ДМИТРІВСЬКИЙ ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ -
ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ІМЕНІ С.С.КУРОГЛО
ГОРОДНЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ БОЛГРАДСЬКОГО РАЙОНУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Урок розвитку зв’язного мовлення підготовила вчитель зарубіжної літератури та гагаузької мови та літератури, вчитель-методист Курогло Надія Іванівна – переклад на українську мову зроблен вчителем І категорії Попозогло Вірою Дмитрівною
2022р.
Тема: Переказ з творчим продовженням, (завданням) (за текстом казки В.О.Сухомлинського «Легенда о материнської любові»)
Мета уроку:
дотримуючись літературної вимови, вчити користуватися знаннями та
вміннями у практичної діяльності;
письмове мовлення;
відношення до обговореної теми; творче відношення до процесу утворення
переказу; усвідомлення особистих досягнень при засвоєні навчальної теми;
формувати уявлення про моральні категорії: самопожертвування, безмежне
страждання; підвести учнів до розуміння, що таке справжня материнська
любов, із чого складається її сила, пробудити бажання відноситися до своїх
матерій як до самих дорогих людей на землі.
Тип урока: урок узагальнення та систематизації знань з розвитку зв’язного мовлення.
Обладнання уроку: ілюстрації : Богоматір Володимирська, Богоматір з немовлям;
Л.Д.Вінчі «Мадонна Літта», А.А.Дейнека «Мати», Сандро Боттичелі «Мадонна з немовлям».
Епіграф:
Шануй свого батька
І матір свою.
Біблія
ХІД УРОКУ
І. Організаційна частина
Вступне слово
Батьки і діти! Батьки і діти!
Нерозділиме і одвічне коло.
ІІ. Оголошення теми і мети уроку
Завдання нашого уроку:
Оголошення епіграфа
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Оголошення назви переказу – «Легенда о материнської любові»
Орієнтація
(Учитель зачитує запитання)
ІV. Підготовча робота до написання переказу
Читання переказу
V.Словникова робота
VI. Бесіда
(орієнтовні відповіді учнів: кожну людину супроводжує в житті мати. Вона дарує людині Життя. Як же трепетно ми повинні відноситися до самої дорогої людини на світі. Але бувають випадки, коли матері зраджують, забуваючи про своє народження, про свої коріння та витоки. Про таку історію оповідає «Легенда о материнської любові» талановитого педагога, дитячого письменника В.О.Сухомлинського. Любов супроводжує людину у все життя, але сильніше та відданіше на світі материнська любов).
VII.Випереджальне домашнє завдання.
Перш ніж перейти до аналізу тексту переказу, ознайомимося з основними віхами біографії В.О.Сухомлинського (презентація додається)
(орієнтовні відповіді: легенда о матері, о великої материнської любові, о її безмежних можливостях ми говоримо на уроках літератури, осягаючи сенс життя за творами. У кого ж запитувати відповідь, у кого навчитися культури відносин, як не у наших письменників).
(Легенда – це не тільки казка, вигадка, але билини, притча, правда.)
VIII.Робота над текстом
1.Бесіда з учнями
2.Лексична робота
Мати |
Син |
Невістка |
заборонила
здалося
принеси
ожило серце
|
привів
не здригнулося серце заборонив
|
мало
вбий матір вийми серце зачарувала сина |
теми
МАМА
4.Завдання
- Знайти у тексті фразеологізми, пояснити їхні значення. З якої метою автор користується з ними у тексті.
(Автор використовує фразеологізми у тексті, щоб придати живість і посилити виразність, образність, емоційність, а також яскравіше виразити відношення до героїв, передати їхні почуття).
5.Завдання
-Знайти у тексті та запишіть словосполучення, у яких є яскраві мовленнєві особливості. Намагайтесь запам’ятати і зберегти у переказі (це епітети, метафори, образне висловлювання, гіперболи, уособлення).
6.Завдання. Складання кластерів№1
чистота
щастя
тепло
серце
любов
Кластер №2
справедливість
терпимість
любов
вміння прощати
Завдання 7
На мультимедійній дошці –картини відомих художників
(слово вчителя – не тільки письменники та поети звертались до теми – «сила материнської любові, але і відомі живописці)
Л.Д.Вінчі «Мадонна Літта»
А.А.Дейнека «Мати»
Сандро Ботічеллі «Мадонна з немовлям».
V. Написання переказу за складеним планом. (Переказ читається за пунктами, записується у зошити.
VІ. Доповнення тексту з творчим продовженням (висловлювання своєї думки).
Приклад монолога
У легенді три дійових осіб: мати, її син та його дружина
За сюжетом син приводить молоду дружину до хати, на та не хоче бачити свекруху у домі, і поселяє її в сенях та потім вбиває.
Яка сила материнської любові- це проблема, над якою розмірковує Василь Олександрович Сухомлинський. Роздуми автора о любові матері до своєї дитини ґрунтуються на старовинної української легенди. Видатний педагог з гірким співчуттям розказує о долі бідної матері, яку син, засліплений любові до молодої дружини, вбиває.
Автор, вражений силою любові матері, чиє розтерте серце все рівно відчувіає біль сина, закликає нас, молодих, бути вдячними дітьми.
Авторська позиція чітко сформульована в реченні: «Немає любові сильнішою за материнську». Я поділяю точку зору автора.Десятки прочитаних книжок, переглядених кінофільмів, переконують мене , що материнська любов сильна та безкорисна, вона не вимагає ні якої плати за своє почуття.
Син у легенді забув, що мати присвятила йому життя, виховала його одна.
Легенда вчить дітей почитати (любити і поважати) батьків, бути вдячними, турботливими, чуйними.
VІІ. Підведення підсумків. Оцінювання
Початок роботи на чернетках
VІІІ. Домашнє завдання
Мати мала єдиного сина — дорогого, ненаглядного. Душі в ньому мати не чула; по крапельці збирала росу для вмивання, з найтоншого шовку вишивала сорочки. Виріс син — статний, гарний. Одружився з дівчиною дивовижної, небаченої краси. Привів молоду дружину до рідної хати. Не злюбила молода дружина свекруха, сказала чоловікові: "Нехай не заходить мати до хати, посів її в сінях".
Поселив син матір у сінях, заборонив їй заходити до хати. Боялася мати здатися злій невістки на очі. Щойно свекруха йшла через сіни, мати ховалась під ліжко.
Але мало здалося невістки й цього. Каже вона чоловікові: “Щоб духом матері не пахло в домі. Пересіли її в сарай”.
Переселив син матір у сарай. Тільки вночі виходила мати з темного сараю. Відпочивала одного вечора молода красуня під квітучою яблунею і побачила, як мати вийшла з сараю.
Розлютилася дружина, прибігла до чоловіка: "Якщо хочеш, щоб я жила з тобою, убий мати, вийми з її грудей серце і принеси мені". Не здригнулося серце синівше, зачарувала його небачена краса дружини. Каже він матері: "Ходімо, мамо, купуємося в річці". Ідуть до річки кам'янистим берегом. Спіткнулася мати об камінь. Розсердився син: Що ти, мамо, спотикаєшся? Чому не дивишся під ноги? Так ми до вечора йтимемо до річки”.
Прийшли, роздяглися, викупалися. Пішов син із матір'ю в діброву, наламав сухого сучча, розпалив багаття, убив матір, вийняв із грудей серце. Поклав на розжарене вугілля. Спалахнув сучок, тріснув, полетів куточок, вдарив і синові обличчя, обпалив. Зойкнув син, закрив долонею обпалене місце. Стрепенулося серце материнське, що горіло на повільному вогні, прошепотіло: “Сину мій рідний, тобі боляче? Зірви листок подорожника, ось росте біля вогнища, приклади до обпаленого місця, до листа подорожника приклади серце материнське ... Потім у вогонь покладеш”.
Заридав син, схопив гаряче материнське серце в долоню, вклав його в роздерті груди, облив гарячими сльозами. Зрозумів він, що ніхто й ніколи не любив його так палко і віддано, як рідна мати.