Розробки уроків до теми "Травлення" з біології людини 8 клас.

ТРАВЛЕННЯ ( 5 годин)

Урок № 8

 
Тема: Харчування та обмін речовин. Огляд будови травної системи.
Лабораторне дослідження №2:  «Зовнішня будова зубів».

Мета.
Освітня:  формувати компетентність учнів  про систему органів травлення людини; розкрити особливості травлення в ротовій порожнині.
Розвиваюча: розвивати уміння проводити досліди та спостереження; уміння робити відповідні висновки та узагальнення;                                                                                         пам’ять,  увагу, уяву, логічне мислення.
Виховна: виховувати бережливе ставлення до власного організму та повагу оточуючих людей.

 

Обладнання та матеріали: таблиця «Органи травлення», опорний конспект, слайди, малюнки, таблиці, муляжі, моделі зубів

Базові поняття та терміни: поживні речовини, травлення, травна система, механічна та хімічна обробка їжі, травні ферменти, регуляція травлення.

Тип уроку: Засвоєння нових знань.

Наскрізні лінії: здоров’я і безпека,  сталий розвиток і екологічна грамотність

 

 

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Провести термінологічний диктант або тестову перевірку про будову та функції органів травлення людини.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Поставити проблемне запитання:
- яке значення процесів, що відбуваються в ротовій порожнині?
- чому говорять “когда я ем, я глух и нем”?
Бесіда:

а) з яких речовин добувається енергія?

б) яка система органів забезпечує надходження і переробку поживних речовин?

в) на що витрачаються поживні речовини?

  Систематизуюча бесіда, робота з таблицями:

         а) типи живлення в природі;

         б) еволюція травної системи у тварин;

         в) які функції виконує травна система?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Методи дослідження органів травлення

-Метод фістул (фістула — штучне сполучення порожнини внутрішнього органа або протоки залози із зовнішнім середовищем).

- Зондування (уведення до шлунка гумової трубки для взяття проб шлункового соку).

- Ендоскопія (уведення до травного каналу спеціальних оптичних приладів).

- Електрогастрографія (реєстрація електричних струмів шлунка).

Метод фістул був розроблений російським фізіологом, лауреатом Нобелівської премії І. П. Павловим.

Розповідь вчителя:

      Травний канал починається з ротової порожнини. Подрібнюють і перетравлюють їжу до кашкоподібного стану зуби. Це кісткові органи, розташовані в комірках верхньої та нижньої щелеп ротової порожнини.У дорослої людини 32 зуби.

   За формою і функціями зуби поділяють на  різці, ікла, малі та великі кутні зуби.
1. Будова зуба.  У кожному зубі розрізняють коронку, шийку, корінь. Спереду на кожній щелепі розташовані по чотири плоскі різці, поряд з ними містяться по одному іклу. Ці зуби мають по одному кореню. Далі розміщені два малі та три великі кутні зуби, які мають два, а верхні –три корені.

     2.  Внутрішня будова зуба: м’яка –пульпа і тверда-емаль, дентин, цемент.
    Зуби закладаються ще в утробний період, але молочні зуби з’являються після 6 місяців, а до 10-12 років вони замінюються на постійні.

У ротовій порожнині їжа подрібнюється, аналізується на смак і зволожується. Органом смаку є язик, на слизовій оболонці якого містяться рецептори смаку. Завдяки їм людина розрізняє кисле, солодке, гірке, солоне.
3. Особливості травлення в ротовій порожнині.
Під час жування їжа змішується зі слиною і перетворюється на слизьку харчову грудку, яку легко можна проковтнути. Слина-це безбарвна слизувато-клейка рідина, яку виділяють слинні залози. У людини виділяють 3 пари  слинних залоз: привушні, піднижньощелепові, під’язикові. За добу в людини виділяється 1,5 л. слини. Слина виділяється безумовно рефлекторно до довгастого мозку імпульси від рецепторів по чутливих нервових закінченнях надходять у центр слиновиділення. Та умовно рефлекторно - коли людина бачить їжу чи відчуває її запах.

      До складу слини входить вода (98%), ферменти: лізоцим, амілаза,  мальтоза та слиз (муцин). Лізоцим знезаражує мікроорганізми, сприяє загоєнню ран слизової оболонки рота. Під дією амілази і мальтози складні вуглеводи розчеплюються не прості (крохмаль на глюкозу).
Пережовану та змочену слиною і частково розщеплену їжу(харчову грудку) язик проштовхує до глотки. Під час ковтання вхід у дихальні шляхи закриваються надгортанним хрящем.   Стінки стравоходу хвилеподібно скорочуються, сприяючи просуванню харчової грудки до шлунка.

4. Лабораторне дослідження №2 «Зовнішня будова зубів»

 

V. Узагальнення та систематизація знань.
«Повен хлівець білих овець.»
Які зуби розрізняють у людини та яка їх функція?

«У нашого дядька білих курей грядка»
Яку будову має зуб? Пояснити взаємозв’язок будови зуба з його функціями.
Чому люди, які швидко ковтають їжу не пережовуючи в роті, мають проблеми із травленням?

Чому відсутність багатьох зубів призводить до погіршення травлення?

VІ.  Домашнє завдання. 

Прочитати відповідний параграф підручника

Відповісти на питання в кінці параграфа

Підготувати повідомлення про хвороби зубів та кишково – шлункового тракту

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок  № 9

Тема: Процес травлення. Дослідницький практикум №2

 « Дія ферментів слини на крохмаль»

Мета
Освітня: формувати компетентність  учнів про систему органів травлення людини; розкрити будову та процеси життєдіяльності органів травного каналу та травних залоз.
Розвиваюча: розвивати уміння в учнів виділяти головне у матеріалі, що вивчається; розвивати пам’ять, увагу, мислення, уміння порівнювати біологічні об’єкти та робити відповідні висновки та узагальнення.
Виховна: виховувати бережливе ставлення до свого організму.

Обладнання та матеріали: таблиця «Будова органів травлення», «Будова зуба», обладнання для проведення лабо­раторної роботи.

Базові поняття і терміни: травний канал, травний тракт, травні залози, печінка, підшлункова залоза, перистальтика.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Наскрізні лінії: здоров я і безпека.

                                                    ХІД   УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань

 

Згадати із курсу “Біологія тварин” про травні системи тварин і особливо ссавців. Для цього розглянути роздаткові матеріали і знайти ті матеріали, що стосуються органів травлення. Згадати будову ротової порожнини,та будову зубів.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

З’ясувати особливості травної системи людини у порівнянні із іншими ссавцями. Чому травний канал називають ще трактом? Причому тут дорога до органів травлення?
Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

ІІІ.  Вивчення нового матеріалу.
         Розповідь учителя
Органи травлення – це шлунково-кишковий тракт. Чому? Адже до нього входить ще багато різних органів.
Розповідь про:
- будову та функції травного каналу: ротова порожнина, ротоглотка, глотка, стравохід, шлунок, кишечник;
Як відбувається травлення в шлунку?
Шлунок найрозширеніша частина травного каналу. Він розміщується під діафрагмою у лівій частині живота.У шлунку їжа зазнає подальшої хімічної обробки: на неї діє шлунковий сік,який має кислу реакцію і містить ферменти, слиз і соляну кислоту.

Частково перетравлена в шлунку їжа,яку називають хімусом, порціями надходить до тонкого відділу кишечнику. Саме в ньому поживні речовини їжі розщеплюються остаточно і всмоктуються у кров і лімфу.У дорослої людини кишечник має довжину 5-6м. Його поділяють на три відділи: дванадцятипалу, порожнисту та клубову кишки. До дванадцятипалої кишки відкриваються протоки підшлункової залози,печінки, жовчного міхура. Їжа тут на довго не затримується, зате на неї діє велика кількість ферментів та травних соків. Підшлункова залоза- завдовжки 12-15 см розміщена під шлунком, між селезінкою та дванадцятипалою кишкою. Залоза змішаної секреції. Сік підшлункової має лужну реакцію, і виділяється тільки під час травлення.

 Ферменти які розщеплюють усі поживні речовини.

Трипсин- розчеплює білки до пептидів та амінокислот.
Ліпаза-розщеплює жири до гліцерину та жирних кислот;
Амілаза- перетворює крохмаль на глюкозу.
Печінка- найбільша залоза в організмі людини(1,5-2кг), яка бере участь у травленні.У печінці постійно утворюється жовч, під дією якої розпадаються жири.
Товстий відділ кишечника: сліпа кишка, ободова, сигмоподібна, пряма кишка. Довжина кишечника 1,5-2м. У кишечнику синтезується вітамін К  та вітаміни групи В. А також всмоктується більша частина води.

Демонстрація муляжів органів травлення та презентації про
травну систему людини.

Розповідь про методи досліджень органів травлення: ендоскопія, зондування, електрогастрографія, УЗД, сканувальна томографія, рентгенографія.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Робота з підручником, із таблицею у друкованому зошиті.

V. Узагальнення та систематизація знань.
  Пояснити прислів’я.
«Каші салом не зіпсуєш».,,Живу добре: сало їм,на салі сплю,салом укриваюся».
Які хімічні перетворення відбуваються з цією їжею?
В яких відділах травної системи людини  відбуваються процеси його травлення та всмоктування?

 В яку пору року людина вживає більше жирної їжі: влітку чи взимку? Чому?.

Інструктивна картка

Дослідницький практикум №2

Тема: Дія ферментів слини на крохмаль

Мета: Переконатися, що слина містить ферменти, здатні за певних умов розщеплювати крохмаль

Обладнання: крохмальний клейстер, розчин йоду, хлоридної кислоти, пробірки, піпетка,  стакан з водою, стакан з снігом.

Хід роботи

1.   Налий крохмальний клейстер (висотою 1см) у 3 пробірки.
2.   У всі пробірки збери слину (висотою 2-3см).
3.   У пробірку №2 долий 1-2мл хлоридної кислоти.
4.   Пробірки №1 і №2 нагрівай 12-15 хв. у щільно затиснутій долоні, пробірку №3 постав у стакан із снігом
5.   На вміст кожної пробірки подій 2-3 краплями йоду.
6.   Результати запиши у таблицю.

 

Пробірка №1	Пробірка №2	Пробірка №3
Результати йодної реакції

 Зроби висновок про умови, при яких ферменти слини здатні розщеплювати крохмаль.

1.     через 12-15 хв. ознайомлюються з результатами дослідів у пробірках №1, №2, №3, обговорюємо їх (вирішення проблеми);
2.     учні оформляють у зошитах короткий звіт (у вигляді таблиці) про практичну  роботу і записують висновок.

Очікувані результати та висновки:

 

 

Пробірка №1 крохмаль + слина + тепло	Пробірка №2 крохмаль + слина + НCl + тепло	Пробірка №3 крохмаль + слина + холод
Результати йодної реакції
Крохмаль не синіє, він перетворюється на цукор	Крохмаль посинів	Крохмаль посинів

 

Висновок. Під дією ферментів слини проходить розщеплення крохмалю їжі. Ферменти діють тільки при температурі тіла 37ºС і в лужному середовищі.

 

VІ. Домашнє завдання

Прочитати відповідний матеріал підручника

Відповісти на питання в кінці параграфа

Скласти кросворд на тему «Травна система»

Урок № 10.

Тема:   Регуляція травлення.

 

 Мета.

Освітня: продовжувати формувати компетентність учнів про  будову і функції травної системи,вивчити  процеси регуляції травлення.

Розвиваюча:  розвивати вміння й навички  виділяти головне, порівнювати і робити висновки.

Виховна: виховувати бережливе ставлення до свого організму та підтримання здорового способу життя.

 

Обладнання та матеріали: схеми, малюнки, які дозволяють ілюструвати регуляцію травлення.

Базові поняття та терміни: нервова регуляція, гуморальна регуляція, нейрогуморальна регуляція, соковиділення.

Тип уроку: комбінований.

Наскрізні лінії:  здоров’я і безпека.

 

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів.       (Бесіда за запитаннями крос­ворда). 

По вертикалі:

1. М’язова трубка, по якій їжа потрапляє до шлунка. (Стравохід)

2. Основний «будівельний матеріал» людського організму. (Білок)

3. Фермент шлункового соку, що розщеплює білок. (Пепсин)

4. Фермент слини. (Амілаза)

5. Відділ травної системи, куди їжа потрапляє з ротової порожнини. (Глотка)

По горизонталі:

6. Біокаталізатор. (Фермент)

7. Орган, який виконує функцію залози в організмі людини. (Печінка)

8. Сполука, що утворюється в результаті розщеплення білка. (Аміно­кислота)

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Поставити проблемне запитання:
- чому виділяється слина або шлунковий сік, у той час коли ми бачимо лимон чи чуємо про смачні страви?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

 

1. Нервова  регуляція.

Шлунковий сік, як і слина, виділяється рефлекторно. Безумовнорефлекторне соковиділення пов’язане з подразненням їжею рецепторів ротової порожнини і шлунка. Центр безумовнорефлекторного соковиділення міститься у довгастому мозку.Читання, розмови під час їди, негативні емоції гальмують виділення шлункового соку. Умовнорефлекторне соковиділення починається задовго до вживання їжі, тобто на її вигляд, запах чи коли згадувати про неї.Сік, що виділяється при цьому називають  апетитним. Тому смакові якості їжі, красиве оформлення страв, приваблива сервіровка столу впливають на виділення  шлункового соку і поліпшують апетит.

 

  2.  Гуморальна регуляція.                                                                                           

Виділення шлункового соку регулюють біологічно активні речовини ( гастрит,

Серотонін тощо), які продукуються залозами шлунка. Вони, всмоктуючись у кров, посилюють або послаблюють  роботу шлункових залоз безпосередньо чи опосередковано (через автономну нервову систему). Відвари м’яса, риби, овочів містять готові біологічно активні речовини, які стимулюють утворення травних соків залозами шлунка.

 

ІV.   Самостійна робота учнів.

          (Розв’язати задачу).                                                                               

За добу в шлунку виділяється 800  мл шлункового соку (Р=1,056 г\см  ). Розрахуйте масу  хлориду натрію  необхідного для утворення соляної кислоти, що міститься в шлунковому соку ( масова частка соляної кислоти в шлунковому соку 0,5%).                                                                                              

Варіанти відповіді: а) 6,8г; б) 12,4 г; в)   24,5 г.                                                          

 

V.   Підсумок уроку.  Тестові завдання

Виділення травних соків на вигляд їжі:

а) нервова;       б) гуморальна.

2. Виділення травних соків під впливом речовин їжі:

а) нервова;           б) гуморальна.

3. По мірі віддалення від рота збільшується вплив:

а) нервова;           б) гуморальна.

4. Підшлунковий сік виділяється протягом:

а) 3-14 год            б) 1-3 год;
в) 2-11 год.

5. Центр слиновиділення, шлункової секреції знаходиться:

а) середній мозок;
б) спинний мозок;
в) довгастий мозок.

6. Центр дефекації знаходиться:

а) середній мозок;
б) спинний мозок;
в) довгастий мозок.

7. Центри голоду й насичення знаходяться:

а) таламус;
б) гіпоталамус;
в) тимус.

                                                                                                            

VІ . Домашнє завдання.

Прочитати матеріал підручника
Підготувати « добрі поради» як позбутися переїдання.                            

 

 

Урок № 11.

 

Тема:  Харчові розлади та запобігання їм.

 

Мета.

Освітня:  формувати компетентність учнів про інфекційні захворювання травної системи; ознайомити учнів з основними інфекційними хворобами шлунково-кишкового тракту; вивчити заходи запобігання інфекційним хворобам та вимоги щодо гігієни харчування.

Розвиваюча: розвивати вміння та навички  надавати першу допомогу при отруєнні.

Виховна:  виховувати відповідальне ставлення до свого здоров’я.

Обладнання: таблиця «Будова травної системи», роздатковий матеріал

.

Базові поняття і терміни: амебіоз, лямбліоз, дизентерія, сальмонельоз, ботулізм, гігієна харчування.

 

Тип уроку: Комбінований.

 

ХІД УРОКУ

І.Організаційний момент

 

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.) Вправа «Аркуш запитань»

Учні на аркуші паперу повинні самостійно скласти 10 запитань до матеріалу попередньої теми (підручником користуватися не можна). Правильність сформульованих запитань оцінює вчитель.

2.) Вправа «Вільний мікрофон»

Учням дається право висловити міркування щодо небезпеки хвороб шлунково-кишкового тракту та харчових отруєнь.

 

-         Усім відомі інфекційні захворювання травного каналу. Проте є дві особливості: одні збудники викликають епідемії, а інші – ні. Чому?

-          

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

 

1.   Методична система «Поміч»

 

Завдання

1. Прочитайте текст «Інфекційні хвороби».

2. Зробіть олівцем позначки:

«V» - відома інформація;

«+» - нова інформація;

«?» - інформація, правдивість якої викликає сумніви.

 

3. Зробіть узагальнення.

Після роботи з текстом відбувається обговорення з акцентом на збудників хвороб, місця їх локалізації, шляхи та профілактику зараження.

2.   Дидактична гра «Медичний консиліум» ( робота в групах)

Члени групи є «лікарями – учасниками консиліуму». Кожна група отримує опис завдання, за яким повинна встановити діагноз. Необхідно аргументовано довести свою думку.

 

Для групи 1

 

До інфекційної лікарні прийшов хворий зі скаргами на часте рідке випорожнення, біль у шлунку, блювання. При  дослідженні фекалій виявлено одноклітинні організми неправильної форми з великим ядром. Фекалії помістили у холодильник і через добу в них виявили цисти діаметром 10 мкм, у кожній з них було по 4 ядра. Який організм потрапив у кишечник? Чи можна говорити про амебіаз у хворого?

(Відповідь. Дизентерійна амеба, проте про амебіаз говорити не можна, оскільки у фекаліях виявлено амеб без еритроцитів у цитоплазмі.)

 

Для групи 2

До поліклініки звернувся студент-іноземець (з Ефіопії) зі скаргами на біль у шлунку, часте рідке випорожнення з домішками слизу та крові. Під час протозоологічного дослідження фекалій виявлено одноклітинні організми неправильної форми з великим ядром і великою кількістю фагоцитованих еритроцитів. Який організм потрапив у кишечник? Чи можна говорити про амебіаз у хворого?

( Відповідь. Дизентерійна амеба, про амебіаз говорити можна, оскільки у фекаліях виявлено амеб з еритроцитами в цитоплазмі.)

 

Для групи 3

До гастроентерологічного відділення привезли хворого із запаленням жовчних шляхів. У порціях жовчі, одержаних після зондування, виявлено рухомі одноклітинні грушоподібної форми із закругленим переднім і загостреним заднім кінцями. Під час руху повертаються навколо поздовжньої осі тіла. На забарвленому препараті помітні 2 симетрично розташовані ядра. Яке захворювання діагностується у хворого?

 ( Відповідь. Лямбліоз.)

 

Для групи 4

До лікарні прийшов хворий зі скаргами на часте рідке випорожнення з домішками слизу і крові, яке супроводжується болем. У хворого підвищена температура й озноб. Пряме дослідження фекалій результату не дало. Під час посівів виявлено одноклітинний організм без ядра. Яке захворювання діагностується у хворого?

( Відповідь. Дизентерія.)

 

Для групи 5

До лікарні потрапила велика група туристів з гострим отруєнням. У всіх спостерігалася задуха, спазм дихальних шляхів, розширені зіниці, важке дихання. Більшість скаржилася на погіршення зору та сухість у горлі. З’ясувалося , що туристи їли червону рибу. Чи могла стати риба причиною хворобі? Якщо так, то якої?

 ( Відповідь. Бутулізм.)

 

ІV. Закріплення знань.

 

1.   Колективне обговорення

1.Під час обстеження працівників їдальні в одного з них виявлено амебіаз, в другого – лямбліоз. Хто з них є епідемічно небезпечним і чому? (Обидва)

2. Вважається, щоб гарно співати, необхідно споживати сирі яйця. Однак нерідко в охочих до сирих яєць виникає гостре інфекційне захворювання травної системи. Яке і чому? (Сальмонельоз.)

3. Хатня муха на своїх лапках переносить лямблій і амеб. Чи є амебіаз і лямбліоз трансмісивними хворобами? (Ні, оскільки такими хворобами є ті, які передаються під час укусів комах.)

   2.) Розв’язання проблемного запитання етапу мотивації

 

V. Домашнє завдання.

 

Прочитати матеріал підручника

Скласти агітку щодо профілактики інфекцій травної системи.

 

 

Урок №  12

 

Тема: Узагальнюючий урок по темі:   «Травлення».

Мета.

Освітня: повторити, узагальнити, й систематизувати знання про будову й функції травної системи, формувати і активізувати пізнавальний інтерес учнів до вивчення предмету біологія.

Розвиваюча: розвивати пізнавальний інтерес до предмету, власного організму; творчих здібностей, логічного мислення і уяви, вміння застосовувати набуті знання для обґрунтування правил гігієни і профілактики захворювань органів травлення.

Виховна: виховувати бажання вести здоровий спосіб життя і берегти своє здоров'я змолоду.

Обладнання та матеріали: Таблиці «Будова травної системи», «Гігієна травлення», муляжі органів травної системи.

 

Тип уроку: узагальнення і систематизації знань.

 

ХІД УРОКУ

І. Узагальнення та повторення вивченого матеріалу

Завдання 1

Згадайте, що таке рефлекс, рефлекторна дуга й поясніть, чому і як у людини відбувається виділення слини після потрапляння до рота солі. Намалюйте й підпишіть схему цього рефлексу.

Завдання 2

Чому після ковтання їжа проходить у глотку і стравохід, але не потрапляє в гортань і носову порожнину? У якому випадку їжа може потрапити й у гортань? Продемонструйте на динамічній моделі.

 Завдання 3

Які хімічні перетворення відбуваються з їжею під дією слини? Як це можна дослідити? Виконайте практично. 

Завдання 4

Нам відомо такі факти:

1) їжа пересувається по стравоходу в будь-якому положенні тіла, навіть униз головою;

2) стінки стравоходу мускульні, м’які та слизисті.

Зіставте ці факти й поясніть:

а) яким чином їжа потрапляє у шлунок по стравоходу;

б) як будова стравоходу відповідає його функціям.

Учні обговорюють відповіді колективно. 

1. Травлення у шлунку. Залози шлунка, шлунковий сік, його вплив на білки їжі, регуляція виділення шлункового соку. Взаємозв’язок будови й функцій шлунка. (Фронтальна бесіда)

2. Травлення в кишечнику. (Взаємоперевірка)

Завдання 1. Порівняйте будову шлунка й тонкого кишечнику та поясніть:

а) чому шлунок об’ємний і без ворсинок, а тонкий кишечник довгий і з ворсинками;

б) доведіть, що будова шлунка й тонкого кишечнику відповідає функціям цих органів.

Завдання 2. Намалюйте кольоровими олівцями, через які кровоносні судини, відділи серця і кола кровообігу пройде:

а) алкоголь, що всмоктується в капіляри шлунка, до клітин головного мозку;

б) снодійне до клітин мозку після всмоктування в кишечнику.

3. Функції та будова товстого кишечнику й прямої кишки.

(Фронтальна бесіда з використанням таблиць)

7. Гігієнічні умови нормального харчування. Попередження шлунково-кишкових захворювань. (Фронтальна бесіда)

Додаткові завдання

Дайте письмову відповідь на запитання:

1. Чому ранки в порожнині рота швидко загоюються?

2. Чому в людей із хворими зубами часто хворіє шлунок?

3. Чим відрізняється за складом плазма крові, що потрапляє в капіляри ворсинок, від плазми крові, що витікає з ворсинок?

4. Чому є шкідливим самолікування кишкових хвороб антибіотиками?

5. Чому не рекомендують починати м’язову роботу відразу після їжі?

ІІ.        Тестування з теми «Травлення»

I рівень

1. Ферменти слини розщеплюють:

а) жири;                            б) білки;                   в) вуглеводи.

 2. Фермент шлункового соку пепсин розщеплює:

а) жири;                           б) білки;                         в) вуглеводи.

3. Очищає кров, накопичує глікоген, виводить із крові зруйновані еритроцити:

а) нирки;                   б) селезінка;                в) печінка;          г) підшлункова залоза.

4. Чи можуть у шлунку людини розщеплюватися тверді жири?

а) Так;                    б) ні. 

5. Жовч у організмі людини утворюється:

а) у печінці;       б) у жовчному міхурі;   в) у селезінці;      г) у підшлунковій залозі.

6. Поживні речовини в організмі людини переважно всмоктуються:

а) у шлунку;            б) у тонкому кишечнику;             в) у товстому кишечнику.

 II рівень

1. Причиною захворювання органів травлення людини є:

а) переохолодження організму;

б) важкі метали й токсичні речовини, що потрапляють до організму;

в) порушення правил особистої гігієни;

г) крапельна й пилова інфекції;

д) проникнення з їжею хвороботворних мікробів;

2. Печінка в людини виконує такі функції:

а) видалення з організму кінцевих продуктів обміну білків;

б) видалення з організму води;                          в) тепловіддачі;

г) знезараження токсичних речовин;                 д) участь у процесах травлення;

е) виведення надлишку солей.

3. Тонкий кишечник у організмі людини виконує такі функції:

а) перетравлює білки, жири й вуглеводи;

б) перетравлює тільки білки;

в) знищує мікроорганізми завдяки кислому середовищу;

г) розщеплює білки й, частково, вуглеводи;

д) всмоктує продукти розщеплення білків, жирів і вуглеводів.

4. У ротовій порожнині людини відбувається:

а) розщеплення білків, жирів і вуглеводів;           б) механічна обробка їжі;

в) розщеплення тільки вуглеводів;                         г) всмоктування води;

д) розщеплення білків і, частково, вуглеводів.

5. Шлунок людини виконує такі функції:

а) розщеплює вуглеводи;                      б) перетравлює білки, жири, вуглеводи;

в) знищує мікроорганізми за рахунок кислого середовища;

г) всмоктує продукти розщеплення білків, жирів і вуглеводів;

д) перетравлює білки й, частково, вуглеводи.

 6. Товстий кишечник людини виконує такі функції:

а) всмоктування продуктів розщеплення білків, жирів, вуглеводів;

б) знищує мікроорганізми за рахунок кислого середовища;

в) всмоктування води;

г) виведення з організму неперетравлених решток їжі.

7. Печінка людини виконує такі функції:

а) виділяє жовч;                        б) виділяє інсулін;

в) накопичує глікоген;              г) виділяє травні ферменти; 

8. Підшлункова залоза людини виконує такі функції:

а) виділяє жовч;                             б) виділяє інсулін;

в) накопичує глікоген;                  г) виділяє травні ферменти.

III рівень

1. Поясніть узаємозв’язок між будовою й функцією шлунка.

2. Як форма й будова зубів людини відповідають їхнім функціям?

3. Як будова дванадцятипалої кишки відповідає її функціями?

4. Як будова кишечнику людини відповідає його функціями?

5. Ротова порожнина людини покрита багатошаровим епітелієм, а кишечник — одношаровим. Яке це має значення для виконання функцій названих органів?

ІІІ. Домашнє завдання  Повторити вивчений матеріал з теми «Травлення»