РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА ЗАНЯТТЯХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Теплухіна Н. О.

РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА ЗАНЯТТЯХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

У Національній доктрині розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті визначено головну мету, яка полягає в створенні умов для особистісного розвитку та творчої самореалізації кожного громадянина України, формуванні покоління, здатного навчатися впродовж усього життя, створювати та розвивати цінності громадянського суспільства тощо.

Тому від сучасного навчального закладу вимагається запровадження нових підходів до навчання, які забезпечують розвиток у учнів необхідних компетенцій. Одним з таких підходів є формування навичок критичного мислення, яке разом із фаховою і соціальною компетентністю забезпечує конкурентноздатність і мобільність освіченої людини на ринку праці, її готовність жити і працювати в умовах неперервних змін.

Метою даної статті є прагнення допомогти вчителям, які зацікавлені в розвитку і підтримці критичного мислення в своїх мовних класах. Спочатку ми пояснімо коротко, як, на нашу думку, можна визначити критичне мислення і чому ми вважаємо його важливим, актуальним і цілком придатним в контексті викладання іноземної мови. Потім ми коротко розглянемо два ключових елемента, які вчителям, зацікавленим в цьому питанні, варто мати на увазі. Проте, більша частина цієї статті присвячена аналізу трьох методів для застосування в класі, які вчителі в будь-яких обставинах або ситуаціях можуть розпочати використовувати практично відразу. В цій статті ми спробували звернути увагу на методи, які, на нашу думку, допоможуть учням зосередитися на реальному світі навколо них і які вчителі можуть використовувати навіть за обмежених ресурсів.

Що взагалі означає критичне мислення

Визначити, що таке критичне мислення, не просто, тому що воно може означати зовсім різні речі для різних людей в різних контекстах і культурах. Незважаючи на цей факт, ми вважаємо, що вчителі іноземної мови можуть отримати велику користь як для себе, так і для своїх учнів, намагаючись на своїх заняттях зрозуміти і врахувати деякі з його основних елементів.

Взагалі, критично осмислювати питання означає розглядати це питання з різних точок зору, досліджувати та піддавати сумніву будь-які можливі припущення, що можуть лежати в основі питання, а також вивчати можливі альтернативи.

Зокрема, коли ми критично осмислюємо якусь тему, ми змушені розглянути наше власне ставлення до неї, і те, як особисто ми вписуємося в контекст питання. Цей тип мислення не завжди дається легко, але за нашим переконанням, добре обізнані вчителі можуть допомогти в стимулюванні його розвитку в своїх учнях.

Як критичне мислення виводить заняття на якісно вищий рівень

З нашого досвіду, загальна користь щодо якості занять зростає вдвічі.
По-перше, заняття, які включають елементи критичного мислення, як правило, є більш цікавими і привабливими. Розглянемо, наприклад, два можливих завдання для обговорення, пов’язаних з навколишнім середовищем.

• Перше завдання – узагальнити основні питання, пройдені в класі при підготовці до підсумкової письмової роботи.

• Друге – окреслити проект листа, адресованого меру міста, для вирішення екологічних проблем в місті та його околицях.

Хоча вчитель може вважати обидва підходи рівноцінними з точки зору того, наскільки добре вони сприяють використанню мови в класі, але стає ясно, що друга тема буде більше заохочувати та зацікавлювати учнів. По-друге, залучення питань, які сприяють критичному мисленню, допомагає створити в класі більш виразну об’єднуючу атмосферу. Учні, які розуміють, що вони працюють разом, з більшою ймовірністю будуть відвідувати заняття і будуть більш активно брати участь в роботі на уроці.

Дві речі, які потрібно пам’ятати

Важливо знати інтереси ваших учнів.

Більшість досвідчених вчителів визнають, що чим більше ви знаєте про оточення і інтереси ваших учнів, тим більш доречними та привабливими стають ваші заняття. Цей фактор стає ще більш значним для класів, зосереджених на критичному мисленні. Так, це правда, що досвідчений вчитель може створити елемент критичного мислення на будь-якому уроці, але це не означає, що реакція учнів на кожен урок або тему буде завжди відповідати очікуванням вчителя. Для прикладу розглянемо використання граматичних форм майбутнього часу. Учитель, що бажає допомогти просуванню критичної думки в своєму класі, може запропонувати ряд дискусійних питань, що стосуються етичних проблем, пов’язаних із збільшенням тривалості життя у майбутньому. Цей урок може виявитися досить успішним, якщо він відповідатиме віковому рівню учнів, фоновим знанням, мовній підготовці учнів. Безумовно, питання для випускників шкіл та для групи 12-13 річних хлопчиків і дівчаток мають бути відповідними. Справа в тому, що пристосування уроків конкретно до інтересів ваших учнів може просунутися досить далеко в заохоченні учнів, що має важливе значення для розвитку критичного мислення.

Необхідно навчитися насправді «обговорювати» питання для обговорення.

Вчителям важливо розуміти і регулярно пояснювати своїм учням роль питань, на які вони мають дати відповіді. Практично кожен підручник з іноземної мови в тій або іншій формі містить «питання для обговорення», розроблені так, щоб дати учням можливість використовувати мову на практиці. Часто ці питання використовуються просто як інструмент, або навіть гірше, як свого роду черговий бар’єр, який треба подолати, перш ніж перейти до наступної лексичної теми або граматичного матеріалу. Щоправда, ці питання інколи написані таким чином, що майже не сприяють розвитку критичної думки, але вчителі повинні пам’ятати, що у них завжди є можливість змінювати або адаптувати уроки відповідно до своїх власних цілей. Навіть найбільш перевантажений роботою вчитель, який стверджує, що йому бракує часу на планування уроку, може змінити ситуацію на краще. Набагато легше, звичайно, просто отримати відповіді на питання після читання або прослуховування тексту, але подумайте про те, що це дає нашим учням на довгострокову перспективу. Нам необхідно заохочувати наших учнів реально взаємодіяти з текстами і матеріалами, і ми повинні робити це систематично. В решті решт це допоможе учням краще взаємодіяти з навколишнім світом і стати більш самосвідомими людьми.

Три методи для застосування в класі

Як тільки вчителі зрозуміють концепцію і значення розвитку навичок критичного мислення в класі, вони почнуть бачити різні можливості навколо себе для заохочення своїх учнів. Зараз ми дамо короткий огляд трьох методів, але варто підкреслити, що це лише три з багатьох можливих методів, і звісно вчителі можуть розробити методи, що підходять до їх власної ситуації. Три методи для роботи в класі, які ми розглянемо це дискусія, медіа-аналіз та вирішення проблем. Ми вибрали вищеозначені методи тому що на нашу думку, вони мають певний ступінь універсальності і практичності, що робить їх майже відразу ж придатними до більшості навчальних ситуацій. Ми застосовували ці методи, а також спостерігали за їх використанням у великих і малих групах, на різних рівнях, починаючи від середнього до просунутого.

1. Дискусія

Чому це працює.

Дискусія змушує учнів думати про різні сторони питання, а також змушує їх взаємодіяти не тільки з певними деталями запропонованої теми, але й один з одним. Крім того, дискусія є різнобічною щодо можливих тем і формату. 

Як це працює.

•        Учні повинні спочатку усвідомити дискусійний характер теми і різноманітність потенційних варіантів для обговорення. Такі теми можуть надходити з навчальних матеріалів, з обговорення в класі або від оточення учнів.
•        Потім учням надається можливість самостійно зробити деякі дослідження з теми і скласти свою власну думку з даного питання.
•        Далі формуються пари або невеликі групи, де учні, можуть поділитися своєю думкою на дану тему і отримати інформацію від інших. На цьому етапі учнів потрібно заохочувати думати про можливі доводи, які надходитимуть від іншої сторони, і як вони зможуть на них реагувати.
•        Тепер настає черга такої форми дискусії, де дві (чи три або чотири) сторони обміняються думками і представляють свої аргументи. Це може приймати форму класичних дебатів, з формулюванням та обґрунтуванням власної точки зору, обміном аргументами та заключним словом. Крім того, це можуть бути просто невеликі групи або пари, що діляться різними точками зору одне з одним.
•        Потім вчитель коротко перелічує аргументи та думки, висловлені усіма учасниками, і оцінює їх сильні і слабкі сторони.
•        На завершення, учні і вчитель висловлюють свою думку і визначають, яка із сторін дебатів впоралася із справою найбільш переконливо. Цей крок є дуже важливим, оскільки він допомагає учням зрозуміти, що цей тип мислення, а також сам процес дебатів може привести до реальних результатів і забезпечити логічне завершення даної теми.

Що потрібно пам’ятати.

•   Дискусія може приймати різні форми.
•   Вчитель не призначає «сторони» в дискусії, це повинно бути зроблено з ініціативи самих учнів.
•   Вибір теми, що відповідає інтересам учнів, є суттєвим.

2. Медіа-аналіз

Чому це працює.

Аналіз різних форм засобів масової інформації на заняттях англійської мови дає можливість учням обмірковувати таке важливе питання, як необ’єктивність ЗМІ. Однак це не означає, що при аналізі засобів масової інформації необхідно лише орієнтуватися на питанні упередженості, тому що будь-який аналіз ЗМІ здатний підвищувати загальну поінформованість учнів і спонукати до обмірковування проблем, які зачіпають їх життя.

Як це працює.

•        Форма ЗМІ та тема обираються або вчителем або учнями, що відображає інтереси класу і підтримує критичне мислення.
•        Потім надається час для аналізу (читання, перегляд, прослуховування тощо), щоб дати учням достатньо часу для занурення у матеріал, з яким їм буде запропоновано працювати.
•        Обговорення у невеликих групах або парне обговорення розпочинається за змістом твору, щоб учні могли опрацювати будь-які проблеми чи питання.
•        Після того як учні ознайомилися зі змістом твору, вчитель ставить питання, спрямовані на заохочення критичного осмислення. Ось деякі можливі приклади:

•   Хто автор? Чому він написав даний твір або репортаж?
•   Чи є, на вашу думку, факти твору достовірними? Чому так або чому ні?
•   Чи приділяє автор або репортер однакову увагу всім сторонам питання?
•   Які відчуття визиває цей твір особисто у вас? Які відчуття, на вашу думку, він викличе у інших людей (з інших країн, культур, політичних груп і т.д.)?
•   Чи бачите ви приклади упередженості в творі?
  •   Якщо дозволяє час, гарним завершенням цієї діяльності є написання учнями відгуку автору або редактору твору з викладенням своїх думок.

Що потрібно пам’ятати.

•   Засоби масової інформації є повсюди навколо нас, і для того щоб знайти матеріал для використання в класі потрібно лише переглянути матеріали газети, або подивитися новини по телевізору. Хоча Інтернет не належить до ЗМІ, але в наш час учні дуже часто користуються Інтернетом для отримання інформації.
•   Вчителі повинні знати своїх учнів та їх інтереси для того, щоб запропонувати належні матеріали для використання в класі.
•   Робота з місцевими ЗМІ може сприяти справжньому листуванню між класом і письменником або редактором.

3. Рішення проблем

Чому це працює.

Проблеми існують скрізь, як в класі, так і поза класом, і вирішення цих проблем є популярним джерелом мовної комунікації в усіх країнах і культурах. Аналіз досить складної проблеми, такої як слабка система громадського транспорту міста може запропонувати учням безліч можливостей для критичного аналізу питання. Пропонуючи учням подивитися на плюси і мінуси, а також на витрати і вигоди, вчитель змушує їх критично розглянути реальні світові проблеми, які впливають на їхнє повсякденне життя.

Як це працює.

•   Спочатку клас повинен визначити проблему, яка стосується їхнього життя і інтересів. Ось деякі приклади:

•   вартість та результативність навчання;
•   транспортні проблеми;
•   підліткова злочинність;
•   шкільні проблеми;
•   шумове та сміттєве забруднення.
  •   Далі клас працюватиме разом з метою чіткого визначення проблеми. Це важливий крок для завершення завдання, і вчитель повинен переконатися, що учні дійшли до спільної думки щодо визначення проблеми.
  •   Розділіть клас на пари, групи, або команди і попросіть їх перелічити основні причини проблеми.
  •   Потім учитель визначає дві або три причини, які здаються доречними і просить учнів обговорити кроки щодо їх усунення. При цьому вчитель закликає учнів пам’ятати про реальні наслідки їхніх дій, а також уникати уявних рішень.
  •   Далі за допомогою вчителя ідеї учнів об’єднуються у план дій, який може бути розміщений в класі або навіть переданий відповідній посадовій особі для розгляду.

Що потрібно пам’ятати.

•   Ускладнення є скрізь, але вчитель повинен чітко продумати всі кроки перед тим як він запропонує розглядання даної проблеми в класі.
•   Рішення, розроблені учнями, мають бути максимально конкретними та реалістичними.
•   Робота з посадовими особами (представник закладу навчання, міський чиновник, редактор газети, юрист) через листування є дуже корисною, оскільки це надає проекту ваги і почуття виконаного обов’язку.

•   Отже, ми сподіваємося, що вчителі англійської мови зможуть використати нашу статтю і деякі запропоновані методи як відправну точку для розвитку критичного мислення у своїх класах.

Література:

1. Аткінсон Д. Критичний підхід до критичного мислення / Д. Аткінсон. –TESOL Quarterly. – 1997. – № 31 (1). – С. 71-94.

2. Бенеш С. Критичне мислення: Навчальний процес для демократії / С. Бенеш. – TESOL Quarterly. –1993. – № 27 (3). – С. 545.

3. Brookfield S. Розвиток критичного мислення / S. Brookfield. – Сан-Франциско: Джо. – 1987.

4. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://iteslj.org/Techniques/Halvorsen-CriticalThinking.html.