розширити знання учнів про різноманітність живої природи, характерні ознаки представників різних груп організмів; розвивати логічне мислення, творчу активність учнів; уміння викори

Урок: №3

Тема уроку : Основні властивості живого. Науки, що вивчають життя.

Мета уроку:

Освітня: сформувати в учнів знання про основні властивості живих організмів,охарактеризувати властивості живого , особливої форми руху матерії — життя.

Розвиваюча: розвинути критичність, систематичність, послідовність мислення; встановлювати причино - наслідкові зв`язки; сформувати вміння порівнювати, аналізувати, робити висновки, працювати з додатковою науково-популярною літературою, готувати стислі повідомлення, розвивати вміння самостійно працювати з текстом та малюнками підручника.

 Виховна:виховувати розуміння цінності природи як першоджерела матеріальних і духовних сил кожної людини; формувати науковий світогляд, виховувати дбайливе ставлення до природи, здійснювати екологічне, естетичне, патріотичне виховання.

Тип уроку: комбінований

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, пояснення, бесіда),наочні (демонстрація таблиць, гербаріїв), практичні (робота з таблицями, виконання лабораторного дослідження).

Основні поняття: життя, біологія, біосфера, ботаніка, зоологія, морфологія, анатомія, систематика, фізіологія, мікробіологія, генетика, цитологія; живлення, дихання, рух, розмноження, ріст і розвиток, обмін речовин і енергії.

Внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки: історія, географія, народознавство,українська література, природознавство, хімія,фізика.

Обладнання: дидактичні картки, таблиці із зображенням об’єктів вивчення біології.

Література: для вчителя:

1. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Біологія. 6-9 класи»[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalnaserednya/navchalni-programy.html.

2. Методика навчання біології та природознавства: Практикум [Текст] / [Мороз І.В. та ін.;за ред. І.В. Мороза]. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2010.– 143 с.

3. Котик Т.С. Біологія. 6 клас. Методичні матеріали до уроку. Книжка для вчителя / Т.С.Котик, П.Г. Балан. – К.: Генеза, 2014. – 208 с. – Режим доступу: http://pidruchniki.in.ua/knizhkadlya-vchitelya-biologiya-6-klas-kotik-balan.

4. Остапченко Л.І Біологія 6 клас. підруч.для загальноосвіт. навч. закл. 6 – й [кл.] / Л.І.Остапченко [та ін.]. – К. : Генеза, 2014. – 224 с.

5.  Задорожний К.М. Усі уроки біології. 7 клас. - Х.: Вид. група «Основа», 2008.

6. Тагліна О.В .Біологія 6 клас. Плани – конспекти уроків.-Х.: Ранок,2008.

• для учня

1. Андерсон О.А . Біологія 6 клас Роб. зошит / О.А. Андерсон. - К.: Школяр, 2014. – 112 с.

2. Остапченко Л.І Біологія 6 клас. підруч.для загальноосвіт. навч. закл. 6 – й [кл.] / Л.І.Остапченко [та ін.]. – К. : Генеза, 2014. – 224 с.

 

 

Структура уроку:

№ етапу	Етап уроку	Час (хв.)
1	Організаційний момент	1
2	Перевірка домашнього завдання	11
3	Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми, мети і завдань	1
4	Сприйняття і усвідомлення  учнями нового матеріалу, осмислення зв’язків та залежностей між елементами виучуваного	20
5	Узагальнення і систематизація вивченого	10
6	Підбиття підсумків уроку,аргументація оцінок	1
7	Повідомлення домашнього завдання	1

Хід уроку

1. Організаційний момент

• Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.
• Пояснення вимог до робочих зошитів, зошитів для практичних робіт, рекомендації щодо підручників та навчальних посібників.

2. Перевірка домашнього завдання

Самостійна робота

Учням необхідно позначити пропоновані твердження позначками «+» — вірю, «–» — не вірю.

1. До тварин належать як одноклітинні, так і багатоклітинні організми.

2. Серед бактерій є корисні і шкідливі для організму людини.

3. Рослини під час дихання поглинають вуглекислий газ.

4. Окрему групу грибів становлять дріжджі.

5. За зовнішнім виглядом стебла та його розмірами серед рослин розрізняють дерева, кущі і трав’янисті рослини.

6. Клітини бактерій мають ядро.

7. Клітини тварин не мають ядра.

8. Віруси відносять до царства Дроб’янки.

9. Ящірки і жаби належать до холоднокровних тварин.

10.Представники бактерій здатні жити в гарячих джерелах і в льодовиках.

11.Гриби, подібно до тварин, живляться готовими органічними речовинами.

12. Деякі бактерії рухаються за допомогою джгутика.

Відповіді:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

+ + - + + - - - + + + +

3. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми, мети і завдань

Поетична хвилинка.

Учитель зачитує вірш О. Олеся «Серед краси» і ставить учням запитання:

— Яка краса відкрилася хлопчику? Що він побачив, що почув?

 Слово вчителя.

Людина здавна, з доісторичних часів, жила поряд із живими істотами. Ще ближчою стала вона до них, коли почала культивувати рослини й одомашнювати тварин. У міру освоєння рослинного і тваринного світу розвивались і поглиблювались знання людини. З поверхових і часто неточних уявлень про природу поступово формувалися певніші й точніші знання. Пам’ятки стародавніх культур — китайської, індійської, ассиро-вавилонської, єгипетської, грецької — свідчать про те, що ще задовго до початку нашої ери був накопичений значний емпіричний матеріал з галузі біології.

• «Асоціативний кущ».

— Які асоціації у вас викликає поняття «біологія»?

Учні висловлюють свої асоціації щодо поняття «біологія». Усі відповіді записуються до «асоціативного куща», який зображено на дошці.

Можливі варіанти відповідей учнів: життя, рослини, тварини, гриби, бактерії, людина, наука.

Узагальнення результатів.

Учні самостійно формулюють визначення: «Біологія — це нау­ка про життя».

Учитель повідомляє тему уроку, учні формулюють мету та визначають завдання.

3.   Вивчення нового матеріалу

План пояснення нового матеріалу

1.   Біологія — наука про життя. (Розповідь учителя, бесіда, технологія «Мікрофон».)

2.   Основні властивості живого. (Розповідь учителя, технологія «Мікрофон», складання опорного конспекту, робота в групах.)

3.   Застосування біологічних знань у практичній діяльності людини. (Розповідь учителя, бесіда.)

Проблемне запитання: Чи може біологія вивчати всі ці організми разом, чи можливо є науки, які допомагають розібратися у різноманітності органічного світу?

Біологія – це система наук про живу природу. До неї входять:

-ботаніка – вивчає рослини;

-зоологія – вивчає тварини;

-морфологія – вивчає організм в цілому;

-мікологія – вивчає гриби;

-мікробіологія – наука про мікроскопічні організми, до неї входять вірусологія та бактеріологія;

-екологія – наука про взаємозв’язки між організмами та середовищем;

-систематика – вивчає різноманітність організмів та класифікує їх;

-анатомія – наука про будову організму;

-фізіологія – наука про функції та процеси життєдіяльності організму;

-гігієна – вивчає вплив різних факторів на організм та його здоров’я;

-генетика – наука, що вивчає спадковість і мінливість організмів;

-палеонтологія – вивчає вимерлі організми;

-цитологія – вивчає клітини організмів.

Більшість багатоклітинних організмів складаються із органів, органи утворені із тканин, тканини із клітин, клітини з молекул, молекули з атомів. Це називають рівнями організації життя. Атомний та молекулярний властивий і живій і неживій природі. Їх вивчають небіологічні, хоча й природничі  науки – фізика та хімія. Наприклад, біохімія є поєднуючою наукою між біологією і хімією, біофізика – між фізикою і біологією. 

Взагалі в біології існують багато підпорядкованих наук, яких об’єднують у три великі розділи: «Структурні», «Функціональні», «Різноманітність». До наук, що вивчають структури належать цитологія, гістологія, морфологія, анатомія, біофізика та біохімія. До наук, що вивчають функції – фізіологія, генетика, екологія, а до наук, що вивчають різноманітність – ботаніка, зоологія, мікологія, арахнологія, вірусологія, бактеріологія… Крім того, існують ще й прикладні науки – охорона природи, агрономія, медицина. Вони допомагають використати набуті знання у господарській діяльності та взагалі у житті.

4.   Узагальнення та систематизація знань

Завдання: Доповнити схему.

Біологія

Науки                                 Живі організми        

 

 

Знайти пару:

1 - Систематика.        А – Туберкульозна паличка.

2 – Ботаніка.              Б – Білий гриб.

3 – Зоологія.              В – Гербарій.

4 – Мікробіологія.     Г – Царство.

5 – Вірусологія.         Д – Горобець.

 6– Мікологія.            Е – Вірус грибу.

4.1.     Скласти сенкан на тему «Біологія».

Сенкан (або сенкен) — це вірш, який складається з п’яти рядків.

Під час складання сенканів необхідно дотримуватися таких правил:

1.     Перший рядок має містити слово, яке позначає тему (зазвичай це іменник).

2.   Другий рядок — це опис теми, який складається з двох слів (два прикметники).

3.   Третій рядок називає дію, пов’язану з темою, і складається з трьох слів (зазвичай це дієслова).

4.   Четвертий рядок є фразою, яка складається із чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.

5.   Останній рядок складається з одного слова — синоніма до першого слова, у ньому висловлюється сутність теми, ніби підбивається підсумок.

Наприклад:

(один іменник) біологія

(два прикметники) цікава, сучасна

(три дієслова) розвивається, вивчає, досліджує

(речення із чотирьох слів) наука про живу природу

(синонім до іменника) життя

5.   Підбиття підсумків уроку

Учитель просить учнів визначити результати уроку, оцінити власну діяльність з отримання нових знань.

6.   Домашнє завдання

• Завдання для всього класу.

Підручник...............................................................................

Зошит......................................................................................

• Індивідуальні та творчі завдання.