Розвивальні завдання як засіб емоційного стимулювання учнів в умовах модернізації змісту навчання

     Загальновідомими системами розвивального навчання у вітчизняній педагогічній та психологічній науці вважаються: загальнорозвивальна дидактична система за концепцією Л.В. Занкова, побудована на засадах діяльнісного підходу система Д.Б. Ельконіна – В.В. Давидова та розроблена В.О. Сухомлинським цілісна система розвивального навчання молодших школярів у різних видах діяльності, яка ґрунтується на загальнорозвивальному, діяльнісному, особистісному і емоційному підходах. Всі вони випливають з концепції Л.Х. Виготського про сутність розвитку дитини, головну роль навчання у цьому процесі .

   Нині в педагогічній науці існують різноманітні погляди на проблему розвивального навчання, зокрема:

• – під розвивальним навчанням розуміють новий, активно-дієвий спосіб навчання, що приходить на зміну пояснювально-ілюстративному способу;
• – розвивальне навчання враховує й використовує закономірності розвитку, пристосовується до рівня й особливостей індивідуума;
• – у розвивальному навчанні педагогічні впливи випереджають, стимулюють, спрямовують і прискорюють розвиток успадкованих властивостей особистості;
• – розвивальне навчання спрямоване на розвиток усієї цілісної сукупності якостей особистості .

    В.О. Сухомлинський вважав, що оволодіння молодшими школярами новим для них видом діяльності – навчальною – повинно відбуватися поступово, без надмірної напруги з боку школяра: «Майстерність організації розумової праці в молодшому віці полягає в тому, щоб дитина уважно слухала вчителя, запам’ятовувала, думала, не помічаючи спершу, що вона напружує сили, не примушуючи себе уважно слухати вчителя, запам’ятовувати, думати» .

    Тому важливими функціями навчального процесу, поряд з розвивальною, є стимулююча та організуюча – завдяки їм значною мірою реалізується та спільна діяльність, спрямована на оволодіння знаннями,  уміннями і навичками, що відбувається за участі вчителя та учнів учасників педагогічної співпраці, що в нинішніх умовах тяжіє до співтворчості . Сучасна технологія навчальної діяльності повинна спиратися на такі обов’язкові елементи, як емоційний відгук, емоційний настрій та емоційний стимул.

     Зацікавленість вважається найелементарнішим інтересом, що за певних ситуацій оволодіває учнями, але зі зміною ситуації швидко зникає.

   Допитливість характеризується прагненням проникнути за межі побаченого, розширити свої знання, отримати відповіді на запитання, що виникають під час навчання. На цьому етапі для учнів властиві емоції здивування, почуття радості відкриття. Вони самі прагнуть відповісти на запитання: чому?, прагнуть розширити свої знання .

     Ми вважаємо, що зацікавленість і допитливість значною мірою реалізуються в початковій школі під час вирішення учнями спеціальних навчальних завдань, які можна назвати розвивальними.

      Дослідник О.Я. Савченко вважає розвивальні завдання безпосередніми засобами впливу на розвиток особистості.

      До розвивальних слід віднести цікаві та ігрові завдання і вправи, задачі і завдання з логічним навантаженням, завдання-проекти, завдання і вправи на кмітливість, увагу та спостережливість тощо, а їх конкретними різновидами є: складання і розв’язування задач на матеріалі довкілля та народних знань українців; вправи на розвиток уміння висловлювати здогад, припущення, доводити справедливість певних тверджень; збагачення навчального матеріалу завданнями комбінаторного типу та задачами з логічним навантаженням; виконання інтегрованих завдань-комплексів; використання цікавинок на уроках (завдання для інтелектуального самовдосконалення, головоломки, задачі-казки, ігрові вправи, тематичні загадки, задачі-веселинки тощо) .

     Вільний вибір завдань та їх подача в незвичній формі забезпечують формування самооцінки, цілеутворення, наполегливості і навіть почуття власної гідності в дітей .

    Результативність використання розвивальних завдань значно підвищується за умови їх організації в певну систему, що дає можливість об’єднати їх загальною дидактичною метою та наскрізною змістовою лінією предмета, враховуючи при цьому вікові особливості учнів.

    Розвивальні завдання як засіб емоційного стимулювання учнів повинні стати нормою педагогічної практики в початковій школі .