РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ ЗАСОБАМИ ТЕАТРАЛІЗОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

                                                                                          Жир Надія Василівна.

РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ ЗАСОБАМИ ТЕАТРАЛІЗОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

У статті автори розглядають проблему розвитку мовлення старших дошкільників в умовах дошкільного закладу освіти. Уході викладу висвітлено можливості використання театралізованої діяльності, яка дає змогу стимулювати, розвивати мовлення дитини. 

Ключові слова: театралізована-ігрова діяльність, мистецтво, мовленнєвий розвиток, дошкільники, гра-драматизація.

Постановка проблеми: У наш час розвиток дитячого мовлення є однією із найбільш актуальних проблем, оскільки бурхливий розвиток техніки подекуди витісняє живе людське спілкування та пригнічує процес становлення і подальшого розвитку мовлення у дошкільників.

Тим часом мовленнєве спілкування є одним з перших видів діяльності

дитини. Проте в сьогоденні все більше дошкільників стискаються з труднощами саме у спілкуванні. Головна причина цього — обмежений словниковий запас, невиразне мовлення, невміння висловлювати свої думки й розуміти інших людей. Тому в дошкільний період дитині конче необхідне спілкування з близькими, дорослими, іншими дітьми. Аби мова служила засобом спілкування, потрібні умови, які спонукають дитину усвідомлено звертатися до слова, формуватимуть потребу бути зрозумілим спочатку дорослими, а потім і однолітками. Такі умови виникають передусім у процесі самого спілкування і діяльності, організованої дорослими спільно з дитиною [6, с.118].

Аналіз основних досліджень і публікацій. Багато вчених, педагогів, психологів займалися проблемою розвитку мовлення дітей дошкільного віку, кожен з них дає своє визначення поняттю «мовлення», але усі вони є співзвучними.

Дослідженням розвитку зв’язного мовлення займалися такі видатні вчені як А.А. Леонтьєв, Н.І. Жинкін, Д.Б. Ельконін, М.М. Коніна, Е.П. Короткова, А.М. Леушина, Л.А. Пеньєвська, Є.А. Флерина та інші. Вони займалися розробкою основних методик діагностики розвитку зв’язного мовлення, досліджували ключові аспекти становлення мовлення в дошкільному віці.

Неможливо уявити належний рівень життєвої компетенції людини без вільного володіння мовленням. Видатний педагог К.Д. Ушинський зауважив, що рідне слово є основою розумового розвитку і скарбницею всіх знань. Опановуючи мовленням, вивчаючи мову, дитина засвоює систему знань, суспільно прийняті норми поведінки — основу життєвої компетентності, тобто опановує науку і мистецтво жити поміж інших. Діти дошкільного віку, засвоюючи рідну мову, оволодівають головною формою мовленнєвого спілкування — усною мовою. Важливим завданням формування мови є розвиток зв’язного мовлення. Мовленнєва компетенція є однією з провідних базисних характеристик особистості, що формується на етапі  дошкільного дитинства [5, с.5].

На сучасному етапі дослідження мовлення дітей дошкільного віку, основними є праця А. Богуш, Л. Виготського, Ф. Сохіна, О. Ушакової. В поле їх інтересів входить вивчення семантики мови, розвиток зв’язного мовлення, розвиток мовлення різними методами, засобами та багато іншого. 

Більшість вчених приділяють увагу театралізованим іграм. Роль театралізованої діяльності у всебічному розвитку дітей дошкільного віку висвітлено у працях Л.В. Артемової, О.П. Оматьєвої, Р.І. Жуковської, Ю.І. Рубіної. Дослідники доводять, що театралізована діяльність має значні можливості щодо творчого самовиявлення особистості в період дошкільного дитинства.

У своєму дослідженні з логопедичної ритміки Г.Ф. Волкова зазначила, що театралізовані ігри дітей сприяють активізації різних сторін їх мовлення — словника, граматичної будови, діалогу, монологу, вдосконалення звукової сторони мовлення [4].

Видатний педагог С.Ф. Русова була однією з перших, хто систематизував різні види театралізованої діяльності і вбачала у ній ефективний засіб розвитку мовлення і збагачення словника та творчих здібностей дитини. Особливу увагу авторка звертала на такий вид драматизації, як гра: в ній діти часто використовують для своїх забав зміст та вислови тих казок й оповідань, які їм добре знайомі. С.Ф. Русова визначила два шляхи розвитку мовлення у процесі театралізованих ігор.  Перший шлях — коли діти спеціально готують ролі заздалегідь, дослівно вивчають репліки літературних героїв, що на її думку, збагачує словник дошкільника образними літературними висловами. Якщо ж гра проводиться без попереднього заучування тексту, за власною інтерпретацією, тоді розвивається словесна творчість дітей, що виявляється у сюжетоскладанні. Другий шлях формує у малюків уміння віднаходити слова, характерні для того чи іншого моменту чи притаманні певному герою, полегшує дітям драматизацію більшості казок [9, с.46].

Мета статті: розкрити можливості використання театралізованої діяльності як засіб розвитку мовлення старших дошкільників.

Виклад основного матеріалу. Для пришвидшення темпів розвитку зв’язного мовлення та гармонійного розвитку кожної дитини, потрібно впливати на їх розвиток.

У Базовому компоненті дошкільної освіти зазначено, що метою діяльності ЗДО є забезпечення гармонійного розвитку кожної дитини, створення сприятливих умов для її особистого становлення та творчої самореалізації. Одним із ефективних засобів педагогічного впливу на розвиток творчої особистості дошкільника є театралізована діяльність. Вона сприяє естетичному вихованню дітей, привчає їх до мистецтва, розвиває вміння бачити, чути, розуміти красу слова, дії. Театральне мистецтво близьке і зрозуміле дітям. В його основі — гра, а це для малюка — найголовніший аспект діяльності, адже діти, граючись розвиваються [2, с.10]. 

Театралізація — це не лише гарний спосіб розвитку зв’язного мовлення, але й найлегший варіант засвоєння елементів мовленнєвого спілкування.

Один із видів театралізованої діяльності є гра-драматизація. Вона стимулює активне мовлення за рахунок розширення словникового запасу, вдосконалює артикуляційний апарат. Дитина засвоює багатство рідної мови та її виразність. Використовуючи  виразні засоби  інтонації, що відповідають характеру героїв і їх вчинків, намагається говорити чітко, щоб її всі зрозуміли. Також формується діалогічна, емоційно насичена мова. Діти краще засвоюють зміст твору, логіку і послідовність подій, їх розвиток і причину обумовленість. Театралізовані ігри сприяють засвоєнню елементів мовного спілкування (міміка, жест, поза, інтонація, модуляція голосу) [1, с.45].  

Під час роботи над виразністю слів персонажів, як підкреслює Жуковська Р.Й., активізується словник дитини, вдосконалюється звукова культура мовлення, інтонація. Виконуючи роль, дитина зрозуміло, чітко промовляє текст, оволодіває літературною мовою. У неї покращується діалогічне мовлення, його граматична будова [1, с. 41; 3, с. 112].

Театрально-мовленнєва діяльність акцентує увагу на мовленнєвому розвитку дошкільників, адже кожен із складників цієї діяльності: сприймання літературних творів засобами театру, театралізована гра, як гра для себе, та інсценування, як підготовлений виступ дітей для глядачів — виконує свої завдання.

І, нарешті, гра-драматизація є засобом самовираження і самореалізації дитини.

Важливою умовою забезпечення успішності театралізованої діяльності є особиста зацікавленість вихователя у цьому виді дитячої діяльності. За словами В.О. Сухомлинського, щоб діти яскраво передали художні образи, слід перенести хоча б одну іскру з вогню своєї творчості до свідомості дитини [8].

Вихователь має формувати позитивну взаємодію між дітьми, він повинен навчити узгоджувати дії з іншими учасниками театралізованої гри, залучаючи дітей до спільних ігор. Відповідно, зазначає О. Зворигіна, у дошкільників виховується увага до ровесників, уміння узгоджувати власні дії з іншими, враховувати їх інтереси, тобто розвивається потреба у спільних іграх. Педагог має з дітьми взаємодіяти толерантно, спокійно та рівно. Неприпустимими з боку вихователя крик, роздратована та голосна розмова, постійні зауваження. Мова педагога — зразок для наслідування [7, с.95].

Висновок. Таким чином, театралізована діяльність повинна використовуватися в роботі з дітьми дошкільного віку. На думку багатьох вчених театралізована діяльність, є одним з компонентів художньо-мовленнєвої діяльності та засобом розвитку гарного, образного, літературного мовлення, що дає дитині змогу виразити свої емоції, ставлення до літературного образу, ввійти в роль казкового персонажа, самостійно побудувати зв’язне висловлювання. Активність та зацікавленість дітей під час гри-драматизації покращує результати роботи. Театралізовані заняття допомагають дитині розвиватися всебічно, враховуючи індивідуальні особливості кожного дошкільника.

Література:

1. Артемова Л.В. Театр і гра /Л.В. Артемова. — К., 2002.

2. Базовий компонент дошкільної освіти / Богуш А.М., Белєнька Г.В.,    

    Богініч О.Л.: та ін. наук. керів.: Богуш А.М. — К., 2012. – 26 с.

3. Богуш А.М. Дошкільна лінгводидактика: Теорія і методика навчання дітей 

    рідної мови: підручн. /Богуш А.М., Гавриш Н.В.; за ред. А.М. Богуш. — К.:

    Вища школа, 2007. — 542 с.

4. Волкова Г.А. Логопедическая ритмика: Учеб. для студ. высш. учеб.    

    заведений. /Галина Анатольевна Волкова. — М: Гуманит. изд. центр

    ВЛАДОС, 2002. – 272 с. – (Коррекционная педагогика).

5. Богуш А.М. Мовленнєво-ігрова діяльність дошкільників: мовленнєві ігри,   

    ситуації, вправи: навч. - метод. посіб. / А.М. Богуш, Н.І. Луцан. —К.:

    Видавничий дім «Слово», 2008. — 256 с.

6. Дитина: програма виховання та навчання дітей дошкільного віку. — К.,  

    2010. — 290 с.

7. Реуцкая Н.А. Театрализованные игры дошкольников / Н. Реуцкая // Игра    

    дошкольника / За ред. С.Л. Новоселовой. — М.: Просвещение, 1989. —

    С.166 – 171.

8. Сухомлинский В.А. Комната сказки // Избранные произведения в 5-ти т.

    К.: Радянська школа, 1980. — Т.З. – С. 188 – 200.

9. Руссова С.Ф. Дошкольное воспитание / С.Ф. Руссова. – Катеринослав, 1918. - 162 с.