «доброта» створимо павутинку.

(На дошці малюнок сонечка, на партах у дітей промінчики сонечка, на яких написано,

Доброта. Подивіться, як засяяло в нашому залі. Це тому, що ми з вами покликали моїх добрих і милих сестричок.

(На сцену виходять діти із короною на голові.)

Чуйність. Звичайно, у світі є антоніми майже до всіх добрих слів, але треба, щоб переважало добро, а не зло, щоб переважало світло, а не пітьма. Я впевнена, якщо переважає чуйність, то немає кривди і болю.

Любов. Якщо у світі є любов, то нема війни. А діти ростуть щасливі і радісні.

Щедрість. Якщо у світі переважає щедрість, то всі ситі і немає голоду, бо щедрий поділиться з усіма.

Щирість. А якщо переважає щирість, то немає брехні, є правда, і всі серця відкриті і чесні.

Прихильність. Якщо є прихильність, то немає задавак і забіяк, а всі люди один до одного ставляться по-дружньому, прихильно, поважають одне одного.

Співчуття. Якщо переважає співчуття, то біда відходить геть, бо люди допомагають одне одному словом і ділом, кажуть щирі і добрі слова, а горе відступає.

Ласка. А якщо переважає ласка, то не буде жодного черствого серця, не буде в душах людських кришталиків льоду, а буде всім тепло і затишно.

Доброта.Добро творити на Землі

Людині лиш дано. І навіть діточки малі Всі знають це давно. Краса і море доброти Оточує нас всіх.

Подібним будь до сонця ти, Щоб зазвучав твій сміх. Щоб ти освітлював всім шлях, Як сонце з висоти.

Хай сяє усмішка в очах.

Будь завжди добрим ти.

Запам’ятай! Будь завжди добрим, носи у своїй душі світле сонечко любові до всього світу, адже ти — Людина!

1-й ведучий. Давайте згадаємо про людину, яка все своє життя присвятила дітям. Сам був доброю людиною і хотів, щоб всі діти виростали добрими, чуйними, працьовитими, любили маму, тата, свою рідну домівку і нашу велику прекрасну Батьківщину. Про кого іде мова? Хто ж ця людина? (В.О.Сухомлинський)

2-й ведучий Таким був Василь Сухомлинський — великий педагог, мудрий учитель, чудова людина. Він віддавав дітям красу і тепло своєї душі, він ніс на долоні своє щире серце, бо був насправді доброю і щирою людиною. В його палкому серці жила велика доброта і любов до всього світу. Василь Сухомлинський не лише навчав дітей, він прищеплював кожному з них найкращі людські якості, виховував у них доброту, чуйність, людяність, патріотизм, любов до батьків, до людей і до рідної землі. Мудрий учитель писав для дітей чудові твори: коротенькі повчальні і дуже змістовні. Його любов до дітей була такою великою, як сонце.

Доброта. Діти, я прине6сла вам на свято твори великого Учителя і просто доброї людини - В.О.Сухомлинського. Знайомство з цими оповіданнями допоможе краще нам зрозуміти слово «добро». Для цього з букв, які є у вас на грудях, утворіть назву моїх сестричок.

(Діти шикуються по групках, щоб вийшли слова Чемність, Любов, Співчуття.)

Ви кожна група отримає оповідання, яке повинні прочитати і розповісти іншим.

Група «Чемність» працює над оповіданням «Добре слово»

Добре слово

В однієї жінки була маленька донька Оля. Коли дівчинці виповнилося п’ять років, вона тяжко захворіла: простудилась, почала кашляти й танула на очах. До нещасної матері почали приходити родичі: Олині тітки, дядьки, бабусі, дідусі. Кожен приносив щось смачне й поживне: липовий мед і солодке коров’яче масло, свіжі лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Кожен говорив: «Треба добре харчуватися, треба дихати свіжим повітрям і хвороба втече в ліси й на болота». Оля їла мед у стільниках і солодке коров’яче масло, лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Але нічого не допомагало – дівчинка вже ледве вставала з ліжка. Одного дня біля хворої зібрались усі родичі. Дідусь Опанас сказав: - Чогось їй не вистачає. А чого – і сам не можу зрозуміти. Раптом відчинились двері і в хату війшла прабабуся Олі – столітня Надія. Про неї родичі забули, бо багато років сиділа прабабуся Надія в хаті, нікуди не виходила. Але почувши про хворобу правнучки, вирішила навідати її. Підійшла до ліжка, сіла на ослінчик, взяла Олину руку в свою, зморшкувату і маленьку, й сказала: - Немає в мене ні медових стільників, ні солодкого коров’ячого масла, немає ні свіжих лісових ягід, ні горіхів, немає ні перепелиних яєчок, ні курячого крильця. Стара я стала, нічого не бачу. Принесла я тобі, мила моя правнучко, один-єдиний подарунок: сердечне бажання. Єдине бажання залишилось у мене в серці – щоб ти, моя квіточко, видужала й знову раділа ясному сонечкові. Така величезна сила любові була в цьому доброму слові, що маленьке Олине серце забилось частіше, щічки порозовішали, а в очах засяяла радість.

– Ось чого не вистачало Олі, - сказав дід Опанас.

– Доброго слова.

Група «Любов» працює над оповіданням «Як Сергійко навчився жаліти»

Як Сергійко навчився жаліти

Маленький хлопчик Сергійко гуляв біля ставка. Він побачив дівчинку, що сиділа на березі. Коли Сергійко підійшов до неї, вона сказала:

– Не заважай мені слухати, як хлюпають хвилі. Сергійко здивувався. Він кинув у ставок камінець. Дівчинка запитала:

– Що ти кинув у воду? Сергійко ще більше здивувався.

– Невже ти не бачиш? Я кинув камінець.

Дівчинка сказала:

– Я нічого не бачу, бо я сліпа.

Сергійко від подиву широко розплющив очі й довго дивився на дівчинку.

Так, дивуючись, він і додому прийшов. Він не міг уявити: як це воно, коли людина нічого не бачить?Настала ніч. Сергійко ліг спати. Він заснув з почуттям подиву. Серед ночі Сергійко прокинувся. Його розбудив шум за вікном. Шумів вітер, в шибки стукав дощ. А в хаті було темно. Сергійкові стало страшно. Йому пригадалася сліпа дівчинка.

Тепер хлопчик уже не дивувався. Його серце стиснув жаль.

Як же вона бідолашна живе в отакій темряві?! Сергійкові захотілося, щоб скоріше настав день. Він піде до сліпої дівчинки. Не дивуватиметься більше. Він пожаліє її.

Група «Співчуття» працює над оповіданням «Покинуте кошеня»

Покинуте кошеня

Хтось виніс із хати маленьке сіре кошенятко й пустив його на дорогу. Сидить кошеня та й нявчить. Бо хоче додому, до матусі. Проходять люди, дивляться на кошеня. Хто сумно хитає головою, хто сміється. Хто жаліє: бідне кошенятко, та й іде собі. Настав вечір. Зайшло сонце. Страшно стало кошеняткові. Притулилося воно до куща та й сидить — тремтить. Поверталась із школи маленька Наталочка. Чує — нявчить кошеня. Вона не сказала ні слова, а взяла кошеня й понесла додому. Пригорнулося кошенятко до дівчинки. Замуркотіло. Раде-радісіньке.

Вчитель. Група «Чемність» перекаже нам своє оповідання.

Що трапилося з дівчинкою?

Що допомогло видужати Олі?

Чого вчить це оповідання?

Група «Любов» прочитає оповідання в особах.

Чому Сергійко змінив своє ставлення до дівчинки?

Що хотів Сухомлинський нас навчити, написавши це оповідання?

Група «Співчуття» перекаже нам своє оповідання.

Якою була дівчинка Наталочка?

Ви схвалюєте, чи засуджуєте дівчинку? Чому?

Перегляньте інсценізацію оповідання Сухомлинського «На кладці»

Через річку кладка. Така вузенька, що тільки один може перейти, а двом тісно. І розминутись ніяк. З одного берега по кладці йде чоловік у білій сорочці. Йде і весело співає. З другого берега по кладці йде чоловік у чорній сорочці. Йде, схиливши голову, сумний, невеселий. Зійшлися на середині річки. Чоловік у чорній сорочці каже:

— Я дуже поспішаю, дай мені дорогу, повернись на берег, а потім перейдеш річку.

— Куди ж ти поспішаєш? — запитав чоловік у білій сорочці.

— У мене вдома велике горе. Син помер.

— Я теж поспішаю, — сказав чоловік у білій сорочці.

— Куди ж ти поспішаєш?

— У мене вдома велика радість. Син народився.

Довго стояли мовчки на кладці обидва чоловіки, дивилися в очі один одному.

Потім чоловік у білій сорочці тихо сказав:

— Тобі треба бути вдома швидше. Сказав це чоловік у білій сорочці, повернувся назад і пішов на берег — куди треба йти чоловікові в чорній сорочці.

Учні

1Не говори про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш,

Коли у радощах витаєш, Забувши про чужу біду. 2Бо доброта – не тільки те,

Що обнімає тепле слово,

В цім почутті така основа, яка з глибин душі росте!

Коли її не маєш ти,

Ти раниш людяне в людині.

Немає вищої святині, ніж чисте слово доброти.

3Ти добро лиш твори повсюди.

Хай тепло твої повнить груди,

Ти посій і доглянь пшеницю,

Ти вкопай і почисть криницю.

4Волю дай, погодуй пташину,

Приласкай і навчи дитину,

Бо людина у цьому світі

Лиш добро повинна творити.

5Хіба чекати плати за добро?

Нехай в руці зламається перо.

Нехай твоя зламається рука

Що за добро добро собі чека.

6Добро твориться просто – ні за так,

Так, як цвіте і опадає мак

Як хмарка в’ється і сміється пташка, Як трудиться мурашка – горопашна.

7Нам так усім в житті потрібні

Слова хороші, ніби цвіт, Щоб йшли у гості весни срібні, Щоб по мудрішав дивний світ.

8Нам так усім потрібні

Краса любові й душі тепло, Щоб радість літ несли добрі дні У рідне місто і село. 9Нам так усім потрібні

Слова хороші, мамин спів,

Щоб щедрістю були потрібні

Ми до врожайних житніх нив.

10Я вірю в силу доброти

Добро завжди сильніше зла

Дає наснагу, щоб цвісти І світлу обирать дорогу.

(На сцену вбігає Зло,усе в чорному. Разом з ним його друзі. У кожного одяг переважно чорний і сірий, а на голові віночок з чорних квітів і написи: Пустунці,

Брехунці,Злючки,

Сердючки, Лінивці, Забіяки, Задаваки.)

Зло Що це? Що це ви тут вихваляєте мого ворога – Добро?Смішно, та й годі. Якби не було нас, ось таких поганеньких і чорненьких, то звідки б ви дізналися, що ви всі такі добрі, лагідні, щирі? Усе в житті має свою протилежність, як день і ніч, чорне і біле, війна і мир. Ось так! Без цього аж ніяк не можна. А ви тут самі правити хочете цим світом. Не буде цього, бо в світі є ще й ми. Без нас нічого не буває. Так само, як не буває тепла без холоду, радості без смутку. Ми хочемо, щоб всі стали такими, як ми, і жили з нами, билися, кричали, ламали, розкидали, смітили і все нищили. Це ж так потішно!

Забіяка Ми зухвальці й забіяки, Ми пихаті задаваки.

Злючка Злі ми всі, ну просто злючки, І сердиті всі — сердючки.

Пустунці Ми лінивці й пустунці,

Ненаситні брехунці.

Брехунці Зло ми любимо робити

І не вміємо дружити.

І не хочем жити в мирі,

Лінивці Смітим в школі і в квартирі, Все ми нищимо повсюди.

Ми такі зухвалі люди,

Всіх запрошуєм до нас.

Задаваки З нами жити — просто клас!

Всі такі ми від природи,

Війни любимо й незгоди.

Ще пітьму і темноту,

Ми не терпим доброту

Доброта. Зачекайте, зачекайте. Я з вами не погоджуюсь. Якщо ви будете правити цим світом, то й самі пропадете, бо ж не буде миру на Землі, а лише руйнація, пітьма, морок, горе і біда. Чи не так? Зло породжує ще більше зло, а тому вам дуже швидко нічого буде ламати і руйнувати, нищити і шкодити. Ви самі себе знищите. З добрим поживеш — добре переймеш, а з лихим зійдешся — й свого позбудешся. Отже,

пам’ятайте всі: з ким поведешся, того й наберешся. Бо лихий добро псує. Тому вчіться творити добро і дружити з добрими людьми. Все, Зло іди геть звідси.

(Добро виганяє зло)

Зло Не піду, я теж знайду серед дітей для себе друзів. Ось давай позмагаємося. У цьому нам допоможуть старовинні терези. На одну шальку терезів я буду класти «Зло» , а на іншу клади ти «Добро».

(Зло кладе картки з написами, битися, сміятися, дражнити і дальше просить допомоги у дітей, А «Добро» кладе картки з написами добро, любий, милосердя, і дальше просить допомоги в дітей. Діти пишуть на картках слова доброти і несуть на терези) 2 - ведучий Ось так крапельками добра можна перемогти зло. Так і в житті крапельки добра зливаються в струмочки, струмочки в річки, річки в море доброти.

1 – ведучий Боротьба добра і зла виявляється у вчинках людей, її виборі, ставлення до себе та інших.

Стався до людей так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе. «Робіть так, щоб людям, які вас оточують було добре» - писав В. Сухомлинський.

(Діти виконують пісню «Добро»)

Не журись, посміхнись

Бо добро сильніше зла!

Озирнись, подивись,

Скільки в світі є добра!

Добрі очі тата й мами,

Добрі, вірні, друзі з нами

Добре серце сповнене тепла

В полі квіти сині-сині

За вікном цвіте калина

Й Україна в нас вона одна

Не журись, посміхнись

Слово лагідне скажи

Наче промінь весни

Людям радість залиши

Нам треба бути всім добрішими

І не тримати в серці зла

З добром і жити веселіше

Яка б то доля не була

Твори добро, і все вернеться

Повір, сторицею до тебе

Твори добро і посміхнеться

До тебе Боженька із небес

Доброта Мої любі, добрі, красиві учні. Я прийшла до вас на свято не з пустими руками.

Я принесла вам цікаві ігри доброти.

1 Перша гра «Мікрофон». Запит: Що ти скажеж, якщо: твій друг травмував коліно і йому боляче, твоя подружка згубила ручку і плаче, твої друзі бігають по коридору, у тебе є велосипед, а в твого друга немає, у твого сусіда по парті немає олівця, лінійки, ти ненароком штовхнув дівчину, в автобусі ти сидиш, а бабуся стоїть, без черги заходять в автобус. Друга гра «Збери прислів’я».

Найбільш точно і коротко висловлюються наші думки в прислів’ях і приказках .Потрібно завдання зібрати прислів’я із двох частин.

Хто людям добра бажає… (той і собі має).

Вчися робити добро, … (тоді погане на ум не прийде).

Про добро пишуть на піску … (а про зло на камені).

Не одежа красить людину …(а добрі справи).

З добрим дружись, … (а лихих стережись).

Людина без добра, … (що соловей без пісні).

Добру людину …(бджола не вкусить).

Не брудни криниці, …(бо схочеш водиці).

У доброї господині… (і півень несеться).

Третя гра А тепер давайте разом з вами складемо вірш про те, яким треба бути в житті. Останнє слово кожного другого рядка ви добиратимете в риму самостійно.

Щедро ллє проміння сонце

У твоє й моє ... (віконце),

Щоб в теплі ми виростали

Й світло людям ... (дарували).

Й де б ми в світі не були,

Щоб завжди любов ... (несли).

Щастя, радість і тепло,

Щоб чудово всім ... (було).

В світ прийшли ми: я і ти

Для любові й ... (доброти)!

Будь привітним і прихильним, Добрим, лагідним і... (сильним).

Вчися правдою прожити.

Теплим словом вмій ... (зігріти).

Вчись завжди допомагати І людині... (співчувати).

І старайся так прожити,

Щоб, як сонечко, ... (світити)!

І в душі завжди нести

Теплий промінь ... (доброти)!

Четверта гра «Гарячий стрілець»

Як ви будете поводитися у таких випадках?

Як бабуся захворіла, і я …

Впала сестричка і плаче, і я …

Маленький братик не може заснути, і я …

Мама втомлена прийшла з роботи, і я …

Наближається мамине свято,і я …

Однокласник підвів тебе, і я …

Тато майструє шосе у майстерні,і я …

Друг робить зауваження,і я …

Товариш просить сказати неправду,і я …

Товариш просить дати списати домашнє завдання,і я … Анкетування учнів:

А зараз пропоную вам відповісти на невеличку анкету. Відповідати на неї треба «так» або «ні».

Чи можна примусити людину бути доброю?

Чи згодні ви з думкою, що «добротою світ живе»?

Чи можна ставати добрим лише на деякий час?

Чи потрібно виявляти доброту у ставленні до будь-кого?

Чи можна сказати, що доброта – найбільша окраса душі?

Чи легко бути добрим?

Чи можна доброту порівняти з сонцем?

Чи є у вас бажання творити добрі справи?

Порахуйте, яких відповідей у вас виявилося більше: «так» чи «ні». Якщо більше відповідей «так», то ви прагнете чинити добро. І це дуже правильно, адже воно приносить радість оточуючим. Доброта, як чарівні ліки, здатна вилікувати від суму, скрути, безпорадності. Я впевнена , що ви у своєму житті вже встигли зробити чимало добрих справ, про які ви зараз згадаєте.

1-й ведучий. Подивіться, як сяє наше сонечко доброти на поляну зла. І воно перетворює цю поляну на добро. Давайте допоможемо сонечку швидше створити поляну-доброти. Для цього пригадайте свої добрі вчинки за останній тиждень і напишіть на квіточці, що лежить у вас на парті. Хто написав добрі справи віднесе свою квіточку на поляну добра.

1-й ведучий Погляньте, яка у нас утворилася велика поляна доброти. Це говорить про те, що наші діти вміють робити багато добрих справ.

Доброта Мені було дуже приємно і затишно на вашому святі. Це тому, що в кожній людині є доброта, кожен в вашому класі добрий. Наше свято наблизилося до кінця,але розмова не закінчується. Подбаємо про те, щоб кожен з нас випромінював добро, ніжність, не забував,що таке добре, а що таке погано. Як хотіла закінчити наше світо

словами В.Сухомлинського «Ти живеш серед людей. Не забувай, що кожен твій вчинок, кожне твоє бажання відбивається на людях, які тебе оточують. Знай, що є межа між тим, що тобі хочеться, і тим, що можна. Перевіряй свої вчинки… Роби все так, щоб людям які тебе оточують, було добро». І на згадку про мене подарувати вам

свій наказ, пам`ятку доброти.