Розвиток творчих здібностей учнів як засіб виховання креативної особистості на уроках української мови та літератури

Комунальний заклад Львівської обласної ради

Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Кафедра гуманітарної освіти

Розвиток творчих здібностей учнів як засіб виховання креативної особистості на уроках української мови та літератури

                                                   Індивідуально-творча робота

                                                   слухача курсів

                                                   учителя української мови та літератури

                                                   Токарчик Надії Михайлівни

                                                   Науковий керівник ___________

Львів - 2018

Зміст

Вступ………………………………………………… с. 3-4

Розділ І.

«Розвиток творчих здібностей школярів

засобами рідного слова» …………………………… с. 5 - 18

Висновки…………………………………………….. с. 19

Використана література …………………………… с. 20

Вступ

Пріоритетним завданням освітнього процесу в сучасній школі є всебічний розвиток школярів, зокрема творчого потенціалу особистості, яка  могла б гідно представляти себе, свій народ, мову у світовій цивілізації.

Завдання щодо виховання людей із високим творчим потенціалом постає не лише як актуальна проблема сучасної педагогічної науки та практики, але і як соціальна необхідність.

Життя доводить, що в складних умовах, які постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нових ідей, задумів, підходів та рішень.  Це людина, яка володіє  певним  переліком  якостей, а саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення.

Теоретичну базу досвіду становлять положення, що ґрунтуються на психологічній теорії творчої особистості та її розвитку (В.Моляко, Н.Лейтес, Р.Грановська, Я.Пономарьов), Особливої уваги заслуговує праця "Основи педагогічної творчості" (автор С. О.Сисоєва), праці В. Сухомлинського, в яких обґрунтовано модель творчої особистості учителя й учня, розглянуто специфіку формування її креативності: «У процесі навчання здійснюється головна мета розумового виховання – розвиток інтелекту. Ідеалом школи … є те, щоб у життя не вступила жодна розумово невихована людина».

Григорій Ващенко вважав, що школа, з одного боку, мусить дати учням певну суму наукових знань, виробити в них науковий світогляд, а з другого, - «виховати в них формальні здібності інтелекту», без яких людина «не зможе рухати культуру вперед», їй потрібні логічне мислення і творча фантазія. Адже у кожній дитині природою закладений певний творчий потенціал. Виявити здібності, розвинути їх якомога повніше можна лише впровадженням нестандартних елементів уроку з урахуванням особистісно- зорієнтованого підходу до освітнього процесу, що дедалі більше привертає увагу педагогічної громадськості.

Сучасних методистів цікавлять різні аспекти цієї проблеми, про що свідчать праці лінгводидактів (М.Вашуленко, Л.Скуратівський, Г. Шелехова, О. Кучерук). Загалом творчість розглядається як діяльність людини, спрямована, за влучним визначенням С.Рубінштейна, на створення чогось нового, «оригінального, що входить не лише в історію розвитку самого творця, а й в історію науки, мистецтва».

Дослідник Н.Янчук, говорячи про роль учителя в розвитку творчих здібностей учнів, зазначає, що творчість як складне соціально-психологічне явище виявляється на особистісному рівні, але це явище треба формулювати, стимулювати. Адже людина має великі творчі можливості, хоча вона й не завжди вірить у власні сили, тому її потрібно заохочувати до творчої діяльності.

Спираючись на концепції навчальних методів І.Лангера,  М.Скаткіна,  в основі яких лежить  пізнавальна діяльність дітей, важливу роль у розвитку творчої самостійної діяльності школярів відіграє дослідницький метод, що є основоположним у методиці творчого навчання. Тобто навчання як творчого процесу відкриття дитиною світу.

Узагальнений образ сучасного учня, на думку українських і зарубіжних учених, має поєднувати такі основні якості: активність, ініціативність, рішучість, комунікабельність, персональну відповідальність, упевненість у собі, уміння аналізувати, здійснювати самоконтроль, працювати в колективі тощо.

Повернути учням інтерес до вивчення української мови та літератури, зробити навчання цікавим, посилити бажання учитися спонукало мене до пошуків. Вважаю своїм головним завданням допомогти учневі знайти себе в житті, пробудити чи розвинути творчий потенціал дитини. Основною метою моєї діяльності є пошук шляхів формування творчої особистості, ключових компетентностей; створення «ситуації успіху»; адаптація дитини до умов сучасного життя. Метою цієї роботи є на підставі опрацьованої літератури подати фрагменти власного досвіду.

Розділ І.

Розвиток творчих здібностей школярів  засобами рідного слова

Творчість відкриває в дитячих душах ті куточки,

в яких дрімають джерела добрих почуттів.

В.Сухомлинський

Сучасний інформаційний етап розвитку людства збільшує роль творчої особистості, здатної до гнучкої адаптації в будь-яких умовах. Творча особистість – це такий тип людини, для якої характерні спрямованість на творчість, високий рівень креативних здібностей, творча активність, що дає

їй змогу досягти високих результатів в одному чи декількох видах діяльності. Здатність до творчості – одна з найважливіших умов для успішного самовираження особистості, самореалізації в сучасному світі.

Творчі ресурси кожної дитини величезні, тому завдання учителя мови й літератури – створити умови для їх реалізації, вселити в дитину віру у власні можливості, вивільнити її уяву, підтримати при найменших виявах творчого мислення,  привчити до систематичного творчого осягнення дійсності засобами рідного слова.

Творчість стимулює розвиток інтересів, мислення, дослідницьку активність, що є неодмінною умовою духовного та інтелектуального зростання людини.

Мислення починається з подиву, проблемного питання, цікавинки, незвичайного початку уроку, неочікуваної зустрічі з прекрасним, інсценівки, притчі, загадки. Саме вони, на мою думку, є досить дієвими на початковому етапі уроку, тому що  збагачують сприймання, мислення і почуття школярів. Тому намагаюся підбирати тексти, що органічно поєднують наукову інформацію, естетичну насолоду і філософське розуміння сенсу людського життя. Притчі активізують пам'ять, мотивують і оптимізують вивчення й закріплення нового матеріалу, оживлюють та емоційно насичують його. Упевнилась, що в них міститься значний освітній і виховний потенціал. Легенди, притчі сприяють засвоєнню знань, прищеплюють загальнолюдські цінності. До речі, ці тексти використовую для подальшої роботи на уроці. На початковому етапі розвитку творчих здібностей ефективним засобом вважаю ознайомлення учнів з «творчою лабораторією» митців (Ліни Костенко, Василя Симоненка, Лесі Українки…). З допомогою презентаційних матеріалів знайомлю учнів із спогадами, цитатами, цікавими фактами з життя письменників. Часто сама зачитую уривки зі спогадів про митців.

Наступним етапом мотивації є актуалізація суб’єктивного досвіду й опорних знань. Учень повинен усвідомлювати, що і для чого він робитиме на уроці. Завдання вчителя – відшукати просту, зрозумілу, привабливу мету в колі вікових інтересів та захоплень школярів. Наприклад, інтелектуальна розминка або лінгвістичні змагання «Бліц-турнір» (Дати швидко і коротко відповіді на питання)

· дієслово – це …

· відповідає на питання …

· має такі форми…

· має час…

· має три…

· змінюється за двома…

Можна використати асоціювання («асоціативну павутинку», «ланцюжок асоціацій»), яка спонукає учнів думати, стимулює мислення шукати зв’язки між окремими поняттями. Дуже цікавою є форма перевірки знань в мультимедійному форматі. Наприклад, на дошці – текст із пропущеними буквами та розділовими знаками. Такі завдання активізують пам'ять, увагу, вчать самостійно оцінювати, встановлювати причиново - наслідкові зв’язки, мотивувати ті чи інші дії.

 Маючи особистісну зацікавленість, учень буде налаштований на ефективний процес пізнання. З цією метою використовую прийоми, що створюють проблемні ситуації; викликають у дітей здивування, інтерес; підкреслюють парадоксальність явищ та подій. Це може бути коротка розповідь учителя, бесіда, проблемні завдання чи запитання.

Як приклад наведу фрагмент уроку української літератури у 7 класі.

Тема. А. Чайковський. «За сестрою». Відтворення історичних подій із позиції гуманізму.

Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку («Кольоровий настрій»).

Учні створюють палітру свого настрою, використовуючи кольоропис О. Лутошкіна, який подає такі значення кольорів: червоний – радісний; жовтий – приємний; зелений – спокійний; синій – незадоволений, сумний; фіолетовий – тривожний, напружений; чорний – повний занепад, смуток; білий – важко відповісти.

2. Актуалізація суб’єктивного досвіду й опорних знань.

Завдання вчителя – поставити перед учнями просту, зрозумілу, привабливу для них мету в межах вікових інтересів та захоплень вихованців. Маючи особистісну зацікавленість, учень буде налаштований на ефективний процес діяльності.

Гра «Пароль».

Пригадаймо деякі поняття з теорії літератури, якими ми послуговуватимемося сьогодні на уроці. Продовжте речення:

       прозовий твір оповідного характеру з динамічним розвитком сюжету; зазвичай у ньому відображено один епізод із життя героя … (оповідання);

       епічний твір розповідного характеру, значний за обсягом, у якому докладно розповідається про події, що відбувалися з героями протягом тривалого часу… (повість).

Пропоную учням швидко згадати деякі поняття (експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка), щоб підготувати їх до сприйняття сюжету повісті А. Чайковського «За сестрою» та з’ясування змісту нових термінів (сюжет, композиція).

2.2.Укладання «Квітки цінностей».

       Діти, подумайте й запишіть, хто або що для вас є найціннішим у житті.

За допомогою словосполучень учні записують на пелюстках свої цінності, озвучують, створюють на аркушах «Квітку цінностей»: щаслива сім’я, велика дружня родина, усміхнена мама, Батьківщина, рідний край, міцне здоров’я, вірні друзі, любов до ближнього.

2.3.Бесіда.

       Якщо у людини є всі названі вами цінності, чи можна назвати її щасливою?

       А якщо вона втратить бодай одну з пелюсточок цієї квітки?

       Чи готові ви пожертвувати своїми цінностями? Якими? Коли?

       А чи пожертвували б своїми цінностями заради інших?

       Чи часто у житті вам доводиться робити вибір? Чи складно це робити? Чому?

2.4.  Рефлексія діяльності. (Метод «Незакінчене речення»: «Виконуючи це завдання, ми зрозуміли…).

Отже, запропоновані семикласникам завдання допомагають усвідомити, що щастя людини, яка втрачає бодай одну пелюсточку «Квітки цінностей», є неповним, що ми відповідаємо за свої вчинки і їхні наслідки; сприяють ефективному засвоєнню нового матеріалу; спонукають до використання набутих знань у повсякденному житті.

Вивчивши з шестикласниками оповідання В. Винниченка «Федько-халамидник», проводжу асоціативний вибірковий диктант: з наведених слів у першу колонку виписати слова, що асоціюються з Федьком, а в другу – з Толею: покірний, спритний, чесний, черствий, безсердечний, ласкавий, підлий, справедливий, лагідний, пихатий, мужній, боягузливий, зарозумілий, добрий, милосердний, брехливий, дружелюбний, терплячий, уважний, старанний, сором’язливий, кмітливий, веселий, відчайдушний, необережний, жалісливий, серйозний, плаксивий, вірний.

Вдома діти складають цитатний план до образів Федька і Толі, що дає можливість глибше зрозуміти зміст оповідання, оцінити характери і вчинки

героїв, розкрити їх внутрішній світ.

Вивчаючи повість „Захар Беркут” І. Франка, семикласникам пропоную не тільки дати характеристику образів повісті, а скласти і порівняльну характеристику: Максима і Мирослави, Максима і Тугара Вовка, відповідаючи на питання типу:

Пропоную школярам розкрити роль архаїзмів і діалектизмів у творах, щоб переконати дітей, що написані сучасною мовою, вони втратили б свою чарівність. Саме така робота, безумовно, активізує пізнавальну та розумову діяльність учнів, розвиває усне та писемне мовлення, інтерес і прагнення до знань, позитивне відношення до навчання.

Аналізуючи образи художнього твору, пропоную учням технологію «Гронування». Зокрема, аналізуючи образ Наталки (за п’єсою Івана Котляревського «Наталка Полтавка»), школярі складають інформаційне гроно, яке допоможе зрозуміти їм характер головної героїні твору.

                             вродлива                                смілива

     розумна                                                                     має добре серце

 вихована                                                                                        моторна

любить співати                                                                             поважає старших

       рукодільниця                                                      рішуча у своїх вчинках

«до всякого діла дотепна»                             знає багато народних пісень

                                            має власну думку

Під час характеристики образів ставлю завдання не тільки аналізувати поведінку, вдачу, вчинки персонажів, описувати зовнішність. Школярі повинні навчитися пояснювати, за допомогою яких засобів автор створював образи, які прийоми використав для емоційного впливу на читачів.

Широке поле для творчої діяльності учнів відкривають завдання, спрямовані на розвиток фантазії, гіпотетичного мислення:

     змінити (переробити) закінчення художнього твору ( «Климко» Григора Тютюнника, «Дорогою ціною» М. Коцюбинського);

     дуже люблять учні брати «інтерв’ю» у письменника;

Дуже подобається учням вид роботи «Упізнай літературного героя».

Тим більше, що даю завдання учневі додому скласти тести, за якими його товариш зміг би упізнати героя, про якого йдеться.

Намагаюся спонукати школярів до творчого мислення, активізуючи емоції й почуття учнів, тому що схвильованість, подив, захоплення пробуджують і активізують роботу клітин мозку. Діти вчаться на уроках виражати емоції й керувати ними, виконуючи певні справи, передавати мімікою й жестами радість, сум, співчуття, заздрість, розгубленість тощо. Подобається їм перевтілюватися у квітку, дерево, пташку чи улюблену домашню тваринку.

Розвиваючи аналітичні навички дітей, вчу аналізувати, порівнювати, доводити, обгрунтовувати мовні та літературні явища, робити узагальнення, виводити орфографічні правила. Ще один приклад – фрагмент уроку української мови у 5 класі.

Тема: Вимова і написання префіксів пре-, при-, прі-. Урок-подорож.

Методи і прийоми: психологічна вправа «Наш настрій», гра «Щасливий білетик», «Спотиканочка», робота в групі, робота в парах, випереджувальне завдання, «Мікрофон».

І. Організаційний момент, на якому застосовую психологічну вправу «Наш настрій».

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.  Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя. Королева Орфографії запросила нашу Іринку до себе на свято Весни, яке влаштовують префікси пре-, при-, прі-. Вона прислала їй карту-маршрут, як знайти дорогу до королівства. Ірина спочатку дуже зраділа, але коли роздивилася карту, то засмутилася і, навіть, заплакала. І знаєте чому? Адже на карті були перешкоди, і перш ніж дійти, треба виконати завдання. Та вона довго не засмучувалася, згадала про своїх друзів-помічників. Так, саме про вас і просила, щоб ви їй допомогли, бо так їй хочеться потрапити на свято у саме королівство Орфографії, подивитися на принців префіксів. Ну то як, допоможете?

Отже, сьогодні у нас незвичайний урок - це урок-подорож до країни Орфографії, а саме, у королівство префіксів. Перед вами маршрут, де визначено зупинки. Треба бути уважним і пам'ятати, що з однієї зупинки до іншої ми рушимо в тому випадку, коли справимося із завданнями.

Тож темою уроку є «Вимова та правопис префіксів пре-, при-, прі-».

Цілевизначення. Учні записують на аркушах очікування від уроку і складають їх у кошичку. Повідомляю, що на уроці п’ятикласники мають бути уважними, творчими, впевненими у собі й задоволеними. А для цього необхідно:

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно всім працювати.

Тож працюємо сумлінно, щоб вивчити рідну мову на відмінно.

III. Опрацювання нового навчального матеріалу відбувається за зупинками, де учні повинні виконати певні завдання.

Перша зупинка «Літературна стежина». Можливо, вам вже цікаво щось дізнатися про префікси пре-, при-, прі-. Тож слухайте і будьте уважні.

Учениця розповідає казку про «Мандрівку у країну Префіксів».

Гра «Щасливий білетик» (Бажаючі витягають білетик із запитанням і дають на нього відповідь)

     Що таке префікс?

     На що вказує префікс пре-?

     Якому слову за значенням відповідає префікс пре-?

     Який префікс вказує на неповну дію або ознаку?

     На що вказує префікс при-?

     Які слова пишуться з префіксом прі-?

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Друга зупинка «Дрімучий ліс».

Робота біля дошки.

За допомогою префіксів пре-, при- утворити нове слово, визначити префікс. Зробити звуковий запис слів. Одні учні працюють біля дошки, інші - в зошитах, а потім перевіримо.

Хороший, пливти, солити, тихий.

Як вимовляємо ненаголошені голосні у префіксах?

Завдання «Спотиканочка»

Подумайте, чи є префікс у слові предмет? (це частина кореня)

А у слові пребагато?

Творче завдання. Замініть словосполучення одним словом з префіксом пре- чи при-, вкажіть на що він вказує.

Лягти на кілька хвилин - прилягти (неповнота дії)

Дуже глибокий - преглибокий (збільшена якість)

Ділянка біля школи - пришкільна (неповнота дії)

Поява птахів навесні - приліт (наближення)

Дуже мудрий - премудрий (збільшена якість)

Край біля моря - приморський (неповнота дії)

Робота в групі «Прикрась орфографічне дерево»

Напишіть на листочках слова з префіксами пре-. Переможе та група, яка придумає більше слів з префіксом пре-.

Випереджувальне завдання - робота з фразеологічним словником.

Користуючись фразеологічним словником виписати фразеологізми зі словом

прірва (летіти/ полетіти у прірву, на краю прірви, опинитися/ опинятися над прірвою, штовхати в прірву)

Робота в парах. Складіть і запишіть речення з одним із цих слів.

Оцінювання учнями своєї роботи на уроці. Перед учнями будиночки, які вони розфарбовували, оцінюючи себе після виконання кожного завдання.

Рефлексія

Метод  «Мікрофон»

- Чи справдилися ваші очікування від уроку?

- Чи сподобалося вам подорожувати?

Виконуючи домашнє завдання, учні діляться своїми враженнями від подорожі, використовуючи слова з префіксами пре-, при-, прі-.

Пропоную учням на уроках української мови вправи, які окрім творчих здібностей, розвивають образне мислення, художнє бачення світу, розширюють словниковий запас, сприяють кращому засвоєнню семантики слів, а саме:

     дібрати означуване слово, до якого поданий прикметник був би

епітетом;

       вибрати найвдаліший варіант слова;

       дописати (відновити) віршовані рядки;

       об’єднати кілька речень в одне;

       розчленувати текст на складові частини, змінити ( розширити, згорнути, перебудувати, замінити) мовний матеріал;

       розширити текст, вживаючи якомога більше прислівників, але не додаючи більше ніж два речення;

       дати заголовок тексту;

       перебудувати прості речення на складне речення з різними видами зв’язку, визначити смислові відношення між частинами складних речень;

       вставити пропущені слова;

       замінити поданий текст синонімами;

       дібрати якнайбільше означень до поданого слова ( наприклад день –

похмурий, незабутній,…), чи якомога більше дієслів, які б поєднувались із

словом (наприклад: вітер дме, завиває, співає,…).

• Такі вправи проводжу у формі гри або змагання («Хто швидше», «Хто більше»)

Працюючи над розвитком творчих здібностей школярів, дбаю, щоб вони здобули струнку систему знань. Це допоможе новій інформації відразу знайти своє місце в системі. Така стрункість, упорядкованість знань, умінь та навичок формує компетентності, уміння використати їх у життєвих ситуаціях. Креативність школярів у значній мірі залежить від рівня викладання  й прагнення вчителя викликати інтерес до свого предмету. Вияв інтересу до справи – запорука успішного її виконання. Інтерес змушує учня шукати, переборювати труднощі, досягати мети, отримуючи життєвий досвід. Треба не забувати, що інтерес формується там, де педагог не сухо викладає готові істини, а активізує пізнавальну діяльність вихованців. Тут ефективними є такі прийоми: «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Ланцюжок», «Асоціативний кущ».

Вислуховуючи виступи учнів, поважаю кожне їхнє «відкриття» й досягнення, створюю на уроці ситуацію успіху. З цією метою добираю вправи посильні й доступні, щоб школярі не втратили віри у свої сили. У той же час пам’ятаю, що завдання мають бути науковими, творчими, з цікавинкою.

Запорукою успішного уроку вважаю грамотну мотивацію діяльності. Школярі мають усвідомити практичне значення своїх знань і вмінь, особливо тих, що набуті самостійно, у процесі виконання творчих завдань.

На уроках української мови пишемо такі роботи, які вчать підлітків вільно висловлювати думку з будь-якого питання, готують їх до самостійного життя. Це замітки в газету, рецензії, відгуки, есе, роздуми, етюди.

Важливо проводити систематичні підготовчі вправи, відточуючи лексичну й граматичну точність, орфографічну й пунктуаційну грамотність. Необхідно розвивати образність мислення, точність і яскравість мови учнів.

Розвивають творчу активність школярів і вправи ігрового характеру, які привчають швидко оперувати засвоєним матеріалом, збагачують лексичний запас. Так, на підсумковому уроці до теми „Будова слова” можна, наприклад, використати вправи-ігри:

1. Відгадайте слово, яке я задумала:

1) У нього корінь такий, як у слова ліки, суфікс – як у слова поштар (лікар).

2) У нього префікс від слова безбарвний, корінь від слова вода, суфікс від слова парний, закінчення від слова гарний (безводний).
3) У нього корінь, як у слова закордонний, префікс, як у слова прилетіти, суфікс – як у слова годинник. (прикордонник). Що означає це слово? Складіть з ним речення.

2. Дослідження-відновлення.

З поданих  слів складіть  і запишіть  речення. Що ви зробили для того, щоб утворити речення? Як називається частина слова, що допомогла поєднати слова у речення? Виділіть у словах закінчення. Як називається частина слова без закінчення? Виділіть у словах основу.

1) Бити, і, козаки, мушкет, з, самопали.

2) Запорожці, на, подавати, обід, риба.

 Повторюючи правила вживання апострофа пропоную п’ятикласникам такі завдання:

«Відремонтуй слова» (замість крапок вставити, де потрібно, апостроф)

Здоров…я, міжгір…я, різдв…яний, арф…яр, зор…я, під…їхати, трьох…ярусний, медв…яний, зв…язок, Лук…янчук.

«Третє зайве» (знайти зайве слово, пояснити правопис)

1. Св…ято, рутв…яний, торф…яний;
2. Подвір…я, пір…їна, пор…ятунок;
3. Роз…яснити, дзв…якнути, з…їздити.

«Розумне перо» (Переписати речення, на місці крапок вставити, де потрібно, апостроф)

Зійди навесні на Тарасову гору, і тебе зачарують співом солов…ї. Як тільки спадає надвечір…я, птахи змагаються своїм хистом. З кожного гаю лине своя полум…яна пісня. І слухає цю св…яткову хвалу Кобзареві Дніпро, слухає українське духм…яне поле і вся Україна.

«Мить творчості» (Від поданих іменників утворіть прикметники (за допомогою суфікса –ян-)

Дерево, солома, торф, зоря, тьма.

 При вивченні теми «Лексикологія» у 5 класі пропоную учням дібрати  з дужок синоніми, щоб слова у вірші римувалися.

МРІЯ
Як виросту - збудую (дім, будинок, хату),
На хаті колесо (приладнаю, приб`ю, прикріплю),
А там я поселю  (крилату, летючу, літаючу),
Лелечу, клекітну (родину, сім`ю, пару).
Нехай розводиться (селиться, гніздиться)
По всіх деревах і (будинках, хатах, оселях).
Нехай мені щоночі (здається, сниться, ввижається).
Що я літаю наче  (пташка, птиця, птах).
                                                                               (Л. Первомайський)

Гра «Скажи без затримки»

Білий (чорний), важкий (легкий), великий (малий), високий (низький), верхній (нижній), голосно (тихо), весело (сумно), сміятися (плакати), хвалити (лаяти), вітатися (прощатися), вставати (сідати), добро (зло), правда (брехня), мир (війна), холод (тепло), чистота (бруд), радість (горе), зустрічати (проводжати), хворіти (видужувати), день (ніч), товстий (тонкий).

Гра «П’ятий зайвий»

    Смуток, журба, скорбота, (сміх), печаль.

    Сильний, дужий, (слабий), потужний, міцний.

    Хуртовина, (дощ), віхола, завія, хурделиця.

    Лагідно, любо, приязно, (сердито), привітно.

Великого значення у навчанні слід надавати проблемності, яка створює сприятливі умови для розвитку пізнавальних здібностей учнів, прищеплює і розвиває у них навички самостійного набуття знань. Суть проблемного навчання полягає в тому, що перед учнем ставляться завдання, розв'язання яких вимагає від них не просто запам'ятати суму фактів, а дослідити, розглянути їх у зв'язках з іншими фактами, користуючись при цьому різними способами й прийомами опрацювання матеріалу. Матеріал з української мови та літератури дає змогу під час опрацювання більшості тем створювати проблемні ситуації на різних етапах навчання: під час засвоєння нових знань, систематизації та узагальнення їх, у процесі вироблення вмінь і навичок, застосуванні знань на практиці. Розглянемо деякі приклади:

Дев'ятикласники вивчають тему „Складне речення”. Після короткого вступного слова про важливість і складність цієї теми для з'ясування поняття про складне речення пропоную учням в даному тексті розглянути речення і вказати, які вони за будовою, визначити граматичні основи їх; смислові зв’язки.

ТЕКСТ 1.

Десь угорі тонко видзвонює жайворонок. Колихнулося золоте
море хлібів, і жайворонка не стало чути. Скільки сягає око, хвилями

перекочується, гойдається важке колосся.  (Д.Ткач)

ТЕКСТ 2.

Книги - океан, і серед цього океану хороші книжки - як маленькі, віддалені один від одного острівці, зумій побувати на кожному з них. У цьому океані легко заблукати й сісти на мілину. Є книжки, які людині треба прочитати за життя кілька разів, і кожне нове читання відкриватиме перед нею все нові й нові грані краси душі людської.   (В.О.Сухомлинський)

Аналізуючи речення, дев'ятикласники усвідомлюють, що складне речення - це змістове, граматичне та інтонаційне об'єднання кількох частин. Далі учні шляхом самостійної пошукової роботи приходять до висновку, що складне речення - це єдина мовна одиниця, об'єднана за змістом, що розглядається як єдине ціле.

Рефлексія – найважливіший етап сучасного уроку. Учні запитують, інтерпретують, застосовують, змінюють та поширюють здобуті знання, роблять огляд ідей, що були відкриті ними.

Під час обговорення пропоную запитання:

-  Що нового дізналися?

-  Чи здійснилися ваші очікування?

-  Що схвилювало, збентежило, зацікавило?

Рефлексія не повинна бути вербальною. Під час проведення підсумків уроку привертаю увагу учнів до схеми-асоціації, щоб доповнити її. Така робота розвиває у дітей навички аналізу та синтезу, вміння виділяти головне у теоретичному матеріалі.  При цьому увагу акцентую на мотивації необхідності вивчення певних наукових понять. Прикладом може слугувати ось така схема:

На завершення роботи пропоную учням пригадати, у якій послідовності вони виконували роботу, над чим міркували на тому чи іншому етапі роботи, що було найбільш цікавим, у чому помилялися і в чому бачать причини помилки тощо. Найчастіше використовую методи: «Мікрофон», «Прес», «Незакінчене речення». Наприклад, підбиваючи підсумки уроку, учні закінчують речення: «Сьогодні на уроці я повторив…», «Мені було цікаво…», «Найбільше сподобалось…», «Мені було важко, коли…», або ж:

                              замислився…

                                               зрозумів…

Сьогодні на уроці я                     навчився…

                                                усвідомив…

                                порадів…

          Сучасні технології, такі як продуктивне навчання, проекти, мультимедійні засоби, дають змогу активніше впливати на творчий розвиток школярів, уміння їх працювати в мікроколективах. Тому намагаюся впроваджувати у практику викладання української мови та літератури комп’ютерні технології. Готуючись до уроку з використанням ІКТ, ставлю перед собою завдання підвищити їх ефективність, створити умови для високоякісного засвоєння навчального матеріалу, розвивати інтелектуальні, творчі здібності учня, виховувати гармонійну особистість, готувати учнів до життя у розвиненому інформаційному середовищі. Завдяки мультимедіа (презентацій, добору ілюстрацій, використання кіно- чи відеофрагментів) навіть сухий теоретичний матеріал оживає, стає цікавим, наочним.

  Особливо цікавою виявилася продуктивна діяльність старшокласників, успішно засвоївши проектні технології, вони самі створюють мовні й літературні журнали, комп’ютерні презентації.

Висновки

Як показує досвід, творчі здібності учнів найбільш ефективно розвиваються під час продуктивної творчої діяльності. Сприяють цьому  поєднання традиційних і сучасних педагогічних технологій інтерактивного, проектного навчання на основі постійного розвитку критичного мислення учнів. А це дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати творчу особистість учня, яка краще адаптується до соціальних, побутових та виробничих умов, ефективно їх використовує, удосконалює, змінює.

У процесі вивчення української мови та літератури найбільш результативними можна вважати такі форми  і методи роботи, як  інтелектуальні філологічні ігри, лінгвістичні завдання, «Розумне перо», «Мить творчості», «Відремонтуй слова», «Щасливий білетик», «Скажи без затримки», робота в групах, парах, дослідження-відновлення текстів, «Гронування», складання схем-опор тощо. 

 Отже, можна зробити висновок, що використання інноваційних педагогічних технологій сприяє зміні моделі поведінки між учителем та учнями, допомагає розвивати навики мислення, здібності та можливості учнів, дозволяє застосовувати ці ж технології у повсякденному житті. Практичні навички, отримані на уроках української мови та літератури, переносяться на усі сфери життя дітей та забезпечують їм розширення зони як навчальної, так і соціальної компетентності.

Ян Амос Коменський зазначав, що «…людей варто навчати найголовнішим чином того, щоб вони здобували знання не з книг, а спостерігали самі небо і землю, дуби і буки, тобто, щоб вони досліджували і пізнавали самі предмети, а не пам’ятали тільки чужі спостереження і пояснення».

Використана література

1.     Бойко Т. Розвиток критичного мислення школярів на уроках української мови // Українська література в загальноосвітній школі. – 2003. – № 6. – С. 34–35.
2.     Димченко Л., Зотова І., Розова Г. Нетрадиційні письмові роботи з мови як засіб формування творчого мислення учнів // Обдарована дитина. – 2004. – № 2. – С. 60–66.
3.     Моляко В. Психологічна теорія творчості // Обдарована дитина. – 2004. – № 6. – С. 2–9.

Моляко В. Чи можна навчати творчості? // Обдарована дитина. – 1999. – № 3. – С. 2–4.

4. Чумак Т. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках літератури // Дивослово. – 2000. – № 7. – С. 49–51.
5.     Смокович Ф. Творчість – практика вдосконалення // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2004. – № 33. – С. 2–7.
6.     Момот Л., Шелестова Л. До проблеми формування творчих здібностей у процесі навчання // Педагогіка і психологія. – 1997. – № 2. – С. 53–59.
7.     Сисоєва С.О.Основи педагогічної творчості вчителя: Навч.посіб. - К.,1994. 
8.     Сергієнко А.А. Роль групових технологій у формуванні комунікативних компетентностей учнів 9-11 класів на уроках української літератури// Дивослово. - №10, 2008. 
9.     Інтелектуальні ігри на уроках української мови та літератури / Упорядник К.Ю. Голобородько. - Харків: Видавнича група "Основа", 2005. – С. 20-22. 

10. Нетрадиційні уроки з української літератури. 5-11 класи/Укладачі С.С. Скляр, Л.І.Нечволод.-Харків: Торсінг, 2004. 

11. Нетрадиційні уроки з рідної мови. 5-11 класи/Укладачі С.С. Скляр, Л.І.Нечволод.-Харків: Торсінг, 2004.