16 червня о 18:00Вебінар: Збереження здоров’я дітей з особливими освітніми потребами

Розробка виховного заходу "Хліб - усьому голова"

Про матеріал
Хліб – усьому голова. Мета: виховувати шанобливе ставлення до землі-годувальниці, до хліба; почуття поваги до людей праці.
Перегляд файлу

Хліб – усьому голова.

 

Мета: виховувати шанобливе ставлення до землі-годувальниці, до хліба; почуття поваги до людей праці.

Обладнання: на вишитому рушнику хліб, малюнки про хліб, про працю хлібороба.

 

1-й ведучий. З давніх-давен народ над усе цінував хліб, сіль і честь. Хліб – то багатство, достаток, сіль – то гостинність, щирість, а честь – то людська гідність, за яку наші предки стояли, навіть не маючи шматка хліба, ані дрібки солі. І нам, спадкоємцям, заповідали стояти на тому.

2-й ведучий. Хліб у народі завжди берегли, цінували, ставилися до нього, як до святині. Про нього народ створив багато повір’їв, які мали практичний і ритуально-магічний зміст. Пильнували, щоб не падав хліб додолу. А як упаде, слід підняти його, перепросити і з’їсти. Якщо так не зробити, будуть великі збитки.

1-й ведучий. Коли хто знаходив на дорозі окраєць, не можна було через нього переступати. Треба підняти, обтрусити й покласти на видному місці птахам.

2-й ведучий. За гріх вважалося надкусити і недоїсти шматок. Хліб, який залишався після поминок, роздавали людям. Не можна було його давати свиням, бо «на тому світі покійному хліба не дістанеться»

1-й ведучий. Хліб не позичали, коли йшли вперше сіяти, бо не вродить. Перший хліб нового врожаю давали потроху собаці чи котові, щоб людям не вадило.

2-й ведучий. Весільний хліб, коровай, шишки, треба скоро з’їсти, щоб не засохли, бо в молодих «життя всохне». Цілушку давали дівчатам, щоб цілували хлопці. Крихти зі столу ніколи не змітали на долівку, ретельно збирали і віддавали курям, а крихти свяченої паски – худобі і птиці. На Прикарпатті  крихти сіяли по городу до схід сонця. Вірили, що від тих крихт виростуть квіти марунки, які мають цілющі властивості.

Вірш «Хлібина».
(Напам'ять читає учениця)

Тільки-но з печі –
Скоринка в золі –
Лежить на столі

Свіжа хлібина.

 

День починається

З цієї хлібини…

В ній – наш достаток,

Могутність країни.

 

Кажуть в народі

Правдиві слова:

«Хліб-годувальник –

Всьому голова»

 

Вчитель. Прекрасний вірш про хліб.

  • Яка головна думка вірша?
  • Чому так говорять в народі?

(Відповідь дітей)

1-й ведучий. Згадаймо українські прислів’я і приказки про хліб.

(Учні по черзі кажуть приказки)

  •                 Грім гримить – буде хліб родить.
  •                 Зима без снігу – літо без хліба.
  •                 Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.
  •                 Травень холодний – рік голодний.
  •                 Як почав орать, то в сопілку не грать.
  •                 Казав овес: сій мене в болото, буду як золото.
  •                 Казав ячмінь: кинь мене в грязь, то будеш князь.
  •                 Сій вчасно – матимеш рясно.
  •                 Посій у пору – матимеш зерна гору.
  •                 Не той урожай, що на полі, а той що в коморі.

Пісня косарів.

Ми у луг підем всі з косами,

І як станем враз,

Луг устелиться травами,

Скошений під лад.

Кожен з нас сокіл, легінь,

А всі разом, як один.

Як нам коси потупіють,

Поклеплем клевцем,

Руки наші не помліють,

Скосим луг бігцем,

І тоді аж відпочинем,

Як травицю всю зітнем.

Є куда гуляти в полі;

Батько наш Трохим

Дасть нам хліба,

Дасть нам солі: з косами з ним!

А як вийде мати  нам,

Скаже: слава косарям!

2-й ведучий. Усе у нас від нього, від хліба. Людей, які прийшли з доброю місією, з чистим серцем чи з доброю новиною, на нашій землі завжди зустрічали з хлібиною на вишитому рушникові.

2-й ведучий. Цікаво знати, що навіть форма хлібини характерна для українського хлібопечення – кругла, що пов’язано з давніми віруваннями слов’ян у життєдайну силу сонця, яке обожнювалося. Хліб готувався з пшеничного, житнього або іншого борошна, часто змішаного. Тісто вчинялося, кисло, інколи добавлялись шишечки хмелю.

1-й ведучий. А тепер перевіримо, як добре ви знаєте борошняні вироби. Вам потрібно пояснити значення слова і згадати вірш, пісню чи загадку.

2-й ведучий. Борошно.

1-й учень. Розмелене в порошок зерно жита, пшениці тощо.

Колосок, колосок,

Золотистий бочок,

Колосок достигав,

Зерна в росах купав,

На вітрах їх сушив,

В промінцях золотив,

Як змололи ми їх,

Вийшов борошна міх.

1-й ведучий. Калач

2-й учень. Біла булка особливої форми, випечена з крученого й переплетеного тіста.

Я печу, печу

Діткам всім по калачу,

Маком я їх потрушу,

В піч гарячу посаджу.

Випікайтесь, калачі,

У натопленій печі,

Буду діток я скликати,

Калачами частувати.

2-й ведучий. Коровай.

3-й учень. Велика кругла хлібина з прикрасами, що випікається на весілля, свято обжинок, для урочистої події.

Здрастуй тату, здрастуй поле!

Як чудово тут навколо!

Золотом дзвенить врожай,

Буде добрий урожай.

1-й ведучий. Тісто.

4-й учень. В’язка маса різної густоти з борошна замішаного на воді, молоці, часто з додаванням дріжджів, цукру, яєць, масла.

В діжці стало тісно –

І чкурнуло тісто,

Відхилило кришку,

Визирнуло з діжки,

Підвелось на білі ноги

Та й стрибнуло на підлогу.

2-й ведучий. Хліб

5-й учень. Харчовий продукт, випечений з борошна.

Десь вода вирує голосно,

Млин гуде і меле борошно.

Так уже на світі водиться –

Що не їж, а хліба хочеться.

Вчитель: Молодці! Я думаю, що ви ставатися і будете ставитися з повагою до хліба. Бережіть і шануйте хліб. Хліб - найдорожчий витвір людського розуму, людських рук, людської праці. Хліб буває і гарячим, і холодним, чесним і гірким, смачним і добрим, рідко легким і дуже часто важким.

 

Вікторина.

- А чи вмієте ви берегти хліб?

 

Розглянемо такі ситуації:

Перша ситуація.

Як ти вчиниш, коли при тобі хтось кине шматочок хліба додолу? (Я підніму, скажу, що хліб не можна кидати, він святий і дорогий. Я бережу хліб).

Друга ситуація.

Хтось лишив недоїдений кусочок хліба. Що ти зробиш? (зберу і пригощу пташок, віддам котику, собачці. Не кину шматок в смітник. Я доїдаю свій хліб.)

Учень.

А чи знаєш ти, чим пахне хліб,

Коли весною кілька діб

Гуркоче трактор за рікою?

Хліб пахне працею людською.

 

Чи знаєш ти, чим хліб запах,

Коли живуть в степах

Твої батьки в гарячу пору?

Він пахне щастям хлібозбору.

 

Чим пахне хліб, чи знаєш ти,

Як поведуть твої брати

Зерном наповнені машини?

Хліб пахне соками земними.

 

Чи знаєш ти, чим хліб землі

Пахнуть на вашому столі

Весною, влітку і зимою?

Хліб пахне радістю людською.

 

Бережіть і шануйте хліб, бо в нього вкладена велика людська праця, праця хлібороба.

Честь і слава хліборобам!

Хлібороби хліб нам роблять.

А їсте ви паляницю,

Калачі смачні їсте, -

Не забудьте уклониться

Хліборобові за те.

1

 

doc
Додано
27 березня
Переглядів
84
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку