Розв̕ язування задач на обчислення площі прямокутника і квадрата

Розв’ язування задач на обчислення площі прямокутника і квадрата

Дидактична мета: вироблення в учнів вмінь та навичок застосовувати формули для обчислення площі прямокутника та квадрата, використовувати властивості площ; використовувати та вміти перетворювати одиниці площі.

Розвиваюча мета: розвивати увагу, пам’ ять, вміння спілкуватися, допомагати іншим, аналізувати ситуацію, оцінювати свої дії та дії інших учнів.

Виховна мета: виховувати працьовитість, почуття відповідальності.

Обладнання: роздатковий матеріал

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання

№ 696 (3; 4); № 735.

№ 696 (3; 4)

3) (5⁴-2²)·6+4³=(625-4) ·6+64=3790;

4) 5⁴-2²·(6+4³)=625-4·(6+64)=345

№ 735

Ширина – х см;

довжина – 11х см;

Р=312 см

х+11х=312:2

12х=156

х=13

Ширина – 13 см, довжина 11·13=143 (см)

S=13·143=1859 (см²).

Відповідь: 1859 см².

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми й мети уроку.

Допоможіть вирішити, кому з учнів необхідно буде більше працювати, щоб перекопати ділянку – Сергійкові розміром 4 м на 6 м чи Максимові розміром 3 м на 8 м?

Потрібно не сперечатися, а добре знати математичні формули.

Вимірювання площ – одна із перших задач, яку життя поставило перед людством. Встановити точно, коли вперше знадобилося визначити площі і якої фігури, неможливо. У Давньому Єгипті, Вавилоні та Індії незалежно один від одного було знайдено способи обчислення площ. Ще 4000 років тому в Єгипті вже вміли обчислювати площі. Єгиптяни обробляли вузьку смужку землі між Нілом і пустелею, яку щорічно затоплювало і руйнувалися межі, і після паду води необхідно було поновлювати. Саме тоді і виникла потреба швидко і правильно визначати площу.

Тому, допоможіть мені сформулювати мету нашого уроку?

Успіх приходить до того, хто його прагне. Тож бажаю успіху.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Заповнити пропуски

1 см =  …  мм

1 дм =  …  см

1 дм =  …  мм

1 м =  …  дм=  … см

1 км =  …  м

1 а = …  м

1 га =  …  м=  … а

1 км =  …  га

 

2. Знайди помилку

17 дм= 17 000 см

5 га = 50 а

61 га = 610 000 м

8 дм= 800 см

 

 

 

 

 

3. Знайди пару

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІV. Удосконалення умінь і навичок

Робота в групах.

1. З̕ ясуємо, що відбувається з площею прямокутника, якщо будемо змінювати довжини сторін. Працює кожен учень, по одному виконуючи обчислення, а разом робимо висновок.

Висновки:

1. При збільшенні однієї зі сторін прямокутника в декілька разів, його площа збільшується в стільки ж разів.

 

2. При збільшенні сторони прямокутника на деяке число, площа збільшується на подвоєне дане число.

3. Якщо одну сторону прямокутника збільшити в декілька разів, а іншу зменшити в стільки ж разів, то площа не зміниться

2. Завдання з конверта

Кожен учень повинен знайти площу фігури одного кольору (рожеві – 60 см², жовті – 70 см², блакитні – 48 см², небесні – 25 см², 36 см², 49 см², 64 см²).

Час для цікавої інформації

Про українські вишиті сорочки та рушники складають пісні, їм присвячують вірші. А чи знаєте ви, що орнаменти на рушниках мають форму прямокутників та квадратів? Прапори багатьох країн мають форму прямокутника. Художники та скульптори захоплюються цими формами. Так, художник К. Малевич присвятив квадратові цілу картину «Чорний квадрат», яка викликає в людства вже стільки років поспіль захоплення та милування.

«Квадратні дива»

Агроном. Невідомий досі вид дерев із стовбурами, що мають не круглий, а квадратний переріз, доглядають ботаніки в провінції Чжензян у Китаї. Тут, на площі близько 50 квадратних метрів, росте 120 таких дерев заввишки 3-5 метрів. Дерева з чотиригранним стовбуром – це ж готова шпала, що не потребує!

У Японії «квадратні кавуни» - вивів селекціонер Томоюкі Оно, не використовуючи при цьому ніяких хімікатів. Вони зберегли смак, але набули нових переваг: зручно ділити на скибки, легко відділяти шкіру, викладати при транспортуванні. Вирощують «квадратні» помідори в Ізраїлі.

На замовлення авіакомпанії генетики у США вивели сорт кукурудзи з «квадратними» зернами. Під час «повітряних» обідів у польоті вони не скочуються з тарілок.

3. Кожна група розв’язує по одній (першій) задачі. Лідер групи після                            розв’язання задачі допомагає розв’ язати її в інших групах.

1) Чи вистачить 5 т гороху, щоб засіяти ним поле, що має форму прямокутника зі сторонами 500 м і 400 м, якщо на 1 га землі треба висіяти 260 кг гороху?

Розв’ язання

S=500·400=200000 (м²)=2 (га)

260·20=5200 (кг)

5 т = 5000 кг

5000 кг < 5200 кг

Відповідь: не вистачить.

2) Фермер Петро Працелюб посіяв огірки у теплиці, довжина якої дорівнює 16 см 50 см, а ширина – 12 м. Скільки кілограмів огірків збере він у своїй теплиці, якщо з 1 м² збирають 30 кг огірків?

Розв’ язання

16 м 50 см = 1650 см

12 м = 1200 см

S=1650·1200=1980000 (см²) = 198 (м²).

198·30=5940 (кг) – огірків

Відповідь: 5940 кг.

3) Кахлем, що має розміри 20 см х 25 см, необхідно обкласти стіну розмірами 250 см х 4 м. Скільки потрібно кахлю?

Розв’ язання

S_кахл=20·25=500 (см²)

4 м = 400 см.

S_стіни=250·400=100000 (см²)

100000:500=200 (шт..) – кахлю потрібно.

Відповідь: 200 штук.

V. Підведення підсумків

Проаналізувати ефективність своєї діяльності на уроці. Як вона залежала від внутрішнього бажання працювати. Що цікавого було на уроці?

VІ. Домашнє завдання

Повторити §19, № 733(2), № 746.