Рушник- символ українського народу

Рушник – оберіг українського народу.

Бінарний урок у 2 – му класі.

Тема українська мова. Рушник – оберіг українського народу. Тамара Коломієць « Біле поле полотняне».

 

 Тема уроку мистецтва. Декоративно – прикладне мистецтво та засоби його виразності. Орнамент на рушнику (гуаш).

 

Мета:

         формування предметних компетентностей: розширити уявлення учнів про твори для дітей Тамари Коломієць; навчати відчувати емоційний зміст поезії, розкриваючи красу і багатство рідного слова за допомогою твору поетеси; закріпити навички роботи над художніми засобами; удосконалювати навички свідомого виразного читання; поглиблювати знання учнів про рушник як оберіг українського народу, ознайомити зі звичаями і обрядами, пов’язаними з рушником, значенням символів на рушниках; розвивати інтерес до історії вишивки; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, творчу уяву; збагачувати лексичний запас школярів; навчити виконувати орнаменти українських вишивок на рушнику гуашшю; виховувати інтерес до культурної спадщини, народних традицій, любов до рідної землі, рідного слова, відчуття прекрасного;

         формування ключових компетентностей:

уміння вчитися: формувати здатність сприймати мету, яку ставить вчитель, відповідно до неї планувати і виконувати необхідні дії, контролювати й оцінювати свої результати;

комунікативної: удосконалювати володіння позитивними навичками спілкування, уміти налагоджувати взаємодію під час роботи в парі, у групі, будуючи відповідним чином свої висловлювання;

інформаційної: навчати здобувати з підручника необхідну інформацію;

соціальної: розвивати вміння працювати в парі, з усіма в колективі;

загальнокультурної: сприяти дотриманню норм мовленнєвої культури, правил поведінки на уроці.

Тип уроку: урок набуття нових знань.

Міжпредметні зв’язки: образотворче мистецтво, українська мова, музичне мистецтво.

Обладнання: українські рушники; аудіозапис « Пісні про рушник», «Рушничок»; зображення символів, що використовують у вишиванні, коровай, калина, презентація «Українська вишивка».

 

                                              Хід уроку

 

І. Вступна частина

1. Організаційний момент

    Учитель

                  Всі веселі і здорові? (Так)

                  До уроку всі готові? (Так)

                  Пролунав уже дзвінок,

                  Починаємо урок.

2. Привітання гостей.

    На нашому уроці присутні гості. Привітайтеся до них.

                   Наш великий дружній клас

                   Від душі вітає вас. Добрий день!

3. Мотивація навчальної діяльності.

    На сьогоднішньому уроці учні мають бути:

    Уважними;

    Розумними, радісними;

    Організованими, обізнаними;

    Кмітливими, компетентними.

4. Актуалізація читацького досвіду школярів. Вправи для розвитку читацьких   навичок.

1) Вправи на розвиток дихання.

     На уроках літературного читання ми прагнемо навчитися гарно і виразно читати. Для того щоб правильно читати, потрібно тренувати своє дихання, удосконалювати пам’ять та увагу, розвивати кмітливість. Зараз проведемо декілька вправ на дихання.

     Вправа 1. «Надування кульки».

     Вправа 2. « Здування пір’їнок».

     Вправа 3. «Нюхання квіток».

     Вправа 4. «Вдих – видих».

На вдих вдихаємо повітря, а на видих – називаємо голосні звуки: а, у, о, и, і, е.

2). Розчитка. (Перед кожним учнем лежать картки із складами).

   Тня   тка   вод   жнеть

   Лечк   впро   ряхт   барв

Читання складів в різних варіантах:

    в звичайному темпі;

    швидко;

    здивовано;

    радісно.

3). Робота над чистомовкою.

      Ик – ик – ик, ик – ик – ик

      На стіні висить рушник.

      Ні – ні – ні, ні – ні – ні

      Там узори чарівні.

      Ри – ри – ри, ри – ри – ри

      Різнобарвні кольори.

      Им – им – им, им – им – им

     Я милуюсь зараз ним.

4). Завдання: склади прислів’я.

     Перед тобою слоговиця,

     А в ній прислів’ячко таїться.

     Збирай частинки всі до ладу,

     Крокуй від складу і до складу.

     Мерщій прислів’я прочитай,

     З роботою не зволікай.

(Хата без рушника, що родина без дітей).

Ха – та   руш – ни – ка   без ро – ди – на    що     ді – тей    без

 

5). Визначення ключового слова уроку. Завдання: закресліть літери, які повторюються і ви отримаєте ключове слово нашого уроку.

          Р О УС В Ш О Н С И В К (рушник)

6).Робота в групах.

     Складання «асоціативного куща».

Вчитель. Отже, господарем сьогодні на уроці буде рушник. З чим асоціюється це слово? Утворіть свій «асоціативний кущик». (Оберіг, краса, гарний настрій, прикраса оселі, свято, одруження, бабуся, дівчата, гості…)

 

II  Основна частина.

1. Етап дотекстової  діяльності та підготовки учнів до сприймання змісту тексту.

1).          Висить рушник у хаті на кілочку,

              Калина червоніє на столі,

              А біля неї житні колосочки,

              Мов пустотливі братики малі.

              Це все – моя земля, моя Вкраїна,

              Це рук моєї матері тепло,

              І цей рушник, яким і дочку, й сина

              Благословляє мати на добро.

Український рушник…Оздоблений квітками, зірками, птахами…Скільки він промовляє серцю кожного з нас!

Від сивої давнини і до наших днів, у радості і в журбі рушник і пісня супроводжували все життя. Рушник на стіні – давній наш звичай. Не було в Україні жодної оселі, найбіднішого помешкання, де б не полум’яніло різнобарв’я вишитих рушників.

   А як про це говориться у прислів’ях?

- Рушник на кілочку – хата у віночку.

- Не лінуйся, дівонько, рушники вишивати – буде чим гостей шанувати.

- У коморі сволок – на ньому рушників сорок.

- На рушник стати – разом долі поєднати.

- Рушники біленькі – жити любенько.

- Рушники вишивати – долю пригортати.

- Тримай хату, як у віночку, а рушник – на кілочку.

- Наші рушники – обереги від біди.

 

2). Повідомлення теми і мети уроку.

Сьогодні ми поринемо у цікавий світ краси! Це краса українського рушника, краса української пісні.

 

3). Робота із заголовком та малюнком.

- Розгляньте малюнок. Що на ньому зображено?

- Як гадаєте, як стосуються рушника маки, волошки, колоски?

- Прочитайте назву вірша. Як гадаєте, про яке поле йдеться?

 

2. Первинне сприймання змісту тексту учнями.

Виразне читання вірша вчителем.

3. Перевірка первинного сприймання змісту твору.

1). Перевірка емоційного сприймання змісту.

- Чи сподобався вам вірш?

- Чи справдилися ваші передбачення щодо квітів та колосків? Щодо полотняного поля?

Учитель. От і наше «біле поле полотняне» до кінця уроку «рушником барвистим стане». Із квітів – символів ми складемо візерунки для рушника, який буде оберегом для нашого класу і хай він вас захищає від невдач, від усього недоброго.

           2). Словникова робота.

               а ) Пояснення значення незрозумілих слів чи висловів.

              Полотно – це тканина з льону, на якій вишивали рушники, з якої        

              шили одяг.

              Заряхтять – замерехтять.

              Навпрошки – навпростець, найкоротшим шляхом.

              б ) Читання слів «луною» за учнем, який гарно читає.

             

            ткане                      пране

            поволі                    колоски

            зацвіте                   навпрошки

            за ряхтять             полотняне

            барвистим             василечки

            покрутнеться       застрибає

4. Поглиблений смисловий і структурний аналіз тексту.

1). Вправа «Бджілки»

2). Поглиблене усвідомлення фактичної інформації.

  а ) Бесіда за змістом вірша з елементами вибіркового читання.

- Чому присвятила свій вірш Т.Коломієць?

- На якій тканині вишивали рушник? Як про це сказано у тексті?

  Прочитайте. («Біле поле полотняне»)

• Чи справді голка вишивала рушник сама? (Вишивала майстриня).
• Які слова вживає поетеса, щоб ми уявили живі квіти, колоски, листочки? Прочитайте.

( Зацвіте червоний мак, василечки зацвітуть, зажовтіють колоски, за ряхтять листочки).

Вчитель. Ось і з’явились на нашому рушничку перші візерунки. (Зелена

                хвиляста лінія)

       = Що означає зелена смужка? (Зустріч з добрими людьми).

 

Фізхвилинка. Чижику – пижику

Вчитель. Щоб створити полотно для рушника, потрібно посіяти льон, виростити його, зібрати, далі обмолочують, прядуть нитки, тчуть полотно.

Давайте запитаємо чижика, пташечку, яка скрізь літає і знає, як з’являється

рушник

 

Чижику – пижику, пташечко маленька,

Скажи мені, чижику, льон сіють як?

Ой, так чи не так льон сіють так? (2 рази)

Скажи мені, чижику, льон збирають як?

Ой, так чи не так льон збирають так? (2 рази)

Скажи мені, чижику, ткати рушник як?

Ой, так чи не так ткати рушник так? (2 рази)

Скажи мені, чижику, вишивати як?

Ой, так чи не так вишивати так? (2 рази)

Скажи мені, чижику, прати рушник так?

Ой, так чи не так прати рушник так? (2 рази)

Скажи мені, чижику, прикрашати як?

Ой, так чи не так прикрашати так?

 

б) Робота в парах. Читання у спосіб «обличчям до обличчя»

- Прочитайте вірш одне одному. Оцініть читання однокласника.

в) Який рослинний орнамент засяяв на рушнику?

( Маки, волошки, колоски, листочки).

• Ось і на нашому рушничку засяють волошки. ( Вчитель прикріплює на рушничку волошки).
• Що символізують волошки? ( Спокій, вірність, стабільність).

г) Гра «Знайди риму»

 

полотняне….(пране)

ходить……..(водить)

сяк…..          (мак)

тут…            (зацвітуть)

навпрошки..(колоски)

поволі….     (в полі)

полотняне…(стане)

 

д) Гра «Що? Яке? Що робить?»

Діти підбирають із вірша слова, що відповідають на питання що?

(поле, мак, голка, нитки, василечки, колоски, листочки, рушник)

Яке? Який? (Полотняне, біле, пране, червоний, барвисте).

Що робить? Що зробить? (Ходить, водить, покрутнеться, зацвіте, зацвітуть, застрибає, зажовтіють, пройдеться, стане, заряхтять)

 

ж) Виразне читання вголос вірша Т.Коломієць «Біле поле полотняне»

Вчитель.  Домалюємо наш рушничок маками, бо маки – це…(символ жіночої краси, молодості; пам’ять народу, збереження та продовження роду.) (Вчитель прикріплює на рушничок квіти маків).

 

5. Опрацювання тексту «Чи знаєш ти?»

1). Самостійне читання.

2). Обговорення прочитаного

     .-   Що таке оберіг?

• Що символізує смуга полотна? ( Смуга символізує дорогу, долю, захист).
• Коли зростає захисна сила рушника? (Коли ця смуга містить виткані чи вишиті знаки – обереги).
• Як використовували рушники в Україні?

- Рушником накривали хліб на столі.

- Дитина народиться – гості йдуть з рушником.

- Гостей зустрічають з хлібом – сіллю на рушникові.

- До армії йти хлопцеві – дарують рушник.

- Давався рушник – оберіг сину, який вирушав з рідної домівки.

Вчитель. Вишивала мати – думала, добра бажала, і загорне син в рушник хліб, і смакуватиме йому; чи простелить у чужому краю – матір згадає. Бо то не рушник, а пам’ять і оберіг).

 -Навесні, коли зеленіли хліба, люди виходили в поле, несучи на рушниках

    хліб-сіль, щоб був гарний урожай.

  -У хаті ікони завжди прикрашали рушниками.

  - Наречений і наречена ставали на рушник щастя. («Хай стелиться вам доля рушниками!» - кажуть, бажаючи людям щастя, добра, миру, злагоди та любові).

 «Мозговий штурм»

Саме з оберегів починається для кожного Батьківщина.

• Які українські обереги ви знаєте?

(Вишитий рушник, вишита сорочка, намисто, писанка, лялька-мотанка, віночок, хустка, колиска, українська пісня, рослини обереги: калина, верба, мак, дубок, тополя, мальви, волошки, пшениця; птахи-символи та обереги: лелека, ластівка, зозуля…)

• Які кольори використовували в різних областях України? Прочитайте.

Вчитель. У кожного кольору своя історія. Що саме означає червоний колір?

(Це колір калини, щастя, ясного сонечка)

• Що означає чорний колір?

( Це колір землі нашої родючої, а інколи й смутку).

 

Вчитель. Рушники за своїм практичним і естетичним призначенням   

           використовують у побуті. Від цього утворилися їх назви.

1-а дівчина. Мій рушник висить у кімнаті на видноті. Його звуть утирач, ути-

                    ральник, кілковий. На ньому ми бачимо різнокольорові смужки.

                    Вони чарівні. Червона смужечка означає: нехай подорожньому

                    завжди світить сонечко. Коричнева – щаслива дорога. Зелена –

                    зустріч з добрими людьми. Синя – блакитне небо, жовта – здоро-

                    в’я, успіх.

2-а дівчина.  А мій рушничок – подарунковий. Його використовували, як об-

                    рядовий, весільний.

3-а дівчина.  Мій рушник називається стирок. Без нього не обходиться, коли

                   потрібно витерти посуд, стіл чи лаву.

4-а дівчина.  Мій рушник вішають над вікнами, дверима, щоб він оберігав

                   «Берегиню» від злих очей, від біди. Такі рушники називають

                   «оберегами».

Вчитель.    Діти, а що таке Берегиня? (Відповіді дітей).

Вчитель.    Це оселя, в якій живуть люди, це самі люди, посуд, меблі, добре

                   слово. Берегиня – найдавніша богиня добра й захисту від зла. У

                   давні часи її зображували у вигляді жінки в довгому одязі, що

                   підняла у благальній молитві руки до небес. Пізніше на вишитих

                   рушниках її зображували з кущем або птахом у руках. Берегиня

                   стала «хатньою богинею», що захищає від злих сил, оберігає ма-

                   лих дітей від лиха, хвороб, лютого звіра.

5-а дівчина.  Мої рушники вішають на стінах, над картинами, над іконами

                    для окраси домівки. Такий рушник називається покутник, або

                    божничок. А у святкові дні, коли вся сім’я збирається разом, на

                    нього кладуть хліб і сіль.

Учениця.      А ще кожна дівчина, готуючись до заміжжя, вишивала не менше           

                   ніж 12-14 рушників, а іноді й більше. Від краси рушничка та 

                   їхньої кількості складалося враження про дівчину та її працьови-

                   тість, уміння. Кращі узори переходили з покоління в покоління.

Вчитель.       Разом із вишитими рушниками на нашому уроці особливо милу-

                   ють погляд і вишиті сорочки. До лиця вони усім – і хлопчикам, і

                   дівчаткам.

                   Доповнимо наш рушничок колосками. Ось і «вишили» свій руш-

                   ничок. ( Вчитель прикріплює на рушничок колосочки).

Висновок. Отже, разом будемо відроджувати обереги. Вони оберігатимуть

                   наші домівки і донесуть культуру та звичаї українців до наступ-

                   них поколінь. Плетіть собі на долю віночки, робіть ляльки, малю-

                   йте писанки, садіть калину, вербу, оберігайте лелек, вишивайте

                   рушники, сорочки. Нехай вони оберігають від зла, підлості та

                   неправди, несуть у собі добро. 

 

6.   Хвилинка поезії

 

Візьму голку, клубок шовку,

Полотно біленьке,

Та й подамся у садочок

Де сонце ясненьке.

У садочку подумаю

 Котру квітку рвати,

Щоб із неї добрий узор

Для вишивки взяти.

      Ой, вишивки мої любі,

      Я вас вишиваю.

      Та про красу і про фарби

      Думки не лишаю.

      Де покласти слід рожеву,

      А де ніжно-синю,

      Щоб славила моя праця

      Рідну Батьківщину.

Щоб сміявся рушник

Гарними квітками,

Щоб пишалась Україна

Своїми майстрами.

 

7. Повідомлення теми роботи.

Вчитель.   От і ви, діти, спробуйте відчути себе справжніми майстрами. Сьо-

               годні ми будемо «вишивати» пензликом і фарбою. Намалюйте кра-

               сивий рослинний орнамент для оздоблення рушничка. Вашій матусі

               буде дуже приємно отримати від вас подарунок, що оберігатиме її

               та вашу сім’ю від злих, недобрих сил.

 

8. Перегляд презентації «Українська вишивка»

Розгляньте уважно зразки орнаментів і визначтеся, який орнамент ви оберете для свого «рушника».

 

9. Самостійна практична діяльність.

Створення рослинного орнаменту. (Діти працюють під пісню «Вишиванка» Верменчика)

 

10. Презентація робіт.

 

ІІІ. Заключна частина.

 

      Сьогодні ми ознайомились з українським рушником, з обрядовою скарбницею українського народу, щоб засіяти чарівною красою світ прийдешний.

Вправа «Незакінчене речення»

• Сьогодні ми працювали з віршем…
• Його написала…
• На уроці я дізнався…
• Я навчився…

А на прощання хочеться сказати:

 

Шануйте, друзі, рушники.

Квітчайте ними свою хату,

То – обереги від біди.

Шануйте те, що дала мати.

В похмурі та скрутні часи

Шануйте, діти, рушники.

 

Бережіть історію своєї родини і України.