Розвиток інноваційної діяльності в роботі освітян

Олена Дімітрова

Заступник директора з НВР ЗЗСО № 33

м.Маріуполь

Розвиток інноваційної діяльності в роботі освітян

Інноваційна діяльність (від англ. innovation — нововведення) — діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкуренто здатних товарів і послуг.

Однією з важливих якостей педагога, умов успішності його як професіонала є готовність до інноваційної діяльності. Джерела готовності до інноваційної діяльності осягають проблематику особистісного розвитку, професійної спрямованості, професійної освіти, виховання й самовиховання, професійного самовизначення педагога.

На сучасному етапі розвитку українського суспільства головним аспектом функціонування освіти має стати питання підготовки вчителя до інноваційної роботи в сучасній школі, котра змінюється не лише за типом, але і за змістом освіти, формами організації освітнього процесу.

Зміни в змісті й структурі закладу загально-середньої освіти мають глибинний характер і потребують розв’язання проблеми підготовки вчителя-інноватора, який володіє проективним мисленням, перспективними педагогічними технологіями, є суб’єктом особистісного й професійного зростання, уміє досягти нової педагогічної мети.

Проблемами впровадження інноваційних технологій в освітній процес навчального закладу займаються І. Богданова, В. Безпалько, О. Вербицький, І.Дичківська, І. Нікітін, Л. Петровська, Є. Полат, І. Якиманська та інші.

Однак,  питання розробки моделі підготовки сучасного освітянина до інноваційної діяльності потребує подальшого дослідження, що й обумовило актуальність теми дослідження.

Сучасний етап модернізації системи освіти характеризується посиленням уваги до особистості, спрямування зусиль педагогів на розвиток творчого потенціалу учасників навчального процесу. Реалізація нових векторів розвитку освіти потребує використання інноваційних педагогічних технологій, творчого пошуку нових чи вдосконалених концепцій, принципів, підходів до освіти, суттєвих змін у змісті, формах і методах навчання, виховання, управління педагогічним процесом в загальній середній школі.

Нове у педагогіці − це не лише ідеї, підходи, методи, технології, які у таких поєднаннях ще не висувалися або не використовувалися, але й той комплекс елементів чи окремі елементи педагогічного процесу, які несуть у собі прогресивне начало, що дозволяє у змінених умовах і ситуаціях достатньо ефективно вирішувати завдання виховання та освіти.

Така діяльність у сучасній психолого-педагогічній літературі отримала назву інноваційної і вона передбачає створення та поширення новацій у системі освіти на всіх її рівнях.

Отже, інноваційна діяльність − це створення нового (оригінальних прийомів, цілісних педагогічних концепцій), що змінює звичний погляд на явище, перебудовує суспільно-педагогічні відносини.

Педагогічна інноватика − це сфера науки, яка вивчає процеси розвитку навчальних закладів, що пов’язані із створенням нової практики освіти. Створення та поширення новацій в системі загальної освіти обумовлюється й рядом інших об’єктивних факторів:

• появою державних стандартів освіти;
• профілізацією та індивідуалізацією освітнього процесу;
• концепцією національного виховання дітей та молоді;
• авторськими навчальними програмами, підручниками, посібниками, виховними та управлінськими системами й технологіями;
• варіативними системами навчання (розливальна, модульно-розвивальна, диференційована тощо);
• методами проектування та моделювання життєтворчості особистості, діалоговою формою спілкування суб’єктів навчально-виховного процесу;
• рейтинговою системою оцінювання навчальних досягнень учнів;
• модернізацією змісту, форм і методів управлінської діяльності керівників закладів освіти;
• варіативними моделями структури управління;
• появою авторських закладів освіти тощо.

Інноваційною в системі освіти регіонального рівня буде діяльність з удосконалення чи оновлення освітньої практики шляхом створення, розповсюдження та освоєння нових ефективних способів і засобів досягнення встановлених цілей освіти.

Інноваційне навчання − це такий навчальний процес, що будується як творча взаємодія вчителя і учнів, котра максимально спрямована на самостійний пошук учнями нових знань, нових пізнавальних орієнтирів високого рівня складності, вироблення загальнолюдських норм та цінностей, оволодіння мистецтвом рефлексії.

Мета інноваційного навчання − розвивати в учнів можливості творчо освоювати новий досвід. Основою такого освоєння є цілеспрямоване формулювання творчого та критичного мислення, досвіду та інструментарію навчально-пошукової діяльності, рольового та імітаційного моделювання, пошуку та визначення власного особистого сенсу й ціннісних відносин.

ЛІТЕРАТУРА

1. Богданова І. М. Професійно-педагогічна підготовка майбутніх вчителів на основі застосування інноваційних технологій / І. М. Богданова: дис. доктора пед. наук: 13.00.04. – О., 2003. – 440 с.
2. Ващенко Л. Інноваційні процеси в системі загальної середньої освіти: особливості управління // Освіта і управління. − 2003.− Т.6.− № 3.−с.97-104.
3. Про освіту : Закон України від 05 вересня 2017 р. № 2145-VIII / Верховна Рада України. Київ : Парлам. вид-во, 2017. 101 с. Електронний ресурс – Режим доступу : zakon.rada.gov.ua/go/2145-19