Розвивальна програма з розвитку емоційно-особистісної сфери підлітків «Я та світ навколо мене»
Розвивальна програма
з розвитку емоційно-особистісної сфери підлітків
«Я та світ навколо мене»
Автор: Гончарова Дар’я Вікторівна
Навчальний заклад: Новоолександрівський НВК
Олександрівської селищної ради Донецької області
Анотація програми
Підлітковий вік — важкий період психологічного дорослішання. Саме тоді в самосвідомості молодої людини відбуваються значні зміни: з'являється відчуття дорослості, виникає палке бажання якщо не бути, так хоча б здаватися дорослою. У зв’язку з цим з’являються нові проблеми у спілкуванні зі старшим поколінням. Крім прагнення до емансипації підлітку властива сильна потреба у спілкуванні з однолітками. Провідною діяльністю у період стає інтимно-особистісне спілкування. У цьому віці діти переживають цілу бурю почуттів та емоцій. Вони більше ніж інші схильні до переживань негативних емоційних станів, гостріше реагують на стресові ситуації. Через психологічну вразливість та бажання виступити проти всього світу, а особливо дорослих, можуть легко потрапити до складних та ризикованих життєвих ситуацій. А тому особливо потребують допомоги та психологічної підтримки. Саме з цією метою і була створена дана програма.
Розвивальна програма «Я та світ навколо мене» спрямована на розвиток емоційно-особистісної сфери підлітків 13-14 років.
У програмі піднімаються теми життєвих цінностей, подолання стресів, невпевненості у собі, тривожності та тривоги, боротьби зі страхами, ознайомлення та боротьби з почуттями фрустрації та ригідності, контролю агресії та гніву, боротьби з перевтомою, ефективного планування власного часу. В програмі використані методи арттерапії, самонавіювання, медитацій, бесід, дискусій, групових рухливих ігор та ін.
Програма пройшла апробацію у Новоолександрівському НВК серед підлітків 13-14 років (учнів 8 класу). Розрахована вона на 12 занять по 45 хвилин.
Програма знайшла позитивний відгук в учнів та адміністрації закладу.
Тематичний план
розвивальної програми «Я та світ навколо мене»
з розвитку емоційно-особистісної сфери підлітків
|
№ п/п |
Тема заняття/ вправи |
Тривалість |
Обладнання |
|
|
«Я і життєві цінності»
|
45 хв. |
плакат «Правила роботи групи», вирізки або розпечатані картинки з правилами роботи картки з на мальованою квіткою бланки опитувальника «Самооцінка психічних станів особистості»( опитувальних Г. Айзенка, адаптація М. В. Горської)
|
|
|
«Скажемо стресу – ні!»
|
45 хв. |
Ватман формату А3, набір кольорових фломастерів та олівців, картки з надписами емоцій та ролей, скринька, картки з надписами приємних слів.
|
|
|
«Вчимося боротися з тривожністю»
|
45 хв. |
скринька, дрібні предмети різної фактури, шарф |
|
|
«Фрустрація»
|
45 хв. |
ватман, кольорові фломастери, капелюх, листи паперу, ручки. |
|
|
«Почуття людини: агресія та гнів»
|
45 хв. |
слайди, 4 кольорових стрічки по 2 метри, 2 надувних кульки однакової форми та розміру |
|
|
«Що таке ригідність?»
|
45 хв. |
стільці, м’яч |
|
|
«Проблемам – ні, життю – так!»
|
45 хв. |
два ватмани, фломастери, аркуші паперу, ручки, банка |
|
|
«В хоробрості сила!»
|
45 хв. |
аркуші паперу, різнокольорові олівці, кошик |
|
|
«Ліки від втоми»
|
45 хв. |
20 надутих повітряних кульок, запис приспіву пісні Little big – Skibidi, аудіоколонка або магнітофон |
|
|
«Впевнено вперед!»
|
45 хв. |
Казка-метафора «Пташеня» |
|
|
«Самооцінка»
|
45 хв. |
аркуші паперу, ручки |
|
|
«Підсумки»
Самооцінка психічних станів особистості(15 хв.) (опитувальних Г. Айзенка, адаптація М. В. Горської)
|
45 хв. |
різнокольорові нитки для в’язання, цупкий папір, клей |
Заняття №1
«Я і життєві цінності»
Тривалість: 45 хв.
Мета: створення позитивної атмосфери, підвищення впевненості у собі, визначення найголовніших життєвих цінностей, діагностика психічних станів особистості для подальшої роботи за програмою.
Обладнання: картки з «Квіткою цінностей», бланки опитувальника «Самооцінка психічних станів особистості»( опитувальних Г. Айзенка, адаптація М. В. Горської)
Хід заняття
Вправа 1. «Привітання»(5 хв.)
Мета: створення позитивної атмосфери, дає можливість учасникам дізнатися щось нове одне про одного, краще познайомитися.
Кожен учасник називає своє ім'я і улюблений фільм/книгу/напій/хобі тощо по колу.
Вправа 2. «Прийняття правил роботи в групі»(10 хв.)
Мета: створити умови для ефективної співпраці, обґрунтувати необхідність вироблення та дотримання певних правил роботи в групі, що сприятимуть продуктивній тренінговій роботі, візуально закріпити правила роботи в групі.
Обладнання: плакат «Правила роботи групи», вирізки або розпечатані картинки з правилами роботи (додаток 1)
Група разом з психологом створює колаж з запропонованих картинок, та до кожної з них придуує і поруч записує правило групової роботи. У подальшому цей плакат психолог приносить із собою на кожне заняття та, у разі необхідності, повертає учасників до правил.
Приклади правил:
1.Активність.
2.Право промовчати.
3.Бути відвертим.
4.Бути позитивним.
5.Право піднесеної руки.
6.До всіх звертатися на «ти».
7.Правило «тут» і «тепер».
8.Толерантність.
9.Працювати «від» і «до».
10. Правило вільної ноги і т.д.
Вправа 3.«Ланцюжок цінностей»(10 хв.)
Мета: допомогти учасникам визначити найважливіші в їхньому житті цінності, перенести їх на папір, аби в подальшому можна було до них повернутися.
Обладнання: картки з на мальованою квіткою (додаток).
Хід вправи: Психолог називає наступні цінності: щаслива сім'я, улюблена робота, друзі, віра, любов, багатство, свобода, машина, знання.
Діти повинні обрати п'ять найбільш важливих для них цінностей і зписати їх в кожну пелюстку квітки.
Психолог: - Придумайте свій вислів про сенс життя і напишіть його під квіткою.
У чому сенс життя? – одвічне запитання…
На нього кожен день є відповідь своя.
Можливо, ти живеш, щоб зрання й до смеркання
Була хвилина кожна заповнена твоя.
Для когось – вічний труд, для когось – відпочинок,
Для когось – сам процес, комусь – щоб результат.
Один, щоб всім відмовити знайде завжди причину,
А інший безвідмовно допомогти всім рад.
Сьогодні щось пізнав чи дав комусь пораду,
Когось чомусь навчив і сам чогось навчивсь.
Так кожен плідний день несе свої принади
І радість у серця, якщо ти потрудивсь. (автор: ЮНата)
Зберігайте цю квітку, і вона буде нагадувати вам про ваш сенс життя у важку хвилину.
Рефлексія:
- Як ви думаєте, в чому полягає сенс життя людини?
- У якому віці людина повинна прагнути зрозуміти сенс свого життя?
Вправа 4.
Опитувальник «Самооцінка психічних станів особистості»(15 хв.)
Мета: вивчення психічних станів особистості учня: тривожності, фрустрації, агресії, ригідності.
Обладнання: бланки опитувальника «Самооцінка психічних станів особистості»( опитувальних Г. Айзенка, адаптація М. В. Горської)
Психолог: А зараз я пропоную вам взяти участь у самодіагностиці, яка допоможе вам краще вивчити власну особистість. (текст опитувальника у додатку 1)
Вправа 5. Рефлексія «Мої враження» (5 хв.)
Мета: отримати зворотній зв’язок від учнів.
Діти по бажанню висловлюють свої враження від заняття, відповідаючи на запитання:
- Чи сподобалося заняття?
- Які почуття та емоції викликали у вас ті чи інші вправи?
- Що сподобалось найбільше?
- Чи були такі моменти, коли взагалі не подобалося? Чому?
- Чи винесли ви щось для себе із цього заняття?
Заняття №2
«Скажемо стресу – ні!»
Тривалість: 45 хв.
Мета: Формування уявлення у дітей підліткового віку (учнів 7-8 класів) про поняття «стрес», його види, способи його подолання.
Обладнання: Ватман формату А3, набір кольорових фломастерів та олівців, картки з надписами емоцій та ролей, скринька, картки з надписами приємних слів.
Хід заняття
Вступне слово психолога. На цьому занятті ми з вами дізнаємося, що таке стрес, які бувають види стресу та навчимося деяким способам його подолання, проведемо цікаві ігри, вправи, розробимо ряд власних рекомендацій, подаруємо одне одному усмішки та гарний настрій, і навіть трохи промедитуємо.
Вправа 1. "Подаруй усмішку"(3 хв.)
Мета: навчитися знімати скутість обличчя за допомогою усмішки, підтримувати усмішкою, бажати добра навколишнім; створити й підтримувати позитивний емоційний фон; усувати страхи.
Інструкція. Психологові варто пояснити підліткам значення усмішки у житті та самопочутті людини. Напруження м’язів не тільки відображає, а й формує поганий настрій, утому, негативні емоції. Мають бути напруженими тільки ті м’язи, що необхідні, всі інші мають бути розслабленими. Цілком розслаблена людина стирає всі негативні емоції. Усміхайтеся! За серйозного виразу обличчя напружені 17 м’язів, в усмішці – 7. Фізіологічний сміх – це вібрація й масаж, що знімають напруження. Усмішка покращить настрій вам і навколишнім, для усмішки шукайте привід, провокуйте усмішку.
Усі учасники групи беруться за руки і дарують один одному усмішки: кожен підліток повертається до свого сусіда праворуч або ліворуч і, побажавши йому гарного, усміхається. Той, у свою чергу, посміхається наступному сусідові і т.д.
Рефлексія.
- Чи змінився ваш настрій? Як?
Інформаційне повідомлення "Види стресу"(7 хв.)
Мета: інформування учнів про види стресу та реакції організму на стрес.
Інструкція. Психолог надає учням наступну інформацію.
«Стрес - в перекладі з англійської мови означає «тиск, натяг, зусилля».
Все наше життя - це періодичні стресові напруження і розрядки. Стресових ситуацій багато, і всі вони різноманітні. Вперше підняв питання про стрес канадський фізіолог Ганс Сельє. Стрес - це не те, що з нами трапляється, а те, як ми це сприймаємо. 0Стрес може бути безпечним і корисним, а в деяких випадках стрес навіть захищає нас.
Види стресу:
1. Еустрес – це стрес, спричинений позитивними стресорами (непередбачувана перемога у змаганні, олімпіаді). Він активізує та мобілізує внутрішні резерви людини, додає інтересу до життя, змушує діяти більш інтенсивно.
2. Дистрес – спричинений негативними стресорами (запізнення на важливий захід, програш у змаганні тощо). Це руйнівний процес, який дезорганізує поведінку людини, активізуючи глибинні адаптаційні резерви організму. Такий тривалий стрес може перерости в невроз або психоз.
Можливі реакції організму на стрес:
- дезадаптація – людина намагається пристосуватися до стресової ситуації, але їй це не вдається;
- пасивність – виникнення стану безпорадності, безнадії, депресії;
- активний захист від стресу – зміна діяльності з метою досягнення душевної рівноваги (спорт, музика, фізична праця);
- активна релаксація (розслаблення) – підвищує природну адаптацію організму до стресової ситуації.»
Групова дискусія «Способи боротьби зі стресом»(10 хв.)
Мета: активізація групової роботи, вияснення можливих причин стресу, складання рекомендацій щодо подолання або попередження стресів.
Обладнання: Ватман формату А3, набір кольорових фломастерів та олівців.
Інструкція. Учням пропонується висловити свої думки щодо поняття «стрес», привести приклади з власного життя, запропонувати власні способи боротьби зі стресом у повсякденному житті.
Далі на великому ватмані паперу, використовуючи різнокольорові олівці та фломастери, учасники складають та записують рекомендації для подолання стресу для учнів їхнього віку.
Після проводиться обговорення, підводяться підсумки та обговорюється доцільність та ефективність тих чи інших запропонованих рекомендацій.
Вправа 2. «Актор»(10 хв.)
Мета: психологічне розвантаження, робота у групі, наглядне передання різних емоцій та станів засобами вербального та невербального впливу.
Реквізит. Картки з надписами емоцій та ролей.
Інструкція. Ведучий роздає учасникам картки з назвами емоційних станів. Кожен має сказати наступну фразу з тим почуттям, яке позначено у картці. Фраза «Моя хата з краю - нічого не знаю».
Картки: «задоволення», «роздратування», «радість», «розчарування», «як політичний діяч», «як хвора людина», «як дошкільник», «як закохана людина» і т. ін.
Рефлексія.
- Чи сподобалася вправа?
- Які враження отримали?
Вправа 3. " Австралійський дощ"(5 хв.)
Мета: психологічне розвантаження.
Інструкція. Психолог: «Чи знаєте ви, що таке австралійський дощ? Ні? Тоді давайте послухаємо, який він. Зараз всі ви передаватимете мої рухи. Стежте уважно.»
– В Австралії здійнявся вітер.(Потирання долонь)
– Починає крапати дощ. (Клацання пальців)
– Дощ посилюється. (Плескання долонями по грудях)
– Починається справжня злива. (Плескання по стегнах)
– А ось град, справжня буря. (Тупіт ногами)
– Але що це? Буря стихає. (Плескання по стегнах)
– Дощ стихає. (Плескання долонями по грудях)
– Краплі падають на землю. (Клацання пальців)
– Тихий шелест вітру. (Потирання долонь)
– Сонце! (Руки догори)
Медитація «Лісова галявина»(5 хв.)
Мета: навчитися способом медитації розряджати власні негативні емоції.
Інструкція. Психолог під тиху спокійну музику зачитує наступний текст:
«Сядьте зручніше і спробуйте розслабитися. Закрийте очі. Уявіть собі, що ви йдете лісовою стежкою. З обох боків тихо шелестять дерева. Тепле сонячне проміння пробивається крізь зелені листочки. Співають пташки. Десь далеко чути дзюрчання лісового струмочка. Ось ви виходите на галявину. Посередині неї зростає старе кряжисте дерево. Під ним сидить сивий мудрець. Йому можна поставити будь які запитання, які хвилюють вас в дану хвилину, і потім, терпляче почекавши, одержати відповідь. Чого ж ви чекаєте, запитуйте і отримуйте відповідь. (Психолог робить паузу)
Отримавши відповідь на запитання, ви вклоняєтеся мудрецю, дякуєте за чудову бесіду, прощаєтесь із ним. Зараз ви поступово обходите дерево навколо. На зворотній стороні висить календар, на якому чітко виділяється дата. «Яке саме на ньому число?», «Подумай, як воно пов’язане саме з тобою?».
Час перебування на галявині вичерпаний. Ви повертаєтеся до лісової стежки, якою сюди прийшли. Ідете тихо, спокійно, нікуди не поспішаючи, досі чуєте шелест листя та спів пташок. І ось ви прийшли до початку стежини. Ви відкриваєте очі і знову опиняєтеся у цій кімнаті».
Рефлексія.
- Які почуття та емоції виникали під час вправи?
- Яке запитання ви поставили мудрецю? Яку одержали відповідь?
- Яку дату побачили на календареві? Що думаєте з цього приводу?
Вправа-прощання 4. "Компліменти"(5 хв.)
Мета: узагальнення позитивного настрою, формування вмінь робити компліменти іншим.
Реквізит. Скринька, картки з надписами приємних слів.
Інструкція. Учні по черзі дістають із скриньки написані на папірцях приємні слова, які можуть залишити собі або подарувати комусь:
- Ти – весела людина.
- У тебе добрі очі.
- У тебе дуже гарна усмішка.
- З тобою дуже весело.
- Ти добра і чуйна людина.
- Ти сміливий.
- З тобою дуже цікаво і т.д.
Загальна рефлексія.
- Чи сподобалося заняття?
- Які почуття та емоції викликали у вас ті чи інші вправи?
- Що сподобалось найбільше?
- Чи були такі моменти, коли взагалі не подобалося? Чому?
- Чи винесли ви щось для себе із цього заняття?
Заняття №3
«Вчимося боротися з тривожністю»
Тривалість: 45 хв.
Мета: актуалізувати уявлення учнів про тривожність, розвивати здатність до рефлексії (самоаналіз, самопізнання), освоїти способи подолання тривожності.
Обладнання: скринька, дрібні предмети різної фактури, шарф.
Хід заняття
Вправа 1. «Снігова куля» (5 хв.)
Мета: створення доброзичливої, дружньої і робочої атмосфери.
Група стає в коло. Завдання наступне: перший називає своє ім'я і колір свого настрою сьогодні. Наприклад «Дар’я. Зелений». Другий називає ім'я першого, його колір і своє ім’я та колір. Третій ім'я першого, його колір, другого, його колір і своє та колір і т.д.
Вправа 2.
«Бесіда-обговорення «Що таке тривожність»»(5 хв.)
Психолог: Людина по-різному може відчувати і виражати свої емоційні стани. Психологи розрізняють наступні види переживань: емоції, почуття, афект, настрій
- Які емоції ви можете назвати? (Радість, здивування, горе, гнів, відраза, страх, сором, вина, тривога.)
- Як ви розумієте стан тривожності? (Тривоги).
Тривожність - це занепокоєння, напруга в очікуванні небезпеки або чогось невідомого.
- Як, на вашу думку, проявляється тривожність? Що відчувають люди у стані тривожності?
- Згадайте ситуації, коли ви відчували тривожність. Як це було?
Можна зробити висновки, що люди відчувають тривожність в різних ситуаціях, у кожного свої особливості, а тому кожен може тривожитися з різних причин. Тривожність супроводжується неприємними відчуттями.
Але є багато здорових і дієвих способів подолання тривожності, сьогодні ми їх розглянемо та навчимося деяким з них.
Вправа 3. «Веселка настрою» (5 хв.)
Мета: зняття тривоги, неспокою, підготовка до очікуваної стресової ситуації і т.д.
Психолог: Один із методів подолання тривожності прийшов до нас із Індії. Це медитація. Пропоную вам трошки помедитувати.
Займіть зручну позу, заплющте очі, розслабтеся і уявіть, що ви сидите на чудовій зеленій галявині в ясний сонячний день. Небо освітлене веселкою, і частка цього сяйва належить вам. Воно яскравіше тисяч сонць. Його промені м'яко і ласкаво пригрівають вашу голову, проникають в тіло, розливаються по ньому, все воно наповнюється очищується цілющим світлом, в якому розчиняються ваші засмучення і тривоги, всі негативні думки і почуття, страхи і припущення. Всі хворі частинки залишають ваше тіло, перетворившись в темний дим, який швидко розсіює ніжний вітер. Ви позбавлені від тривог, ви очищені, вам світло і радісно!
Рефлексія:
- Скажіть, будь ласка, які почуття у вас виникли під час виконання вправи?
- Чи вдалося вам побачити та уявити всі образи, які я вам зачитувала?
- Чи сподобався вам такий метод боротьби із станом тривожності?
- Як ви гадаєте, чи може медитація допомогти у стані тривожності?
Вправа 4. «Господар, будинок, землетрус» (10 хв.)
Мета: активізувати увагу учасників.
Психолог: А зараз, щоб занадто сильно не розслаблятися, я пропоную вам трохи активізуватися та пограти.
Хід гри: Психолог розділяє учасників на трійки так, щоб пара ставала обличчям один до одного і з’єднуючи руки над головою, утворювала «дах» будинку. Третій учасник стає всередині будинку, цей учасник буде «господарем».
Учасники уважно слухають психолога і виконують його команди:
• «будинок» - двійки «будинок» мають знайти собі інших господарів, які залишаються на місцях;
• «господар» - на місці будинки, а господарі шукають нові будинки;
• «землетрус» - кожен член трійки повинен знайти іншого партнера.
Вправа повторюється кілька разів, команди лунають у випадковому порядку.
Вправа 5. "Лимон"(5 хв.)
Мета: навчання дитини управлінню своїм фізичним та психологічним станом, зниження рівня тривожності.
Психолог: «Іще один дієвий спосіб регулювання свого стану під час тривоги наступний. Сядьте зручно, покладіть руки на стіл або на верхню частину ніг, уявіть, що у вашій лівій руці великий соковитий лимон, стисніть його якомога сильніше та почніть вичавлювати з нього сік (рука повинна бути стиснута в кулак і дуже сильно напружена 8-10 секунд). Розтуліть кулачок, відклади лимон, ваша ліва рука тепла, м'яка, нехай вона трошки відпочине». Візьміть новий лимон до правої руки. Повторіть процедуру. Якщо цей спосіб подолання напруги вам сподобався, то я можу вам порадити робити цю вправу по 2 рази (при цьому для другого разу можна обрати інший фрукт, наприклад, апельсин чи мандарин)».
Рефлексія:
- Які відчуття виникли у вас під час виконання вправи? А після неї?
- Чи змінилося щось у вашому самопочутті?
- Як ви гадаєте, чи може така візуалізація допомогти у стані тривожності?
Вправа 6. «Що в чорній скриньці?»(10 хв.)
Мета: зняття напруги, м'язових затискачів, зниження агресивності, розвиток чуттєвого сприйняття, перенесення уваги з внутрішніх переживань на зовнішні тактильні відчуття.
Обладнання: скринька, дрібні предмети різної фактури, шарф.
Хід гри: Психолог підбирає 6-7 дрібних предметів різної фактури: шматочок хутра, пензлик, скляний флакон, намисто, вата, гумка, лінійка, олівець і т. д. Все це кладеться у скриньку, зверху накривається тканиною. Учаснику пропонується з закритими очима на дотик вгадати, що за предмет знаходиться у скриньці. Можна спробувати іншу варіацію вправи: зав’язати учаснику очі і дотикатися предметом до його руки, щоки, шиї і т.д., учасник повинен вгадати, що це за предмет.
Рефлексія:
- Які відчуття виникали у вас в ході виконання вправи?
- Як ви гадаєте, яким чином ця вправа може допомогти у подоланні тривожності?
Вправа-рефлексія 7. «Дякую» (5 хв.)
Мета: позитивне завершення заняття, отримання зворотної думки від учасників.
Хід вправи. Усі учасники заняття стають у коло і кладуть руку одна на одну. Психолог висловлює подяку учасникам і говорить, за що саме (за те, що сподобалось у занятті) і пропонує іншим зробити те ж саме. Після того як усі бажаючі висловились, усі разом, піднімаючи руки, говорять: «Дякую».
Заняття №4
«Фрустрація»
Тривалість: 45 хв.
Мета: створення позитивної атмосфери, підвищення впевненості у собі, ознайомлення дітей з поняттям фрустрації та методами її подолання.
Обладнання: ватман, кольорові фломастери, капелюх, листи паперу, ручки.
Хід заняття
Вправа 1. «Вітання»(2 хв.)
Мета: зняття емоційної напруги. Включення в роботу.
Психолог: Привітаємось по колу нетрадиційними рухами, наприклад: Вітаємось ліктями.
Психолог: Сьогодні я хочу познайомити вас із таким поняттям як "фрустрація" (від лат. Frustratio-"обман", "невдача") виникло воно в психології на початку XX ст.- набагато раніше ніж з'явився термін "стрес". Воно позначає психологічний стан, який відчуває людина, коли стикається з непереборною перешкодою на шляху до важливої мети. Переживання такого роду дуже неприємні і важкі. Причому чим сильніше було бажання досягти мети, що опинилася недоступною, тим сильніша фрустрація. А тому сьогодні ми будемо методами вправ та ігор вчитися долати негативні думки та почуття в ситуаціях перешкод.
Вправа 2. "Колір емоцій"(10 хв.)
Мета: особистісне зростання, підвищення рівня самопізнання, формування навичок розпізнавання чужого емоційного стану.
Хід вправи. Обирається ведучий. Ведучий по сигналу закриває очі, а решта учасників задумують тихенько між собою який-небудь колір, для початку краще один з основних: червоний, зелений, синій, жовтий. Коли ведучий відкриє очі, всі учасники своєю поведінкою, в першу чергу, емоційним станом, намагаються зобразити цей колір, не називаючи його, а ведучий повинен відгадати, що це за колір. Якщо він відгадав, то вибирається інший ведучий, якщо немає, то залишається той же самий.
Рефлексія:
- Які відчуття у вас були під час виконання вправи?
- Як ви себе почували у ролі гравця? А у ролі ведучого?
- Як саме ви намагалися показати той чи інший колір?
- Чи легко було вгадувати колір через зовнішній емоційний стан гравців?
Вправа 2. "Чарівний капелюх «Зате ...»"(20 хв.)
Мета: зниження рівня фрустрації або стресу. Пошук можливих шляхів її вирішення.
Обладнання: капелюх, листи паперу, ручки.
Хід гри. Тренер пропонує кожному учаснику гри коротко описати на клаптику паперу якесь нездійснене бажання, будь-яку актуальну стресову або конфліктну ситуацію, невирішену на даний момент або ту, яка запам'яталася як важковирішувана (анонімно). Потім всі папірці тренер збирає в капелюх, перемішує і пропонує учасникам наступну процедуру обговорення:
Кожна написана ситуація зачитується групі і учасники повинні привести якомога більше доказів до того, що дана ситуація зовсім не вжковирішувана, а проста, смішна або навіть вигідна за допомогою зв'язок типу: «Зате ...», «могло б бути і гірше!», «Не дуже-то і хотілося, тому що ...» або «чудово, адже тепер ...».
Рефлексія:
- Ви всі написали свої ситуації на папірець, скажіть, будь ласка, не називаючи, котра саме ситуація була вашою, чи отримали ви варіанти її вирішення?
- Чи задовольняють вони вас?
- Чи допомогли інші учасники подивитися на вашу ситуацію з іншого боку?
Вправа 3. «Рекомендації проти фрустрації» (10 хв.):
Мета: навчання методам ефективного подолання стану фрустрації, легшого перенесення невдач.
Обладнання: ватман, фломастери.
Хід вправи: Група разом з психологом на ватмані різнокольоровими фломастерами записує заголовок «Рекомендації проти фрустрації». Далі кожен з учасників пропонує свої методи та записує їх по черзі.
Психолог може запропонувати наступне:
- Встаньте під холодний душ! Це допоможе вам придбати стан душевної рівноваги. Тільки що ви відчували злість, образу, а може бути розчарування і розгубленість. Відчуйте, як негативні переживання залишають вас. Ви не єдина людина, яка відчувал стан безнадійності, апатії або гніву і яка впоралася з цим станом.
- Вдихніть в себе надію. Ви самі знаєте, що можете впоратися з цією ситуацією і знайти вихід з неї. Будете поспішати або долати труднощі поступово це - ваш вибір. Складіть план, що можете зробити «Тут і зараз».
- Згадайте, що ваші друзі, близькі завжди поруч з вами, і вони готові прийти до вас на допомогу. Зверніться до них, зателефонуйте або прийдіть в гості, самі запросіть гостей. Не хочеться? Струсніть життя, воно прекрасне, незважаючи на складні періоди, якими воно обдаровує нас час від часу.
- Організуйте собі здорове оточення. Якщо ви в депресії і дивитеся в одну точку, від цього краще не стане. Подумайте, що ви можете зробити, щоб навколишня вас ситуація призводила вас до тями, і починайте себе організовувати.
- Організуйте собі допомогу і підтримку. У багатьох ситуаціях можна звернутися до тих, хто вам зможе допомогти. Хто вам може допомогти? Є люди розумні, є люди сильні, є просто ваші друзі. Так, ви впораєтеся з усім самі, але хороша допомога і підтримка не завадить нікому. Подумайте, де і як ви організуєте собі допомогу і підтримку?
- «І це мине» Нехай кожен раз, коли здається, що немає сил перемогти розчарування, в пам'яті спливає переказ, який розповідає, що біблійний цар Соломон одного разу отримав в подарунок перстень, на якому була написана справжня мудрість «і це мине». У хвилини сумнівів і жалю цар приглядався до дорогоцінного перстня і черпав в цих словах заспокоєння і впевненість. Але одного разу негаразди здолали Соломона, він зірвав кільце з пальця і на внутрішній стороні прочитав: «і це мине» ...
- Якщо ви продовжуєте переживати, то це вам для чогось потрібно. Навіщо? - Може вам просто хочеться привернути увагу рідних і близьких? Або ви хочете перебувати в стані крайньої напруги і зосередженості? Дозвольте це собі, але недовго.
Вправа 4. Рефлексія. (3 хв.)
- Що придбали ви в ході заняття?
- Як ви вважаєте, чи корисні такі заняття для набуття навичок подолання фрустрації?
- Що вам здалося складним, що простим?
- Що викликали у вас в процесі роботи труднощі, і які?
- Які у вас зараз думки і почуття?
- Чому вас може навчити це заняття?
- Чи будете ви застосовувати отримані знання, навички для подолання фрустрації?
Заняття № 5
«Почуття людини: агресія та гнів»
Тривалість: 45 хв.
Мета: розвивати називати та розуміти почуття та емоції, формувати навички саморегуляції, обговорити ефективні способи подолання гніву та агресії.
Обладнання: слайди, 4 кольорових стрічки по 2 метри, 2 надувних кульки однакової форми та розміру.
Хід заняття
Вступне слово психолога. На сьогоднішньому нашому занятті ми поговоримо про, здавалось би, такі страшні слова як гнів та агресія. Хочу одразу зазначити, що гнів та агресія абсолютно нормальна реакція нашої нервової системи на зміни оточуючого середовища або нашого фізичного і психологічного станів. Злитися – нормально. Жодну в світі людину не оминули ці почуття. Сьогодні ми спробуємо розібратися в цих термінах та в способах їх контролю.
Вправа 1. Вітання. Пульс класу (5 хв)
Мета: створити позитивний мікроклімат, зняти загальну напругу, налаштувати учасників до спільної роботи.
Психолог пропонує учасникам взятися за руки. Хтось із групи буде починати передавати «пульс» - двічі стискає руку учасника поруч, наступний стискає сусіду і так по колу. Можна повторити в іншу сторону, або змінити кількість стискань.
Вправа 2. «Управління гнівом» (25 хв.)
Мета: формувати навичку управління гнівом, розвивати емпатію
Обладнання: слайди (додаток 2), 4 кольорових стрічки по 2 метри, 2 надувних кульки однакової форми та розміру
1. Психолог демонструє слайд №1 з висловом Арістотеля та питайте, що учні думають із цього приводу.
2. Демонструється слайд №2, на якому людина проявляє гнів.
3. Ставить запитання, що це за емоція. Як учасники змогли дізнатися, що це саме гнів? Чи доводилося в житті проявляти гнів або бути з розгніваною людиною в одній з ситуацій?
4. Запрошуються двоє учасників для проведення вправи «Розсерджені кульки». Дайте кожному по кулі та попросіть першого надувати його, поки той не лусне. Другий учасник надуває до максимального розміру та повільно здуває.
5. Обговорення:
- Чим відрізняється неконтрольований сплеск гніву від дозованого, керованого?
- До яких наслідків призводять кожний із способів проживання гніву?
6. Психолог робить висновок, що гнів буває абсолютно виправданим в ситуації біди, лиха, катастрофи, коли людина відчуває себе безпорадною, кинутою, безсилою. Хоча злість, гнів є нормальними почуттями та емоціями, спосіб їх прояву буває різним. Той, хто ховає злість, гнів усередині, ризикує хворіти тілом та страждати душею, той, хто випліскує їх відкрито та неконструктивно на інших, швидше за все, буде ізольований або його почнуть боятися.
7. Обговорення:
- До яких ще наслідків може привести «ховання» гніву?
- Як найчастіше самі учні гнів?
- Які способи використовують для того, щоб впоратися із злістю, гнівом?
8. Рольова гра
Психолог об`єднує учасників в групи по 3 людини. Просить кожного згадати ситуацію, в якій він виявив злість, гнів, агресію. Пропонує учасникам кожної групи вибрати одну з почутих історій та показати її у вигляді ролевої гри (не більше 1 хв.). Після демонстрації обговорюється, як можна було в такій ситуації діяти інакше?
Вправа 3.Релаксація « Дихай вільно»(10 хв)
Мета: навчити дітей справлятися з гнівом та негативними емоціями методом фізичного розвантаження дихальною терапією.
Психолог просить дітей сісти зручно, так, щоб нічого їм не заважало. Слова психолога: « Зараз ми з вами виконаємо декілька дихально-релаксаційних вправ, які ви зможете використовувати для подолання напруги, гніву, злості.
1. Повільно та глибоко вдихніть через ніс та повільно та глибоко видихніть через рот.
2. Те ж, але видих напівзімкнутими губами, неначе надуваємо кульку (простежте, повинен з’явитися шиплячо-свистячий звук).
3. Робимо те ж саме, але надаємо повітрю, що видихається, колір, уявляємо, що гнів, злість видихаються та мають колір.
4. Напруга та розслаблення груп м’язів. Напружуємо руки, стискуючи пальці в кулак упродовж 10 сек, потім 10 сек розслаблення (виконати 3-4 рази).
5. «На той бік Землі»: пропонуємо учасникам «продавити» ступнями підлогу та виявитися на іншій стороні Землі. Чергуємо напругу та розслаблення (по 10 сек).
Вправа 4. Рефлексія «Мої враження»(5 хв)
- Чи сподобалося заняття?
- Які почуття та емоції викликали у вас ті чи інші вправи?
- Що сподобалось найбільше?
- Чи були такі моменти, коли взагалі не подобалося? Чому?
- Чи винесли ви щось для себе із цього заняття?
Заняття №6
«Що таке ригідність?»
Тривалість: 45 хв.
Мета: ознайомлення дітей з поняттям «ригідність», навчання методам самозаспокоєння, контролю тіла та розуму, розвиток уміння швидко реагувати на зміни оточуючого середовища, подолання інертності.
Обладнання: стільці, м’яч.
Хід заняття
Вправа1. « Усмішка по колу».(3 хв.)
Мета: створити сприятливі умови для праці, підняти настрій, створити невимушену атмосферу.
Хід вправи. Пропонується кожному учаснику імітувати передачу усмішки по колу, «беручи її в руки».
Психолог:
- У вас зараз гарний настрій?
- Ми підняли настрій завдяки подарованій усмішці. Давайте дарувати її протягом всього заняття. А також із гарним, чудовим настроєм почнемо наше заняття.
Вправа 2. Бесіда «Що таке ригідність мислення»(5 хв.)
Психолог: Психологія визначає ригідність мислення як особливість людини, яка не дозволяє адаптуватися до нового оточення. У такому випадку умови або мотивація, що змінилися, просто не приймаються особистістю з ригідним мисленням, що сильно позначається на повсякденному житті.
Така особливість має кілька ступенів виразності, і при незначному прояві вона навіть допомагає людині в деяких аспектах життя.
Підвищується комунікабельність, і власникові ригідного мислення стає простіше сходитися з людьми, а робота в колективі допомагає проявити організаторські здібності. Але навіть настільки сильна активність не завадить людині виконувати монотонну роботу, так як ригідність підвищує посидючість.
Однак ця психологічна особливість проявляється і більш неприємними проявами. При вираженій ригідності мислення людина стає занадто конфліктною і самозакоханою, а захопленість чим-небудь виходить на перший план, затьмарюючи собою інше.
Сьогодні на занятті ми з вами спробуємо розвинути в собі якості внутрішнього самоконтролю, самозаспокоєння, уміння швидко реагувати на зміни оточуючого середовища та розвинемо своє творче мислення.
Вправа 3. «Промінь уваги»(10 хв.)
Мета: розслаблення тіла та розуму, візуалізація.
Психолог: Покладіть кисті рук на стіл долонями вниз так, щоб кінчики пальців торкалися поверхні столу. Тепер закрийте очі і спробуйте відчути "зсередини" кінчик вказівного пальця правої руки.
Відчуйте, як він торкається поверхні столу, як втиснула усередину поверхнею столу шкіра, як відчуває себе ніготь і т.д. Щоб відчуття були більш виразними, можна злегка натиснути пальцем на стіл і відпустити.
"Піймавши" відчуття в пальці правої руки, через 20-30 секунд перемкніть свою увагу на кінчик вказівного пальця лівої руки.
"Піймати" в кінчику пальця той же набір відчуттів. Перемкніть свою увагу знову на палець правої руки, потім на палець лівої і так раз 10-15 разів.
Потім, зупинивши свій "внутрішній погляд" на кінчику вказівного пальця правої руки, спробуйте відчути кінчик середнього пальця, потім безіменного, потім мізинця. Перемикайте "уявний погляд" по черзі по всіх пальцях правої руки до тих пір, поки не навчитеся точно концентруватися на обраному свідомо пальці.
Переведіть "промінь уваги" на пальці лівої руки і навчитеся відрізняти набір відчуттів одного пальця від відчуттів іншого пальця.
Переведіть "промінь уваги" на великий палець правої ноги - вона при цьому буде залишатися у взутті або в панчосі (шкарпетці). Злегка поворушіть цим пальцем, відчуєте все його особливості, що на нього тисне, чи зручно йому і т.п. Перемкніть "промінь уваги" на великий палець лівої ноги, потім знову правою і так кілька разів.
Зверніть увагу на ті відчуття, які будуть виникати в тому місці (пальці), в якому ви концентруєте свою увагу. Там можуть виникати найрізноманітніші відчуття - тепло, "брязкіт", поколювання, пульсації, пощипування і т.п. - у кожної людини по-своєму.
Спробуйте запам'ятати, зафіксувати те відчуття, яке виникає у вас при перемиканні "внутрішнього погляду" з пальця однієї руки (ноги) на пальці іншої руки.
Важливо зафіксувати це відчуття і "зловити" його в той момент, коли ви переключаєтеся з одного на інший палець. Саме це відчуття і є тим самим "внутрішнім поглядом", яким ви повинні навчитися керувати в результаті виконання цієї вправи.
Спробуйте зупинити "внутрішній погляд" на своїй коліні, пупку, кінчику носа, лікті і будь-який інший точці тіла.
Якщо це виходить, то спробуйте потримати "промінь уваги", наприклад, на долоні правої руки до тих пір, поки ви не почнете виразно відчувати в долоні пульсацію крові в вашому організмі. Перейдіть на іншу долоню і відчуєте пульс там. Перейдіть на кінчик носа, відчуєте пульс на ньому, і т.д.
Рефлексія:
- Скажіть, будь ласка, які почуття у вас виникли під час виконання вправи?
- Чи вдалося вам зловити всі відчуття?
- Як ви гадаєте, для чого в житті можна використовувати такий метод самонавіювання?
- Чи сподобалась вам вправа?
Вправа 4. «Асоціації».(7 хв.)
Мета: розвиток вміння імпровізувати, мислити творчо, розвиток спонтанності і швидкості виникнення асоціацій, розвиток креативності.
Хід вправи. Учасники сидять у колі. Мета всіх створити ланцюжок пов'язаних асоціацій (в іншому варіанті незв'язаних). Вправа ускладнюється тим, що ведучий відбиває ритм ударами або олівцем по столу. Хто не встиг - вибуває з гри.
У першому варіанті асоціації йдуть по колу, у другому, більш складному, учасники показують рукою на наступного, хто буде говорити. Необхідно досягти повного автоматизму виникнення асоціацій.
Рефлексія:
- Які відчуття у вас виникли під час виконання вправи?
- Десь виникли труднощі? Як ви гадаєте, чому?
- Як ви гадаєте, які якості допомогла вам розвинути дана вправа?
Вправа 5. «Абра-кадабра».(15 хв.)
Мета: розвиток уваги, творчого мислення, розвиток уміння імпровізувати, швидко реагувати на зміни зовнішнього середовища.
Обладнання: стільці.
Хід гри. Для цієї гри необхідні стільці. Причому стільців повинно бути на одиницю менше, ніж кількість учасників. Їх необхідно розставити в хаотичному порядку по кімнаті, але так, щоб між ними можна було легко пройти. Вибирається ведучий. Він стоїть в центрі кімнати. Інші учасники розсідаються. Кожен з них загадує слово (іменник або прикметник), говорить його ведучому. Ведучий починає розповідь і вплітає туди слова інших учасників. Той, чиє слово було вимовлено, стає за провідним і йде за ним далі. Коли ведучий «зібрав» всіх учасників, він повинен органічно закінчити свою розповідь словами «Абра-кадабра!». Всі кидаються до стільців, щоб сісти на вільні місця, а ведучий намагається захопити місце зазівався гравця. Що залишився без стільця ставати ведучим.
Рефлексія:
- Скажіть, будь ласка, які почуття у вас виникли під час виконання вправи?
- Як ви гадаєте, які якості допомогла вам розвинути дана вправа?
- Чи сподобалась вам гра?
Вправа 6. Рефлексія «М’яч відгуків»(5 хв.)
Мета: Завершення заняття з позитивним настроєм.
Обладнання: м’яч.
Хід вправи. Учасники стають в коло. Психолог приєднується до них.
Психолог: Ми завершуємо заняття. Сподіваюся, що воно було корисним для вас, і ви заберете для себе щось нове. У мене в руках м'яч. Ми будемо передавати його один одному. Той у кого він виявляється, голосно вимовляє своє ім'я і каже: «Мені сподобалося….» або «Я запам’ятав…», або «Я навчився…» і т.д. і вимовляє, те, що йому найбільше імпонувало або запам’яталося під час заняття.
Заняття № 7
«Проблемам – ні, життю – так!»
Тривалість: 45 хв.
Мета: профілактика суїцидальної поведінки серед учнів; формування уявлення про цінність людського життя, навчання дітей говорити про свої труднощі і шукати шляхи їх вирішення.
Обладнання: два ватмани, фломастери, аркуші паперу, ручки, банка.
Хід заняття
Організаційний момент (3 хв.)
Психолог: Доброго дня, друзі! Сьогодні ми з вами будемо говорити про таку серйозну тему, як переживання життєвих труднощів. Вони зустрічаються в житті кожного з нас, і, звичайно, немає на світі людей, які не переймалися б від тимчасових невдач.
Проблеми дуже часто присутні в нашому житті, а деякі неприємні моменти трапляються по кілька разів на один день. Життя часто несе в собі і трагічні випадки. І всі по - різному справляються з проблемами. Для одних - це «удари долі», для інших - просто чергове випробування. Але буває, коли створюється нестерпна ситуація, коли людина не знає, як вирішити проблему, як вийти з важкої ситуації.
Сьогодні ми розглянемо деякі важкі ситуації нашого життя і постараємося навчитися їх вирішувати.
Вправа 1. «Павутина проблем»(10 хв.)
Мета: навчання методам пошуку виходу із важких ситуацій.
Обладнання: два ватмани, фломастери.
Психолог: Протягом усього життя ми стикаємося з проблемами, нерозв'язних проблем немає, і в цьому нам допоможе переконатися ця вправа. Розділимося на дві команди, кожна команда отримує ватман і фломастери. I команді дістається проблема «невивчених уроків», а II команді - «Залишитися на другий рік навчання»
Хід вправи. Кожна команда пише свою проблему в центрі листа ватману. Потім психолог запитує, чому дана проблема існує. Команди відповідають по черзі, виходячи з суті своєї проблеми. Всі знайдені причини записуються на ватмані навколо проблеми і з'єднуються стрілками. Відносно кожної записаної на аркуші причини учасників слід запитати, чому ця причина виникла. Продовжувати побудову ланцюжка причин слід до тих пір, поки не будуть сформульовані такі з них, які залежать від самих учнів та з якими вони можуть впоратися самі.
Рефлексія:
- Як ви гадаєте, чи бувають у людей проблеми, які неможливо вирішити?
- Які навички допомогла вам розвинути дана вправа?
Вправа 2. «Неприємності»(10 хв.)
Мета: навчання методам пошуку виходу із важких ситуацій та мілких неприємностей.
Психолог: Давайте тепер разом поміркуємо, що відчуває людина, яка переживає неприємності, невдачі, а іноді і велике горе? Коли людина відчуває неприємності, вона хоче, щоб хтось опинився поруч і підтримав її. Але ми не завжди можемо зрозуміти, що іншій людині погано, адже є серед нас ті, хто не висловлюється відкрито про свої неприємності або вважає, що скарги на життя - це ознака слабкості.
Що нам може вказувати на те, що людина, що знаходиться поруч, відчуває проблеми? Крім відкритих висловлювань, свідченням емоційного дискомфорту можуть бути зовнішні ознаки, а також зміни в поведінці, коли людина не хоче ні з ким спілкуватися, стає дратівливою, похмурою і сумною.
Що ж можна зробити для такої людини?
Допомагає нам пережити неприємності - увага оточуючих, їх небайдужість і турбота. Але є ще один важливий момент в переживанні невдач, і він залежить тільки від нас - це особисте ставлення до ситуації,що трапилася: хтось із нас, сильно переймається і вважає, що нічого вже не можна зробити, а хтось починає шукати вихід, рішення життєвої проблеми. Пропоную вам виконати наступну вправу.
Хід вправи. Вибирається якась неприємна ситуація, яка трапляється, як правило, раптово.
Наприклад, ви захворіли напередодні важливого заходу.
Психолог: Зазвичай в такій ситуації ми сильно засмучуємося, втрачаємо контроль над собою. Але, можна реагувати на раптові неприємності по-іншому, використовуючи словесні позитивні формули. Наприклад: «Дуже добре, подивимося, що можна зробити ...», або «Подумаєш, важливість яка ...», або ... (відповіді учнів). А що ще можна сказати? А тепер давайте по черзі, використовуючи ці формули, спробуємо знайти позитив та вихід із даної ситуації.
Можна використати і інші ситуації. Наприклад:
- Ви отримали погану оцінку за контрольну роботу.
- Ви впустили та розбили екран телефону, який подарувала вам мама.
- Ви ненароком порвали щоденник однокласника.
Психолог: Все можна вирішити, головне - навчитися переживати цей час, а допомогти нам в цьому можуть навколишні - однокласники, друзі, наші близькі.
Рефлексія:
- Як ви гадаєте, чи у кожній ситуації можна знайти позитивні моменти?
- Чи треба засмучуватися через кожну неприємність?
- Наведіть приклади, як саме ви справляєтеся з мілкими неприємностями.
Вправа 3. «Банка відповідей»(15 хв.)
Мета: навчання методам пошуку виходу із важких ситуацій.
Обладнання: клаптики паперу однакового розміру та кольору, ручки, банка.
Хід вправи.
Психолог: Вам потрібно, не підписуючи свій листочок, тобто анонімно, записати на ньому для прикладу одну із своїх труднощів, теперішніх або тих, які у вас виникали колись, і покласти листочок у нашу чарівну «Банку відповідей». Далі, виймаючи по одній записці з банки, ми обговоримо ці ситуації. Після того, як я дістану з «Чарівної банки» одну з ситуацій, вам потрібно буде на чистих аркушах записати якомога більше виходів з даної важкої ситуації. Таким чином ми допоможемо кожній людині, яка, можливо, не бачить або не бачила виходу з ситуації, знайти його, інколи навіть неочікувано легким способом.( Наприклад: нещасна любов, відкидання групою, конфлікти з батьками, сварки з учителями, ганьба, конфлікти, самотність та ін.)
Під час обговорення ключовою повинна бути думка про те, що життя - це найвища цінність, що поки ми живі, все можна виправити і подолати.
Рефлексія:
- Ви всі написали свої труднощі на папірець, скажіть, будь ласка, не називаючи, котра саме ситуація була вашою, чи отримали ви варіанти її вирішення?
- Чи задовольняють вони вас?
- Чи допомогли інші учасники подивитися на вашу ситуацію з іншого боку?
Вправа 4. «Долоня доброти»(5 хв.)
Мета: підвищення самооцінки учасників, звершення заняття на позитивній ноті.
Обладнання: листи паперу, ручки.
Хід вправи: Учасники обводять свою руку на папері, на «долоні» пишуть своє ім’я, у кожному «пальці» пишуть якусь свою позитиву рису характеру. Потім ці листочки передаються ланцюжком і кожен із учасників пише по 1-2 рисі, які подобаються йому у власникові «долоні» і так аж поки вона не повернеться до її власника.
- Будь-які труднощі і кризи в нашому житті не випадкові, і дані нам для особистісного зростання. З усього людина може винести урок і стати краще, сильніше, мудріше.
Вправа 5. Рефлексія «Мої враження» (2 хв.)
Мета: отримати зворотній зв’язок від учнів.
Діти по бажанню висловлюють свої враження від заняття, відповідаючи на запитання:
- Чи сподобалося заняття?
- Які почуття та емоції викликали у вас ті чи інші вправи?
- Що сподобалось найбільше?
- Чи були такі моменти, коли взагалі не подобалося? Чому?
- Чи винесли ви щось для себе із цього заняття?
Заняття №8
«В хоробрості сила!»
Тривалість: 45 хвилин.
Мета: вироблення стратегій з подолання страху; розвиток рефлексії почуттів, розгляд негативних почуттів, як тих, що приносять свою користь; розвиток навичок спільного обговорення проблем; розвиток вміння знаходити адаптивні виходи зі складних ситуацій, підтримки один у одного.
Обладнання: аркуші паперу, різнокольорові олівці, кошик.
Хід заняття
Вправа 1. «Фруктовий салат» (5 хв.)
Мета: активізація учасників, створення позитивного настрою, налагодження дружньої злагодженої атмосфери в колективі.
Хід вправи. Учасники сидять у колі на стільцях. Психолог без стільця (тобто одного стільця не вистачає). Учасники ланцюжком розраховуються (діляться) на «яблука», «банани», «апельсини». Ведучий може назвати один з фруктів, наприклад «яблука» (тоді «яблука» міняються місцями між собою), або сказати «фруктовий салат» – тоді всі учасники міняються місцями. Так як одного стільця не вистачає, той, хто не встиг з'їсти, стає наступним ведучим.
Вправа 2. Бесіда-обговорення «Наші страхи»(5 хв.)
Мета: визначення поняття страхів, їх фізіологічної та психологічної складової.
Хід вправи. Психолог запитує школярів, які емоції для них неприємні. Підлітки перелічують негативні емоції і якщо не називають страх, психолог нагадує учням про нього.
- Скажіть будь-ласка, які фізичні відчуття виникають у людини у стані страху?
- Як емоційно поводить себе людина у стані страху?
- Давайте разом згадаємо фразеологізми, пов'язані з почуттям страху.
Наприклад
- страх за душу бере
- у страху великі очі
- тремтить від страху
- страху натерпівся
- На свій страх і ризик
- Під страхом смерті
- страх зовсім втратив і т.д.
Вправа 3. «Мій страх»(15 хв.)
Мета: робота з найбільш поширеними страхами, вироблення стратегій з подолання страху; розвиток рефлексії почуттів.
Обладнання: листи паперу, різнокольорові олівці, кошик.
Хід вправи. Після бесіди психолог просить дітей подумати, чого вони більше за все бояться, й намалювати свій страх. Це може бути абстрактний малюнок або зображення конкретного об'єкта страху, тривоги школяра. Коли виконання малюнків довершене, підлітки по черзі коротко пояснюють, чого вони бояться й що вони зобразили. Після цього керівник групи пропонує школярам розірвати аркуш із малюнком на дрібні шматочки і говорить про те, що тепер кожен із них переміг свій страх, що їхнього страху більше не існує, тому що розірвані аркуші потраплять у кошик зі сміттям, будуть спалені й від страхів нічого не залишиться.
Рефлексія:
- Чи стали ви себе легше почувати після того, як розірвали свій «страх»?
- Чи легко було малювати свій страх?
- Як змінювалися ваші почуття під час виконання вправи?
Вправа 4. «Море хвилюється»(10 хв.)
Мета: визначення емоційного стану й передача його невербальними засобами; створення позитивного емоційного фону; корекція нетерплячості.
Хід гри. Група обирає ведучого, який повертається спиною до інших і вимовляє слова: «Море хвилюється раз». На рахунок «три» школярі повинні завмерти в незвичайній позі. Ведучий по черзі підходить до кожного учасника гри, включає його й намагається відгадати, кого й у якому емоційному стані він зобразив. Потім кожен гравець сам пояснює, що він хотів зобразити. При цьому група обов'язково аналізує виразні невербальні засоби передачі образу (міміка, погляд, жести, положення тулуба, стиснуті кулаки тощо), оцінює наскільки вдалим був цей вибір.
Керівникові групи варто звернути увагу на те, страшних, агресивних чудовиськ чи слабких, зляканих тварин зображували учасники групи.
Рефлексія:
- Чи легко вам вдавалося визначити емоційний стан гравців?
- Чи легко було зображувати ті чи інші емоційні стани?
- Які відчуття виникли у вас під час виконання вправи? А після неї?
- Чи змінилося щось у вашому самопочутті?
Вправа 5. «Подаруй усмішку»(5 хв.)
Мета: навчитися знімати скутість обличчя за допомогою усмішки, підтримувати усмішкою, бажати добра навколишнім; створити і підтримувати позитивний емоційний фон; усувати страхи.
Хід вправи.
Психолог: Напруження м'язів не тільки відображає, а й формує поганий настрій, утому, негативні емоції. Мають бути напруженими тільки ті м'язи, що необхідні, всі інші повинні бути розслабленими. Цілком розслаблена людина стирає всі негативні емоції. Усміхайтеся! За серйозного виразу обличчя напружені 17 м'язів, в усмішці — 7. Фізіологічний сміх — це вібрація й масаж, що знімають напруження. Усмішка покращить настрій вам і навколишнім, для усмішки шукайте приводу, провокуйте усмішку.
Усі учасники групи беруться за руки і дарують один одному усмішки: кожен підліток повертається до свого сусіда праворуч або ліворуч і, побажавши йому чогось гарного, усміхається. Той у свою чергу посміхається наступному сусідові і т.д. Керівник групи цікавиться враженнями школярів від заняття, дякує групі за роботу й запрошує на наступну зустріч.
Вправа 6. Рефлексія «Мої враження» (5 хв.)
Мета: отримати зворотній зв’язок від учнів.
Діти по бажанню висловлюють свої враження від заняття, відповідаючи на запитання:
- Чи сподобалося заняття?
- Які почуття та емоції викликали у вас ті чи інші вправи?
- Що сподобалось найбільше?
- Чи були такі моменти, коли взагалі не подобалося? Чому?
- Чи винесли ви щось для себе із цього заняття?
Заняття № 9
«Ліки від втоми»
Тривалість: 45 хвилин
Мета: навчити дітей ефективно розпоряджатися своїм часом для попередження стресу та хронічної втоми, бути ефективними та успішними у навчанні; відпрацювати навички планування свого часу; навчити профілактиці емоційного та фізичного виснаження шляхом ефективного планування часу.
Обладнання: 20 надутих повітряних кульок, запис приспіву пісні Little big – Skibidi, аудіоколонка або магнітофон.
Хід заняття.
Вступне слово психолога (2 хв.): «Сьогодні ми з вами тут зібралися, аби зробити ще один крок до самовдосконалення. Мова піде про перевтому через неправильну організацію нашого часу. Ритми життя постійно прискорюються, особливо у вашому віці. Як зробити так, щоб встигати все і при цьому не перенавантажуватись, щоб ще й час на себе залишився?
Емоції людини, яка поспішає і нічого не встигає, як правило, блокують працездатність, впливають на швидку втому людини, ведуть до стресу, нервових зривів, синдрому хронічної втоми.
А тому на нашому невеликому занятті ми розглянемо деякі методи ефективного планування часу, методи самозаспокоєння у нервових ситуаціях, методи активізації та підвищення бадьорості у моменти виснаженн.»
Вправа 1. «Сніжний ком»(5 хв.)
Мета: для створення доброї, дружньої і робочої атмосфери.
Хід гри: група встає в коло і перший називає своє ім'я і свою якість, яка починається на першу букву імені. Другий називає ім'я першого, його якість і своє, свою якість. Третій ім'я першого, його якість, другого, його якість і своє та якість. Остання людина (психолог) повторює всі імена.
Вправа 2. «Кульки»(7 хв.)
Мета:
Обладнання: 20 надутих повітряних кульок
Хід гри. Вправа виконується з 1 добровольцем(можна по черзі з кожним). Спочатку кидається декілька кульок. Завдання – тримати кульки будь-яким способом, але утримати. Потім кульок кидається все більше і більше, ускладнюючи завдання.
Рефлексія:
- Чи легко було утримувати кульки, поки їх було мало?
- Чи легко було утримувати кульки, коли їх ставало все більше і більше?
- Як ви можете інтерпретувати дану вправу до теми нашого сьогоднішнього заняття?
Пояснення психолога: Кульки – це наші справи. Чим більше ми їх набираємося, тим менше вільного часу у нас залишається, ми починаємо панікувати, пригнічуватися, перевтомлюватися. Тому необхідно уміло та ефективно використовувати власний час та не перевтомлювати свій організм.
Слово психолога (2 хв.): Втома - це стан тимчасового зниження працездатності людини. Воно розвивається внаслідок напруженої чи тривалої розумової або фізичної діяльності. Втома - це нормальний для організму стан, що грає захисну роль
Вона сигналізує про наближення таких функціональних і біологічних змін під час виконання роботи, запобігання яких захищає організм від можливого пошкодження, для чого автоматично знижується інтенсивність розумової або фізичної діяльності людини
Втома проявляється в зменшенні інтенсивності і темпу реакцій, в появі помилок, порушення координації рухів. Загальне сприйняття стомлення характеризується неприємними, іноді болючими відчуттями, загальним погіршенням самопочуття. Можуть виникнути відчуття тяжкості в голові і м'язах, загальна слабкість, розбитість.
Вправа 3. «Дихай вільно»(5 хв.)
Мета: фізичне та психологічне розслаблення.
Хід вправи. Встаньте прямо, ноги на ширині плечей, ступні паралельні. Вдихніть повільно і глибоко, потягнувшись вгору і піднявши розслаблені руки над головою. Потім відразу ж, без паузи, зробіть різкий гучний видих з нахилом вперед, повністю розслабивши верхню частину тіла. Під час видиху уявляйте, що разом з повітрям ви виприскує негативні емоції. Затримайте дихання на 2-3 секунди; руки бовтаються, як порожні рукава. Плавно вдихніть і випрямтеся, піднявши руки над головою, після чого зі спокійним видихом опустіть їх через сторони вниз. Повторюйте вправу, поки не відчуєте полегшення.
Рефлексія:
- Чи змінився ваш настрій? Як?
- Чи змінилося ваше фізіологічне самопочуття? Як?
- Як ви думаєте, чи може допомогти виконання подібної вправи, коли відчуваєш втому?
Вправа 4. «Мінливості погоди» (7 хв.)
Мета: зниження напруги, підняття емоційного настрою.
Хід вправи: учасники стають в щільне коло, повертаються вліво, кладуть руки на плечі людині, що стоїть попереду, починають повільно рухатися по колу, слухати слова психолога і повторювати рухи, які він показує на спині учасника попереду.
Психолог: стояла тепла погода, дув легкий вітерець (легкі рухи по спині), світило яскраве сонечко (погладжування по спині), пурхали метелики і жучки (легкі постукування подушечками пальців по спині). Але раптом вітер почав підсилюватися (рухи по спині різкіші і сильніші в усі сторони), сонечко сховалося, налетіли хмари, вітер ставав все сильніше і сильніше (сильні рухи по спині, м'яття плечей). Став накрапати дощик (легкі постукування пальцями по спині), він ставав все сильніше і сильніше (постукування посилюються), пішов град (постукування по спині кулаками). Потім він почав стихати (сила постукувань зменшується). Хмари починають йти (легкі погладжування), вітер стихав (легкі рухи по спині), виглянуло сонечко (погладжування) і знову запанував мир і спокій.
Рефлексія:
- Чи змінився ваш настрій? Як?
- Чи змінилося ваше фізіологічне самопочуття? Як?
- Як ви думаєте, чи може допомогти виконання подібної вправи, коли відчуваєш втому?
Вправа 5. «Сім свічок»(5 хв.)
Мета: зняття напруги та втоми за допомогою дихання.
Хід вправи.
Психолог: Сядьте зручно, закрийте очі, розслабтеся. Вам спокійно, зручно і комфортно ... Ви дихаєте глибоко і рівно ... Уявіть собі, що на відстані приблизно метра від вас стоять сім палаючих свічок ... Зробіть повільний, максимально глибокий вдих. А тепер уявіть, що вам потрібно задути одну з цих свічок. Як можна сильніше дмухніть в її напрямку, повністю видихнувши повітря.
Полум'я починає тремтіти, свічка гасне ... Ви знову робите повільний глибокий вдих, а потім задуває наступну свічку. І так всі сім ...
Рефлексія:
- Чи змінився ваш настрій? Як?
- Чи змінилося ваше фізіологічне самопочуття? Як?
- Як ви думаєте, наскільки ефективна ця вправа для зняття втоми?
Вправа 6. «Skibidi»(10 хв.)
Мета: фізичне та емоційне розвантаження, розвиток уважності, покращення настрою.
Обладнання: запис приспіву пісні Little big – Skibidi
Слово психолога: Всі ми з вами знаємо пісню Little big – Skibidi, і знаємо цей чудернацький танок із кліпу. Зараз я вам пропоную виконати деякі рухи з цього танку, але треба бути уважними та обов’язково виконати всі рухи, адже танок – це також один із способів подолання перевтоми та стресу.
Група стає в коло, між учасниками повинна бути відстань для більш зручного виконання рухів. Виконуються рухи в наступній послідовності: (швидко) права рука на ліве плече, ліва рука на праве плече, права рука на потилицю, ліва рука на потилицю, права рука на бік правого стегна, ліва рука на бік лівого стегна, права рука на пояс, ліва рука на пояс, (повільніше) права рука на ліве плаче, ліва рука на праве плече, права рука на потилицю, ліва рука на потилицю, перехрестити витягнуті вниз руки, підняти руки вгору, зігнувши в ліктях під прямим кутом, чотири «махаючі» рухи, руки опустили під прямим кутом вниз, тупаючи ногами, в кінці покласти спочатку праву руку на плече сусіду справа, потім ліву руку на плече сусіду зліва.
Рефлексія:
- Чи змінився ваш настрій? Як?
- Чи змінилося ваше фізіологічне самопочуття? Як?
- Чи відчули ви бадьорість після виконання вправи?
- Як ви думаєте, наскільки ефективна ця вправа для зняття втоми?
Загальна рефлексія.(4 хв.)
- Чи сподобалося заняття?
- Які почуття та емоції викликали у вас ті чи інші вправи?
- Що сподобалось найбільше?
- Чи були такі моменти, коли взагалі не подобалося? Чому?
- Чи винесли ви щось для себе із цього заняття?
Заняття № 10
«Впевнено вперед!»
Тривалість: 45 хвилин
Мета: розвивати особистісну рефлексію; виховувати почуття впевненості в собі; підвищення емоційної стійкості учнів.
Обладнання: Казка-метафора «Пташеня».
Хід заняття
Вправа 1. «Зебра»
Мета: привітання учасників, налагодження позитивної атмосфери.
Хід вправи. Учасники по колу називають своє ім'я та прикметник, що починається на букву свого імені (Костянтин Кмітливий, Світлана Сонячна і т. д.). Причому перший називає своє ім'я та прикметник, другий - ім'я першого, його прикметник, і своє та прикметник, третій - ім'я та прикметник першого, ім'я та прикметник другого і своє і так далі. Як тільки коло замкнулося перший знову повторює всі імена, потім другий, третій і так далі. Закінчити - оплесками!
Вступне слово психолога: Як ви гадаєте, чи потрібна тема впевненості у собі? Можливо, вона не варта нашої уваги? Чи потрібне нам таке почуття, як впевненість? (Відповіді учнів).
Яку б діяльність ми з вами не виконували, наша поведінка буде впевненою або невпевненою. Невпевненість виникає тоді, коли відбувається все не так, як нам хотілося б, як ми планували. Але я ще відкрию вам секрет, що невпевнена поведінка теж може бути різною. Іноді вона просто невпевнена, якщо людина не приховує цього. А от якщо приховує... Якщо приховує, то починає ховати її за зовнішніми ознаками надмірної впевненості (як ще іноді говорять – самовпевненості).
А які синоніми до слова „самовпевненість” ви могли б назвати? (Відповіді учнів).
Вправа 2. «У світі казок»
Мета:
Хід вправи. Розділити клас на три групи. Кожній групі надається своє завдання.
Психолог:
І – пригадайте, будь ласка, хто з відомих вам казкових героїв поводився невпевнено;
ІІ – пригадайте, хто поводився самовпевнено (навіть брутально);
ІІІ – пригадайте, хто поводився впевнено.
Дякую вам за ваші відповіді.
Рефлексія:
- Що спільного ми можемо побачити в поведінці невпевнених героїв?
- Що спільного в поведінці самовпевнених героїв?
- Що спільного в поведінці впевнених героїв?
Психолог:
Я пропоную бажаючим від кожного ряду показати, яка була б міміка, жести, хода:
І – у самовпевненого героя (як ви гадаєте, кого він нам показує?);
ІІ – у впевненого героя;
ІІІ – у невпевненого героя.
Психолог:
А тепер бажаючі можуть спробувати визначити, які слова міг би сказати цей герой, якби хтось з одногрупників попросив у нього списати домашню роботу, а йому б не хотілось давати списувати:
І – впевнений у собі;
ІІ – невпевнений;
ІІІ – самовпевнений герой.
Рефлексія:
- Що спільного ми можемо побачити в поведінці невпевнених героїв?
- Що спільного в поведінці самовпевнених героїв?
- Що спільного в поведінці впевнених героїв?
Вправа 3. «Якщо пташка, то яка?»(5 хв.)
Мета: розвиток винахідливості, метафоричності мислення, спостережливості.
Хід вправи. Доброволець виходить за двері. В цей час решта учасників загадують когось із присутніх. Входить ведучий. Він кожному задає питання такого типу: «Якщо машина, то яка?», «Якщо фрукт, то який?», «Якщо книга, то яка?». За названим асоціаціям він повинен вгадати людину.
Рефлексія:
- Які відчуття у вас виникли під час виконання вправи?
- Чи легко було вгадувати людину за асоціаціями однокласників?
- Чи легко було придумувати асоціації про однокласників
- Як ви гадаєте, які якості допомогла вам розвинути дана вправа?
- Чи сподобалася вам вправа?
Вправа 4. «Казкова метафора»
Мета: виховання почуття впевненості в собі, підвищення емоційної стійкості учнів.
Хід вправи.
Психолог: Ви вже, напевно втомились розмовляти, тому я пропоную вам послухати казку, яка, можливо, допоможе вам зрозуміти, чому деякі люди поводяться невпевнено або самовпевнено в деяких ситуаціях, коли насправді і самі не знають, як треба було поводитися. Казка - Додаток 2.
Рефлексія:
- Цікаво було б дізнатись, що саме хотів сказати нам автор?
Вправа 5. «Чарівний подіум»(10 хв.)
Мета: допомогти кожному з учасників згадати свої найкращі, на їх думку, риси, які можуть стати точкою опори в собі, допомогти прийняти себе, розвинути впевненість у собі.
Хід вправи. У центрі кола стоїть стілець, який буде своєрідним чарівним подіумом. Учасник гри, який встав на стілець, має право називати тільки свої найкращі риси, тільки ті, які йому подобаються в собі. Чарівний подіум висвічує тільки достоїнства людини, її позитивні якості; називати недоліки категорично забороняється.
Після того, як учасник назвав хоча б три свої сильні сторони, група також згадує і називає сильні сторони цього учасника.
Група стає своєрідним «живим дзеркалом», в якому людина має можливість побачити своє позитивне відображення. А, слухаючи про свої позитивні риси, які бачить його група, учасник зміцнює віру в себе, в те, що ці достоїнства йому насправді притаманні.
Рефлексія:
- Скажіть, як ви почували себе, перебуваючи на Чарівному подіумі?
- Як ви почувалися, коли думали про свої позитивні риси? Чи важко було їх назвати?
- Які думки у вас виникли, коли оточуючі називали ваші позитивні якості?
Загальна рефлексія:
- Чи сподобалося заняття?
- Які почуття та емоції викликали у вас ті чи інші вправи?
- Що сподобалось найбільше?
- Чи були такі моменти, коли взагалі не подобалося? Чому?
- Чи винесли ви щось для себе із цього заняття?
Заняття № 11
«Самооцінка»
Тривалість: 45 хвилин
Мета: дати уявлення про самоцінність людського «Я», сприяти формуванню адекватного самосприйняття; знизити залежність самооцінки учнів від думки інших людей; виховувати прагнення до самовдосконалення.
Обладнання: аркуші паперу, ручки.
Хід заняття.
Вправа 1. Бесіда
«Самооцінка як найважливіша складова особистості»(5 хв.)
Психолог: Самооцінка - оцінка людиною власних якостей, достоїнств і недоліків. Термін самооцінка підкреслює оцінний характер уявлень про себе, де присутні елементи порівняння себе з якимсь зовнішнім еталоном, іншими людьми або моральним ідеалом. Самооцінка може бути адекватною, заниженою і завищеною. Адекватна самооцінка - людина реально оцінюючи себе, бачить як свої позитивні, так і негативні якості. Вона здатна адаптуватися до мінливих умов середовища.
Низька самооцінка властива людям, схильним сумніватися в собі, приймати на свій рахунок невдоволення інших людей, переживати і тривожитися з незначних приводів. Такі люди часто не впевнені в собі, їм важко дається прийняття рішень, необхідність настояти на своєму. Вони дуже чутливі.
Висока самооцінка - людина вірить в себе, відчуває себе на «коні», але іноді, будучи впевненою в своїй непогрішності, вона може потрапити в складну ситуацію, коли потрібно відмовитися від звичного погляду на речі і визнати чужу правоту.
Самооцінка відображає ступінь розвитку у людини почуття самоповаги, відчуття власної цінності і позитивного ставлення до всього того, що входить в сферу її інтересів. На самооцінку впливають кілька факторів. По-перше, уявлення про те, якою є людина насправді і яким вона хотіла би бути; по-друге, людина схильна оцінювати себе так, як, на її думку, її оцінюють інші; по-третє, людина відчуває задоволення не від того, що вона просто робить щось добре, а від того, що вона обрала певну справу і саме її робить добре.
Вправа 2. «Сходинки»(10 хв.)
Мета: визначення рівня самооцінки.
Обладнання: аркуші паперу, ручки.
Психолог: Намалюйте 5 сходів, що ведуть з глибокої прірви «найгірша людина» до гірської вершини «найкраща людина». Відзначте на цих сходах себе в тому місці, де ви є ви зараз.
Рефлексія:
- Які якості дозволяють досягти цієї висоти?
- Що заважає поставити позначку вище?
Вправа 3. «Мої герої» (20 хв.)
Мета: підвищення самооцінки.
Обладнання: аркуші паперу, ручки.
Психолог: Розділіть аркуш по вертикалі на три великих розділи.
У першому з них потрібно написати в стовпчик 10 (не менше) імен реальних історичних особистостей, вигаданих персонажів книг, фільмів, мультфільмів – не суть важливо, реальні вони чи ні. Важливо інше – вони повинні вам подобатися (діапазон: від подобається до “я захоплююся”).
Написали? Чудово, йдемо далі.
У другому напишіть у стовпчик (навпроти кожного імені) 2-3 якості, які вас в цьому персонажі особливо приваблюють, захоплюють …
Третій розділ особливий. Підрахуйте повторювані якості з першого стовпчика і напишіть їх у порядку убування. Наприклад, якщо слово “мужність” повторювалося три рази, слово “харизма” – п’ять разів, а “терпіння” – тільки один раз, то й записати потрібно в стовпчик: харизма, мужність, терпіння.
А тепер свіжим поглядом перечитайте те, що ви написали. Що бачимо? По суті – це ви і є. Тому що подібне тягнеться до подібного – ви ніколи не вибрали б якості, які не звучали б в унісон з вашою душею. Може ви здивуєтеся тому, що побачите, може ні, але це тепер ваше дзеркало. Всякий раз, коли ви сумніваєтеся в собі – подивіться в це дзеркало.
Рефлексія:
- Чи задовільнив вас результат даної вправи?
- Які відчуття у вас після виконання вправи?
Вправа 4. «Безумовне прийняття себе»(5 хв.)
Мета: підвищення самооцінки, допомога в прийнятті свого «Я».
Хід вправи. Учасникам дається інструкція сказати вголос самим собі: «Я приймаю себе таким, як я є, з усіма перевагами і недоліками. Я приймаю себе з усіма щасливими моментами і радощами!»
Після цього ведучий просить учасників прислухатися до відчуттів, які виникають в тілі при проголошенні цих слів.
Рефлексія:
- В якій частині тіла відгукуються ці фрази?
- Чи легко їх вимовляти?
- Що заважає сприймати його зі своїми достоїнствами?
- Що допомагає?
Вправа 5. Рефлексія «Мої враження» (5 хв.)
Мета: отримати зворотній зв’язок від учнів.
Діти по бажанню висловлюють свої враження від заняття, відповідаючи на запитання:
- Чи сподобалося заняття?
- Які почуття та емоції викликали у вас ті чи інші вправи?
- Що сподобалось найбільше?
- Чи були такі моменти, коли взагалі не подобалося? Чому?
- Чи винесли ви щось для себе із цього заняття?
Заняття № 12
«Підсумки»
Тривалість: 45 хвилин.
Мета: підведення підсумків пройденої корекційної програми, розвиток рефлексії почуттів, підвищення емоційної стійкості учнів.
Обладнання: різнокольорові нитки для в’язання, цупкий папір, клей.
Хід заняття
Вправа 1 «День буває ...»(5 хв.)
Мета: введення в темпоритм і настрій заняття.
Продовжити фразу:
День буває ...
- довгий
- похмурий
- навчальний
- сірий
- святковий
- день народження і т.д.
Вправа виконується по колу (2-3оберти).
Вправа 2. Повторне тестування
Самооцінка психічних станів особистості(15 хв.)
(опитувальних Г. Айзенка, адаптація М. В. Горської)
Мета: визначити, чи сталися зміни індивідуально у кожного учасника після проходження програми. (Додаток 1).
Вправа 3. «Нитковий настрій»(25 хв.)
Мета: розвиток рефлексії почуттів.
Обладнання: різнокольорові нитки для в’язання, цупкий папір, клей.
Хід вправи.
Психолог: Ниткографія – викладання за допомогою шнурка або товстої нитки контурних зображень різних предметів, тобто «малювання» за допомогою нитки. Зараз, на згадку про наші з вами заняття, я вам пропоную зробити своїми руками картини з використанням даної техніки. Згадайте, будь ласка, все, що було протягом цих 12 занять, які почуття та емоції у вас виникали, все, що сподобалось і що не дуже, все, що запам’яталося. І створіть із своїх почуттів малюнок з ниток. Це може бути щось конкретне або щось абстрактне. Слухайте свої почуття та творіть!
Рефлексія:
- Чи сподобалася вам ця вправа?
- Які почуття та емоції ви намагалися вкласти у ваш малюнок?
- Що із 12 занять вам сподобалось найбільше?
- Чи були такі моменти, коли взагалі не подобалося? Чому?
- Чи винесли ви щось для себе із циклу наших занять?
- Чи були вони саме для вас корисними?
Психолог: Дякую вам за вашу співпрацю, за те, що провели ці 12 занять разом зі мною! Я маю надію, що вони привнесуть у ваше життя щось нове та корисне. До нових зустрічей!
Додаток 1
Самооцінка психічних станів особистості
(опитувальних Г. Айзенка, адаптація М. В. Горської)
Прізвище, ім'я _____________________________________________________________
Вік _________
Клас ________ Дата __________
Інструкція: Напроти кожного твердження стоять три цифри: 2, 1, 0. Якщо твердження вам підходить (так), то обведіть кружечком цифру 2; якщо не зовсім підходить - цифру 1 (не зовсім); якщо не підходить - 0 (ні).
|
№ |
Твердження |
Так |
Не зовсім |
Ні |
|
1 |
Часто я невпевнений у своїх силах |
2 |
1 |
0 |
|
2 |
Нерідко мені здається безвихідною ситуація, з якої можна було б знайти вихід |
2 |
1 |
0 |
|
3 |
Я часто залишаю за собою останнє слово |
2 |
1 |
0 |
|
4 |
Мені важко змінювати свої звички |
2 |
1 |
0 |
|
5 |
Я часто через дрібниці червонію |
2 |
1 |
0 |
|
6 |
Неприємності мене сильно засмучують, і я занепадаю духом |
2 |
1 |
0 |
|
7 |
Нерідко в бесіді я перебиваю співрозмовника |
2 |
1 |
0 |
|
8 |
Я важко переключаюсь з однієї справи на іншу |
2 |
1 |
0 |
|
9 |
Я часто просинаюсь уночі |
2 |
1 |
0 |
|
10 |
У великих неприємностях я завжди звинувачую тільки себе |
2 |
1 |
0 |
|
11 |
Мене легко роздратувати |
2 |
1 |
0 |
|
12 |
Я дуже обережний щодо змін у моєму житті |
2 |
1 |
0 |
|
13 |
Я легко впадаю у смуток |
2 |
1 |
0 |
|
14 |
Нещастя та невдачі нічого мене не вчать |
2 |
1 |
0 |
|
15 |
Я часто роблю зауваження іншим |
2 |
1 |
0 |
|
16 |
Мене важко переконати в будь-якій суперечці |
2 |
1 |
0 |
|
17 |
Мене хвилюють навіть уявні неприємності |
2 |
1 |
0 |
|
18 |
Я часто відмовляюся від боротьби, вважаючи її марною |
2 |
1 |
0 |
|
19 |
Я хочу бути авторитетом для оточуючих |
2 |
1 |
0 |
|
20 |
Нерідко у мене не виходять з голови думки, від яких слід було б позбавитися |
2 |
1 |
0 |
|
21 |
Мене лякають труднощі, з якими я можу зіткнутися в житті |
2 |
1 |
0 |
|
22 |
Нерідко я відчуваю свою беззахисність |
2 |
1 |
0 |
|
23 |
У будь-якій справі я не задовольняюсь малим, я хочу досягти максимального успіху |
2 |
1 |
0 |
|
24 |
Я легко знаходжу з людьми спільну мову |
2 |
1 |
0 |
|
25 |
Я часто переймаюся своїми недоліками |
2 |
1 |
0 |
|
26 |
Іноді я впадаю у відчай |
2 |
1 |
0 |
|
27 |
Мені важко стримуватися, коли я серджуся |
2 |
1 |
0 |
|
28 |
Я сильно переживаю, якщо в моєму житті щось несподівано змінюється |
2 |
1 |
0 |
|
29 |
Мене легко переконати |
2 |
1 |
0 |
|
30 |
Я відчуваю розгубленість, коли в мене виникають труднощі |
2 |
1 |
0 |
|
31 |
Краще керувати самому, ніж підкорюватися кому-небудь |
2 |
1 |
0 |
|
32 |
Нерідко я буваю впертим |
2 |
1 |
0 |
|
33 |
Мене бентежить стан мого здоров'я |
2 |
1 |
0 |
|
34 |
У важкі хвилини я іноді поводжуся як мала дитина |
2 |
1 |
0 |
|
35 |
Я мене різка жестикуляція |
2 |
1 |
0 |
|
36 |
Я неохоче йду на ризик |
2 |
1 |
0 |
|
37 |
Я важко переношу хвилини очікування |
2 |
1 ' |
0 |
|
38 |
Я вважаю, що ніколи не зможу виправити свої недоліки |
2 |
1 |
0 |
|
39 |
Я буваю мстивим |
2 |
1 |
0 |
|
40 |
Мене засмучують навіть незначні зміни в моїх планах |
2 |
1 |
0 |
Аналіз результатів
Ключ:
- Шкала тривожності: 1, 5, 9, 13, 17, 25, 29, 33, 37.
- Шкала фрустрації: 2, 6, 10, 14, 18, 22, 26, 30, 34, 38.
- Шкала агресії: 3, 7, 11, 15, 19, 23, 27, 31, 35, 39.
- Шкала ригідності: 4, 8, 12, 16, 20, 24, 28, 32, 36, 40.
При обробці результатів підраховується кількість відповідей «1» та «2», що співпали з ключем. За кожну відповідь, що співпала з ключем «2», нараховується 2 бали, а за кожну відповідь, що співпала з ключем «1» - відповідно 1 бал. Потім підраховують загальний бал по кожній шкалі.
Середній бал - десять (10). Перевищення його свідчить про переважання досліджуваної якості в структурі особистості.
Характеристики, які досліджуються в опитувальнику, мають такі визначення:
Особистісна тривожність - схильність індивіда до переживання тривоги, що характеризується низьким порогом виникнення реакції тривоги.
Фрустрація - психічний стан, що виникає внаслідок реальної або умовної перешкоди, що заважає досягненню мети.
Агресія - підвищена психологічна активність, прагнення до лідерства шляхом застосування сили по відношенню до інших людей.
Ригідність - застиглість у зміні наміченої суб'єктом діяльності в умовах, що об'єктивно потребують її перебудови.
Додаток 2
ПТАШЕНЯ
Казка-метафора до теми „ Впевнено вперед!”
(автор – Людмила Горюнова)
Серед густого непрохідного лісу росло величезне незвичайне дерево. Ви легко можете уявити собі це дерево: широкий стовбур, густе розлоге гілля і соковите листя. На цьому дереві жили пташки. Мама, тато і дітки-пташенята. Пташенята були просто чудові. Вони дуже любили гомоніти й веселитися, перелітаючи з гілки на гілки, голосно цвірінчати й пустувати. За це їм часто діставалося. То старий розумний пугач, прокинувшись, лаяв їх за шум, то сусідка-галка карала за неслухняність. Загалом, життя маленьких пташенят здавалося їм непростим.
Іноді вони навіть думали: „Можливо, ми щось робимо не так? Чому? Нас так часто карають, і ніхто нас не жаліє”. Спочатку чудових пташенят лаяли їхні батьки, за те, що вони дуже повільно збиралися в дитячий садок, потім в улюбленому дитячому садку лаяли вихователі за те, що вони пустували.
Пташенята так засмутились, що полетіли на далеку гілку старого дерева, де їх ніхто не знайде і не стане карати. Сидіти там було дуже сумно і нудно. І навіть страшно, тому що сонце туди не заглядало. Маленькі пташенята сиділи на гілці і тремтіли від страху, коли раптом у тиші вони почули шепіт. Справа в тім, що раніше, коли вони пустували і цвірінчали голосно, не могли чути, як шепотить старе добре дерево. Тепер же, коли вони сиділи зовсім тихо, вони почули ласкаві слова, що нашіптувало мудре листя.
Воно сказало їм, що дуже раде їх бачити, бо дуже любить маленьких пташенят і завжди готове з ними грати в різні ігри. А ще відкрило один великий секрет. Виявляється, кожна гілка цього дерева для чогось призначена. Є спокійні гілки, де можна поспати і відпочити; є веселі гілки, де можна гомоніти і веселитися; є розумні гілки, що можуть навчити різних важливих корисних речей; є гілки щастя, куди птахи прилітають, щоб подарувати один одному щось миле і гарне; є робочі гілки, куди усі прилітають, щоб працювати. Маленькі пташенята спочатку дуже здивувалися, а потім зрозуміли, що це дуже важливо і зручно для всіх. Вони полетіли на свої гілки, і тепер їм легко було здогадатися, де і що необхідно робити. Їхні батьки дуже здивувалися, коли помітили, які зміни відбулися з їх пташенятами. Тепер на кожній гілці пташенята з радістю робили те, що потрібно, а якщо їм цього вже не хотілося, вони могли в потрібний момент перелетіти на іншу гілку.
Життя маленьких пташенят одразу змінилося. Усі навкруг хвалили їх, їм усе вдавалося найкраще, тому що вони тепер не відволікалися на сторонні справи. Вони могли найкраще веселитися, найкраще вчитися і завжди знали, що їм треба робити.
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку