Розвивальні творчі вправи на уроках української мови в початковій школі

Розвивальні творчі вправи на уроках української мови в початковій школі

 

АНОТАЦІЯ

Пропонований комплекс розвивальних вправ на уроках української мови в початкових класах, за умови систематичного використання, дасть можливість суттєво актуалізувати практичні, перцептивні, мнемічні, мисленнєві ресурси дітей, допоможе виробити універсальні уміння і навички, необхідні для усвідомленого засвоєння мовних явищ, позитивно вплине на пізнавальну діяльність, що, у свою чергу, допоможе сформувати стійкий інтерес учнів до вивчення української мови. Матеріали рекомендовані молодим учителям для використання на уроках української мови в початкових класах.

 

 

 

 

 Сьогодні вже неможливо навчати традиційно: у центрі навчально – виховного процесу має перебувати учень. Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем, учнями класу, залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми. Творча активність учнів на уроці досягається через систему творчих завдань.

В. Сухомлинський стверджував, що за маленькою шкільною партою твориться народ. А творять його в першу чергу вчителі початкових класів, «наставники думки, волі, духу людини», бо наука рідної мови, літератури – наука про найголовніше: про Україну, рідну землю, її силу й красу, її минуле й майбутнє. Найефективнішим засобом розвитку творчих здібностей учнів є інтерактивні технології навчання та застосування творчих вправ і завдань.

Лише, коли дитина зацікавиться матеріалом, у неї виникне бажання дізнатися про нього більше. Ефективне навчання неможливе без пошуків шляхів активізації пізнавальної діяльності учнів, адже діти повинні не тільки засвоїти певну суму знань, а й навчитися спостерігати, порівнювати, виявляти взаємозв'язок між поняттями, міркувати. А добитися цього можна лише засобами, що активізують пізнавальну діяльність. До них належать: дидактичні ігри, ігрові ситуації, цікавинки, завдання творчого характеру, нестандартні завдання.

Всім відомо, що саме процеси читання та вивчення мови – надзвичайно важкі для дітей, потребують від них значних розумових зусиль. А використання творчих та пізнавальних завдань дають можливість навчатись у більш легкій, невимушеній формі, потребують від учнів пошуку нових знань і способів дій, розвивають інтерес до мови як навчального предмета. Вони сприяють розвитку спостережливості, вчать порівнювати, аналізувати, робити висновки, узагальнювати. Використання таких видів роботи на будь-якому етапі уроку – це вправляння у самостійному розвитку мислення, кмітливості, спостережливості, уяви учнів.

Сучасний урок вимагає від педагога оптимального поєднання індивідуальної, парної, групової і колективної форм організації навчальної діяльності учнів.

Уміння і бажання навчатися – це той фундамент, який маю закласти я, як вчитель. Тому перед кожним уроком шукаю відповідь на «вічне» запитання: як побудувати навчальну роботу, щоб вона викликала емоційне піднесення у школярів, неодмінно позитивно впливала на їхні почуття і мислення, збагачувала їх досвідом самостійних пошуків та роздумів. Розвивати творчість – означає виховувати у дітей інтерес до знань, самостійність у навчанні. Маленький учень добре вчиться лише тоді, коли він переживає успіх, хоча б невеликий.

Навчити дітей вчитися, прищепити їм стійкий інтерес до знань, прагнення самостійно збагачуватися ними, починаючи вже з першого класу – таке завдання я поставила перед собою.

Серед шляхів розвитку творчих здібностей, пізнавальної активності, самостійності, самореалізації дітей підкреслюється необхідність використання в роботі з учнями початкових класів різноманітних завдань – навчальних, розвивальних, пізнавальних, інтелектуальних, нестандартних, творчих.

Тому на уроках української мови я використовую розвивальні вправи.

Удобукварний період, на уроках навчання грамоти, використовую такі вправи:

 

І. Знайомство із словом, реченням.

 

Вправа «Давай познайомимось»

Мета: ознайомлення учнів з відомостями про предмет і номінативною роллю слова.

1.                На дошці – предметні малюнки

 

 

• Назви одним словом кого ти бачиш ? (окремо)
• Назвати одним узагальнюючим словом.

2.                Робота в групах. (називаючи одне слово на стрічці, учень передає її іншому) .

 

 

3.                Вчитель підносить чарівну скриньку до кожного учня. Учень вкидає в неї фішку і називає своє слово.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ось поповнилась наша скринька, хоча і не новими словами в українській мові, але словами, сказаними вами

 

•  
•  
•  
•  
•  

 

 

 

 

 

 

•                   Кого ви бачите на малюнку?

•                   Скажи, що робить лисичка?
•                   Аналогічно з іншими предметними малюнками ( заєць, їжак)
•                   Це ми склали речення.

 

 

 

 

 

 

 

Гра «Живі слова» 

Мета: активізувати учнів до роботи, формувати поняття окремого написання слів у реченні.

Вчитель символічно роздає дітям слова:

1 учень – «Діти»

2 учень – «слухають»

3 учень – «вчителя»

•                   Вчитель читає речення, почувши своє слово, дитина виходить і стає в рядок.
•         Кожна дитина промовляє своє слово.
•         Діти стоять окремо один від одного. Отже, і слова в реченні пишуться окремо.

•         кожній дитині дається фішка

1-ій–

2-ій –

3-ій –

Виходить четверта дитина

•         Це схема речення.
•         Перше слово в реченні пишеться з великої літери
•         У кінці речення ставиться крапк
  а

 

Складання речення за ілюстраціями (усно).

За ілюстраціями складаємо речення ( 1 учень на дошці, всі діти на партах)

 

 

 

 

ІІ. Поділ слів на склади

Вправа «Поділи мене»

Мета : Дати дітям уявлення про склад, формувати навички поділу слів на склади.

У дітей на партах предметні малюнки. В клас заходить робот.(Може бути і Буратіно).

( це може бути вчитель, підготовлений учень)

а) Кожний учень підносить роботу свій предметний малюнок, робот промовляє слово, що на малюнку, ділячи його на склади ( крокуючи при цьому). Такі ж вправи проводимо і з Буратіно.

б) Діти одягають шапку робота (Буратіно) і по черзі промовляють слова, імітуючи при цьому робота, (Буратіно) ділить їх на склади, роблячи один крок на один склад.

 

 

 

 

Вправа «Повторюй за мною»

Мета: формувати навички поскладового вимовляння слів.

Промовляння загадок, чистомовок складами:

Ї – ЛА, Ї – ЛА  ДУБ, ДУБ

ПО – ЛА – МА – ЛА ЗУБ, ЗУБ

НА – ВА – РИ – ЛА СМА – КО – ТИ БУ – ДЕМ ЇС – ТИ Я І ТИ

А СО – РО – КИ І ВО – РО – НИ БУ – ДУТЬ Ї – СТИ МА – КА – РО – НИ.

 

Вправа «Відгадай скільки»

Мета: вчити визначати кількість складів у слові, підбирати слова з відповідною кількістю складів,  визначати наголошений склад.

а) Предметні малюнки ( назви предмет ділячи на частини,склади)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б) На дошці малюнки. Називаємо кожний,
карткою-ширмою.

 

 

в) Роздаємо дітям картки – ширми.

 

 

 

 

 

 

Вчитель називає слово, кожний учень на своїй картці відкриває стільки «віконечок» скільки складів у слові.

Промовляючи слово, визначаємо наголошений склад, коли виражаємо здивування (захоплення). Ґудзиком ставимо наголос на один із складів

 

Вправа «Зберемо врожай»

Мета: закріплювати вміння учнів ділити слова на склади, визначати наголошений склад; сприяти вмінню узагальнювати, систематизувати

Загадка

Ходить по полю, в ліс, сад заглядає

Листя фарбує, додолу складає

Хліб, овочі, фрукти в корзини збирає

Та у комори на зиму ховає

Хмари збирає, дощі закликає

Чи господиню цю кожен знає?

(На дошці виставлені макети кошиків

Навколо кошиків у довільному порядку виставлено овочі, фрукти.

 

 

 

 

Діти допомагають Осені зібрати в один кошик овочі, в другий – фрукти. У кожному слові називають кількість складів, наголошений склад.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гра «Відшукай схему

Мета : сприяти закріпленню знать і навичок поділу слів на склади та орієнтуванню у просторі.

На дошці зліва розміщенні предметні малюнки, справа – складові схеми з наголосами. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учні з’єднують лінією малюнок з відповідною схемою.

 

ІІІ. Уявлення про голосні та приголосні звуки. Позначення їх умовними знаками (фішками).

 

Вправа «В потязі»

Мета: формування в учнів вміння розрізняти звуки на слух, умовно позначати їх.

Діти утворюють потяг. Один учень – паровоз. Як він гуде? [у] Підходить до учня, той хапається до попереднього і теж гуде [у] і т.д. Утворюється потяг, кожний учень вимовляє звук -[у]. Аналогічно на інші голосні.

До кожного учня учитель підносить люстерко, діти бачать округлений ротик. Зображуємо схематично, як працюють губки

[ у] –

 

[ а] –

 

[ о] – 

 

[ и] –

 

[ і ] –

 

[ е] –

 

Аналогічно з люстерком вимовляємо протяжно звуки ( співаємо).

 

Вправа «Сигнальники»

Мета: формування навичок розрізнення звуків на слух.

Вчитель називає звук, а учні піднімають відповідну фішку, і навпаки – називають звуки, які можна нею позначити. 

Дітям роздається картка (кожному окремо) «назви слово по звуках»

 

а)

 

 

б)

Після вимови кожного звука, називаємо який він: голосний чи приголосний.

б) Поняття: «приголосний м’який», «приголосний твердий»даємо у порівнянні вимови звуків за вчителем

р (-) – р` (=)

c (-) – c` (=)

т (-) – т` (=)

 

в) Накладаємо на клітинки картки відповідні схеми букв (голосний, приголосний твердий, приголосний м’який).

 

Вправа «Хто де живе»

Мета : розвиток орієнтованого слуху, навичок звукового аналізу фонетично нескладних слів.

 

 

 

На дошці будиночки (зліва малюнки їх жителів). Вчитель говорить : У першому будиночку живе ( і по звукам називає слово) :

[В][е][д][м`][і] [д`]

(Діти поселяють ведмедя у будиночок)

 

ІVБукварний період

 

Вправа «Зміни звук»

Зміни голосну ( приголосну).

Наприклад: ен – ун, ан, он, ін, юн....

ам – ем, ом, ім, ум, єм ...

 

Вправа «Продовжи склад»

Наприклад: ні (ж), ле(в), ла(к), си(р), ос(а), ди(м), ді(д), ві(з), ма(к), ко(са), ри(ба), се(ло)тощо.

Слова з трьох букв

У цю гру бажано грати доти, доки діти не навчаться швидко й легко читати слова, які складаються з трьох букв. Щоб гра не набридала й завжди була цікавою, можна урізноманітнити їі, придумавши казку,

Діти отримують слова-картинки, що складаються із трьох букв, наприклад. дід, зуб, дім, сир, оса, суп, рак, мед, жук, м'яч, ніс, луг.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ведучий читає казку. Зупиняється у якомусь моменті і запитує. Діти голосно читають пропущене слово, щоб поповнити речення. Наприклад:

Жив собі (хто?)....( дід). У нього болів( що?)....(зуб). Зайшов він( куди?).....у(дім). Хотів з'їсти (що?)....(сир). Раптом прилетіла( хто?)...(оса). Вона впала ( у що?).......(суп).Тоді побачила, що там плаває ( хто?)...(рак). Оса вирішила втекти. Вона побачила у чашці( що?)....(мед). Але там вже сидів(хто?).....(жук). Оса зі злості штовхнула в нього(що?)....(м'яч). І м'яч потрапив жукові ( у що?)......(ніс). Жук образився і полетів ( на що?)....(луг). Ось і казці кінець.

Можна придумати подібні казки зі словами , що складаються з чотирьох, п'яти букв, тощо.

 

Вправа «Склади слово»

Учитель називає слово, а учні викладають на стіл картки: « риба, абрикос, капуста».

 

Щоб відгадати зашифроване слово, вони мають з'єднати перші букви назв предметів, намальованих на картках. –« рак».

Вправа «Хто перший прочитає?»

Мета: розвивати навички побуквенного аналізу кожного слова і на набуття досвіду озвучування незвичних, несподіваних буквосполучень.

Для вправи можна використати картки зі словами ( 3 – 5 букв). Учні мають за завдання  прочитати слово по буквах у зворотному пор'ядку( тобто з права на ліво). Нарпиклад: актор,

( р,о,т,к,а), стіл, ( л, і,с,т), ластівка ( а, к, в, і, т, с, а, л), тощо.

Анаграми

Іск (сік), щіку ( кущі), пухсі ( успіх), хапта( птаха).....

 

Вправа «Книжковий хробачок»

Мета: сприяти підвищенню швидкості читання слів, в яких пропущена буква.

Зразок картки:

ан-ена                                   с-рока

пи-ьмо                                  п-рсик

мон-та                                   роди-а

кор-ва                                   воро-а

 

Вправа «Чи є такий предмет?»

Мета: вдосконалення техніки читання.

Учитель пропонує дитині прочитати слова й сказати, чи існують ті предмети або явища, які вони позначають.

Варіанти карток.

1. Кущ, баж, мед, вім, фал, лук, цюн, ніч, гач, сад, жіб, таз, чуб, пек,    шар, зиг, яма, хор, різ.

2. Бур'я, гафо, нота, діти, жатю, птах, зіду, осел, ірек, вухо, кюса, цирк, хрест, борщ, шпак, рюса.

3. Актор, вимус, бочка, жнифя, голос, парта, ізюнт, хітко, земля, церпа, сосна, диван, чвари, труби, осаті, фрукт.

4. Родина, вулира, ремінь, цукода, береши, палиця, чітасу, музика, діреня, кисіль, жибань.

5. Загадка, читабон, фільток, кімната, руфлон,  веселуб, учитель, голубіж, метелик, бджуза, іграшка, дів чиря

.

V Розвивальні вправи при вивченні теми «Іменник»

 

Вправа “Хто? Що?”

Учитель показує предметні малюнки із зображенням людей, тварин, речей, рослин і т.ін. У відповідь учні, сигналізують картками “Хто?” “Що?”

 

 

Вправа “Хто більше?”

Клас поділяється на дві команди. Перша команда придумує іменники, які містять один склад із трьох звуків, один з них – м’який приголосний, відповідають на питання що?. Друга команда добирає такі ж за звуко-складною будовою іменники, але відповідати вони мають на питання хто? (Що ? – ліс, йод, лід, ніс, рік, дім. Хто? – дід, віл, кіт, рись).

 

Вправа “Істота чи неістота”.

Діти слухають аудіозапис з іменниками. (Україна, кобра, українка, хліб, базіка, кобзар, байкар, спів, хлібороб, будівельник, співачка, будова, аптека, шахта, аптекар).

Учні слухають запис, на кожний іменник сигналізують картками “Хто?” “Що?” або “Істота” “Неістота”.

 

Вправа “Хто швидше?”.

Учні одночасно починають і пишуть протягом умовного часу (5-10 хв) слова, що відповідають на питання що? (назви предметів у класній кімнаті або назви меблів чи одягу). Скільки слів запише учень - стільки дістає очок. Віднімається по два очка за допущені помилки.

Вправа “Іменники на одну букву”.

Учитель пропонує на певну букву зібрати і записати іменники, що відповідають на питання що? (або на питання хто?). наприклад, на букву р (рука, редиска, річка, реп’ях, рівень, рослина).

 

 

    

 

Переможцем вважається той, хто протягом визначеного часу (3-5хв.) правильно запише найбільшу кількість таких слів.

 

Вправа “Хто це? Що це?”.

На дошці записані слова: вовк, лисиця, лев, горобина, дуб, береза

 

 

 

 

 

 

 

Назвати хто це? що це?

Які з цих слів є назвами рослин, а які – назвами тварин?

Як називаються слова, що означають назви предметів і відповідають на питання хто? що? Записати подані іменники у дві колонки: у першу – назви рослин, у другу – тварин.

 

Вправа “Лото назв”.

На картках зображено по декілька слів, що означають назви предметів. Учитель розкриває зміст певного слова, а учні повинні знайти його на картках і закрити.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для гри можна використовувати такі слова (іменники): акваріум, метро, верблюд, гербарій, театр, вогнище, компас, ліщина.

Для вчителя: 1. Скляний ящик з водою для риб. (Акваріум). 2. Жуйна тварина з одним чи двома горбами. (Верблюд). 3. Колекція засушених рослин. (Гербарій). 4. Приміщення, де відбуваються вистави. (Театр). 5. Купа дров або хмизу, які горять. (Вогнище). 6. Прилад для визначання сторін світу. (Компас). 7. Лісовий чагарник, на кущах якого ростуть горішки. (Ліщина). 8. Підземна міська залізниця. (Метро).

Виграє той, хто першим закриє усі назви на своїй картці.

 

Вправи на визначення числа іменників

Вправа “Множина чи однина?”.

Учитель називає іменники в однині та множині. Учні картками, на яких написано “Множина”, “Однина”, показують число іменників.

Виграє той, хто найменше помилиться. Для гри можна використовувати такі іменники: учитель, учні, фабрика, завод, пшениця, медаль, черешні, неділя, вишенька, герої, олівець, море, книга, яблуко, сонце, вікна.

 

 

Вправа “Один - багато”.

На дошці запис: Зимі кінець, якщо заспівав жайворонок, зацвірінькали горобці, прилетіли дикі голуби, відлетіли в ліси, на полях ворони, з’явилися шпаки.

Вийшов з барлоги ведмідь, застрибав на лісовій галявині заєць.

Які прикметники того, що зима кінчається?

Як називається слова, що відповідають на питання хто? і означають назви предметів? Запишіть у дві колонки іменники, що є назвами птахів і звірів, за зразком:

Один Багато

Горобець Горобці

Найактивніший ряд – переможець.

 

Вправи на визначення роду іменників

Вправа “Визнач рід іменника”.

Вчитель демонструє малюнки із зображенням тварин, рослин, людей. У відповідь учні сигналізують картками “чол. р.”, “жін. р.”, “сер.р.”.

 

Вправа “Якого роду?”

На магнітофонну плівку записані іменники різних родів. Включати запис. Учні у відповідь сигналізують картками “чол. р.”, “жін. р.”, “сер.р.”.

 

Вправа “Наш рід”.

Учні поділяються на три групи: чоловічий, жіночий та середній. Учитель проказує іменники. Кожна група, плескає у долоні, якщо названий іменник відповідає її роду.За помилку одного з учнів група дістає зауваження. Виграє та група, яка матиме найменше зауважень.

 

Вправи на змінювання іменників за відмінками

Вправа “Наш відмінок”.

Учні поділяються на три групи: родовий, знахідний, місцевий або називний, давальний, орудний відмінки. Вчитель визначає іменники і проказує їх у реченнях. Кожна група плескає у долоні, якщо названий іменник відповідає її відмінку.

За помилку одного з гравців група дістає зауваження. Виграє та група, яка має найменше зауважень.

 

Вправа “Якого відмінка”.

В учнів є картки з першими буквами назви відмінків. Добре, якщо ці картки різнокольорові. Вчитель називає різні відмінки закінчення іменників. Учні картками показують відмінок і називають відповідний іменник.

Якщо закінчення одинакові у двох або трьох відмінків, учасники показують картки з усіма відмінками.

 

Вправа “Постав у потрібному відмінку”.

Окремі іменники в тексті учитель диктує у початковій формі, а учні пишуть їх залежно від зв’язку з іменними словами в реченні.

Наприклад: 1. Пішла луна (гай). 2. Червоніє за (гора) калина.

Учні пишуть слова гай і гора в орудному відмінку.

 

VІ Вправи на формування загального поняття про прикметники

 

Вправа “Який? Яка? Яке?”.

Вчитель називає слово, яке відповідає на питання хто? або що? Гравці записують і добирають до нього та записують слова, які є назвами ознак, відповідають на питання який? яка? яке?

Наприклад: дуб старий, високий, гіллястий, товстий, зелений… скільки слів запише гравець – стільки дістає очок. Знімається по два очка за неправильну відповідь.

 

 

 

Вправа “Хто більше?”.

Дається завдання дібрати якнайбільше прикметників, які відповідають на питання який? і в корені слова мають ненаголошений голосний (е) чи (и), який перевіряється наголосом. Перший варіант добирається слова з ненаголошеними (е), а другий з ненаголошеними (и). (Медовий, веселий, весняний, зелений, високий, широкий, глибокий).

 

Вправа “Заборонені прикметники”.

Учитель диктує речення. Речення, в яких є прикметники на означення кольору писати не можна.Виграє той, хто правильно виконає завдання. Для цієї вправи можна використовувати такі речення.

1. Ви знаєте, як тиша пестить у місячні веселі ночі? 2. Ви знаєте, як сплять старі гаї? 3. Як упав же він з коня та й на білий сніг. 4. На призьбі дід старий - як сон. 5. Мій травень золотий, зелений травню!

 

Вправи на визначення роду прикметників

Вправа “Наш рід”.

Учитель включає аудіозапис зі словосполученнями іменника з прикметником. У відповідь сигналізує той ряд, який має відповідні картонки: “чол.р.”, “жін.р.”, “серед.р.”.

 

Вправа “З іменників - прикметники”.

На дошці малюнки 9 іменників.

Завдання: утворити і записати від кожного іменника прикметники чоловічого, жіночого і середнього роду.

Учитель через визначений час перевіряє виконання. За кожен правильно утворений прикметник зараховується по одному очку. За допущену помилку знімається два очка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Матеріал для вчителя:

Дуб (дубовий, дубова, дубове);

море (морський, морська, морське);

вишня (вишнева, вишневий, вишневе),

сонце (сонячний, сонячна, сонячне);

мороз (морозний, морозна, морозне);

вітер (вітряний, вітряна, вітряне);

дощ (дощовий, дощова, дощове);

літо (літній, літня, літнє);

сніг (сніговий, снігова снігове).

 

Вправа “Якого роду прикметники?”.

Учитель називає іменники з прикметниками. Учні картками показують, якого роду іменник і прикметник. На картках написано початкові букви назви роду (“Ч”, “Ж”, “С”).

 

 

 

 

 

 

Для гри можна використовувати такі словосполучення: синє небо, фарфорова ваза, осінній ранок, залізна труба, старий чоловік, ніжна пісня, кремезне дерево, сталеве серце, злі обличчя, квадратний стіл, свіжа зелень.

Виграє той, хто найменше помилятиметься.

 

Вправи на змінювання прикметників за числами

Вправа “визнач число”.Учні слухають аудіо запис  словосполучень іменників з прикметниками в однині і множині. Включаються запис, у відповідь учні сигналізують картками з написами “однина” і “множина”.

 

 

 

 

 

Вправа “Хто швидше перетворить однину в множину”.

На дошці написано 10 прикметників з іменниками в однині. Треба написати в множині лише прикметники та іменники чоловічого роду. Виграє той, хто першим правильно виконає завдання.

Матеріал для вчителя:

Темна ніч, круглий місяць, велике вікно, зимовий ранок, запашне сіно, голосний дзвоник, класна кімната, рясний дощ.

 

VII. Вправи на формування загального поняття про дієслово

 

Вправа “Що робити?”.

Учитель називає слово, яке відповідає на питання хто?, учні запитують його, а потім самостійно добирають і записують слова, які відповідають на питання що робити? і т.д. Скільки слів запише учень, стільки дістає очок.

Знімається два очка за кожну помилку.

 

Вправа “Напиши п’ять прикладів з двома дієсловами”.

Учитель пропонує написати п’ять прикладів в яких має бути два дієслова.

1. Краще не обіцяти, як слова не здержиш. 2. Книжка вчить, як на світі жити. 3. Правда й з дна моря виринає, а неправда потопає. 4. Хто з правдою зріднився, той грому не боїться.

 

Вправи на розрізнювання часових форм дієслів

 

Вправа “Наш не наш час”.

Учні поділяються на три групи: теперішній, минулий, майбутній час. Учитель проказує речення чи пише їх на дошці. Коли у реченні, наприклад, є дієслова минулого часу, то учні з групи минулого часу піднімають руки, а решта учнів каже: “Не наш час”. Коли у речення є дієслова двох часів, то руки піднімають обидві групи.

Виграє та група, учні якої найменше допустили помилок.

 

Вправа “Знайди дієслово”

Вчитель проказує речення, в яких є дієслова. Учні, почувши дієслова, рахують їх. Виграє той, хто назве правильну кількість дієслів у реченнях. Для гри можна використовувати такі речення:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вправа “Хто швидше”

Учитель пише на дошці дієслова в неозначеній формі. Учні повинні списати їх  і дібрати до кожного антонім. Виграє той, хто першим виконає правильно завдання.

Слова для гри: шити (пороти), падати (вставати), заборонити (дозволити), знайти (загубити), любити (ненавидіти).

 

VIII. Вправи на вивчення теми “Займенник”

 

Вправа “Спіймай займенник”.

Учитель проказує речення. Учні, почувши займенник, плескають у долоні. Виграє той, хто найменше помиляється.

Для гри можна використати такі речення: 1. Приколю свою картинку над столом у мами я. 2. Ми для тебе із татом подарунок шукаєм весь день. 3. Ти ж бо гідна дарунку такого, що лиш в казці бува золотим. 4. Ми сміливі, ми правдиві. 5. Пішов йому десятий рік, він працювати добре звик. 6. Якщо в мене є цукерка, півцукерки другу дам.

 

 

Вправа “Угадай займенник”.

На дошці написано речення з пропущеними в них займенниками. Учні списують ці речення, вставляючи займенник. Виграє той, хто першим виконає завдання. Для гри можна використати такі речення: 1. … люблю свою Україну. 2. … любить читати книжки. 3. … завжди говоримо правду. 4. … змагаються за честь своєї школи.

 

Вправа “Хто найшвидше напише три займенники з двома е” ?

Учитель пропонує написати три займенники, щоб у кожного з них було по два е, наприклад: мене, тебе, себе. Виграє той, хто першим правильно виконає завдання.

 

Вправа “Хто найшвидше напише три займенники з ьо, йо”?

Учитель пропонує написати три займенники, щоб у кожному з них були ьо чи йо, наприклад: ньому, його, йому.

Виграє той, хто найшвидше правильно виконає завдання.

 

Вправа “Що це за займенник”?

1. Назвіть займенник І особи однини, який вказує на особу, яка сама про себе говорить. 2. Назвіть займенник ІІІ особи однини чоловічого роду, який вказує на особу або предмет, про яких розповідають. 3. Назвіть займенник ІІ особи множини, який вказує на осіб, до яких ми звертаємося. 4. Назвіть займенник, який вказує на особу, до якої ми звертаємося.

 

ІХ Вправи на вивчення теми “Прислівник”

Вправа “Спіймай прислівник”.

Учитель проказує речення. Учні, почувши прислівник, плескають у долоні. Виграє той, хто найменше помилиться. Для гри можна використати такі речення:

Сьогодні чудова погода. 2. Тихо, тихо Дунай воду несе. 3. Вдома вчи уроки пильно, ранком вчасно йди до школи, точним будь і акуратним, не затримуйся ніколи. 4. Був коваль. І удень і вночі він кував дивовижні ключі.

 

Вправа “Хто швидше”?

Учитель пропонує написати п’ять прислівників, що відповідають на питання як? і п’ять прислівників, що відповідають на питання коли?

Наприклад: бадьоро, весело, сумно, смішно, уважно; восени, влітку, взимку, навесні, вранці.

Виграє той, хто першим правильно виконає завдання.

 

Вправа “Допиши прислівник, протилежний за значенням.”

Учитель пише на дошці десять прислівників. Учні списують їх і до кожного дописують протилежні за значенням (антоніми), наприклад: назад-вперед, вночі-вдень, тихо-голосно, мало-багато, сьогодні-завтра.

Виграє той, хто правильно і швидко виконає завдання.

 

Вправа “Лото прислівник”.

Учні одержують картки, на кожній з яких написано три речення з пропущеним прислівником. Ці прислівники написані на окремих картках, які тримає вчитель і записує з ним речення.На картках можуть бути такі речення:

Посідали діти на траві (навколо) вогнища. (Зненацька) прилетів вологий вітер. Пострибав горобець (навпростець). 2. (Невдовзі) в стелі підземелля одчинився люк. (Нишком) вибрався він з-під листя. (Багато) шкідливих комах винищують шпаки. 3. Пив тигр (повільно), певний у своїй силі й могутності. Назбирали ми їх (чимало). Я (швиденько) опустився снопові на спину.

 

Х. Вправи на вивчення теми «Числівник»

 

Вправа «Скільки? Котрий?»

Учитель називає числівник. Кидає м’яча учневі, який визначає і називає питання до цього числівника та повертає м’яч учителю.

Виграє той, хто не помилився..

 

Вправа « Естафета»

Учитель називає кількісний числівник і дає учневі прапорець (іграшку, м’яча тощо). Учень у відповідь називає порядковий числівник, називає інший кількісний числівник і передає естафету наступному учаснику. 

За правильну відповідь зараховується один бал.

Виграє той, хто набрав найбільше балів.

 

 

 

 

 

Вправа «Шифрограми» (зачаровані слова)

На дошці написано два слова, під ними цифри. По дошці розміщені комбінації цифр «зашифровані слова», учням потрібно розшифрувати слова.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Всі ці види вправ, проводяться в ігровій формі, передбачають виконання таких завдань:

•                   вироблення в учнів мотивації навчання української мови;
•                   формування комунікативних умінь;
•                   опанування найважливіших функціональних складників мовної системи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Барташнікова І., Барташніков О. Розвиток наочно-образного та логічного мислення дітей. – Тернопіль: Богдан, 1998. – 79с.

2. Барташнікова І., Барташніков О. Розвиток уваги та навиків навчальної діяльності. – Тернопіль: Богдан, 1998. – 46с.

3. Барташнікова І., Барташніков О. Розвиток сенсорних здібностей і пам’яті. – Тернопіль: Богдан, 1998. – 70с.

4. Єніна Л. Гімнастика розуму.//Палітра педагога. – 2002. - №4. – С.24-25

5. Коробко С. Особливості розвитку пам’яті учнів.//Початкова школа. –1999. - №2. – С.12-15

6. Потапова Т. Ігри-криптограми.//Палітра педагога. – 2002. - №3. – С.20-21

7. Явоненко М. Розвиток уяви та літературних здібностей молодших школярів.// Початкова школа. – 2003. - №3. – С.16-17

8. Розвивальні ігри, вправи та завдання у початковій школі/ Упоряд. І. В. Челмакіна.- Х:Вид. група «Основа», 2006.- 144 с.

9. Робота з обдарованими дітьми. Сходинки до творчого зростання. 1-4 класи:Посібник для вчителя/ Упоряд. Гордіюк Н. М. – Тернопіль: Навчальна книга – «Богдан», 2010. – 152с.

10. Будна Н. О. , Головко З. Л. Творчі завдання з української мови. Посібник для вчителя початкових класів та самостійної роботи учнів. – Тернопіль: «Богдан», 1997. – 72с.