.С.Нечуй-Левицький. „Кайдашева сім’я” - зразок реалістичної соціально-побутової повісті. Зміст твору «Кайдашева сім’я».

Про матеріал

Мотивація вивчення теми: знання твору «Кайдашева сім'я» сприяє кращому адаптуванню людини у суспільстві за принципом: «Навчаймося на чужих помилках».

Перегляд файлу

Тема заняття: І.С.Нечуй-Левицький. „Кайдашева  сім’я” - зразок реалістичної соціально-побутової повісті. Зміст  твору «Кайдашева сім’я».

Мотивація вивчення теми: знання твору «Кайдашева сім’я» сприяє кращому адаптуванню людини у суспільстві за принципом: «Навчаймося на чужих помилках».

Наш урок проведемо незвичайно,у вигляді дискусії

Тема нашої дискусії :Причини й наслідки конфлікту між батьками та дітьми”.

 А тепер давайте пригадаємо, що таке дискусія?

- Дискусія - широке публічне обговорення якогось спірного (суперечливого) питання. Синонім – дебати.

Основні правила ведення дискусії:

1. Відверто висловлювати думки.

2. Поважати точки зору всіх членів дискусії.

3. Слухати інших, не перебиваючи.

4. Не говорити занадто довго та занадто часто.

5. Водночас має говорити лише одна особа.

6. Дотримуватися позитивних ідей та стосунків.

7. Не критикувати себе та інших.

8. Незгоди й конфлікти відносно ідей не повинні бути направлені на конкретну особу.

 У вас на партах пам’ятка „Правила дискусії”.

Випереджувальне завдання (знайомство з пам’яткою).

Клас поділений на дві команди. Перша команда виступає на користь батьків, друга – на користь дітей.

Ставлю перед командами завдання:

 Глибоко вивчити питання, яке буде обговорюватися. У ході дискусії спробуйте осмислити вчинки героїв, зрозуміти їх, намагайтеся проникнути у внутрішній світ персонажів. А для того, щоб наша дискусія була цікавою, змістовною, жвавою, щоб ви могли правильно сформулювати думки, намагайтеся у своїх висловлюваннях використовувати мовні кліше на зразок:

 - Мені здається…

 - На мій погляд…

 - Я думаю інакше…

 - На відміну від…

- Я не згоден із думкою…

- Я погоджуюсь з тим, що, але…

- Мені ближче позиція…

1. Чи досить уваги приділяв Омелько Кайдаш  вихованню своїх синів???

 На користь дітей:

- Мені здається, що старий Кайдаш не досить уваги приділяв вихованню своїх синів.„Він був добрий стельмах, заробляв добрі гроші, але ніяк не міг утримати їх у руках. Гроші втікали до шинкаря. Панщина поклала на Кайдашеві свій „відбиток”.

 - Чимало настраждавшись, наробившись за свій вік так, що „аж шкура болить”, Кайдаш намагається знайти забуття в чарці. Потоваришувавши з оковитою, він втрачає повагу старшого сина Карпа.

 На користь батьків: - Я не згоден із думкою, що Кайдаш не займався вихованням дітей, тому що він був богомольною людиною, а значить цінував свою сім’ю й доклав усіх зусиль для виховання синів.

2. - А придивімося до поведінки Кайдашихи?  

 На користь дітей: -  Ще в молодості вона перейняла від панів лицемірність і улесливість, показну манірність і чванливість. Називаючи Мотрю „медовими словами” - серденьком, золотцем, дитям, свекруха швидко скидає облудну маску, люто лається, „полум’ям дише”, обзиває невістку кобилою, занозою.

 - Кайдашиха хотіла „стати панею” бодай у власній сім’ї й перетворити невісток на безправних наймичок. Яскрава цитата засвідчує жорстокість Кайдашихи та її прагнення до влади: „Вона стояла над душею Мотрі, неначе осавула на панщині, а сама не бралась і за холодну воду”.

На користь батьків: - Я не згоден із думкою, що Кайдашиха була поганою матір’ю і свекрухою. На мій погляд, вона не знаходить спільної мови зі своїми дітьми та невістками тому, що на неї панщина наклала свій відбиток. Замолоду вона довго служила в панів і „набралася од їх трохи панства”.

 - І я погоджуюся із думкою… про те, що Кайдашиха була вольовою матір’ю, розумною, працьовитою жінкою, гарною господинею. Вона була главою сім’ї. Усім серцем любила своїх синів, намагалася бачити їх щасливими, не втручалася у їх власний вибір.

 - А мені ближче позиція, що Маруся - неоднозначний образ. Кайдашиха – і зла, і добра свекруха, прекрасна бабуся для Карпових і Лаврінових дітей.

3. - А які родинні стосунки були у сім’ї Кайдашів? Як вони жили?

 На користь дітей

Ця сім’я - постійно перебувала у сварках, затівала бійки, все це відбувалося не без участі батьків. Дуже часто, особливо Маруся Кайдашиха, була ініціатором таких бійок, вона провокувала невісток та синів, часто втручалася у їх сімейне життя.

 На користь батьків: - А я думаю інакше, і не згоден із думкою, що у сварках винні батьки. Розпалюванню ворожнечі сприяли й невістки, особливо Мотря. У неї надто дріб’язкова натура. Вона ладна лаятися за яйця, курей, кухоль, а наслідки цього жахливі – порушення етичних норм, народної моралі, бо син здіймає руку на батька, Мотря вибиває око Кайдашисі.

 - А я додам: Карпо женеться з дрючком за матір’ю, заганяє в ставок і ладен ударити, та зупиняється, бо „не так шкода матері, як чобіт”.

 Я : Отже,  Причини конфлікту – соціальні, бо показано життя села в перші десятиріччя після реформи 1861 року; кріпацтво наклало відбиток на селян, і, як наслідок, люди стають дріб’язковими, жалюгідними, жорстокими

 А зараз поговоримо про персонажів повісті, їх портретні та мовні характеристики. До нас на урок зі сторінок твору завітали герої.

Давайте методом «Стоп, кадр»

 ближче з ними познайомимося. (Учні зображують героїв повісті).

  1. Я – Омелько Кайдаш. Подивіться на мою зігнуту спину, на руки в мозолях. Кажуть, що маю руки золоті, які вози виробляю людям. Увесь вік працював, а поваги від синів і невісток не маю. І до церкви ходжу, і постюся щоп’ятниці… Ну не без того, щоб чарку яку випити, так хто ж у нас не п’є?

Питання до учнів: - Чи правда все те, що каже про себе герой? (Правда, він усе своє життя працював, був хорошим стельмахом. Поваги від дітей не мав, любив заглядати у чарку).

 - Чи міг би він змінити обстановку в сім’ї як її глава? (Міг би, якщо б не пив Тоді, мабуть, і ставлення його родини до нього було б інакшим.)

 - Чи заслуговує Кайдаш на повагу в родині, в селі? (Заслуговує, бо саме Омелько намагається примирити сутички в хаті, прагне до того, щоб сім’я не розпалася. А в селі його поважали за майстровитість.)

 2. Я – Маруся Кайдашиха. Мені довелося довго попрацювати в панів, тому добре знаю, що й до чого. Поважають мене вони, а от вдома – не дуже, особливо невістки. Хіба ж я сама не була невісткою, не знаю, як треба коритися, працювати тяжко, вчитися всьому? А вони? Хочуть, щоб я нарівні з ними працювала на старості. Та й самі все роблять, не питаючи в мене, як старшої й досвідченішої, поради. Ще й огризаються!
Питання до учнів: - Чи дійсно Кайдашиха заслуговує на таку пошану, яку хоче? (Ні, бо заводієм усіх сварок у сім’ї, усієї колотнечі була у першу чергу саме Маруся. На образі цієї егоїстичної і сварливої жінки показано, як морально занепадає людина в умовах дрібної власності. )

 - Чи бачите ви в ній позитивні якості? Назвіть їх. (Розумна, працьовита, гарна господиня, любляча матір, уміння Кайдашихи тонко володіти гумором і словом.)

- А якими б ви хотіли бути свекрухами? Чи такими, як Кайдашиха? (Ні! Я буду намагатися розуміти своїх невісток, усіляко їм допомагати, не буду втручатися у сімейне життя своїх дітей. Вважаю, що молоді сім’ї повинні жити окремо від батьків.)

Отже, ми поговорили з вами про персонажів старшого покоління, а зараз ,виконавши

ЛІТЕРАТУРНИЙ ЦИТАТНИЙ ДИКТАНТ, ми згадаємо про молодь  повісті.

1•    «Має серце з перцем», «бриклива, як муха у Спасівку», заможна, галаслива, жорстока. МОТРЯ

2.«Була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком. Щоки, червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті, як шовк.      »МЕЛАШКА

3.……..чоловік гордий та жорстокий      Карпо

 

4. …. затрусив матір’ю так, що легенький хлів увесь затрусився. Баба заголосила, випручалась та навтьоки з двору. ……погнався за нею з дрючком…” КАРПО

5.

«Молоде довгасте лице було рум’яне. Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи — все подихало молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на матір.» Лаврін

 

--- Чи імпонують вам молоді люди, подібні до Карпа і Мотрі? А люди, чимось подібні до Лавріна і Мелашки? Кого з них ви хотіли б мати своїми знайомими, сусідами, родичами, а кого — ні? Чому?

 

УЧИТЕЛЬ : Мелашка і Лаврін ніжні, люб’ячі, поетичні герої, а Карпо і Мотря грубі, сердиті, інколи жорстокі. Це свідчить про те, що І. Нечуй-Левицький вдається до контрастного змалювання пар героїв. Це стосується і зовнішності, і характерів.)

 Аналіз героїв відбувається за таблицею, поступово її заповнюючи, використовуючи методику "мінімум" (мінімально коротка і водночас максимально містка характеристика героїв):

Герой

Задатки

Фактор впливу

Результат

Омелько

Майстер

Панщина

Пияцтво

Маруся

Господиня

Панщина

Лицемірство, егоїзм

Карпо

Лідер

Чвари

Егоїзм, жорстокість

Лаврін

Лірик

Чвари

Егоїзм, згрубілість

Мотря, Мелашка

Господиня, мати

Чвари

Егоїзм, згрубілість

Висновок : А що, коли ми уважніше придивимося до себе, до сучасних людей, які оточують нас? Чи не побачимо ми в деяких з них теперішніх Кайдашів? І, на жаль, можемо констатувати: так, вони є. Не одного чоловіка в наш час згубила пристрасть до горілки — на що "хворів" старий Кайдаш

А грубість, черствість, неповага до батьків теж дуже поширена "хвороба" і часто трапляється у нашому житті. Самотня старість, передчасна смерть батьків на совісті сучасних молодих Кайдашенків. А щодо лайки, грубості, обмеженості, безкультур'я, то таких випадків у наш час і не перелічити.

Але ніде правди діти: не завжди є ідеальними і батьки, які інколи зовсім не хочуть зрозуміти своїх дітей, не рахуються з їхньою думкою, не можуть зрозуміти, що діти вже виросли і прагнуть самостійності та поваги, як і будь-яка особистість. Через це і виникають сварки і непорозуміння у сучасних родинах. Інколи конфлікти на побутовому ґрунті спричиняють злочини.

Отже, повість І. Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я" має непересічне значення: вона примушує людей замислитися над своїм життям, допомагає очистити наші душі від скверни, егоїзму та жадоби, зрозуміти, що наші сварки і бійки смішні, бо найдорожче у сім'ї — це мир, злагода і спокій.

 

Завдання творчого характеру

Запропонуйте власний варіант закінчення повісті. Порівняйте його із першою редакцією закінчення твору: «Діло з грушею не скінчилося і досі. А груша все розростається і вшир, і вгору та родить дуже рясно, неначе зумисне дражниться з Кайдашами та їх жінками, а здорові, як горнята, груші й досі дратують малих Лаврінових та Карпових дітей».

Який варіант закінчення повісті вам здається найбільш реалістичним? Чому?

 

Підсумок. д.з.

 

І група – визначає позитивне у ментальності українців

 

ІІ група – визначає негативне у ментальності українців.

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
2 березня 2018
Переглядів
1223
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку