Розробки уроків до теми "Дихання" з біології людини 8 клас.

Про матеріал

На початку кожного уроку визначена триєдина мета, виокремлені основні поняття і терміни, що використовуються на уроці, поданий перелік необхідного обладнання та метеріалів, зазначений тип уроку.

Перегляд файлу

ДИХАННЯ (4години)

Урок №13

Тема: Значення дихання. Система органів дихання.

Мета:

Освітня. Формувати компетентність учнів про дихальну систему людини; ознайомити із диханням як процесом, необхідним для життя; показати особливості та взаємозв’язок будови та функцій органів дихання; розглянути складові частини системи; особливу увагу звернути на значення дихання для підтримання життєдіяльності.

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати основні процеси життєдіяльності організму та їхнє значення; уміння виділяти головне та робити відповідні висновки; розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення, пізнавальний інтерес, інтелектуальні здібності учнів.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до власного здоров’я та оточуючих людей, працьовитість, допитливість, бажання глибше пізнати свій організм, здійснювати гігієнічне та естетичне виховання.

Обладнання та матеріали: фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати процес дихання, значення дихання, органи дихання.

Основні поняття й терміни: дихання, носова порожнина, трахея, бронхи, легені.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Наскрізні лінії: здоров’я і безпека.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда.

— Що таке дихання?

— Чи всі живі організми дихають?

— Як дихають тварини?

— У чому полягає відмінність водного типу дихання від наземного?

— Що таке аеробне, анаеробне дихання?

— З якою системою організму тісно пов’язана дихальна і чому?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Обговоримо разом

Без їжі людина може прожити кілька тижнів, без води – кілька днів, але без повітря вона може витримати лише кілька хвилин. Коли щось людині дуже потрібно, то вона каже: «Мені це потрібно як повітря». Гіппократ назвав повітря «пасовищем життя». Чому?

Поставити проблемні запитання:
- чи однакові поняття "ніс” і "носова порожнина”?
- як утворюється голос?
- чому лікарі радять вдихати повітря лише носом?
- що буде із організмом, коли вдихати ротом?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1). Поняття про зовнішнє та внутрішнє дихання.

Бесіда, розповідь, викреслювання схеми:

Зовнішнє дихання

↑ ↓

Вентиляція легень (обмін повітря між зовнішнім середовище і альвеолами легень)

↑ ↓

Дифузія газів у легені (обмін газів між альвеолярним повітрям і кров’ю)

↑ ↓

Транспорт кров’ю газів. Дифузія газів у тканинах (обмін газів між кров’ю і тканинами)

↑ ↓

Внутрішнє (тканинне) дихання (споживання кисню клітинами і виділення вуглекислого газу)

Будова та функції органів дихання (самостійна робота з підручником)

Органи	Функції	Структури
1) Носова порожнина	провідна захисна кондиціонерна нюхова резонансна	носові ходи, слиз, війки капіляри; капіляри; рецептори; пазухи
2) Носоглотка, глотка	-//-//-	-//-//-
3). Гортань	провідна і т. д. голосовий апарат	хрящі голосові зв’язки, м’язи
4) Трахея	провідна, захисна	16-20 півкілець, миготливий епітелій, капіляри
5) Бронхи	провідна, захисна	півкільця
6) Легені	газообмін	альвеоли (одношаровий епітелій, багато капілярів, нервів); 2 листки плеври, плевральна порожнина, рідина; еластичні волокна

3) Перевірка завдання, робота з таблицею; висновок про відповідність будови та функцій органів дихання.

IV. Узагальнення знань учнів:

а) Бесіда: 1) На які дві частини функціонально треба поділити дихальну систему і чому?

2) Перелічіть функції дихальної системи.

3) Відгадайте загадку:

Через носик повітрячко з киснем

Потрапляє в цей орган корисний

З двох мішечків він завжди складається

І, як кулька, щомить надувається.

(Легені)

б) Виконайте тест:

1) Звідки і куди кров переносить кисень?

Відповідь: а) від легенів до клатин;

б) від клітин до легенів;

в) від серця до тканин;

г) від тканин до серця.

2)Звідки і куди кров переносить вуглекислий газ?

Відповідь: таж, що й до запитання 1.

3) Яку функцію виконують капіляри7

Відповідь: а)здійснюють газообмін між кров’ю та повітрям альвеол;

б) постачають легеням кисень та поживні речовини;

в) збагачують кров киснем та поживними речовинами;

г) здійснюють газообмін між кров’ і клітинами організму

4) Які органи безпосередньо беруть участь в голосоутворенні?

Відповідь: а) трахея та бронхи;

б) носова порожнина та гортань;

в) голосові зв’язки гортані на видиху;

г) бронхи та легені.

(Відповіді до роботи: 1а, 2б, 3а, 4в)

V. Домашнє завдання

Прочитати відповідний параграф підручника.

Відповісти на питання наприкінці параграфа.

Підготувати повідомлення на теми: «Історія знань про голосоутворення», «Мутація голосу», «Походження мови», «Розвиток мови», «Порушення мови», «Гігієна голосу»

Урок № 14

Тема: Газообмін у легенях і тканинах.

Мета.

Освітня: з’ясувати фізичні причини газообміну в легенях і тканинах та фізіологічні умови, в яких він відбувається; розкрити взаємозв’язок процесів кровообігу і дихання

Розвиваюча: розвивати уміння порівнювати основні процеси життєдіяльності організму та їхнє значення; уміння виділяти головне та робити відповідні висновки; розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення, пізнавальний інтерес, інтелектуальні здібності учнів.

Виховна: виховувати бережливе ставлення до власного здоров’я та оточуючих людей, працьовитість, допитливість, бажання глибше пізнати свій організм, здійснювати гігієнічне та естетичне виховання.

Обладнання та матеріали: Фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати процес дихання, значення дихання, органи дихання.

Основні поняття й терміни: Дихання, носова порожнина, трахея, бронхи, легені.

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності учнів.

Бесіда, робота зі схемою:

1) Яке біологічне значення дихання? В чому полягає суть дихання?

2) Повторення схеми процесу дихання ( три етапи: газообмін в легенях, транспорт газів, газообмін в тканинах).

3) Що ви знаєте з курсу хімії про кисень? Які його хімічні та фізичні властивості?

4) Що ви можете розповісти про реакції окиснення (використайте знання з курсу хімії)?

5) На що витрачається енергія, яка утворюється в клітинах людини при окисненні органічних речовин?

6) Чому зупинка дихання у людини, навіть на невеликий відрізок часу, викликає загибель організму, зупинку процесів життєдіяльності?

7) Яким же чином організм справляється із забезпеченням клітин киснем і виведенням вуглекислого газу? Які механізми цих процесів? ( Це і буде проблемою уроку)

II. Вивчення нового матеріалу

Повітря	Уміст газів, %
	кисень	вуглекислий газ	азот
Що вдихається	20,94	0,03	79,03
Що видихається	16,30	4,00	79,70
Альвеолярне	14,20	5,20	80,60

Етапи газообміну в організмі людини

1. Надходження свіжого повітря, багатого киснем, до дихальної поверхні з допомогою дихальних рухів.

2. Дифузія СО₂ і О₂ через дихальний епітелій.

3. Перенесення газів транспортною системою організму.

4. Обмін СО₂ і О₂ між клітинами і транспортними рідинами, який здійснюється шляхом дифузії через стінки клітин.

Основні властивості дихальної поверхні легень

1. Гарна проникність — гази вільно проходять через дихальну поверхню в обох напрямах.

2. Незначна товщина — дифузія, з допомогою якої здійснюється газообмін, ефективна тільки на невеликих відстанях.

3. Висока вогкість — вуглекислий газ і кисень дифундують тільки в розчиненому стані.

4. Велика площа — тільки досить велика площа дихальної поверхні здатна забезпечити обмін достатньої для організму кількості газів.

IІІ. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Питання до учнів

1. Як відрізняється склад повітря, що вдихається та видихається?

2. Яку роль відіграє дифузія в процесах газообміну?

3. Які процеси відбуваються під час газообміну в легенях?

4. Які процеси відбуваються під час газообміну в тканинах?

Самостійна робота учнів

1. Чому поверхня легень повинна постійно бути вологою? (Дифузія кисню й вуглекислого газу через дихальну поверхню можлива тільки в рідкому середовищі)

2. Чому отруєння чадним газом дуже небезпечне? (Чадний газ безповоротно зв’язується з гемоглобіном і унеможливлює транспорт кисню)

ІV. Домашнє завдання

Прочитати відповідний параграф у підручнику.

Урок № 15

Тема: Дихальні рухи. Нейрогуморальна регуляція дихальних рухів.

Мета.

Освітня: формувати в учнів компетентність про механізми дихання і способи його регуляції, функціональні показники дихальної системи; поглибити і розширити знання учнів про нервову та гуморальну регуляцію діяльності органів на основі процесу дихання.

Розвиваюча: розвивати вміння спостерігати, аналізувати, порівнювати, узагальнювати, сприяти розвитку логічного мислення. Розвивати комунікативні вміння і навики роботи в малих групах.

Виховна: виховувати бережливе ставлення до свого здоров’я та оточуючих людей.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці.
Основні поняття та терміни: легенева вентиляція, вдих, видих, діафрагма, об’ємні показники дихання, життєва ємність легенів, газообмін, нервова та гуморальна регуляція дихання.

Тип уроку: Комбінований.

Наскрізні лінії: здоровя і безпека.

ХІД УРОКУ

І.Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Біологічний диктант

1. Обмін газів між довкіллям і клітиною - газообмін.

2. Перший етап дихання - зовнішнє дихання.

3. Дихальні рухи - вдих і видих.

4. Клітинне дихання відбувається в - мітохондріях.

5. Нестійка форма гемоглобіну - оксигемоглобін.

6. Частина дихальної системи, що передує трахеї - гортань.

7. Зовнішня оболонка легень - плевра

8. Еластичні, пружні волокна, укриті слизовою оболонкою - голосові зв’язки.

9. Найтонші бронхи - бронхіоли.

10. Основна структурно-функціональна одиниця легенів - альвеоли.

11. Орган завдовжки 10-12 см і діаметром 1,5-2 см - трахея.

12. Частина легень, куди входять нерви, судини - ворота

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Постановка проблеми уроку.

1. Чи мають легені власні м’язи? Як же тоді відбувається вдих та видих?

Яким же чином організм справляється з забезпеченням клітин О₂і виведенням СО₂? Які механізми цих процесів?

ІV. Вивчення нового матеріалу:

1). Дихальні рухи. (Розповідь вчителя).

Зовнішнє дихання здійснюється завдяки змінам об’єму грудної клітки й супровідним змінам об’єму легенів.

Відомі два механізми, які змінюють об’єм грудної клітки, - це підняття й опускання ребер та рух купола діафрагми. Обидва механізми здійснюються дихальними м’язами. Рух діафрагми під час дихання забезпечує близько 70 – 80% вентиляції легенів.

Вдих і видих ритмічно змінюють один одного, забезпечуючи проходження повітря через легені, їхню вентиляцію. Зміна вдиху й видиху регулюється дихальним центром, що розташований у довгастому мозку. У дихальному центрі ритмічно виникають імпульси, які по нервах передаються міжреберними м’язами та діафрагмі, зумовлюючи їхнє скорочення. Ребра піднімаються, діафрагма за рахунок скорочення її м’язів стає майже плоскою. Об’єм грудної порожнини збільшується. Легені розширюються, у них надходить повітря. Відбувається вдих.

Потім міжреберні м’язи та м’язи діафрагми розслаблюються, об’єм грудної порожнини зменшується, легені стискаються, й повітря виходить із легенів. Відбувається видих.

У стані відносного спокою доросла людина робить приблизно 16 дихальних рухів за хвилину. У приміщенні, яке погано провітрюється, частота дихальних рухів зростає у 2, а то й більше разів. Це відбувається тому, що нервові клітини дихального центру чутливі до вуглекислого газу, який міститься у крові. Щойно його кількість у крові збільшується, у дихальному центрі посилюється збудження, і нервові імпульси передаються по нервах до дихальних мязів. Внаслідок цього частота й глибина дихальних рухів збільшується.

Таким чином, дихальні рухи регулюються не тільки нервовим, але й гуморальним шляхом.

2. Життєва ємність легень.

а) Самоспостереження (визначення на собі дихального, додаткового, резервного об’ємів повітря).

б) Визначення ЖЄЛ (бесіда).

Приклади ЖЄЛ: у чоловіків (3200 – 7200 м.), жінок (2500 – 5000мл), дітей 6 років (1200мл), 10 років (1700 мл), 14 років (2500мл) і т. д.

в) Поняття про залишкове повітря (розповідь).

г) Поняття про легеневу вентиляцію (бесіда).

д) Визначення основних чинників легеневої вентиляції (частоти і глибини дихання).

(Обєм вдихуваного повітря за одну хвилину – ХОД).

Бесіда: - від чого він залежить?

( розміри тіла, вік, стать, інтенсивність окислювальних процесів в організмі. В спокої у дорослих дорівнює 5 – 8 л/хв.; при фізичній роботі: 150 – 180 л/хв.).

е) Поняття про «мертвий простір»: анатомічний та функціональний .

Бесіда, розповідь:

є) Поняття про кисневий попит (кількість кисню, необхідного для виконання роботи).

Розповідь:

ж) Поняття про кисневий дефіцит. (Кількість кисню, необхідного для окиснення продуктів обміну, які утворилися підчас роботи).

3. Нейрогуморальна регуляція дихання. (Розповідь учителя, самоспостереження, бесіда з вирішення проблемних питань.)

- Потреба організму в кисні в стані спокою й при виконанні якоїсь роботи неоднакова. Тому частота й глибина дихання мають автоматично ставати інакшими, пристосовуючись до змінюваних умов.
Для здійснення дихання необхідне узгоджене скорочення безлічі м'язів. Координує роботу цих м'язів дихальний центр — спеціальна група клітин у довгастого мозку. Із цього центру до діафрагми та міжреберних м'язів ритмічно надходять нервові імпульси, що викликають регулярне й скоординоване скорочення відповідних м'язів. За звичайних умов дихальні рухи здійснюються автоматично, без нашого свідомого контролю. Однак людина може довільно змінювати частоту й глибину дихання, вона може навіть затримати дихання на якийсь час, але якщо затримка дихання стає небезпечною, автоматичний механізм вступає в дію й викликає вдих.

Під час вдиху збуджуються нервові імпульси, які гальмують видих. При активному видиху виникають імпульси, які гальмують вдих. Видих є рефлексом на подразнення викликане вдихом і навпаки.
Для нормального дихання необхідне періодичне гальмування дихального центру. Дихальний центр стимулюють або гальмують імпульси, що надходять до нього по багатьох нервових шляхах
Функціонально система дихання пов'язана з кровообігом, вони тісно взаємодіють, забезпечуючи тканини киснем та виводячи вуглекислий газ.

V. Закріплення та узагальнення знань

Гра – вікторина:

1. Якось у лікарню потрапила людина. Її грудна клітина з двох боків була пробита. Легені при цьому залишалися неушкодженими. Через деякий час людина померла від задухи. Чому це відбулося?

2. Для подолання відрізка в 100м необхідно 125-150л повітря. За 10-15 сек., доки триває біг, легені бігуна не можуть пропустити через себе таку кількість повітря. Яким чином відновлюється дефіцит повітря у бігуна?

3. При зануренні під воду зазвичай використовують акваланг? Нажаль досвід використання акваланга довів, що з його допомогою зануритися можна тільки на глибину до 40м. Поясніть, чому подальше занурення небезпечно для життя аквалангіста?

Тестові завдання на встановлення однієї правильної відповіді.

1. Дихальні рухи регулюються дихальним центром, розташованим у:

А середньому мозку

Б проміжному мозку

В довгастому мозку

Г мозочку

2. Дихальний центр збуджується під впливом:

А кисню

Б вуглекислого газу

В азоту

Г усі відповіді правильні

3. Назвіть прилад, за допомогою якого вимірюють життєву ємність легень:

А спірометр

Б тонометр

В тахометр

Г гігрометр

4. Кількість дихальних рухів, що здійснює за 1 хв доросла людина у стані відносного спокою, становить:

А 16; Б 26; В 36; Г 46

VІ. Домашнє завдання:

Прочитати матеріал підручника.

Підготувати повідомлення на теми: «Інфекційні захворювання органів дихання», «Рак легенів», «Народні методи лікування захворювань органів дихання»

Урок № 16

Тема: Профілактика захворювань дихальної системи

Мета.

Освітня: мобілізувати знання учнів про інфекційні хвороби, розкрити шляхи передачі, познайомитись з профілактикою, режимом під час хвороби.

Розвиваюча: розвивати пам'ять, мову і мислення, уміння аналізувати.

Виховна: виховувати санітарно-гігієнічну культуру, уміння спілкуватися.

Матеріали та обладнання: Таблиці з гігієни дихання, інфекційних респіраторних захворювань; гірчичники, марля, вата.

Основні поняття та терміни: Повітряно-крапельні інфекції, грип, туберкульоз, дифтерія, ангіна, трахеїт, бронхіт, бронхіальна астма, пневмонія, плеврит.

Тип уроку: Комбінований

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Питання для бесіди

1. Як здійснюються дихальні рухи?

2. Що може статися в разі пошкодження плеври?

3. Що таке резервний об’єм легень?

III. Вивчення нового матеріалу

Повідомлення учнів

1. Повітряно-крапельні інфекції.

2. Алергічні захворювання органів дихання.

3. Туберкульоз.

4. Дифтерія.

Обговорення доповідей з одночасним заповненням таблиці

Захворювання	Причини виникнення	Симптоми
Грип	Потрапляння до дихальної системи вірусів грипу	Кашель, нежить, чхання, підвищена температура
Туберкульоз	Потрапляння до організму людини туберкульозної палички	Руйнування тканини легень або інших органів
Дифтерія	Потрапляння до організму людини дифтерійних паличок	Ураження слизової оболонки горла, загальне отруєння організму токсинами бактерій
Трахеїт	Ураження слизової оболонки трахеї під час розвитку інфекційних захворювань	Запалення слизової оболонки дихального горла (трахеї), кашель, біль у грудях, захриплість голосу
Бронхіт	Виникнення запалення бронхів унаслідок розвитку інфекційних захворювань або впливу деяких речовин (отруйних, алергенів тощо)	Загальне нездужання, м’язові болі, нежить, запальні ураження глотки, сильний кашель
Бронхіальна астма	Порушення прохідності бронхів унаслідок спазму мускулатури дрібних бронхів, набряку слизової оболонки й закупорення їх в’язкими виділеннями під час розвитку алергічних процесів у бронхах	Напади ядухи, утруднене дихання, задишка, кашель
Пневмонія (за- палення легень)	Розвиток у легенях запальних процесів, викликаних різними бактеріями або вірусами під впливом сильного переохолодження, значних фізичних і нервово-психічних перевантажень, інтоксикацій та інших чинників, що знижують імунітет	Значне підвищення температури тіла, сильний озноб, кашель, болі в боці, дихання поверхневе, прискорене
Плеврит	Запальні процеси в плеврі, що розвиваються як ускладнення під час запалення легень, туберкульозу, ревматизму та інших інфекцій, а також у разі алергічних захворюваннь і пошкоджень грудної клітки	Болі у грудній клітці, що посилюються під час вдиху й кашлю, загальна слабкість, лихоманка, іноді розвивається ди- хальна недостатність

Основні заходи профілактики захворювань органів дихання

1. Проведення вакцинації.

2. Карантин (уникнення контактів із хворими).

3. Дотримання правил особистої гігієни.

4. Регулярне диспансерне обстеження.

5. Підвищення опірності організму (загартування, збалансоване живлення тощо).

Розповідь учителя

Техніка використання гірчичників і накладання компресів.

Послідовність дій під час використання гірчичників

1. Намочіть гірчичники в теплій воді.

2. Прикладіть гірчичники до потрібної ділянки шкіри тією стороною, на якій розташований шар гірчиці.

3. Накрийте ділянку тіла з гірчичниками й залиште на 15 хв.

4. Зніміть гірчичники і змастіть шкіру вазеліном.

Послідовність дій під час накладання компресів

1. Для постановки компресу намочіть шматок марлі або тканини в блюдці з теплою водою (можна використати і прохолодну воду) і відіжміть.

2. Намочіть цю марлю спиртом і покладіть на місце компрессу в розгорненому вигляді.

3. Зверху над марлею покладіть компресний папір, закрийте його ватою й обв’яжіть бинтом, а зовні вкрийте теплою хусткою.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Питання до учнів

1. Укажіть причини виникнення й основні ознаки грипу.

2. Укажіть причини виникнення й основні ознаки туберкульозу.

3. Укажіть причини виникнення й основні ознаки дифтерії.

4. Укажіть причини виникнення й основні ознаки бронхіальної астми.

5. Укажіть причини виникнення й основні ознаки пневмонії.

Самостійна робота учнів

1. Які чинники сприяють виникненню захворювань органів дихання? (Висока запиленість і погане провітрювання приміщень, порушення правил особистої гігієни, відсутність вакцинації та загартування, нераціональне живлення, розумове й фізичне перенапруження)

2. Чому дуже часто виникають епідемії повітряно-крапельних інфекцій? (Це пояснюється такими особливостями повітряно крапельних інфекцій, як легка заражуваність, швидке поширення, сильна генетична мінливість патогенів, яка ускладнює вироблення імунітету)

V. Домашнє завдання.

- опрацювати матеріал підручника, опорні схеми в зошиті;

- пригадати правила роботи з мікроскопом (для наступної лабораторної роботи);

- опрацювати терміни теми.