Розвивальне заняття у групі продовженого дня "Хліб на рушнику"

Розвивальне заняття

Тема: «Хліб на рушнику»

Мета: закріпити вміння визначати число та рід прикметників, за іменниками;  розширити знання дітей про шлях хліба з поля до столу. Довести до відома дітей, що хліб результат праці людей багатьох професій. Збагатити знання про народні звичаї, що пов’язані з ним. Виховувати повагу до праці хлібороба, прищеплювати дбайливе ставлення до хліба. Вчити працювати в групах.

Обладнання: екран, конверти з картками, картки з завданнями, мультимедійна презентація, плакат з правилами.

Хід уроку:

І. Організація класу.

Слайд 1 Діти, на Україні говорять, що добрий гість - дому радість. Гадаю, що ви, як і я раді нашим гостям. Давайте з ними привітаємося. 

А тепер давайте сядемо в коло і спробуємо налаштуватися на роботу. ​ Сьогодні я хочу розповісти вам індуську притчу.

Магараджа вибирав собі міністра. Він оголосив, що візьме того, хто пройде по стіні навколо міста з глечиком, доверху наповненим молоком, і не проллє ні краплини. Багато людей пробувало пройти, але їх по дорозі спеціально відволікали і вони проливали молоко. Аж ось пішов один чоловік. Навколо нього кричали, стріляли, його всіляко лякали. Але він не пролив молоко. «Ти чув крики, постріли? – спитав його потім магараджа, - ти бачив, як тебе лякали?». «Ні, повелителю, я дивився на молоко».

 

«Не чути і не бачити нічого стороннього» - ось як має бути сконцентрована увага.

На сьогоднішньому уроці я бажаю вам саме такої уваги.

Вправа «Коло побажань». (Вчитель пускає по колу бублик побажань, щодо роботи на уроці. Кожен висловлює своє побажання і передає бублик наступному.)

Дякую вам усім за гарні побажання. Сподіваюсь вони здійсняться.

Перш за все давайте складемо правила роботи на уроці.

1. Цінувати час.
2. Говорити коротко і по черзі.
3. Правило піднятої руки.
4. Кожна  думка важлива.
5. Бути позитивним.

А зараз давайте поділимося на групи. (Учні витягають з мішечка картинку, на якій зображено хлібний виріб. Сідають за столи.) Визначте, хто буде спікером, секретарем, презентатором та хто буде слідкувати за часом.

Сьогодні наше заняття  трохи незвичне.

Це час міркувань, наполегливий час

Й завдання давно вже чекають на вас.

Сьогодні в нас цікава гра-

Дружно й плідно працювати буде дітвора.

1.Вправа з української мови. Гра «Перетворить однину на множину»

1.Визначте рід та число прикметників. Запишіть у множині прикметники та іменники чоловічого роду.

Запашні паляниці, смачний бублик, свіжий батон, тістечко заварне,  житній окраєць,

духмяні булки, весільний коровай, вівсяне печиво, солодкий рогалик, пшеничний хлібець

 медовий пряник, сирні пампушки, здобна плетенка, хрусткий хлібець, пшенична грінка

великодні паски, святковий пиріг, іменинний торт, солона соломка, пухке тісто.

- Про що сьогодні буде йти мова на нашому занятті?( що об’єднує усі ці слова)Слайд2

- Як називали хліб українці? («Батьком», «годувальником», «головою», «розпорядником»)

- Якою частиною мови є слова ?

А тепер давайте відновимо правило, що вивчалося на уроці української мови і зробимо висновок.

Прикметник – це самостійна частина мови, що означає  ___________________ і відповідає на питання _______,_______,_______,_________. У реченні є___________________________________. Пприкметник пов’язаний з ___________________. Стоїть у тому________, ____________, __________________, що і _________________.      

Візьміть лепбуки та на першій сторінці розмістіть правило та приклади.

Вправа «Чи знаєте ви…» Слайд 3

1. Археологи різних країн після численних розкопок підтвердили, що першою  "хлібною рослиною" треба вважати не сучасні злаки - жито і пшеницю, а ... звичайний дуб. Саме врожаї жолудів люди в давнину використовували для приготування хліба. Вітчизняними археологами при розкопках на території сучасної Кіровоградської області були знайдені висушені і розтерті в муку жолуді, з яких тут пекли хліб більше 7000 років тому. А там, де не росли дуби, борошно робили з горіхів.

Вправа «Міф чи правда». ( Групи па черзі витягають 1 твердження і 1 пояснення, обговорюють їх, висловлюють думку про те чи це правда, слухають істині доведення.)

Жито вважали бур’яном. (Всі знають про корисні властивості житнього хліба, проте мало кому відомо, що тривалий час жито, на полях ячменю і пшениці, вважали бур'яном. Росло жито не на всіх полях, а лише в посівах пшениці, як її спеціалізований бур’ян, у гірських і передгірських зонах Передньої Азії і Кавказу) Слайд

Зерно було одиницею вимірювання довжини. (2. Однією з найдавніших одиниць виміру в багатьох народів було ячмінне зерно. Так, наприклад, дюйм (2см 54мм) в англосаксонській системі числення дорівнює трьом ячмінним зерняткам.) Слайд

Хто вживає багато хліба неминуче товстіють. (Існує думка, що від хліба і аналогічних продуктів харчування люди неминуче товстіють. У той же самий час існує чимало «хлібних дієт», спрямованих на зниження ваги. Французи споживають до 67 кг хліба на рік на душу населення. Це найбільший показник по Європі. Тим часом французів ніяк не назвеш «нацією товстунів». Вся справа - в розумному підході до харчування!) Слайд

Булочки з родзинками винайшли завдяки тарганам. ( Відомо, що одним з найвідоміших пекарів часів Миколи Другого вважався дехто Філіпов. Одного разу знаменитий булочник сильно осоромився: в тісто, призначене для саєчок (булочок), які дуже любив один високопоставлений військовий чиновник, випадково потрапив тарган. Бідолаху-пекаря викликали «на килим» і з обуренням пред’явили йому зіпсований виріб. Філіпов не розгубився: він заявив, що темно-коричневий «сюрприз» у здоби – звичайна родзинка. І зараз же довів свої слова справою: з’їв нещасливу булку, знищивши тим самим докази. А потім подумав, чому б справді не спробувати класти в булочки родзинки.) Слайд

Візьміть лепбуки та на другій сторінці розмістіть цікавинки.

Вправа « Збери пазл» (прочитайте та поясніть запис) (Конверти)

Хліб – то достаток.  Хліб – мірило життя. Хліб – совість наша. Хліб – символ життя.

 

1.Із давніх-давен у кожній родині хліб був у великій пошані. Український народ над усе цінує хліб, сіль і рушник. А поруч із хлібом завжди ставили сіль. Колись чумаки їздили по неї дуже далеко - аж у Крим. Тому сіль і хліб, що діставалися людям важкою працею, вважалися дорогим набутком і завжди цінувалися. Хліб – достаток, сіль – гостинність і щирість, рушник – честь і  людська гордість.

2.Будь-який обряд не обходився без хліба. Народжувалась дитина — йшли з хлібом; виряджали сина в далеку дорогу — мати загортала в рушник житній окраєць; справляли весілля — пекли коровай; дорогих гостей зустрічали хлібом-сіллю. Слайд

3.Хай завжди хліб буде в хаті, лежатиме прикрашений вишитим рушником, свіжий і святий, і найпершою молитвою нашою буде хвала хлібові, прохання, щоб він був завжди на нашому столі, щоб не черствів, бо, як мовлять народні вуста, коли черствіє хліб — черствіють душі.

4.Він з давніх-давен у великій пошані в народі. Недаремно у молитві до бога «Отче наш…» люди, як великої милостині, просили не позбавити їх хліба, бо він не просто їжа,а основа життя.

Фіхкультхвилинка «На добро» (відео з екрану)

«Віднови вірш» (окремі рядки лежать у конверті) Знайдіть прикметник визначте рід і число.

Чи знаєш ти, чим пахне хліб?

Коли весною кілька діб

Гуркоче трактор за рікою?

Хліб пахне працею людською. Слайд

 

Чи знаєш ти, чим хліб запах,

Коли жнивують у степах

Твої батьки в гарячу пору?

Хліб пахне щастям хлібозбору. Слайд

 

Чим пахне хліб, чим, знаєш ти?

Як повезуть твої батьки,

Зерном наповнені машини?

Хліб пахне соками земними. Слайд

 

Чи знаєш ти, чим хліб землі

Пахтить на вашому столі?

Весною, влітку і зимою?

Хліб пахне радістю людською. Слайд

Вклейте свій уривок вірша у лепбук

Скільки людей працює, щоб на вашому столі з’явилася запашна паляниця! Із зернятка, яке восени посіяли у землю, до серпня колосок проходить довгий шлях.

• Взимку спочивав під пухким шаром снігу.
• Весною проріс маленьким росточком.
• Ріс, ріс, набирався сил і став прекрасним колоском.
• У жнива мене скосили, обмолотили і відвезли на елеватор, посушили.
• У млині змололи і я перетворився на біле борошно.
• На хлібопекарні з мене спекли духмяний хліб.

-У давнину хліб вирощували у тяжкій праці. Землю орали сохою (дерев’яний плуг) зерно висівали вручну. А коли зазеленіють хліба, то за українським звичаєм, люди виходили в поле родиною і тричі обходили його несучи на руках хліб і сіль, щоб виріс великий урожай. Жали також серпом, в’язали у снопи, снопи складали у копички. А перший вижатий сніп приносили додому, ставили на покутті. Молотили зерно ціпом, мололи на жорнах.

У наш час роблять все машини.

-Діти, хто з вас і вашої родини приймали участь в акції „Засвіти свічку”? (Відповідь учнів)

25 листопада відбулася всеукраїнська акція „Засвіти свічку”. Вона проводилася на знак вшанування пам’яті невинних жертв Голодомору. Слайд

Голодомор 1932-1933 років в Україні забрав життя від 7 до 10 млн. невинних людей. Це Були страшні часи в Україні, коли у людей не було чого їсти. Хліб людям тільки снився. Це був страшний рік, коли такі хлопчики і дівчатка, як ви не бачили хліба в очі. Вмирали від голоду малі й старі, вмирали сім’ями, вмирали селами. 

Про ті страшні часи пишуться книги, створюються кінофільми. Потрібно зробити все, щоб вони не повернулися. Давайте створимо правила бережливого ставлення до хліба .

Створення пам’ятки бережливого ставлення до хліба .(на А 4)

ПАМ’ЯТКА

1.Пам’ятаю, що хліб – святий.

2.Бережу хліб, не викидаю.

3.Пильную, що не падав додолу.

4.Як упаде хліб, підніму його, перепрошу.

5.Недоїденим хлібом пригощаю пташок.

6.Беру хліба стільки, скільки подужаю з’їсти.

7.Шаную працю людей, які виростили хліб.

- Саме тому, хліб вважали святинею. Його ставили на рушнику  на почесне місце. Доберіть ознаки до слова рушник.

(лляний, тонкий, білий, полотняний, український, дорогий, простий, красивий, кольоровий, червоний, чорний, народний.)

-Слова якої частини мови ви дібрали?

Рефлексія (Оцініть свою роботу під час сьогоднішнього заняття)

. 

Як добре я працював із своїми товаришами?	Завжди	Звичайно	Іноді	Ніколи
Я співрацював з іншими, коли ми працювали над вирішенням питань.
Я ретельно працював над завданням.
Я висловлював нові ідеї.
Я вносив нові пропозиції, коли просили про поміч.
Я підбадьорював інших.

 

 Підсумок заняття

Чи справдились ваші побажання? Покажіть гостям  ваші лепбуки. Дякую вам за роботу.

Побажання гостям:

 Із хлібом і сіллю, як завжди ведеться,

Ми зичим достатку усім і добра.

Хай сонце всміхнеться, життя удається,

І доля завжди щоб привітна була.

 

Учениця  говорить слова і пригощає гостей булочками

 

Гості наші дорогенькі! 
Добра Вам бажаємо, 
І за добрим звичаєм 
Хлібом пригощаємо! 

 

 

Додаток

Цікавинка « Хліб у інших народів»

Хліб називають у кавказьких народів - лаваш. У італійців – чіабата. У німців – брецель, у французів – багет, у євреїв – маца, у мексиканців – тартілья, в індійців – чапати.

 

 

. 

Як добре я працював із своїми товаришами?	Завжди	Звичайно	Іноді	Ніколи
Я співрацював з іншими, коли ми працювали над вирішенням питань.
Я ретельно працював над завданням.
Я висловлював нові ідеї.
Я вносив нові пропозиції, коли просили про поміч.
Я підбадьорював інших.