Розвиток української культури другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст.

Розвиток української культури другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст. (козацької доби) Підготувала вчитель Запорізької школи-інтернату №1 Мірніченко Н.М.

“Ми під козацьким чубом і в українській свитці мали свого Піфагора, Орігена,Лейбніца.” В. Каразін, засновник Харківського університету писав про Г. С. Сковороду

Культура України XVII-XVIII ст. є складовою частиною історії українського народу, який у важкій боротьбі за свою свободу і незалежність зумів не тільки зберегти існуючі, а й створити нові національні культурні надбання. Цьому сприяли відхід від середньовічних канонів, поширення ідей просвітництва і водночас збереження традицій часів Київської Русі. Все це дало можливість українському народу зробити неоціненний внесок у процес подальшого розвитку національної культури майбутніх поколінь, у скарбницю світової культури.

Мандрівний український філософ Сковорода буві залишається феноменальним явищем в історії української культури,а його твори відзначені щирим патріотизмом, любов’ю до батьківщини та її історії . «Не ищи счастья за морем. Ударь кресалом и викресишь огонь у себя дома и не будеш ходить по соседним хатам и просить: позич де мне огня…», -заповідав так своїм нащадкам.

Леонтій Тарасевич. Нестр-літописець. Ілюстрація до книги «Патрик Печерський». 1702. Розвиваючи традиції митців книжкової мініатюри, майстри українських стародруків вписали яскраву сторінку в історію вітчизняної культури. Вони створили книги, що є справжніми художніми шедеврами – з їх неповторним власним обличчям, особливою красою кириличних шрифтів, композиції аркуша, титульними гравюрами, фронтиспісами, сюжетними ілюстраціями, заставками, заголовними літерами. Глибиною змісту, щирістю вислову, яскравістю і лаконізмом художніх засобів ці оздоби в цілому становлять оригінальне, самобутнє явище в світовому мистецтві.

Перша в історії східнослов’ янського друкарства сюжетна ілюстрація (Києво-Печерський Патерик). Київ, 1661 р. Євангеліє Учительноє. Панегірик,или Отечник Крилос, 1606 р.

 Ян Орновський. Багатий Сад.Київ,1705 р. Палац вічної Слави у Багатому Саді .Мідьорит Івана Щирського

"Апостол " 1574 р. Серед запорожців було чимало письменних, які любили й шанували книги. До цього часу в фондах Дніпропетровського історичного музею налічується чимало книг із запорозьких бібліотек, із зібрання Самарського Пустинно-Микільського монастиря. Дуже цікавий запис на друкованому “Апостолі” (Київ, 1674 р.) засвідчує, що цю книгу придбав козак Мосій Кирилович за п’ять золотих і подарував своєму брату, котрий був писарем у Самарі. У 1750р. козак Лаврентій Плиха пожертвував Троїцькому собору в Самарі “Євангеліє”, оздоблене сріблом та зеленим бархатом. Серед запорозьких книг багато унікальних видань XVI—XVIII ст., в тому числі й видання Івана Федорова (“Апостол”, “Біблія”).

У другій половині XVII ст. в Україні поширюється стиль бароко, що став цілісною художньою системою, під впливом якої розвивалися всі види і жанри мистецтва Бароко - стилістичний напрям в європейській архітектурі та мистецтві кінця XVI- середини XVIII ст..У перекладі з італійської бароко означає «чудернацький», «химерний», «дивний».

Особливості мистецтва бароко Мистецтво бароко прославляє і пропагує могутність знаті і церкви тяжіє до величавості, патетичності і драматизму передає складні почуття відображає уявлення про вічний рух Всесвіту

Покровський собор у Харкові Покровський собор у Харкові . Цей собор, створений у 1689 р., один з найдавніших архітектурних пам'яток Слобожанщини. Собор практично дослівно повторює слобожанську дерев'яну церкву бойківського типу. Він має тризрубну основу і трибанну побудову.

Андріївська церква у Києві В Україні з’являється низка споруд,які,зберігаючи основні ознаки стилю бароко,вже помітно наближаються до більш світського й безтурботного стилю рококо. За проектом В.Растреллі у 1747-1753рр.вже цілком у стилі рококо збудовано Андріївську церкву і Маріїнський палац. Перевага стилістики рококо відчувається і в архітектурному ансамблі Свято-Юрського собору у Львові(1744-1767),а також у головній Успенській церкві Почаївської лаври на Поділлі. У цілому ж стиль рококо ніби накладається на барокову основу,немовби доповнюючи старий стиль новими нюансами.

Маріїнський палац

Миколаївська церква у Ніжині Однією з перших споруд у стилі козацького бароко була Миколаївська церква на головному міському майдані у Ніжині (1668-1669), центрі одного з найбільших козацьких полків.

Троїцький собор у Новомосковську Лебединою піснею Запоріжжя по праву можна вважати Троїцький собор у Новомосковську. Його будівництво почалося за два роки до скасування Січі — в 1773 році, коли стара дерев’яна церква зогнила. Козацька громада зібрала гроші для цього, причому великі пожертвування зробили майбутні засновники Чорноморського Кубанського війська—знамениті Антін Головатий та Захар Чепіга. Будівничим став майстер з Водолаг на Харківщині Яким Погрібняк, який у 1773-1778 рр. спорудив дев’ятибанне чудо, прекрасну пам’ятку козацького бароко.

Собо́р Святого Юра  у Львові Почаївська лавра

Ікона «Покрова» з Богданом Хмельницьким У XVI-XVII ст. в Україні складається декілька шкіл церковного монументального живопису та іконопису. Провідна школа художників сформувалася у XVII ст. в київських монастирях.

Ікона Покрова Богородиці з аналою церкви Підпільненської Січі. Кінець17-початок 18 ст. Образи гетьманів, полковників та інших представників старшини на численних іконах «Покрови», поширених в Україні з кінця XVII і протягом XVIII століття, наділені життєвою характеристикою і становлять своєрідну галерею національних типів.

Найбільше поширення мали народні картини «Козак Мамай» Про рівень народного малярства свідчить той факт, що вихідцем із запорізьких земель був один з найкращих російських художників свого часу – Левицький. Козак-бандурист. Перша половинаXVIIIст.

Козак-бандурист  

В часи Нової Січі на Запоріжжі широкого поширення дістав жанр парадного портрета. Замовлення запорізької старшини на твори цього жанру сприяли розвитку в українському живопису запорізької портретної тематики, яка і через багато років після припинення існування Січі проявлялася в увазі митці до зображення запорожців Портрет знатного запорожця Г. Гамалія Потрет Якова Шияна

Дніпропетровський історичний музей ім. Д. І. Яворницького – один з найстаріших музеїв України. Музей засновано 1849 року громадськістю міста з ініціативи та за безпосередньої участі Катеринославського губернатора А. Я. Фабра та директора училищ губернії Я. Д. Грахова. З 1902 по 1933 роки музей очолював видатний український історик, академік Д. І. Яворницький (1855–1940), ім’я якого було присвоєно музею 1940 року.

Козаки розважаються Народна картина Дякую за увагу