Розвиток інформаційно-цифрової компетентності на уроках зарубіжної літератури

Розвиток інформаційно-цифрової компетентності учнів  на уроках зарубіжної літератури

Концепція «Нова українська школа» передбачає використання учнями отриманих знань і навичок для вирішення щоденних життєвих проблем, критичне мислення, співпрацю з оточуючими, використання інтернетресурсів для пошуку необхідної інформації та обміну нею, дотримання етичних норм у віртуальному інформаційному просторі та критичне ставлення до інформації, активну громадську позицію, прагнення змінити життя на краще.

Тому від сучасного закладу загальної середньої освіти вимагається запровадження нових підходів до навчання, які забезпечують розвиток у учнів необхідних компетентностей, зокрема, інформаційно-цифрової. Основним принципом у використанні інноваційних технологій на уроках має стати активність самого учня. Даний підхід значною мірою змінює функції та форми організації освітнього процесу, оскільки за основу береться не трансформація, передача знань, а особистий досвід учнів.

Одним із таких інноваційних підходів, які використовую в ході вивчення зарубіжної літератури, є формування під час навчання інформаційно-цифрової компетентності як однієї із ключових компетентностей Нової української школи, яка в подальшому забезпечить здатність випускників закладу освіти до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Технологія розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності на уроках зарубіжної літератури, як правило, включає:

-         формування базових знань учнів із навчального предмета;

-         формування вміння швидкого пошуку актуальної та корисної інформації із застосуванням сучасних інформаційних технологій;

-         розвиток вміння  опрацьовувати, редагувати, виділяти інформацію, використовуючи новітні технології;

-         формування вміння аналізувати, співставляти факти, аргументувати власну думку, робити висновки та генерувати нові ідеї.

Дана технологія у порівнянні з традиційним підходом до навчання змінює ролі педагогів та учнів. Учні стають активними, а не пасивними учасниками освітнього процесу, вони мислять, опираючись на власний досвід, обмінюються думками один з одним, читають різноманітні тексти, пишуть, диспутують над прочитаним, проводять пошукову діяльність, виконують творчі, креативні завдання, презентують власні ідеї, беруть на себе відповідальність, задовольняючи власний пізнавальний інтерес в інформаційно-цифровому середовищі.

Застосування широкого спектру методів і прийомів дозволяє вчителю додати уроку елементів цікавості та сучасності, активізувати пізнавальну діяльність учнів, розвивати їхні творчі здібності.

На уроках зарубіжної літератури використовую різноманітні прийоми і стратегії розвитку інформаційно-цифрової компетентності, зокрема:

«Хмари слів».

Це візуальне відтворення списку слів за допомогою спеціального програмного забезпечення, яке сприяє швидкому запам’ятовуванню інформації, це обговорення пропозицій і вибір найперспективніших рішень. 

З «хмарами слів» працюю по-різному: за допомогою онлайнплатформи PollEv.com учні відповідають на поставлене запитання та бачать відповіді  на головному екрані у вигляді «хмари слів»; якщо дозволяє матеріально-технічне забезпечення, учні створюють графічну систематизацію слів власноруч; заздалегідь створюю «хмари слів» за допомогою однієї із спеціальних програм (Wordcloud.pro, Word Art, Word Cloud Generation, Word It Out) і пропонує учням здогнатися, якою темою об’єднані слова чи знайти зайві (наприклад, імена героїв одного твору, і зайве слово – ім’я з іншого, вивченого раніше, твору) тощо. Створення «facebook-сторінок».

«Facebook-сторінка» – це сторінка, яка дозволяє учням створити профіль видатного письменника або літературного героя з фотографією та інформацією про себе, змінювати статус, залишати повідомлення на сторінках інших учнів. 

На сторінку учні додають коротку біографію, щоб розповісти про письменника чи літературного героя (ім’я, дату та місце народження, місце проживання, інформацію про батьків, родичів, сімейний стан, відношення до релігії, вид діяльності, хобі, друзів, мрію, життєві випробування, риси характеру, ставлення до інших людей / героїв тощо), демонструючи не лише знання з предмету чи переказ прочитаного, а й аналіз інформації, її критичне осмислення та створення власних креативних думок.

Використання QR-кодів.

Розвиток новітніх технологій не змушує на себе чекати. Сьогодні немає жодного учня у школі, який не знає, що таке QR-код та як його зчитати. Для вчителя це один із напрямів віртуальної реальності, який з користю можна використовувати на уроках: вікторини, віртуальні екскурсії, різноманітні закодовані завдання, «швидкі опитування», тести, посилання на аудіофайли та відеоматеріали, екранізовані художні твори, квести тощо.

Інфографіка.

Подати великий обсяг інформації у зручному форматі для учнів, які мають низьку концентрацію уваги, зазвичай досить складно, але вихід є. Інформаційна графіка – це графічне зображення інформації, візуалізація даних, основною метою якої є швидке відображення і, як наслідок, запам’ятовування комплексної інформації великих обсягів. 

На уроках зарубіжної літератури разом з учнями створюємо інфографіку в сервісі PikToChart. Схеми, картинки, діаграми, різні візуальні «родзинки» учні сприймають набагато легше; наочність допомагає їм запам’ятати деталі, на які при читанні тексту вони не звернули б увагу.

Ментальні / інтелектуальні карти.

Створення ментальних карт є дієвим засобом активізації пізнавальної діяльності учнів та ефективним способом запам’ятовування ключової інформації. Вони розвивають асоціативне, креативне та творче мислення.

Використання ментальних карт можливе як при підготовці до уроку, так і на різних його етапах у формі мозкового штурму, презентації, виконання проекту, вивчення нового матеріалу, створення опорного конспекту,  роботи в парах чи групах тощо. Зекономити дорогоцінний час та зусилля допомагають Інтернет-ресурси, зокрема, XMind та MiMind.

Печворк.

Одна із найцікавіших ігор на уроках зарубіжної літератури – печворк. Її основна мета – з декількох зображень створити цілісну картину. 

Дану гру використовую при вивченні біографії автора, при аналізі твору чи характеристиці певного героя. Учням необхідно об’єднати всі елементи в правильній послідовності та скласти розповідь, аргументувати власну точку зору. Користь гри – у розвитку мовлення учнів та формуванні вміння послідовно висловлювати власну думку.

Кроссенс.

Головоломка з дев’яти картинок, сутність якої полягає у встановленні асоціативних зв’язків між сусідніми зображеннями. А її цікавість – у тому, що у учнів можуть виникати різні асоціації з приводу розшифровки однієї і тієї ж картинки. Часто дану вправу використовую для роботи в парах або групах, привчаю учнів аргументувати власні думки та поважати ідеї інших.

Написання електронних листів.

В час новітніх технологій сучасне покоління все частіше спілкується за допомогою мобільних телефонів та мережі Інтернет. Гаджети можуть допомогти вчителю зацікавити учнів у розвитку зв’язного мовлення.

Фотоколаж.

Особлива форма роботи, яка, на перший погляд, здається простою. Проте для виготовлення фотоколажа необхідно добре володіти матеріалом, вміти аналізувати та звертати увагу на ключову інформацію.

Різноманітні колажі (за змістом твору, за життєвим і творчим шляхом письменника, характеристика героїв, тематичні тощо) створюються учнями індивідуально, у парах, в групах, на уроках та в позаурочний час.

Створення різноманітних завдань за допомогою платформи LearningApps.org («Перший мільйон», головоломка «Знайди слова», «Знайди пару», гра «Літературні перегони» тощо).

Підкреслення.

Велика проблема для сучасного покоління дітей заключається в пошуці основної інформації в тексті, часто їм важко виділити головне, тому метод «виділення ключових слів підкресленням» якнайефективніше послуговує даній меті.

У описі з досвіду роботи представлено невеликий арсенал методів, проте при формуванні в учнів інформаційно-цифрової компетентності як однієї із важливих компетентностей Концепції «Нова українська школа», процес навчання на уроках зарубіжної літератури стає цікавим, різноманітним та ефективним, а учні – зацікавленими і мотивованими.