Розробки уроків по темі "Виділення" з біології людини 8 клас.

 ВИДІЛЕННЯ, ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ

Урок № 24

Тема: Виділення – важливий етап обміну речовин

Мета.

Освітня: формувати компетентність  учнів про будову  сечовидільної системи людини; розкрити особливості будови нирок, сечоводів, сечового міхура та сечівника у зв’язку з функціями, які вони виконують.

Розвиваюча:   розвивати вміння порівнювати будову та функції органів людини, які беруть участь у виділенні продуктів обміну; удосконалювати вміння логічно мислити та робити відповідні висновки.

Виховна:   виховувати бережливе ставлення до власного організму та усвідомлення необхідності дотримання здорового способу життя.

Обладнання: таблиця «Видільна система», електронна презентація «Видільна система», муляж нирки, свіжа нирка.

Базові поняття та терміни: нирки, корковий шар мозковий шар, сечоводи, сечовий міхур, сечівник, нефрон, ворота нирок, вхідні судини, вихідні судини, ниркова миска.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Наскрізні лінії: здоров я і безпека.

 

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань

Пригадаємо слова Франсуа Війома:
… Я ЗНАЮ ЧОРНЕ, БІЛЕ І РЯБЕ…

Я ЗНАЮ ЯК ГОСПОДЬ СТВОРИВ ЛЮДИНУ…

Я ЗНАЮ ВСЕ Й НЕ ЗНАЮ ЛИШ СЕБЕ…
1.Що ж цікавого ми знаємо про свій організм ?
а) «Мікрофон» - ( корисна інформація )

Ви одержите інформацію і викладете її, починаючи словами « Я знаю, що…» 

2.  ( Робота в парах). Про яку систему органів йдеться?

а) Розглянемо таблицю « Внутрішні органи» та назвемо ті, які вже вивчили. 

б) Перед вами малюнки окремих органів ( нирки, легені, шкіра, шлунково – кишковий тракт). Що об’єднує їх? Які шкідливі речовини виводяться з організму завдяки ним? Як ви думаєте, який із органів виконує найбільший об’єм роботи?

в) Пригадайте поняття гомеостаз?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Щоб жити, організм повинен не лише харчуватися, але й очищатися від продуктів розпаду, що постійно утворюються,— вуглекислого газу, надлишку води, азотистих сполук: сечовини, аміаку, сечової кислоти.

— Які органи беруть участь у виділенні речовин? (Відповідь учнів.)

«Охоронцями» чистоти нашого внутрішнього середовища є такі органи виділення:

•  легені — вуглекислий газ;

•  кишечник — неперетравлені рештки;

•  шкіра (потові залози) — вода, мінеральні солі;

•  нирки (сечовина).

Їхня спільна функція — видаляти з організму продукти обміну, підтримуючи гомеостаз — постійний склад внутрішнього середовища. Важливу роль у процесі виділення відіграє сечовидільна система

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Шляхи виведення кінцевих продуктів обміну та надлишків інших речовин.

Ми знаємо, що у процесі життєдіяльності в організмі утворюється значна кількість продуктів обміну, яку необхідно виводити. Це токсичні речовини, чужорідні, надлишок води, солей, лікарських препаратів. При білковому обміні утворюються токсичні азотовмісні речовини – аміак, сечовина, сечова кислота.      При накопиченні цих названих речовин виникає небезпека                                                            порушення сталості складу внутрішнього середовища організму людини. 
(Розповідь учителя з елементами бесіди і складанням схеми).

 

2. Роль шкіри та інших органів у виділенні продуктів життєдіяльності.

                      Розповідь учителя

   Органи, які виконують видільні функції, називаються видільними, або екскреторними. До них належать нирки, легені, шкіра, печінка й шлунково – кишковий тракт. Головне призначення органів виділення полягає в підтримці сталості внутрішнього середовища організму – гомеостазу.

 а)   Видільна функція шкіри. Забезпечується переважно діяльністю потових, та меншою мірою сальних залоз. У середньому в людини за добу виділяється від 300 до 1000 мл поту, що залежить від температури навколишнього середовища та інтенсивності енергетичного метаболізму. У спокої з організму разом із потом виводиться до 1/3 загальної кількості води, яка виділяється, 5 – 7% усієї сечовини, сечова кислота, креатин, хлориди, натрій, калій, кальцій, органічні речовини, ліпіди, мікроелементи. При напруженій м’язові роботі потові залози виводять молочну кислоту.

   б) Легені й верхні дихальні шляхи. Виводять із організму вуглекислий газ і воду. Крім того, через легені виділяється більшість ароматичних речовин, наприклад пари ефіру та хлороформу при наркозі. При порушенні видільної функції нирок через слизову оболонку верхніх дихальних шляхів починає виділятися сечовина, яка розкладається, створюючи відповідних запах аміаку з рота. Слизова оболонка верхніх дихальних шляхів здатна виводити йод із крові.

в) Печінка й шлунково – кишковий тракт. Виводять із жовчю з організму ряд кінцевих продуктів обміну гемоглобіну та інших речовин.У складі жовчі з організму виводяться лікарські препарати, наприклад антибіотики. Печінка виводить із крові деякі гормони.

г) Слинні й шлункові залози. Виводять деякі важкі метали, ряд лікарських речовин, чужорідні органічні сполуки.

д) Шлунково-кишковий тракт. Виводить продукти розпаду харчових речовин, воду, речовини, що надійшли із травними соками і жовчю, солі важких металів, деякі лікарські препарати й отруйні речовини.

   Але найважливішими органами виділення в організмі є нирки. Саме вони регулюють склад плазми крові й виводять із організму надлишок води, неорганічних й органічних речовин, сечовину, сечову кислоту, амоніак, лікарські препарати й чужорідні речовини.

ІV. Узагальнення і систематизація знань учнів

Робота з підручником

Питання для повторення і обговорення

1. Доведіть важливість процесів виділення.

2. Які видільні функції притаманні легеням?

3. Які видільні функції притаманні шлунково – кишковому тракту?

4. Як шкіра виконує видільну функцію?

 

V. Домашнє завдання

Прочитати відповідний параграф підручника, відповісти на питання наприкінці параграфа.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок № 25

Тема: Будова і функції сечовидільної системи

 

Мета.

Освітня: формувати в учнів компетентність про будову сечовидільної системи людини; розкрити особливості будови нирок, сечоводів, сечового міхура та сечівника у зв’язку з функціями, які вони виконують.

Розвиваюча: розвивати вміння порівнювати будову та функції органів людини, які беруть участь у виділенні продуктів обміну; удосконалювати вміння логічно мислити та робити відповідні висновки.

Виховна: виховувати бережливе ставлення до власного організму та усвідомлення необхідності дотримання здорового способу життя.

Обладнання і матеріали: схема на дошці, малюнки в підручнику, таблиці    « Внутрішні органи», « Органи виділення ».

Базові поняття та терміни:  нирки, корковий шар, мозковий шар, сечоводи, сечовий міхур, сечівник, нефрон, ворота нирок, вхідні судини, вихідні судини, ниркова миска.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

 

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань

Вправа «Інтелектуальна розминка».

На основі раніше вивченого матеріалу дайте відповідь на запитання:

1. Які відомі вам органи виконують видільну функцію?

2. Яке значення має виділення кінцевих продуктів обміну в навколишнє середовище?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Щоб жити, організм повинен не лише харчуватися, але й очищатися від продуктів розпаду, що постійно утворюються,— вуглекислого газу, надлишку води, азотистих сполук: сечовини, аміаку, сечової кислоти.

— Які органи беруть участь у виділенні речовин? (Відповідь учнів.)

«Охоронцями» чистоти нашого внутрішнього середовища є такі органи виділення:

•  легені — вуглекислий газ;

•  кишечник — неперетравлені рештки;

•  шкіра (потові залози) — вода, мінеральні солі;

•  нирки (сечовина). 

Їхня спільна функція — видаляти з організму продукти обміну, підтримуючи гомеостаз — постійний склад внутрішнього середовища.

Чи знаєте ви, що… ?

1. …за добу через органи дихання з організму виводиться CO2 і певна кількість N2O (приблизно 400мл. на добу) у вигляді пари.

2. …солі важких металів (мідь, свинець, тощо), що випадково потрапили до кишечнику потрапляють в печінку, там знешкоджуються і виводяться в складі жовчі через кишечник.

3. …за добу через нирки протікає 1500-1700л крові. Чому?

Важливу роль у процесі виділення відіграє сечовидільна система.

Повідомлення теми уроку. Спільне з учнями визначення мети і завдань уроку.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Органи сечовидільної системи. (Самостійна робота учнів з малюн­ком підручника і складання схеми).

 

 

2.    Будова і функції нирок.

 

Запитання

•    Пригадайте, які органи утворювали сечовидільну систему ссавців? (Відповідь  учнів.)

Розповідь учителя

Сечовидільну систему людини складають такі органи:

1.   Нирки — функція сечоутворення і сечовиділення.

2.   Сечоводи — функція сечовиведення.

3.   Сечовий міхур — сечонакопичення.

4.   Сечівник — сечовідведення сечі назовні.

Використання таблиці «Сечовидільна система»

Завдання учням

•    Розгляньте зображення сечовидільної системи та визначте особливості розташування (топографії) нирок в організмі людини.

•    Чи на однаковому рівні розміщуються обидві нирки?

•    Як ви гадаєте, з якими органами межують нирки?

Учитель вислуховує відповіді учнів та коригує їх.

 

Нирки розміщуються в позачеревному просторі, по обидва боки хребта. Права нирка розміщується на рівні ХІІ грудного — ІІІ поперекового хребців. Ліва нирка розміщуються на рівні XI грудного — ІІ поперекового хребців.

Межують нирки з такими органами:

•    ззаду — із поперековою частиною діафрагми, поперековим м’язом;

•    спереду правої нирки розміщуються такі органи: права доля печінки, правий згин товстої кишки, дванадцятипала кишка;

•    спереду лівої нирки розміщуються такі органи: шлунок, хвіст підшлункової залози, селезінка, лівий згин обвідної кишки;

•    вище нирок розміщується надниркові залози — парний орган ендокринної системи.

Розповідь учителя

Нирка (ren — латин. назва; nephros —  грецька назва) — парний орган; є права і ліва нирка, бобовидної форми, темно-червоного кольору, поверхня гладенька.

Розміри:

•    довжина 10–12 см

•    ширина 5–6 см

•    товщина 4 см

маса 120–200 г

На нирці розрізняють:

Поверхні: 1) передня; 2) задня.

Два краї: 1) опуклий — латеральний; 2) ввігнутий — медіальний.

Два кінці (або полюси): 1) верхній; 2) нижній.

На ввігнутому краю нирки, приблизно посередині: є заглибина, яку називають воротами нирки, через які проходять ниркова артерія, нерви, лімфатичні судини, ниркова вена, сечовід.

Нирки — це паренхіматозний орган, що складається з речовини, або паренхіми, яка, у свою чергу, складається з двох шарів.

Самостійна робота з підручником, складання схеми.

 

•    Які шари розрізняють у нирках? Які особливості їх будови?

Очікувані відповіді учнів

1.   Кіркова речовина темного кольору розміщується суцільним шаром.

2.   Мозкова речовина — світлого кольору — міститься всередині, представлена 12–15 нирковими пірамідами, основи яких примикають до кіркової речовини, а верхівки спрямовані в ниркову миску — резервуар, у якому збирається сеча перед надходженням у сечовід.

Розповідь учителя, складання опорного конспекту

Основною структурною і функціональною одиницею нирки є нефрон. Нирка містить близько 1 млн нефронів.

Проксимальний звивистий каналець — каналець першого порядку, дистальний — другого порядку.

Будова нефрону:

•    складається з ниркового тільця і системи звивистих канальців;

•    до складу ниркового тільця входить капсула у вигляді бокалоподібної двошарової чаші, у якій міститься клубочок капілярів;

•    від капсули відходить звивистий каналець першого порядку, який іде до мозкового шару і, вигинаючись, звужується та утворює петлю Генле;

•    петля повертається в кірковий шар і там утворює звивистий каналець другого порядку, який впадає у збірну трубочку;

•    сумарна довжина всіх канальців становить близько 100 км.

Повідомлення учня

Капсула Шумлянського

Капсула нефрону в медичній термінології має декілька назв: капсула Боумена, капсула Шумлянського, капсула Боумена—Шумлянського. Її назвали на честь лікарів, які займались вивченням нирок у різні часи. О. Шумлянський (1748–1795) захистив 1793 р. у Страсбурзькому університеті дисертацію, присвячену будові нирок. За допомогою нових для того часу методів наповнення судин і мікроскопа він перший описав «мальпігієве тільце», установивши, що воно є не залозою, як вважалося тоді в науці, а судинним клубочком. Цей клубочок має навколо себе «кільцеву межу» — оболонку, яку 57 років по тому при вже більш досконалій мікроскопічній техніці, вдруге описав англійський учений Боумен. Ця оболонка (капсула клубочка) дістала в науці назву боуменової, незважаючи на те, що сам Боумен визнавав пріоритет у цьому питанні Шумлянського. У своїй дисертації Шумлянський описав і подав малюнок сечових канальців, що утворюють петлю, яка в другій половині XIX ст. знову була описана анатомом Генле і дістала в науці лише його ім’я. Шумлянський довів, що ці канальці не сполучаються з артеріальними капілярами, як це вважали інші анатоми.

Це цікаво

•    Після видалення однієї нирки (наприклад унаслідок злоякісної пухлини) або в разі припинення її функціонування через тяжке ураження в людини вже через декілька тижнів збільшується маса другої нирки — настає її компенсаторна гіпертрофія. Одна нирка, якщо вона здорова, може забезпечити нормальне сечоутворення, виведення непотрібних речовин та збереження гомеостазу.

3. Утворення сечі.

(Розповідь учителя).

Первинна сеча (150 — 170 л) утворюється в порожнині ниркової капсули в результаті фільтрації.

Вторинна сеча (1,5 л) утворюється в канальцях в результаті реаб­сорбції.

4. Сечоводи, сечовий міхур, сечівник та їх функції.

(Розповідь учителя з використанням таблиці).

Сечовід — це тонка м’язова трубка, яка з’єднує нирку з сечовим мі­хуром. Сечовий міхур — це м’язовий мішок з нервовими закінченнями в стінці, який є резервуаром для збирання сечі.

Сечівник — закритий двома м’язовими потовщеннями — сфінктерами, завдяки чому сеча не витікає назовні.

  5.  Заповнення таблиці

Особливості будови та функції сечовидільної системи людини

Органи	Особливості будови	Функції
Нирки
Сечоводи
Сечовий міхур
Сечівник

 ІV. Узагальнення і закріплення знань

«Закінчи речення»

До органів сечовиділення належать ... (нирки, сечовий міхур, сечоводи, сечівник).

Маса кожної нирки в дорослої людини становить ... (120–200 г).

Зовні нирки вкриті ... (сполучно-тканинною оболонкою).

Ниркова миска — це ... (резервуар, у якому збирається сеча перед надходженням у сечовід).

Кожна нирка складається з величезної кількості (понад 1 млн) складних утворень ... (нефронів).

Початковий відділ нефрону ... (ниркове тільце).

Кожне ниркове тільце складається з ... (клубочку капілярів та капсули нефрону).

Від капсули відходить ... (звивистий каналець першого порядку).

Відкривається у збірну трубочку ... (звивистий каналець другого порядку).

Стінки звивистих канальців утворені ... (одним шаром епітеліальних клітин).

Сечоводи відкриваються у ... (сечовий міхур).

Об’єм сечового міхура в дорослої людини становить ... (500–700 мл).

Нижній відділ сечового міхура утворює... (сечівник).

 

V. Домашнє завдання

 

Індивідуальні та творчі завдання.

Самостійно скласти кросворд, використовуючи терміни, вивчені на уроці.

 

 

Урок № 26

Тема: Захворювання нирок та їх профілактика

Мета.

Освітня: ознайомити учнів з найбільш поширеними порушеннями діяльності органів виділення, навчити застосовувати знання для профілактики  захворювань  сечовидільної системи.

Розвиваюча: розвивати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, інтелектуальні вміння, логічне і творче мислення, інтерес до предмету.                   Виховна: формувати бережливе ставлення до свого здоров’я, пропагувати здоровий спосіб життя., виховувати комунікативну та інформаційну компетенцію.

Обладнання: таблиці «Видільна система», «Лікарські рослини», «Будова нефрону», гербарні зразки лікарських рослин.

Базові поняття і терміни: нефрит, цистит, уретрит, антидіуретичний гормон, довільне сечовипускання, низхідна інфекція, висхідна інфекція, пієлонефрит, гломерулонефрит, камені, урологія, лікарські рослини.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

 

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань.

 Бесіда.

1. Як утворюється первинна сеча?
2. Як утворюється вторинна сеча?
3.  Чим відрізняється первинна і вторинна сеча за своїм складом?
4. Як здійснюється регуляція діяльності нирок?

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Прийом «Відстрочена відгадка»

(Вчитель  на основі поданої інформації формулює  запитання, відповідь на яке  можна отримати  опанувавши новий матеріал).

 Чи можуть хворі зуби  впливати на здоров’я сечовидільної системи?

 

ІІІ. Вивчення нової теми

1. Висхідна інфекція, низхідна інфекція, речовини, які порушують роботу нирок.

Розповідь вчителя

2. Доповідачі презентують свої доповіді підготовлені вдома:

а). Нефрити.

б). Камені в нирках.

в). Цистит та уретрит.

 

 3. Обговорення доповіді з одночасним заповненням таблиці у зошиті.

Захворювання	Причини виникнення	Характерні симптоми
Пієлонефрит
Гломерулонефрит
Уретрит
Цистит
Камені в нирках

 

4. Лікарські рослини. Які застосовують для лікування  нирок.

       Доповідь учнів.

       Згодом проводиться гра «Підбери та впізнай»

За правилами якої учні діляться на групи  відповідно до  найпоширеніших захворювань сечовидільної системи. Кожній групі необхідно визначити, які необхідні лікарські рослини, що використовуються  при певному захворюванні, а також впізнати їх по таблицях та гербарії.

 

IV. Узагальнення та систематизування

Біологічний диктант.

1. Органи сечовиділення: нирки, сечоводи, сечовий міхур, сечівник – можуть уражатися різними…  (мікроорганізмами)
2. Низхідна інфекція це  … (потрапляння мікроорганізмів через кров з різних осередків інфекції)
3. Висхідна інфекція виникає якщо  мікроорганізми потрапляють через … (сечівник)
4. Запальним процесом і поширенню мікроорганізмів сприяють... (переохолодження, застуда)
5. Особливо чутливі нирки до різних отруйних речовин у … (дітей)
6. Такі речовини  як  алкоголь, бензол, свинець, ртуть,  … потрапивши до організму …  (порушують роботу нирок)
7. На поширенішим захворюванням нирок вважається … (нефрит)
8. Висхідна інфекція, яка спричиняє  запалення ниркової системи називається … (пієлонефрит)
9. Захворювання при якому вражається  клубочковий апарат називається … (гломерулонефрит)
10.  Постійне порушення обміну речовин в організмі може стати причиною утворення… (каменів у нирках)
11.  Сприяє розчиненню солей  і запобігає утворенню  каменів у нирках, такий продукт як … (кавун)
12. Ефективним засобом для зняття ниркової коліки є … (кріп)

Розробіть поради від імені лікаря на тему «Як зберегти сечовивідну систему здоровою».

V. Домашнє завдання

Опрацювати текст відповідного параграфу.

 

 

 

Урок № 27

Тема: Значення і будова шкіри. Терморегуляція.

Мета.

Освітня: формувати компетеність учнів щодо будови шкіри, ознайомити із основними її функціями, сформувати знання про взаємозв’язок будови і функцій шкіри; почати формувати знання учнів про важливий процес життєдіяльності людини – терморегуляцію, що виконується шкірою.

Розвиваюча: . розвивати уміння учнів визначати головні функції тіла людини на прикладі шкіри; уміння розпізнавати складові шкіри на малюнках і таблицях; уміння спостерігати та обґрунтовувати значення органів в організмі.

Виховна: . виховувати бережливе ставлення до власного організму та оточуючих людей, а також важливість підтримувати шкіру у здоровому стані.

Обладнання: таблиця «Будова шкіри», схеми, малюнки, таблиці, слайди.

Базові поняття і терміни: шкіра, епідерміс, дерма, підшкірна жирова клітковина, теплопродукція, нігті, волосся, адаптація, ізотермія.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань учнів. (Бесіда за запитаннями.)

— Що таке теплопродукція?

— Що таке тепловіддача?

— Завдяки чому підтримується постійна температура тіла?

II.  Мотивація навчальної діяльності

Розповідь учителя з елементами бесіди: Здавалось, що ми багато знаємо про шкіру людини, але чи все?
Відомо, що шкіра - самий великий орган, її загальна площа: 1,5-2 м2; вона міцна та еластична; становить 20% загальної ваги людини.
Але як можна прокоментувати слова Вінтерніца " Шкіра - це орган, по якому можна взнати здоров'я і навіть життєву історію людини".
І для того, щоб зробити це, нам необхідно познайомитись досконально з будовою та функціями шкіри.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Шкіра та її властивості. (Бесіда).

2. Будова шкіри. (Розповідь учителя з використанням таблиці і скла­данням схеми).

 

 

3. Похідні шкіри. (Розповідь вчителя і складання схеми).

 

 

4. Функції шкіри. (Розповідь учителя з елементами бесіди).

Функції шкіри:

— захист організму від шкідливих впливів навколишнього середо­вища;

— виділяє продукти обміну речовин;

— сприймає подразнення;

— участь у терморегуляції;

— участь у процесах обміну вітамінів;

— депо крові в організмі;

— запас енергетичного матеріалу — жирів.

5. Терморегуляція.

Розповідь вчителя:
1. Нам уже відомо з попередньої теми, що однією з функцій шкіри є та, що вона бере участь у процесах терморегуляції організму (врівноваження процесів утворення та віддачі тепла), що здійснюється шляхом розширення або звуження її судин та зміни інтенсивності потовиділення.
Теплопродукція залежить від інтенсивності обміну: у стані спокою людини вона невелика, під час роботи підвищується, інтенсивність обміну речовин (а отже, і теплопродукція) залежить від температури - на холоді вона вища, ніж у теплі.

Основна частина тепла (82%) виділяється організмом через шкіру, через органи дихання - 12%, на зігрівання прийнятої їжі і води - 4,6%, із сечею і калом - 1,3%. Віддача організмом тепла здійснюється тепло проведенням, тепловипромінюванням і випаровуванням поту з поверхні шкіри. Чим вища температура шкіри, тим більша тепловіддача. Кровопостачання шкіри регулюється рефлекторно. У шкіри є багато рецепторів, які сприймають теплове і холодове подразнення. Збудження, що виникає в рецепторах, надходить у сидинноруховий центр головного мозку, який регулює кровопостачання шкіри розширенням і звуженням її судин. Імпульси від судиннорухового центру до кровоносних судин шкіри передаються по вегетативних нервах.

За високої температури навколишнього середовища, а також при посиленій теплопродукції судини нутрощів звужуються, а судини шкіри розширюються, унаслідок чого кров швидко переносить тепло з місць теплопродукції до місця тепловіддачі. За низької температури і невисокої теплопродукції, навпаки, шкіра бліде, її судини звужуються, основна маса крові циркулює по внутрішніх органах і тепловіддача різко зменшується.

Втрата тепла під час випаровування поту в дітей більша, ніж у дорослих, оскільки в них більша поверхня шкіри на 1 кг тіла. Потовиділення під пахвами за підвищення температури настає в дітей десь у 7 років, а при розумовому напруженні воно починається в середньому шкільному віці, поступово збільшуючись з віком.

IV. Закріплення знань учнів.

1. Поясніть влучні народні вислови, які характеризують процеси теплообміну та механізми терморегуляції:

• «Так холодно, що якби не вмів дрижати, то змерз би»
• «Холодно, хоч собак ганяй»
• «Що за холод, як козак молод»
• «Краще почервоніти, ніж посиніти»

Яке значення в цих процесах відіграє підшкірна клітковина?

Чому людина «дрижить» і чому краще «почервоніти»?

2. Учні класу працюють над написанням біологічного диктанту:

1. Рецептори шкіри в організмі людини знаходяться в ... [дермі]

2. У шкірі утворюється вітамін ... [D]

3. Зовнішній шар шкіри утворений тканиною ... [епітеліальною]

4. Похідними шкіри людини являються ... [нігті, волосся; потові, сальні залози]

5. Площа шкіри дорослої людини ... [1,5-2 м2]

6.  Найглибший третій шар шкіри називається ... [підшкірна жирова клітковина]

7. Потові залози шкіри людини знаходяться в другому шарі під назвою ...[дерма]

8. Вивідні протоки потових залоз називаються ... [пори]

9. Кровоносні капіляри приносять до вивідних проток потових залоз ... [воду, солі, продукти розкладання білків]

10. Отвори сальних залоз відкриваються у ... [волосяний мішечок]

11. Пігментні клітини, м'язові клітини; сальні, потові залози; волосяні сумки, кровоносні судини, нервові закінчення розміщуються в шарі шкіри ... [дермі]

 

V. Домашнє завдання.

Прочитати відповідний параграф у підручнику.

Відповісти на запитання в кінці параграфа.

 

 

Урок № 28

Тема:    Перша допомога при термічних пошкодженнях шкіри

Мета: 

Освітня:    формувати компетентність учнів про термічні пошкодження шкіри;

Розвиваюча: розвати навички надавати допомогу при ушкодженнях шкіри;

Виховна: виховувати бережливе ставлення до свого організму.   

Обладнання: підручник, фото

Поняття та терміни: терморегуляція, теплоутворення, тепловіддача, тепловий удар, сонячний тепловий удар.  

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Наскрізні лінії: здоров’я і безпека

                                  Хід уроку

 І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань

            Фронтальне опитування

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

    

IV.Вивчення нового матеріалу

Розповідь з елементами бесіди. Перегляд слайдів презентації уроку.

Тепловий удар – це порушення життєдіяльності організму (паталогічний  стан), зумовлений перегріванням усього організму внаслідок дії теплових чинників. 

Симптоми теплового удару: головний біль, задишка, запаморочення,

шум у вухах, слабкість, частішає пульс, температура тіла може досягати 40-41° С, втрата свідомості.

Причини теплового удару: перегрівання під впливом високої температури навколишнього середовища (виробництво із високою  температурою, так звані «гарячі цехи», райони із жарким кліматом, важка фізична робота в синтетичному одязі, тривале перебування у душному приміщенні тощо);

• погана вентиляція в приміщенні;

• занадто велика маса тіла, стреси, серцево-судинні та ендокринні захворювання тощо;

• порушення в організмі тепловіддачі (наприклад, синтетичний одяг заважає випаровуванню поту, погана вентиляція в приміщенні). 

Небезпека теплового удару: підвищення температури тіла понад 42 °С призводить до загибелі, бо білки організму при такій температурі змінюють свої природні властивості, кров стає в'язкою, порушується рівновага солей в організмі, що призводить до кисневого голодування тканин, особливо головного мозку. 

Без вчасної допомоги потерпілий може загинути через зупинку дихання та кровообігу.

Допомога при тепловому ударі:

• якщо потерпілий при свідомості, дають випити прохолодної води; якщо знепритомнів, слід дати понюхати нашатирного спирту і викликати лікаря; у разі зупинки дихання негайно почати робити штучне дихання й непрямий масаж серця до прибуття лікаря;

• потерпілого необхідно перенести в прохолодне місце;

• розстебнути або зняти верхній одяг;

• покласти так, щоб голова була трохи піднята;

• на голову та ділянку серця покласти холодний компрес, тіло обтерти  холодною водою чи обгорнути мокрою тканиною, створити рух повітря для підсилення випаровування поту.

Профілактика теплового удару:

• запобігання зневодненню організму та вживання якомога більшої кількості води;

• у спекотний день слід обирати одяг з легких натуральних світлих тканин, не забувати про головний убір;

• людям похилого віку та дітям під час підвищеної сонячної активності краще утриматися від прогулянок.

Сонячний удар – тепловий удар, зумовлений інтенсивною та тривалою дією сонячного проміння на організм людини, зокрема на голову, незахищену головним убором у теплу пору. 

Причини сонячного удару:

• перегрівання під впливом високої температури навколишнього середовища (тривала дія прямого сонячного проміння, відсутність головного убору тощо);

• порушення в організмі тепловіддачі. 

Небезпека підвищення температури тіла понад 42 °С призводить до загибелі, бо білки організму при такій температурі змінюють свої природні властивості. Без вчасної допомоги потерпілий може загинути через зупинку дихання та кровообігу.

Симптоми сонячного удару: загальна слабкість, спітнілість, головний біль, запаморочення, нудота, блювання, біль у ногах та спині, шум у вухах, згодом при подальшому впливові високої температури шкіра обличчя й губ синіє, посилюється задишка, пульс слабшає і може зовсім зникнути, з'являються марення, галюцинації та судоми, настає непритомність, температура тіла може підвищитися до 40-41°С. 

Допомога при сонячному ударі, аналогічна до допомоги при тепловому ударі.

Опіки шкіри.  

Причини опіків: 

• сонячне проміння;

• висока температура;

• електричний струм;

• деякі речовини (кислоти або луги);

• контакт з вогнем, сильно розігрітими предметами, речовинами (наприклад,  киплячою водою або жиром). 

Ступені опіків:

• опіки 1-го ступеня уражають зовнішній шар шкіри; 

• при опіках 2-го ступеня на шкірі з'являються пухирі різних розмірів; 

• при опіках 3-го і 4-го ступенів уражаються не тільки шари шкіри, а й тканини, розташовані глибше (уражені ділянки шкіри мертвіють, утворюються виразки, що створює умови для проникнення в організм інфекції). 

Тяжкість опіку залежить від ступеня опіку і його площі.

Перша допомога при термічних та хімічних опіках. 

• зняти одяг, на якому гарячий жир, кип'яток чи хімічна речовина;

• при незначних опіках хімічними речовинами місце треба промити великою кількістю холодної проточної води, якщо опік спричинено кислотою, краще промити ушкоджене місце розчином питної соди, а потім великою кількістю води, а якщо лугами, то слабким розчином оцту, а потім водою;

• на вражене місце слід негайно накласти стерильну пов'язку зі спиртом, горілкою, одеколоном або слабким розчином перманганату калію (кілька крупинок на склянку води), що стримує подальше руйнування клітин і водночас знезаражує місце ушкодження (пухирі не збільшуються і досить швидко зникають больові відчуття);

• потерпілого слід напоїти чаєм або мінеральною водою;

• при тяжкості опіку доставити до лікарні.

Неприпустимо торкатися місця опіку руками, проколювати пухирі, змащувати рани олією, бо це прискорює проникнення у відкриту рану інфекції. 

Обмороження  – це локальне ушкодження тканин  (наприклад, носу, кінчика вух, пальців рук і ніг, кінцівок тощо), спричинене дією низьких температур.

Ознаки обмороження: ушкоджена ділянка тіла втрачає чутливість, немовби її не існує, шкіра стає блідою, температура її знижується.

Ступені обмороження за глибиною ураження:

• 1-й ступінь - шкіра стає блідою; 

• 2-й ступінь - з'являються пухирі, шкіра довкола них стає синювато-червоною; 

• 3-й ступінь - настає часткове змертвіння м'яких тканин;

• 4-й - настає повне змертвіння м'яких тканин і кістки. 

Перша допомога при відмороженнях. 

• Для відновлення кровообігу в обмороженій ділянці тіла її протирають спиртом або горілкою, змащують вазеліном або несолоним жиром і обережно розтирають знезараженою спиртом сухою рукою у напрямку до серця, поки не відновиться чутливість шкіри.

• На сильно обморожену ділянку накладають пов'язку, змочену одеколоном або горілкою, а потім - стерильну пов'язку.

• Потерпілого за глибокого ураження відправляють до лікарні.

Пам'ятайте! 

• Не можна розтирати обморожені ділянки снігом, щоб не занести інфекції.

• Розтирання слід робити обережно, бо замерзлі судини легко ламаються, що може призвести до крововиливів.

ПЕРЕОХОЛОДЖЕННЯ - це ушкодження тканин, спричинене дією низьких температур.

Куріння тютюну і вживання спиртних напоїв на холоді призводить до застійних явищ в капілярах і прискорює переохолодження.

Ознаки переохолодження: починає морозити, потім з'являється в'ялість, апатія, сонливість, закляклість, губи і ніс синіють, послаблюється робота серця.

Перша допомога при переохолоджені.

• Потерпілого вносять у тепле приміщення, при потребі роблять йому штучне дихання та непрямий масаж серця.

• Зігрівають у ванні (поступово підвищуючи температуру від кімнатної до температури тіла людини), обережно розтирають кінцівки у напрямку до серця доти, доки тіло не стане м'яким і пружним. 

• Після цього потерпілого кладуть у ліжко, накривають ковдрою, дають напитися гарячого чаю. 

• Надавши першу допомогу, відправляють до лікарні.

 

Настанова учням щодо виконання проекту.

 

Проєкт:    «Визначення типу шкіри на різних ділянках обличчя та складання  правил догляду за власною шкірою»

 

Обґрунтування вибору проблеми:

          Тематика догляду за організмом людини    простежується у всіх змістових навчальних лініях державного стандарту   середньої біологічної освіти, тому необхідність систематизації і узагальнення знань  учнів  очевидна.

Стислий опис:

         Цей міжпредметний проект об’єднує природничі науки та мови для вирішення проблем , які пов’язані з питанням  вивчення   шкіри людини та догляду за нею,  дозволяє розглянути проблему у цікавому ракурсі, зважаючи на те, що важливим   вектором сучасного виховання є формування збережувальних компетентностей. Участь у проекті заохочує  учнів збирати інформацію про  свій організм,  вивчати і спостерігати   за ними. Учні будуть проводити наукові дослідження  і готувати відповідні звіти за результатами досліджень. Вони будуть збирати та опрацьовувати дані з Інтернету для проекту  та представляти проект, заснований на інтерпретації цих даних .

Учні будуть розробляти Інформаційні бюлетені та розробляти веб-сторінки з фотографіями, малюнками та статтями для шкільного веб-сайту. Учні створюватимуть та демонструватимуть свої мультимедійні презентації для класу. Як додаткове розширення цього проекту, учні з допомогою батьків створять спеціальну PowerPoint презентацію для показу при захисті. Учні поповнюватимуть базу даних результатів досліджень, щоб повернутися до них через деякий час. В результаті проекту учні дадуть відповіді на питання висунуті і вдосконалені впродовж розробки теми проекту. Вони мають надати конкретні підтвердження своїх гіпотез. Вони відкриють багато цікавого в житті людей, відкривають новий світ прекрасного.

Навчальні предмети :

Мови, мистецтво природничі науки ,комп’ютерні технології

Державні стандарти/Навчальні Програми:

Учень має знати,  вміти виконувати такі завдання:

1.     Знати зовнішню та внутрішню будову шкіри, мати уявлення про ,уміти спостерігати за процесами життєдіяльності; записувати результати спостережень, планувати і виконувати найпростіші досліди. 

2.     Мати уявлення про захворювання шкіри та їх лікуванням

3.     Мати уявлення про надання медичної допомого при тепловому та сонячному ударах, опіках, обмороженнях.

4.     Уміти володіти найпростішими методами догляду за шкірою .

5.     Збирати, організовувати, представляти, зберігати та опрацьовувати інформацію чи дані (бази даних, програми роботи з статистичними даними)

6.      Співробітничати та спілкуватися  (електронна пошта, програми-браузери для роботи з веб-сайтами)

 Здійснювати пошук та доступ до різноманітної інформації та розгляд проблем з різних точок зору (телекомунікації, електронні бібліотеки, електронні форуми)

Структурними компонентами проекту є:

        науково-пізнавальний: система знань (емпіричні факти, уявлення, елементарні поняття), яка опосередковано відображає закони і закономірності природи та місце в ній людини;

        діяльнісний: навчально-пізнавальна діяльність для оволодіння природознавчим змістом і практична діяльність, пов'язана з охороною свого здоров'я;

        ціннісний: система цінностей у ставленні до природи, до людей, до самого себе.

До нього включені також компоненти, що сприяють розвитку емоційності дитини, спостережливості, мислення, творчих здібностей, самостійності, активності та пізнавального інтересу.

Під час проведення проекту реалізуються  загально-дидактичні  і власне природничі принципи.

Розуміння ролі та використання комп’ютерних технологій в суспільстві

Навчальні цілі/Очікувані результати:

ознайомити учнів з гігієною шкіри, а також із причинами й ознаками захворювань та пошкоджень шкіри;

удосконалювати   навички роботи в малих та великих групах;

аналізуючи  свій  досвід  і  досвід   однокласників,  вибрати   раціональні  шляхи (способи, прийоми) для   досягнення мети.

створити ситуацію, що сприяє розвитку  працьовитості, активності, відповідальності; розвивати   комунікативні здібності.

•  розвивальна:

розвивати  вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між живою (тваринний світ) та  неживою природою, розвивати  пам'ять, зв'язне мовлення, вміння аналізувати і зіставляти факти та припущення;

розвивати   пізнавальний інтерес, фантазію, критичне мислення, кмітливість;

розвивати   уміння доводити логічну думку до завершення.

•  виховна:

продовжувати   виховувати дбайливе ставлення до людей; виховувати   почуття успіху і особистої значущості;

формувати в учнів товариські відносини,  почуття взаємодопомоги, 

підвести  дітей до розуміння важливості їхньої роботи для суспільства;

Очікувані результати включають:

        Вміння використовувати наукові методи дослідження  для вирішення проблем

        Вміння використовувати такі інструменти як мікроскопи та препарати

        Демонструвати можливості використання математики для оцінки достовірності одержаних результатів.

        Використовувати електронні таблиці для організації та аналізу даних та створення графіків та діаграм, які наочно демонструють співвідношення між даними

        Готувати масштабовані малюнки

        Досліджувати приклади та співвідношення між даними, представляти ці дані в різних форматах

Робити висновки, які підтримуються математичними і науковими підтвердженнями

Прогнозований результат:

1.  Підвищення результативності   навчання з курсу «Я Біологія людини та формування різноманітних  компетентностей (інформаційних, соціальних, комунікативних).

2.  Посилення мотивації до  навчально-пізнавальної діяльності .

3.  Розвиток креативного мислення  учнів.

1.  Підвищення результативності   навчання з курсу  та формування різноманітних  компетентностей (інформаційних, соціальних, комунікативних).

2.  Посилення мотивації до  навчально-пізнавальної діяльності з біології,  інформатики

3.  Розвиток креативного мислення  учнів.

Вхідні знання та навички:

1.      Основи математики, основні мовні та наукові знання та вміння

2.      Навички правильної поведінки в навчальних лабораторіях , у природі.

3.      Деякі комп’ютерні базові навички, такі як вміння набирати тексти, працювати з текстовим редактором та Інтернетом

Матеріали та ресурси необхідні для проекту:

Фотоапарат, комп’ютер ,цифровий фотоапарат, DVD плеєр, принтер, проектор, сканер, телевізор.

Друковані матеріали:

Обдаровані учні: Обдаровані діти будуть відповідати за створення та розробку презентацій.

Це буде включати:

PowerPoint презентацію . 

Оцінювання знань та вмінь учнів:

1.        Домашні завдання

2.        Записані завдання, задачі та тести

3.        Усні відповіді

4.        Науковий журнал

5.        Оцінювання комп’ютерних PowerPoint презентацій, Publisher, Web page продукція, використання Інтернету, CD матеріалів та дисків відповідно до рівня розуміння, що дозволяє успішно виконувати роботу.

6.        Використання електронної пошти, по можливості.

Обговорення повідомлень учнів із заповненням таблиці

Захворювання та пошкодження шкіри

Патології	Причина	Ознаки
Грибкові захворювання шкіри
Бактеріальні захворювання шкіри
Тепловий удар
Сонячний удар
Хімічний опік
Термічний опік
Обмороження

Повідомлення учнів Гігієнічна, лікувальна й декоративна косметика.

Гігієнічні вимоги до одягу

Одяг має:

-мати порівняно невелику масу (до 8–10 % маси тіла людини);

- забезпечувати оптимальний підодяговий мікроклімат і сприяти установленню теплового комфорту людини;

- не утруднювати дихання, кровообіг і рухи людини, не зміщувати й не стискувати внутрішні органи та частини опорно-рухового апарата;

-бути достатньо міцним, легко чиститися від зовнішніх і внутрішніх забруднень;

- не містити токсичних домішок, що виділяються в навколишнє середовище, не мати фізичних і хімічних властивостей, які несприятливо впливають на шкіру й людський організм у цілому.

Гігієнічні вимоги до взуття

Взуття має:

- мати малу теплопровідність, забезпечувати оптимальний мікроклімат взуттєвого простору та його добру вентиляцію;

- бути зручним у користуванні, не порушувати кровопостачання, ріст і формування кістково-м'язових елементів ступні, не утруднювати рухів під час ходьби, занять фізичною культурою

й під час виконання трудових операцій;

- забезпечувати захист ступні від несприятливих фізичних, хімічних і біологічних впливів;

- не виділяти у внутрішньо взуттєвий простір хімічних речовин у концентраціях, здатних у реальних умовах експлуатації мати несприятливий вплив (шкіро подразливий, алергічний тощо) на шкіру ступні й організм у цілому;

- відповідати віковим, статевим та іншим фізіологічним особливостям організму;

- легко чиститися й висушуватися, тривалий час зберігати вихідну форму та гігієнічні властивості.

V. Домашнє завдання

 

Урок № 29

Тема:  Урок-узагальнення з теми «Терморегуляція. Виділення»

Мета.

Освітня.  Визначити рівень компетентності учнів Узагальнити з теми «Терморегуляція. Виділення»

Розвиваюча. Розвивати навички узагальнення та систематизації знань, уміння аналізувати, творчо розв’язувати поставлені завдання.

Виховна. Створювати атмосферу співробітництва та співдружності, виховувати потребу в здоровому способі життя.

Тип уроку. Урок узагальнення знань.

Наскрізні лінії: здоров я і безпека

 

ХІД УРОКУ

І.  Організаційний етап

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

ІІ.  Повідомлення теми, мети і завдань уроку

Повідомлення теми уроку. Формулювання мети і завдань уроку.

Завдання уроку:

— узагальнити знання з теми;

— систематизувати знання з теми;

— проконтролювати знання з теми;

— коригувати знання з теми.

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Зверніть увагу на дошку. Яка тема сьогоднішнього уроку? Ми не вперше проводимо такі уроки.

— Як ви вважаєте, для чого потрібно узагальнювати і систематизувати знання? (Щоб скласти цілісне уявлення про предмет, установити причинно-наслідкові зв’язки тощо.)

— А чому цей матеріал потрібно вивчати? (Необхідно знати свій організм і застосовувати ці знання для збереження власного здоров’я.)

— Що ви очікуєте від уроку? (Відповідь учнів.)

Нехай епіграфом нашого уроку буде такий крилатий вираз:

«Хто мовчить, той погоджується.
Хто пише, той двічі читає.
Хто шукає, той знаходить».

ІV. Узагальнення і систематизація знань

«Термінологічне лото». 

 (На дошці прикріплені різнокольорові аркуші, на яких із зворотного боку написані терміни. Учні підходять до дошки, знімають аркуші і дають визначення термінам.)

Приклади термінів: шкіра, епідерміс, дерма, піт, теплоутворення, тепловіддача, терморегуляція, нефрон, нирка, сечовий міхур, фільтрація, реабсорбція тощо.

 «Творча лабораторія» (робота у творчих групах). 

— У школі щороку проводиться профілактичний огляд і в разі потреби лікування зубів. Чи варто уникати огляду? Чому?

— Уявіть собі, що сталася аварія теплохода і пасажири опинились у крижаній воді. Одні з них були одягнені, але й були такі, що залишились без верхнього одягу. Хто з них протримаєтся у воді довше і чому?

— Чому деякі народи в південних районах земної кулі навіть улітку носять теплий одяг (бурнуси), шапки з хутра, п’ють гарячий зелений чай?

— Чому при прийманні контрастних ванн ми відчуваємо ніби легкі дотики безлічі голок?

— Коли людині холодно, у неї з’являється «гусяча шкіра» і м’язове тремтіння. Поясніть причини і значення цих явищ.

— Від сильного болю людина знепритомніла, у неї значно знизився артеріальний тиск. Що станеться з клубочковою фільтрацією?

Вправа «Консультує лікар». 

Завдання учням: уявіть себе на місці лікаря та встановіть діагноз.

1. У хворого спостерігаються такі симптоми: різкі болі при сечовипусканні, під час якого відбувається печія, свербіння; часті позиви до сечовипускання (іноді через кожні 5–10 хв), сеча набуває мутного забарвлення. (Цистит.)

2. У хворого спостерігається поява розлогих, білявих ділянок депігментації на шкірі. (Вітиліго.)

3. У хворого спостерігається потовщення рогового шару епідермісу, жирний блиск шкіри, лущення шкіри, шкірний свербіж, випадання волосся. (Себорея.)

4. Хворий скаржиться на часте та болісне сечовипускання, підвищення температури тіла, біль у поперековій ділянці, загальне нездужання. (Пієлонефрит.)

 

Тестова перевірка знань

І рівень

Вкажіть правильну відповідь (“так” чи “ні”)

1. Структурною одиницею нирки є нейрон.

2. Нирки виконують видільну функцію.

3. Стан волосся залежить від загального стану організму.

4. Шкіра виконує рецепторну функцію.

5. Шкіра виконує видільну функцію.

6. Надмірна температура у приміщенні може спричинити тепловий удар.

 

ІІ рівень

1.               З капсул нефрону до його канальців надходить:

а) вода;             б) білок;      в) сечовина;     г) солі;      д) клітини крові.

2. Сеча утворюється з:

а) лімфи;                б) крові;            в) плазми крові.

3. Видільну функцію не виконують такі органи та системи органів:

 а) нирки;                  б) легені      в) шкіра;      г) печінка;      д) шлунок;                                        е) кишечник;              ж) серце;               з) сечовий міхур.

4. Виділення поту з поверхні шкіри у людини:                                                                     а) знижує температуру тіла;                 б) підвищує температуру тіла;                                             в) не впливає на температуру тіла.

5. Основні втрати тепла в організмі людини відбуваються через:

а) дихальні шляхи;                б) шкіру;                 в) травну систему.

6. Центр терморегуляції міститься у:

 а) довгастому мозку;                 б) середньому мозку;

в) проміжному мозку;                  г) мозочку.

                                                          ІІІ рівень

1.               У капсулу нефрону з клубочка капілярів виходить:

а) вода;                  б) білок;               в) цукор;

г) сечовина;          д) солі;                  е) клітини крові.

2. Виберіть з переліку структурні елементи шкіри, що беруть участь у виконанні тієї чи  іншої функції, і впишіть у таблицю відповідей

3.  Вкажіть правильну послідовність органів, що беруть участь у  процесах сечовиділення:

а) нирки;               б) сечовий міхур;                    в) сечівник;              г) сечоводи.

lV рівень

( 1 питання на вибір.)

1. Як нирки беруть участь у підтриманні сталості внутрішнього середовища організму?
2.  Доведіть взаємозв’язок систем  організму на прикладі узгодженої роботи травної, дихальної, кровоносної, сечовидільної системи і шкіри.

 

V.   Підбиття підсумків уроку

Вправа «Мікрофон»

• Як би ти оцінив свою роботу на уроці?

 

 VІ.   Домашнє завдання

Повторити тему «Тканини та їх функції»